Вирок № 100477842, 19.10.2021, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1731/20

Номер провадження № 1-кп/315/64/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 рокум. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді: Романько О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Атрошенко Я.В.,

прокурора: Нєфьодова В.С.,

потерпілого: ОСОБА_1 ,

обвинуваченого: ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого адвоката Яковенка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об`єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020085360000034 від 17.09.2020 року, № 12020085320000090 від 18.09.2020 року, № 12020080220000288 від 07.11.2020 року, за обвинувальними актами відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Марфопіль Гуляйпільського району Запорізької області, українця, громадянина України, не одруженого, освіти повної середньої, не депутата, не працюючого, не військовозобов`язаного, на утриманні неповнолітніх осіб та осіб похилого віку не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 08.09.2014 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст.185, ч. 3 ст. 357, ст. 70 КК України, до обмеження волі строком на 2 роки 6 місяців, ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік;

- 16.03.2015 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців. 14.02.2020 року звільнений в зв`язку з відбуттям строку покарання;

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289, ст. 395 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 засуджений Гуляйпільським районним судом за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, терміном на 5 років 6 місяців позбавлення волі. 14 лютого 2020 року ОСОБА_2 звільнений з ДУ «Оріхівська виправна колонія (№88)» у зв`язку відбуттям строку покарання. 04 лютого 2020 року Оріхівським районним судом Запорізької області винесено ухвалу про встановлення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного нагляду після звільнення з місць позбавлення волі строком на дванадцять місяців, з моменту звільнення і застосувавши при цьому наступні обмеження: - заборонити вихід з будинку (квартири) з 21.00 год. до 05.00 год. наступного дня; - заборонити перебування в ресторанах, готелях, гуртожитках, вокзалах, ринках, кафе, барах де продаються спиртні напої, кіосках з метою покупки спиртних напоїв, крамницях і спецвідділах по продажу вино - горілчаних виробів; - заборонити виїзду за межі району (міста) в особистих справах без дозволу посадових осіб, які здійснюють адміністративний нагляд і зобов`язати повідомляти цих осіб про виїзд за межі району (міста) по службовим справам; - зобов`язати явкою на реєстрацію до відділу поліції (за місцем проживання) в призначений день тижня чотири рази на місяць з 09.00 по 18.00 протягом строку адміністративного нагляду. Відповідно до ст.1 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюється органами Національної поліції. 14.02.2020 ОСОБА_2 після звільнення з місць позбавлення волі прибув на визначене ним місце проживання. 28.07.2020 року останній змінив своє місце проживання та приїхав на постійне місце мешкання до с. Марфопіль Гуляйпільського району Запорізької області, та став на облік до Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області. 28.07.2020 року, при постановці на облік у приміщені поліції, ОСОБА_2 був ознайомлений з умовами та порядком адміністративного нагляду, в тому числі з обов`язками заборони виїзду за межі району (міста) в особистих справах без дозволу посадових осіб, які здійснюють адміністративний нагляд і зобов`язанням повідомляти цих осіб про виїзд за межі району (міста) по службовим справам. Крім того був ознайомлений з ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області, щодо встановлених відносно нього обмежень, про що поставив особистий підпис.

13.08.2020 року ОСОБА_2 було подано заяву до посадових осіб Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області про зміну його місця мешкання, в якій він вказав, що змінює адресу та буде тимчасово проживати по АДРЕСА_3 строком до 05.09.2020 року. Після зазначеного строку ОСОБА_2 зобов`язався повернутися до місця свого постійного мешкання в с.Марфопіль Гуляйпільського району Запорізької області. Згідно заяви, ОСОБА_2 було видано маршрутний лист, з яким він 14.08.2020 року прибув до Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, став на тимчасовий облік як особа яка перебуває під адміністративним наглядом та був попереджений про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду.

Проте, ОСОБА_2 , маючи умисел на ухилення від адміністративного нагляду, порушуючи встановлені йому заборони, без поважних причин, самовільно, без відповідного повідомлення та дозволу керівництва Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, залишив своє тимчасове місце проживання за адресою АДРЕСА_3 та виїхав 25.08.2020 року до с. Новоселівка Пологівського району Запорізької області, в подальшому до с. Осипенко Бердянського району Запорізької області, а затриманий працівниками поліції в м. Гуляйполе Запорізької області, як особа, яка порушила правила адміністративного нагляду.

Крім того, 31.08.2020 року, близько 12:40 години, ОСОБА_2 , 31.08.2020 року, близько 12:40 години, будучи знайомими з ОСОБА_3 , зустрівся з нею біля магазину «Маяк», який розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 207, с. Пологи Пологівського району Запорізької області, та маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, вчинене повторно, достовірно знаючи, що у володінні потерпілої перебуває мобільний телефон «Samsung J500 H/DS Galaxy J5», користуючись її довірливим ставленням до нього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, попрохав у неї мобільний телефон, зазначивши, що поверне його через одну годину, одразу після використання. ОСОБА_3 будучи введеною в оману добровільно передала свій мобільний телефон «Samsung J500 H/DS Galaxy J5», ОСОБА_2 .. В подальшому останній залишив місце скоєння кримінального правопорушення та розпорядився мобільним телефоном, яким незаконно заволодів у ОСОБА_3 , на власний розсуд, чим завдав останній матеріального збитку на суму 1516,67 грн..

Крім того, ОСОБА_2 будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, 07.11.2020 року, близько 03.00 години, в м. Гуляйполе, Запорізької області, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме скутером «Navigator» моделі ТХМ 50QT-B, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов на частково огороджену територію домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_4 , де знаходився зазначений транспортний засіб, діючи всупереч волі його власника, викотив останній за межі території вказаного домоволодіння, після чого шляхом з`єднання дротів від замка запалення, запустив двигун та поїхав на ньому за межі м. Гуляйполе, чим таємно, незаконно заволодів скутером «Navigator» моделі ТХМ 50QT-B, вартістю 9643,86 грн., який належить ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вичненні кримінальних правопорушень визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у обвинувальних актах, пояснив, що дійсно ним було здано до ломбарду в м. Бердянськ Запорізької області телефон потерпілої ОСОБА_4 , так як у нього виникла необхідність отримати кошти. В м. Бердянську його не затримували. Затримали його в м. Гуляйполе Запорізької області за порушення адміністративного нагляду. Він дійсно якийсь час проживав в с. Новомихайлівка Чернігівського району Запорізької області, де намагався створити сім`ю, але через непорозуміння зі співмешканкою був змушений залишити останнє своє місце проживання, але про це він не повідомляв правоохоронні органи. Коли повернувся в м. Гуляйполе Запорізької області, то десь на початку листопада 2020 року викрав скутер з домоволодіння свого зятя. Така необхідність виникла через те, що він разом зі своєю подругою вирішили поїхати до м. Пологи Запорізької області, але вже було дуже пізно, приблизно 03.00 год. ночі, і будь-яке транспортне сполучення між м. Гуляйполе та м. Пологи не здійснювалося.

Додатково вказав, що на теперішній час він критично ставиться до своїх вчинків, у скоєному щиро розкаюється і прохає суд суворо його не карати.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його вина повністю доведена наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом доказами, зокрема:

- поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , яка повідомила, що 31.08.2020 року ОСОБА_2 попросив у неї її мобільний телефон «Самсунг, J5» золотистого кольору, сказавши, що йому треба здійснити банківські операції. Відбувалося це в с. Пологи Пологівського району Запорізької області біля кафе «Маяк» в понеділок близько 13.00 години. Обіцяв повернути телефон через годину на тому ж місці, але так і не повернув, а сам зник. До того часу вона знала ОСОБА_2 з травня місяця, і він вже просив телефон для своїх потреб, але повертав. Тому вона йому довірилася і цього разу. Відразу вона поліцію не повідомила, бо сподівалася, що поверне добровільно як і обіцяв, але цього не сталося. Тому вона заблокувала свої банківські картки, які були прив`язані до телефону та звернулася до поліції. Телефон знайшли в м. Бердянськ Запорізької області, а потім працівники поліції повернули його їй на відповідальне зберігання. Телефон повернули, вона його опізнала по зовнішньому вигляду, зокрема через пошкодження, які були на його екрані. Флеш-карту їй не повернули, але будь-яких претензій вона до обвинуваченого не має;

- витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020085320000090 від 18.09.2020 року, відповідно до якого за заявою ОСОБА_3 було порушено кримінальне провадження за ч. 2 ст. 190 КК України за фабулою: 31.08.2020 року, приблизно в 12.00 годин, в АДРЕСА_5 вона передала свій мобільний телефон «Самсунг» знайомому ОСОБА_2 , але останній зник та телефон не повернув (а.с.154, т.1);

- витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020080220000288 від 07.11.2020 року відповідно до якого за заявою ОСОБА_1 було порушено кримінальне провадження за ч. 2 ст. 289 КК України за фабулою: в період часу з 23.00 год. 06.11.2020 року по 08.00 год. 07.11.2020 року, в АДРЕСА_4 невстановлена особа, шляхом вільного доступу, з частково огородженої території домоволодіння, незаконно заволоділа скутером «Navigator» моделі ТХМ 50QT-B, чим спричинила йому матеріальних збитків (а.с.205, т.1);

- витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020085360000034 від 17.09.2020 року відповідно до якого за матеріалами правоохоронних органів були внесені відомості про те, що ОСОБА_2 в супереч встановлених відносно нього Оріхівським районним судом Запорізької області обмежень, самовільно залишив своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.48, т.2); ;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення або таке, що готується від 17.09.2020 року, відповідно до якого гр. ОСОБА_3 звернулася за фактом шахрайського заволодіння ОСОБА_2 її мобільним телефоном 31.08.2020 року (а.с. 156, т. 1);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.11.2020 року, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 звернувся за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом скутером «Navigator» моделі ТХМ 50QT-B, вартістю 8000 грн. , який знаходився на території його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 206, т.1);

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 05.09.2020 року з довідкою до нього, за яким потерпіла ОСОБА_3 опізнала на фото №2 ОСОБА_2 (а.с. 159-161, т.1);

- заявою ОСОБА_2 від 18.09.2020 року про добровільну видачу ним мобільного телефону «Самсунг» в корпусі кремового кольору, яким він заволодів через довіру потерпілої ОСОБА_3 (а.с.162, т. 1);

- протоколом огляду речей від 18.09.2020 року за участі ОСОБА_2 було оглянуто мобільний телефон марки «Самсунг» моделі: SM-j500H/DS (SEK) в корпусі кремового кольору. В мобільному телефоні були відсутні сім-карти та флешка. На корпусі телефону маються потертості від користування. На екрані телефону в лівому нижньому куті мається тріщина у вигляді півмісяця розміром у висоті 3,5 см в ширині 0,8 мм. Як пояснив ОСОБА_2 , то цим телефоном він заволодів 31.08.2020 року у ОСОБА_3 для своїх корисливих цілей (а.с. 163, т. 1);

- висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №23-258 від 24.09.2020 року, згідно якого ринкова вартість «Самсунг» моделі: SM-j500H/DS , 2016 року випуску, на момент скоєння злочину, тобто на 31.08.2020 року складала 1516,67 грн. (а.с. 168-171, т. 1);

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 19.09.2020 року з довідкою до нього, за яким свідок ОСОБА_5 опізнала на фото №3 ОСОБА_2 , як особу яка 02.09.2020 року прийшла з мобільним телефоном «Самсунг» моделі J5 до приміщення ломбарду «Онікс» і залишила під заставу, затим заплатила за нього 370 грн. 18.09.2020 року (а.с. 174-176, т.1);

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 19.09.2020 року з довідкою до нього, за яким свідок ОСОБА_6 опізнала на фото №1 ОСОБА_2 , як особу яка 02.09.2020 року прийшла з мобільним телефоном «Самсунг» моделі J5 до приміщення ломбарду «Онікс» і залишила під заставу, за що йому сплатили 300 грн. (а.с. 177-179, т.1);

- копією договору PL-9.23316/0 від 02.09.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_2 здав до ломбарду «Онікс» м. Бердянськ, мобільний телефон «Самсунг» моделі: SM-j500H/DS , 2016 року випуску та отримав за нього 318,00 грн. та протоколом огляду речей від 29.09.2020 року, відповідно до якого було оглянуто надану копію договору (а.с.180-183,185-187, т. 1);

- протоколом огляду речей від 29.09.2020 року, відповідно до якого було оглянуто DVD-R диск з відеозаписом камери зовнішнього відеоспостереження № 22 від 31.08.2020 року за 12.40 год.. При відтворенні даного файлу з`явилося відео, на ділянці місцевості біля магазину «Маяк», який розташований за адресою: с. Пологи, вул. Центральна, буд. 207. На вказаному відео о 12.40 год. неподалік зазначеного магазину з`явився ОСОБА_2 , який вів розмову з якоюсь особою. Через декілька секунд він направився в центр м. Пологи, при цьому останній клав кишеню своїх брюк предмет схожий на мобільний телефон (а.с.188-191, т.1);

- протоколом огляду місця події від 07.11.2020 року, який проведений за добровільної згоди потерпілого ОСОБА_1 , в ході якого об`єктом огляду була територія домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 . Вказана територія частково не огороджена парканом, вхід на територію здійснюється через хвіртку та ворота, які за поясненнями потерпілого, є завжди відкритими. Під час огляду було встановлено, що скутер знаходився зовні у дворі з правої сторони від дерев`яної прибудови та його ймовірно викотила невстановлена особа через задній двір, який не огороджений За результатами огляду нічого не вилучалося (а.с. 216-220, т.1);

- протоколом слідчого експерименту від 20.11.2020 року з відеофіксацією, за участю потерпілого ОСОБА_1 , відповідно до якого останній розповів про обставини, які мали місце 07.11.2020 року на території його домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Так, останній зазначив, що о 08.00 ранку він вийшов з будинку та помітив, що немає скутера, який стояв біля гаражу та виявив сліди протекторів шин, які вели у бік городу. Також, потерпілий вказав, що він знає ОСОБА_2 , який є рідним братом його сестри і він вважає, що той міг викрасти скутер. Додатково, потерпілий зазначив, що скутер належить саме йому бо він його придбавав для своїх потреб, наполягав на притягненні ОСОБА_2 до відповідальності (а.с. 221-226, т.1);

- протоколом слідчого експерименту від 20.11.2020 року з відеофіксацією, за участю свідка ОСОБА_7 , відповідно до якого остання розповіла про те, що зранку 07.11.2020 року чоловік їй повідомив про викрадення з території їх домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 його скутера. Додатково, свідок зазначила, що скутер належить саме чоловіку бо він його придбавав для своїх потреб. Також, свідок вказала, що вона знає ОСОБА_2 , який є її рідним братом, але вона вважає, що той міг викрасти скутер. ОСОБА_2 ні вона, ні чоловік не дозволяли брати скутер (а.с. 228-233, т.1).

- протоколом слідчого експерименту від 19.11.2020 року з відеофіксацією, за участю свідка ОСОБА_8 , відповідно до якого остання розповіла про те, що 06.11.2020 року в обідній час вона разом з ОСОБА_2 приїхали автобусом з с. Верхня Терса Гуляйпільського району Запорізької області до м. Гуляйполе Запорізької області. Вночі, близько 02.00 год 07.11.2020 року, коли вони знаходилися в дворі багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_6 у них виникло бажання поїхати в м. Пологи Запорізької області до знайомих ОСОБА_2 .. Після чого ОСОБА_2 сказав їй залишатися на мсіці та почекати деякий час його поки він не вирішить питання з транспортом. Близько 03.00 год. до неї на чорному скутері приїхав ОСОБА_2 та повідомив, що його він викрав у своєї сестри. Скутер був пошкоджений, а саме була відсутня передня пластина крила, а зверху виглядали дроти. Після цього вони сіли на вказаний скутер і поїхали на заправочну станцію, де ОСОБА_2 придбав бензин. Затим вони поїхали до м. Пологи Запорізької області, де залишили скутер неподалік магазину «АТБ», а саме біля приміщення «Укртелекому», а самі направилися до магазину щоб купити продукти харчування. Потім вона запропонувала ОСОБА_2 залишити даний скутер щоб уникнути проблем та на маршрутному таксі поїхати до м. Запоріжжя. В подальшому вони так і зробили. Останні о 07.00 год ранку з автостанції м. Пологи на маршрутці поїхали до м. Запоріжжя (а.с. 235-239, т.1);

- протоколом огляду предмету від 08.11.2020 року, відповідно до якого було оглянуто скутер «Навігатор», який знаходився за адресою: м. Пологи, вул. Єдності, біля будівлі № 29 ПАТ «Укртелеком». В зазначеному скутері потерпілий ОСОБА_1 опізнав свій, але вказав, що до викрадення він був без пошкоджень та мав справний вигляд (а.с.241-242, т.1);

- висновком експерта № 11/1-199 від 20.11.2020 року за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, відповідно до якого середня ринкова (довідкова) вартість транспортного засобу - скутера «Navigator» моделі ТХМ 50QT-B, об`єм двигуна 49 см. куб., 2012 року випуску, на момент скоєння злочину, тобто на 07.11.2020 року може складати 9643,86 грн. (а.с. 244-246, т. 1);

- протоколом слідчого експерименту від 25.11.2020 року з відеофіксацією, за участю підозрюваного ОСОБА_2 , відповідно до якого останній розповів про обставини, які мали місце 07.11.2020 року на території домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , де він близько 03.00 год. заволодів скутером, який викотив з двору. Затим закрутив дроти та завів його і поїхав на ньому до м. Пологи Запорізької області, де потім залишив біля будівлі ПАТ «Укртелекому» (а.с. 250-254, т. 1).

-рапортом дільничного офіцера поліції Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ст. лейтенанта поліції Гапіча О. від 17.09.2020 року, згідно якого 14.08.2020 року до Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області на тимчасовий облік став піднаглядний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який прибув з маршрутним листом з Гуляйпільського ВП на тимчасове місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 . 25.08.2020 року ОСОБА_2 не звернувся до Чернігівського ВП про залишення тимчасового місця мешкання та самовільно покинув його (а.с. 49 т. 2);

- рапортом ст. дільничного офіцера поліції СДОП ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції Мінакова І. від 16.06.2020 року про те, що ОСОБА_2 звернувся з заявою про дозвіл зміни місця проживання, а саме: АДРЕСА_7 . Згідно накладеної резолюції відповідний дозвіл було надано (а.с. 50 т. 2);

- довідкою Оріхівської ВК №88 про звільнення №05160, згідно якої ОСОБА_2 відбував покарання з 16.12.2014 року по 14.02.2020 року, звільнений з Оріхівської ВК №88 по відбуттю строку покарання (а.с. 52 т. 2);

- ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 04.02.2020 року, згідно якої встановлено відносно ОСОБА_2 адміністративний нагляд строком на 12 місяців з наступними обмеженнями: - заборонити вихід з будинку/квартири/ з 21.00 до 5.00 ранку наступного дня; - заборонити перебувати в ресторанах, готелях, гуртожитках, вокзалах, ринках, кафе, барах де продаються спиртні напої, кіосках з метою покупки спиртних напоїв, крамницях і спецвідділах по продажу вино-горілчаних виробів; - заборонити виїзди за межі району/міста/ в особистих справах без дозволу посадових осіб, які здійснюють адміністративний нагляд і зобов`язати повідомляти цих осіб про виїзди за межі району/міста по службових справах; - зобов`язати явкою на реєстрацію до відділу поліції (за місцем проживання) в призначений день тижня чотири рази на місяць з 9.00 по 18.00 протягом строку адміністративного нагляду (а.с. 59 т. 2);

- характеристикою ДУ «Оріхівська ВК (№88)» на засудженого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час перебування у ДУ «Оріхівська ВК (№88)» характеризується незадовільно. Згідно довідки про наявність заохочень та стягнень, заохочень - не має, неодноразово застосовувалися стягнення (а.с. 60, 61 т. 2);

- поясненням ОСОБА_2 , прийнятим 04.03.2020 року про те, що він буде мешкати за адресою: АДРЕСА_8 , з дружиною - ОСОБА_9 , щодо нього було встановлено нагляд та проведена профілактична бесіда щодо недопустимості його порушення (а.с. 62 т. 2);

- довідкою щодо ознайомлення піднаглядного з обмеженнями адміністративного нагляду від 04.03.2020 року (а.с. 63 т. 2);

- 10.03.2020 року за №2-1565 ДУ «Оріхівська ВК (№88)» повідомлено Центральний відділ поліції в Донецькій області ГУНП НПУ про те, що на їхню адресу були направлені матеріали про встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за вих. №1003 від 14.02.2020 року (а.с. 64 т. 2);

- заявою ОСОБА_2 від 16.06.2020 року до Центрального відділу поліції в Донецькій області щодо дозволу про переїзд на постійне місце проживання до АДРЕСА_7 , зобов`язався стати на облік в місцевому ВП (а.с. 65, т. 2);

- маршрутним листком, згідно якого ОСОБА_2 дозволено виїзд 16.06.2020 року до АДРЕСА_7 (а.с. 68 т. 2);

- постановою від 28.07.2020 року начальника Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_14 про призначення дня реєстрації піднаглядного ОСОБА_2 , за якою останньому визначено для реєстрації 1,2,3,4 четвер кожного місяця з 09.00 год. до 18.00 години (а.с. 69 т. 2);

- поясненнями ОСОБА_2 від 28.07.2020 року, які підтверджують переїзд до м. Гуляйполе Запорізької області та постановлення на облік до Гуляйпільського ВП (а.с. 70 т. 2);

- заявою ОСОБА_2 від 13.08.2020 року про дозвіл виїхати в особистих справах з 13.08.2020 року до 05.09.2020 року до пгт. Новомихайлівка, де буде мешкати за адресою: АДРЕСА_3 . Зобов`язується повернутися до м. Гуляйполе 05.09.2020 року (а.с. 71 т. 2);

- корінцем маршрутного листка від 13.08.2020 року, виданого ОСОБА_2 в тому, що йому дозволено виїхати до АДРЕСА_3 . Термін перебування: з 13.08.2020 року до 05.09.2020 рку (а.с. 72 т. 2);

- поясненнями ОСОБА_2 від 16.09.2020 року, з яких слідує, що він 13.08.2020 року звернувся до Гуляйпільського ВП з заявою про дозвіл на виїзд за межі Гуляйпільського району до Чернігівського району. При собі мав корінець маршрутного лита, з яким 14.08.2020 року прийшов до Чернігівського ВП. Поїхав до с. Новомихайлівка Чернігівського району разом із знайомою, а саме дружиною брата ОСОБА_10 , де мешкали по АДРЕСА_3 . 25.08.2020 року, з 12.00 години, вживав алкогольні напої разом зі своїм другом ОСОБА_11 , який мешкає в с. Новомихайлівка. Цього ж вечора близько 21.00 в нього виникла сварка з ОСОБА_10 25.08.2020 року близько 23.55 години ОСОБА_10 зателефонувала його брату ОСОБА_12 , який мешкає в с. Новоселівка Пологівського району і він забрав його до себе додому. Маршрутний лист залишився в ОСОБА_10 . Наступного дня, 26.08.2020 року, він приїздив в с. Новомихайлівка, щоб забрати маршрутний лист, але ОСОБА_10 не знайшов та повернувся в с. Новоселівка, де перебув два дні. 28.08.2020 року він поїхав в с. Осипенко Бердянського району, знаючи, що порушив умови адміністративного нагляду. Там перебував по 16.09.2020 року, мешкав у знайомої ОСОБА_13 16.09.2020 року він повернувся до м. Гуляйполе та мав намір прийти на відмітку до ВП (а.с. 73 т. 2);

- заявою ОСОБА_2 до Гуляйпільського ВП від 17.09.2020 року про дозвіл на зміну місця мешкання за сімейними обставинами, буде проживати за адресою: АДРЕСА_2 , з правилами адміністративного нагляду ознайомлений (а.с. 74 т. 2);

- протоколом огляду від 23.09.2020 року, предметом якого являються оригінали матеріалів адміністративного нагляду відносно ОСОБА_2 (а.с. 78 т. 2);

- постановою про визнання речей і документів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження (а.с. 79 т. 2);

- матеріалами справи №8 Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області адміністративно наглядного ОСОБА_2 (а.с. 82 - 92 т. 2)

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Ці докази свідчать про те, що ОСОБА_2 маючи умисел на ухилення від адміністративного нагляду, порушуючи встановлені йому заборони, без поважних причин, самовільно, без відповідного повідомлення та дозволу керівництва Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, залишив своє тимчасове місце проживання за адресою АДРЕСА_3 та виїхав 25.08.2020 року до с. Новоселівка, Пологівського району Запорізької області, в подальшому до с. Осипенко Бердянського району Запорізької області, а затриманий працівниками поліції в м. Гуляйполе Запорізької області, як особа, яка порушила правила адміністративного нагляду.

Суд, вважає, що за цих обставин ОСОБА_2 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 395 КК України, а саме самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.

Крім того, ОСОБА_2 , 31.08.2020 року, близько 12:40 години, будучи знайомими з ОСОБА_3 , зустрівся з нею біля магазину «Маяк», який розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 207, с. Пологи Пологівського району Запорізької області, та маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, вчинене повторно, достовірно знаючи, що у володінні потерпілої перебуває мобільний телефон «Samsung J500 H/DS Galaxy J5», користуючись її довірливим ставленням до нього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, попрохав у неї мобільний телефон, зазначивши, що поверне його через одну годину, одразу після використання. ОСОБА_3 будучи введеною в оману добровільно передала свій мобільний телефон «Samsung J500 H/DS Galaxy J5», ОСОБА_2 .. В подальшому останній залишив місце скоєння кримінального правопорушення та розпорядився мобільним телефоном, яким незаконно заволодів у ОСОБА_3 , на власний розсуд, чим завдав останній матеріального збитку на суму 1516,67 грн..

В цьому випадку суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_2 будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, 07.11.2020 року, близько 03.00 години, в м. Гуляйполе Запорізької області, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме скутером «Navigator» моделі ТХМ 50QT-B, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов на частково огороджену територію домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_4 , де знаходився зазначений транспортний засіб, діючи всупереч волі його власника, викотив останній за межі території вказаного домоволодіння, після чого шляхом з`єднання дротів від замка запалення, запустив двигун та поїхав на ньому за межі м. Гуляйполе, чим таємно, незаконно заволодів скутером «Navigator» моделі ТХМ 50QT-B, вартістю 9643,86 грн., який належить ОСОБА_1 .

Тому, суд дійшов висновку про необхідність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних ним правопорушень як проступку, так нетяжкого та тяжкого злочинів.

З даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 вбачається, що він має зареєстроване місце проживання, за яким не має можливості проживати через відсутність самого будинку, після звільнення з місць позбавлення волі неодноразово змінював своє місце проживання, за характеристикою з зареєстрованого місця проживання характеризується посередньо, за характеристикою з останнього місця відбування покарання характеризується незадовільно, за характеристикою, яка надана до органу пробації зарекомендував себе з негативного боку, зловживає спиртними напоями, веде бродяжницький спосіб життя, не одружений, сімейних відносин не підтримує, дітей не має, за життя офіційно не працював та не закінчив навчання, доходи мав лише від тимчасових заробітків, на обліку у лікаря нарколога не знаходиться, перебував до листопада 2020 року на обліку у лікаря психіатра, інвалідність відносно обвинуваченого не встановлена, за наданими матеріалами має загалом задовільний стан здоров`я, раніше неодноразово судимий, в усіх випадках за попередніми судимостями, коли було застосовано положення ст. 75 КК України довіри не виправдав та знову вчиняв злочини, потребував нагляду і після звільнення з місць позбавлення волі, тому до нього були застосовані обмеження за відповідним рішенням суду, матеріальна шкода, завдана діяннями обвинуваченого, відшкодована шляхом повернення викраденого майна працівниками поліції під час досудового слідства. Потерпілі не мають до обвинуваченого претензій морального та матеріального характеру, не вказали на застосування до нього суворого покарання.

Щодо обставин, які пом`якшують покарання.

Щире покаяння означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання. Будучи внутрішнім, морально-психічним процесом у свідомості особи, яка вчинила злочин, щире покаяння підлягає встановленню у кожному конкретному випадку з урахуванням посткримінальної поведінки винного, правдивості його свідчень під час досудового слідства і розгляду справи у суді тощо. Сприяння розкриттю злочину і добровільне відшкодування заподіяної шкоди, що не супроводжується щирим покаянням, є обставинами, які пом`якшують відповідальність при призначенні покарання.

Під активним сприянням розкриттю злочину Пленум Верховного Суду України розуміє надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи (п. 3 постанови Пленуму від 23 грудня 2005 р. № 12).

Також, під активним сприянням розкриттю злочину слід розуміти дії винної особи, спрямовані на те, щоб надати допомогу органам дізнання, досудового слідства і суду у встановленні істини у справі, з`ясуванні фактичних обставин, які мають істотне значення для розкриття злочину. Це може полягати зокрема у: повідомленні про всі відомі епізоди й обставини вчинення злочину; викритті інших співучасників; визначенні ролі кожного з них у вчиненні злочину; повідомленні про їхнє місцезнаходження; поданні допомоги в їх затриманні; видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Неповідомлення компетентним органам про інших відомих винному співучасників злочину виключає наявність такої обставини, як активне сприяння розкриттю злочину.

Щодо таких обставин як усунення заподіяної шкоди та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, суд зазначає таке.

Відшкодування завданих збитків та усунення заподіяної шкоди - це дії, які фактично усувають негативні наслідки вчиненого злочину.

Усунення заподіяної шкоди може виявитися, наприклад, у відновленні попереднього стану предмета злочинного посягання, наданні потерпілому коштів, які він витратив у зв`язку зі злочинним посяганням, поверненні викраденого майна тощо. Компенсацію винним моральної шкоди також слід розглядати як обставину, що пом`якшує покарання. Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди може розглядатися судом як обставина, що пом`якшує покарання, незалежно від того, здійснені вони до викриття злочину, в період його розслідування чи судового розгляду. Не є обов`язковим при цьому особисте відшкодування винним завданого збитку або усунення заподіяної шкоди. Вони можуть бути здійснені за його дорученням або на прохання й іншими особами як за рахунок винного, так і за рахунок цих осіб.

Збіг тяжких особистих, сімейних чи інших обставин передбачає збіг таких негативних обставин, які заподіюють особі страждання, негативно впливають на її психіку, можуть викликати у неї стан розпачу, надмірну дратівливість, гарячковість, що не сприяє належному здійсненню самоконтролю поведінки. Перелік вказаних обставин законом не визначено. Судова практика визнає ними зокрема: смерть або тяжку хворобу рідної чи близької особи; хворобу винного; втрату ним роботи; складні житлові умови; подружню зраду або іншу подію, що спричинила конфлікт у сім`ї; важкий матеріальний стан; проживання підлітка в сім`ї п`яниць чи наркоманів. Ці обставини нерідко стимулюють девіантну поведінку особи. Так, важкий матеріальний і сімейний стан, який став наслідком систематичного пияцтва чи вживання наркотичних засобів, не може визнаватися обставиною, яка пом`якшує покарання при вчиненні корисливих злочинів. Тому суд повинен не лише вказати у вироку на наявність цих обставин, а й розкрити їх зміст та обґрунтувати зв`язок із вчиненим злочином.

З боку обвинуваченого будь-яких дій щодо добровільного відшкодування шкоди чи то усунення пошкодження не було прийнято, натомість скутер потерпілого ОСОБА_1 залишений у несправному вигляді, як і сім-карту та флешку потерпілій ОСОБА_3 не повернули взагалі.

Збігу непоправно тяжких обставин судом також не встановлено.

За встановлених у даному кримінальному провадженні обставин, в силу ст. 66 КК України суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 в суді вину у скоєних злочинах визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка б обтяжувала покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом визнається рецидив злочинів.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 органом пробації була складена досудова доповідь від 29.12.2020 року. Відповідно до такої доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінений як високий. При цьому ризик небезпеки для суспільства чи окремих осіб оцінений як середній. За результатами доповіді, взявши до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, наявність історії правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення при середньому рівні небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб), орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства чи окремих осіб. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому випадку за умови здійснення нагляду з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, а саме проведення заходів соціально-виховної роботи спрямованої на формування в свідомості відповідної особи загальноприйнятих правил поведінки та їх дотримання. Вважають за доцільне покласти на обвинуваченого обов`язок, визначений п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Окремо, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Потерпілою у кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 55 КПК України визнається фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Особа визнається потерпілою незалежно від того, один чи декілька видів шкоди їй завдано.

Верховний Суд роз`яснив, що позиція щодо визначення винному виду та розміру покарання й можливості звільнення від його відбування є не процесуальною вимогою, а думкою потерпілого, яка може бути врахована в сукупності з іншими обставинами, однак не обмежує суд у реалізації своїх дискреційних повноважень, визначених законом про кримінальну відповідальність. Також така висловлена позиція не обмежує потерпілого у можливостях подальшого оскарження до суду вищого рівня законності й обґрунтованості вироку у частині вирішення вказаних питань у тому числі щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість (постанова від 21.02.2019 р. у справі № 742/584/18).

Таким чином, з урахуванням наявності обставин, які пом`якшують покарання та обставини, яка б його обтяжувала, ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, враховуючи особу обвинуваченого, висновку, який міститься в досудовій доповіді органу пробації, а також того що ОСОБА_2 за матеріалами провадження загалом характеризується незадовільно, має задовільний стан здоров`я, раніше судимий, не вперше притягується до кримінальної відповідальності, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, зокрема потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , які не наполягали на суворому покаранні, суд, керуючись ст. ст. 50, 65-67, 70, 72 КК України, знаходить можливим призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження скоєння ним нових злочинів. Додаткового виду покарання у виді конфіскації майна не застосовувати, оскільки такого у власності обвинуваченого взагалі не виявлено.

Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, вчинених ОСОБА_2 , їх кількість, дані про його особу, суд вважає, що за таких обставин, враховуючи його неналежну поведінку за раніше існуючих умов здійснення за ним контролю відповідних органів як під час попередніх звільнень від відбування покарання з випробуванням, так і під час перебування під адміністративним наглядом, підстав для застосування положень ст. 75 КК України немає.

Потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні цивільні позови не заявлявся.

У провадженні наявні документально підтверджені витрати на залучення експерта. Так, процесуальні витрати в розмірі 1471,05 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого з огляду на таке. Відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. При цьому, слід зазначити, що дана норма закону не передбачає можливості стягнення таких витрат на користь конкретної експертної установи, оскільки такі витрати згідно з ч. 2 ст. 122 КПК України щодо залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з державного бюджету України. Таким чином, оскільки матеріали кримінального провадження містять документальне підтвердження витрат держави на проведення експертизи, то є підстави для стягнення з обвинуваченого суми таких витрат.

Вирішуючи долю речових доказів суд керується ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 349, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289, ст. 395 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 289 КК України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна;

-за ст. 395 КК України - у виді 2 (двох) місяців арешту.

На підставі пп. а) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання перевести в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення одному дню позбавлення волі відповіда є один день арешту.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_2 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

До набрання вироком законної сили залишити відносно ОСОБА_2 захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави суму процесуальних витрат в розмірі 1471 гривні, 05 копійок.

Арешт майна, який був накладений відповідно до ухвали слідчого судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 10.11.2020 року на скутер «Navigator» моделі ТХМ 50QT-B з обмеженням власника ОСОБА_1 у користуванні ним - скасувати.

Речові докази:

- мобільний телефон «Samsung J500 H/DS Galaxy J5», який був переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3 - залишити останній за належністю;

- скутер «Navigator» моделі ТХМ 50QT-B, вартістю 9643,86 грн, який був переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_1 - залишити останньому за належністю;

- копію договору PL-9.233116/0 від 02.09.2020 року на 3 аркушах - залишити в матеріалах провадження;

- матеріали адміністративного нагляду ОСОБА_2 на 31 аркуші - залишити у матеріалах провадження;

- оригінал справи № 8 адміністративного нагляду ОСОБА_2 на 11 аркушах - залишити в матеріалах провадження;

- сім оптичних носіїв DVD-R ємкістю 4,7 Gb кожний з відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Гуляйпільський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: О. О. Романько