Рішення № 100474369, 27.09.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/863/20

2/296/988/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" вересня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого - судді Маслак В.П.,

за участі секретаря судового засідання Рабчинської Я.В.,

представника позивача Ковальчука А.П.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» у січні 2020 року звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 15 985 грн. 17 коп., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов"язань за кредитним договором.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 03 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 20 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 20 травня 2020 року вирішено питання про перехід від спрощеного позовного провадження без виклику сторін до спрощеного провадження з викликом сторін та визнано явку представника позивача обов"язковою.

В обгрунтування позову представник позивача зазначає, що 16.07.2010 між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк") укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 1600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач умов договору належним чином не виконала, в зв`язку з чим станом на 10.12.2019 утворилася заборгованість в сумі 15 985 грн. 17 коп. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості та понесені судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, проте в судове засідання не з"явилася, відзиву на позовну заяву не подала.

У відповідності до ст.ст. 223, 280 ЦПК України, беручи до уваги наявні у справі дані про права та взаємовідносини сторін, а також враховуючи, що судом вживалися можливі заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16 липня 2010 року між сторонами укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.17).

До кредитного договору банк додав Довідку про умови кредитування з викоистанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.18) та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

За розрахунком банку, станом на 10 грудня 2019 року заборгованість ОСОБА_1 становить 15 958 грн. 17 коп., з яких: 7445 грн. 17 коп. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 7445 грн. 17 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1256 грн. 70 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 6020 грн. 20 коп. нарахованої пені, 500,00 грн. штраф - (фіксована частина); 736 грн. 10 коп. - штраф (процентна складова).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Вирішуючи питання на предмет задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, суд враховує наступне.

Слід звернути увагу на те, що заява позичальника від 16 липня 2010 року містить відомості про суму бажаного кредитного ліміту – 5000 грн.

В позовній заяві банк зазначає про наявність заборгованості відповідача за тілом кредиту в сумі 7445 грн. 17 коп., в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 7445 грн. 17 коп.

Натомість, в довідці позивача про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , зазначено, що 16.02.2016 кредитний ліміт збільшено до 7000 грн.

Згідно банківської виписки за договором б/н відповідачу встановлено 16.02.2016 кредитний ліміт в сумі 7000 грн.

Виписка по банківському рахунку (а.с.56-64) свідчить про використання відповідачем кредитних коштів, в тому числі, за межами кредитного ліміту.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Зважаючи на приписи ч.1 ст.13 ЦПК України та взявши до уваги вимоги ч. 2 ст 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а також враховуючи, що факт отримання кредиту та його розмір відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, суд погоджується, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення заборгованості за тілом кредиту в сумі 7445,17 грн.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 16 липня 2010 року процентна ставка не зазначена.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦПК України, а також пеню і штрафи.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 16.07.2010 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (надалі – Умов), що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, саме у зазначеному в цих документах, розмірах і порядках нарахування.

Суд вважає, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, не містить підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 16 липня 2010 року шляхом підписання заяви-анкети.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна довідка про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.18), яка підписана представником банку та боржником, а тому свідчить, що сторонами досягнуто згоди щодо: розміру відсотків на заборгованість – 2,5 % в місяць; термін внесення щомісячних платежів - до 25 числа щомісяця, наступного за звітним; пеня - 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць або (базова процентна ставка) 30 – нараховується за кожен день прострочення; штраф 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 16.07.2010, позивачем до сплати нараховано відсотки за прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України з розрахунку процентної ставки 86,4 % річних.

Разом з тим, відсутні докази, що саме такий розмір відсоткової ставки згідно ст.625 ЦК України було узгоджено з відповідачем, а тому вимоги позивача в зазначеній частині позову є безпідставними.

З розрахунку позивача вбачається, що починаючи з січня 2019р. позивачем до сплати було нараховано пеню у розмірі 100 грн. щомісячно, що не узгоджується з умовами визначеними і погодженими сторонами у довідці (а.с.18).

Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1256 грн. 70 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України та 6020 грн. 20 коп. нарахованої пені слід відмовити, оскільки такі вимоги є необґрунтованим та не узгоджуються із вимогами чинного законодавства.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) та у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 207/2952/17.

Разом з тим, суд погоджується із вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за порушення термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів - 500 грн.+5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій, що становить 500 грн. – фіксована частина та 736 грн. 10 коп. – процентна складова. Вказаний вид відповідальності за порушення зобов`язання передбачений Довідкою про умови кредитування, яка підписана позичальником (а.с.18).

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Разом з тим, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1143,49 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-91, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.07.2010 у розмірі 8681, 27 грн., що складається з: 7445, 17 грн. – тіло кредиту, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 736,10 грн. (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" суму сплаченого судового збору у розмірі 1143, 49 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Головуючий суддя В. П. Маслак