Рішення № 100478078, 11.10.2021, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/845/21

Провадження №2/319/320/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2021 року смт.Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мальованого В.О.,

за участі

секретаря судового засідання Синякової О.І.,

представника позивача Кобця К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Більмак цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комиш-Зорянської селищної ради Пологівського району Запорізької області, третя особа Більмацька державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), представник позивача Кобець Костянтин Васильович, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2021 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить встановити факт її постійного проживання разом з ОСОБА_2 з 01 жовтня 1985 року в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини – після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за нею, як спадкоємицею за законом, право власності на земельну ділянку площею 4,3504 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Білоцерківської сільської ради Пологівського (Більмацького) району Запорізької області, що належала померлому ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Білоцерківка Пологівського (Більмацького) району Запорізької області помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 4,3504 га (кадастровий номер 2322780800:05:002:0211), що розташована на території Білоцерківської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області. Так, влітку 2018 року позивач почала оформляти спадщину після смерті покійного діда ОСОБА_3 , який був батьком її покійного батька ОСОБА_2 , і бухгалтер СВК «Зірка» повідомив, що у орендаря СВК «Зірка» зберігається оригінал договору оренди землі покійного ОСОБА_2 , який при житті не забрав свій примірник. З того часу ОСОБА_1 стало відомо про те, що покійний ОСОБА_2 був власником земельної ділянки, яку при житті здав в оренду. Копію державного акту позивачем було отримано 26.09.2018 року у відділі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області у Більмацькому районі згідно з поданою заявою. До цього часу ОСОБА_1 не знала, що її батько мав у власності земельну ділянку, оскільки в 2003 році закінчила Білоцерківську загальноосвітню школу І-Ш ступенів та вступила на 1 курс Таврійського державного агротехнологічного університету, де навчалася протягом 5 років, та в липні 2008 року отримала диплом спеціаліста. 20 січня 2004 року покійний ОСОБА_2 отримав Державний акт на право власності на землю на підставі розпорядження голови Куйбишевської райжержадміністрації від 12 грудня 2002 року № 438, тобто в той час коли навчалася в університеті. Батьки позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 29 квітня 2006 року розірвали шлюб. 23 серпня 2004 року ОСОБА_4 виїхала за кордон - в Італію, і з того часу працює за кордоном, періодично раз на рік приїздить в Україну у відпустку. Згідно з довідкою виконавчого комітету Комиш-Зорянської селищної ради від 15.06.2021 №240 за даними, які знаходяться в по господарських книгах: книга №4 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за 1986-1990 роки, книга № НОМЕР_2 (особовий рахунок № НОМЕР_3 ) за 1991 -1995 роки, книга № НОМЕР_4 (особовий рахунок № НОМЕР_5 ) за 1996-2000 роки, книга № НОМЕР_4 (особовий рахунок № НОМЕР_6 ) за 2001 -2005 роки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживала та зареєстрована в АДРЕСА_1 - стара нумерація) по 08.09.2003, з 08.09.2003 вибула на навчання в м. Мелітополь. З 11 вересня 2008 року ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . З 08 вересня 2003 року по листопад 2008 була позивач тимчасово була зареєстрована в гуртожитку університету як студентка на період навчання, але протягом усього часу на вихідні дні та канікули постійно приїжджала до батька в будинок, де виросла та в якому зберігались особисті речі, мала власну кімнату. На протязі цього часу ОСОБА_1 з покійним ОСОБА_2 вели спільний побут, допомагала йому по господарству, батько надавав кошти для навчання. Іншого житла, як помешкання батька, не було, до того часу як не зустріла свого чоловіка та не вийшла заміж. Після смерті батька позивач вступила в права розпорядження майном батька, сплачувала комунальні послуги, доглядала за будинком та підтримувала в належному стані двір та город. За власні кошти ОСОБА_1 було проведено поховання батька та встановлено надгробний пам`ятник. Отже, позивач фактично прийняла спадщину відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України. 10 червня 2021 року позивач звернулась до державного нотаріуса Плаксіна C.B. із заявою про прийняття спадщини за законом, надавши усі наявні документи, але того ж дня державним нотаріусом Плаксіним C.B. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва на земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Білоцерківської сільської ради Більмацького району Запорізької області, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви та відсутністю оригіналу державного акту на земельну ділянку. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду із позовною заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 08.09.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження на 28.09.2021.

Ухвалою суду від 28.09.2021 закрито підготовче засідання по даній справі, справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вирішення питання щодо задоволення позову залишив на розсуд суду.

Представник третьої особи про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

З`ясувавши фактичні обставини справи, розглянувши подані документи, на яких ґрунтується позовна заява, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_7 , виданого Білоцерківською сільською радою Куйбишевського району Запорізької області 25 жовтня 1985 року, та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області 05 вересня 2009 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_9 , виданого виконкомом Білоцерківської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області 25 травня 2007 року.

Після смерті останнього відкрилася спадщина на все належне йому майно, у тому числі на земельну ділянку площею 4,3504 га (кадастровий номер 2322780800:05:002:0211), що розташована на території Білоцерківської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області, яка ніким оформлена не була.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дід ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_9 , виданого Більмацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 04 жовтня 2017 року.

Останній був батьком покійного батька позивача - ОСОБА_2 .

Із позовної заяви та матеріалів справи встановлено, що влітку 2018 року позивач почала оформляти спадщину після смерті покійного діда ОСОБА_3 і бухгалтер СВК «Зірка» повідомив, що у орендаря СВК «Зірка» зберігається оригінал договору оренди землі покійного ОСОБА_2 , який при житті не забрав свій примірник. З того часу ОСОБА_1 стало відомо про те, що покійний ОСОБА_2 був власником земельної ділянки, яку при житті здав в оренду. Копію державного акту позивачем було отримано 26.09.2018 року у відділі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області у Більмацькому районі згідно з поданою заявою.

Як вбачається із позовної заяви та копії спадкової справи, 10 червня 2021 року позивач звернулась до державного нотаріуса Плаксіна C.B. із заявою про прийняття спадщини за законом, надавши усі наявні документи, але того ж дня державним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва на зазначену вище земельну ділянку у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви та відсутністю оригіналу державного акту на земельну ділянку.

Із позовної заяви встановлено, що ОСОБА_1 не знала, що її батько мав у власності земельну ділянку, оскільки в 2003 році закінчила Білоцерківську загальноосвітню школу І-Ш ступенів, після чого вступила на 1 курс Таврійського державного агротехнологічного університету, де навчалася протягом 5 років.

Відповідно до архівної копії Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ЗП №057170 покійний ОСОБА_2 20 січня 2004 року отримав зазначений Державний акт на підставі розпорядження голови Куйбишевської райжержадміністрації від 12 грудня 2002 року № 438, тобто в той час коли позивач навчалася в університеті.

Крім того, батьки позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 29 квітня 2006 року розірвали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області 26 квітня 2006 року.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Комиш-Зорянської селищної ради від 15.06.2021 №240 за даними, які знаходяться в по господарських книгах: книга №4 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за 1986-1990 роки, книга № НОМЕР_2 (особовий рахунок № НОМЕР_3 ) за 1991 -1995 роки, книга № НОМЕР_4 (особовий рахунок № НОМЕР_5 ) за 1996-2000 роки, книга № НОМЕР_4 (особовий рахунок № НОМЕР_6 ) за 2001 -2005 роки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживала та зареєстрована в АДРЕСА_1 - стара нумерація) по 08.09.2003, з 08.09.2003 вибула на навчання в м. Мелітополь. З 11 вересня 2008 року ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

З позовної заяви встановлено, що з 08 вересня 2003 року по листопад 2008 була позивач тимчасово була зареєстрована в гуртожитку університету як студентка на період навчання, але протягом усього часу на вихідні дні та канікули постійно приїжджала до батька в будинок, де виросла та в якому зберігались особисті речі, мала власну кімнату. На протязі цього часу ОСОБА_1 з покійним ОСОБА_2 вели спільний побут, допомагала йому по господарству, батько надавав кошти для навчання. Іншого житла, крім помешкання батька, не було, до того часу як зустріла свого чоловіка та вийшла заміж. За власні кошти ОСОБА_1 було проведено поховання батька та встановлено надгробний пам`ятник. Після смерті батька позивач вступила в права розпорядження майном померлого, сплачувала комунальні послуги, доглядала за будинком та підтримувала в належному стані двір та город.

Зазначені обставини підтверджуються також показами свідків.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що у 2006 році після розлучення з ОСОБА_2 поїхала в Італію. Дочка ОСОБА_1 проживала з батьком, на вихідних доглядала за господарством, потім їхала на навчання. У 2007 році ОСОБА_2 трагічно загинув, після чого за домогосподарством доглядала позивач. У 2009 році ОСОБА_1 вийшла заміж.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що позивач є його дружиною. Знайомі з останньою з 2006 року, одружені - з 2009 року. В 2006 році також познайомився з покійним батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Мати позивача у 2006 році після розлучення з ОСОБА_2 поїхала в Італію. Дочка ОСОБА_1 проживала з батьком, на вихідних доглядала за господарством, потім їхала на навчання. У 2007 році ОСОБА_2 трагічно загинув, після чого за домогосподарством доглядала позивач. У 2009 році ОСОБА_1 вийшла заміж. З 2006 року остання навчалася в Мелітопольській академії, на вихідних проживала з батьком, де поралася по господарству. У 2007 році після смерті батька позивач продовжувала навчання, доглядала за домогосподарством за місцем свого проживання в с. Білоцерківка Пологівського району Запорізької області, сплачувала комунальні послуги, тобто фактично вступила в управління майном, яке залишилося після померлого. В 2018 році ОСОБА_1 оформляла спадщину після смерті діда і в СВГ «Зірка» надали копії договорів оренди землі, серед яких був і договір на ОСОБА_2 . З того часу дружина дізналася про наявність у покійного батька спірної земельної ділянки. Оригінал Державного акту не знайдений, у зв`язку з чим державним нотаріусом відмовлено в оформленні спадщини.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що позивач є його невісткою. Свідок знав покійного батька ОСОБА_1 – ОСОБА_2 з дитинства. ОСОБА_7 відомо, що позивач проживала в с. Білоцерківка Пологівського району Запорізької області разом з батьком, навчалася в м. Мелітополь Запорізької області. Після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 ще навчалася в м. Мелітополі, на вихідні дні приїжджала в с. Білоцерківка Пологівського району Запорізької області. Похорон батька позивач організувала та фінансувала самостійно. Про наявність у ОСОБА_2 земельної ділянки ОСОБА_1 дізналася у 2018 році після смерті діда ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що факт постійного проживання позивача зі спадкодавцем на час його смерті є доведеним.

Встановлення даного факту постійного проживання однією сім`єю разом із спадкодавцем має для ОСОБА_1 юридичне значення, так як дозволяє їй реалізувати своє право на отримання спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи те, що позивач проживала разом із спадкодавцем на день його смерті, відповідач проти задоволення позову не заперечує, суд вважає, що зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 на час його смерті.

Крім того, відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їхнього цільового призначення.

Як встановлено з матеріалів справи та показань свідків, ОСОБА_1 після смерті батька фактично вступила в права розпорядження майном ОСОБА_2 , доглядала за будинком, сплачувала комунальні послуги, підтримувала в належному стані територію домогосподарства. Отже, позивач фактично прийняла спадщину відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

ОСОБА_1 , маючи право на отримання спадщини, позбавлена можливості у встановленому законом порядку отримати свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати своє право власності на земельну ділянку, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу.

Беручи до уваги встановлені у судовому засіданні обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом є обґрунтованими, такими, що відповідають переліченим нормам закону, доведеними вищевказаними належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.259, 263-265, 268, 293-294, 308 ЦПК України, ст.46 ЦК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 01 жовтня 1985 року в будинку за адресою: АДРЕСА_3 ( стара нумерація 54) на час відкриття спадщини - після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем за законом, право власності на земельну ділянку площею 4,3504 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Білоцерківської сільської ради Пологівського (Більмацького) району Запорізької області, що належала померлому ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №057170, виданого головою Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області 20 січня 2004 року, кадастровий номер 2322780800:05:002:0211.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_10 ;

представник позивача - адвокат Кобець Костянтин Васильович, адреса вул. Армійська, 64, смт.Комиш-Зоря Пологівського району Запорізької області, РНОКПП НОМЕР_11 ;

відповідач - Комиш-Зорянська селищна рада Пологівського району Запорізької області, адреса: вул. Вокзальна, 5, смт. Комиш-Зоря Пологівського району Запорізької області, ЄРПОУ 25223155;

третя особа - Більмацька державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ЄДРПОУ 02884186, юридична адреса: вул. Запорізька, 28, смт. Більмак Запорізької області.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2021 року.

Суддя: В.О.Мальований