Рішення № 100473980, 21.10.2021, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/615/21

№ провадження 2/624/289/21

РІШЕННЯ

іменем України

смт. Кегичівка 21 жовтня 2021 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді – Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Махової В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №624/615/21,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: Служба у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради Харківської області,

представник позивача: Богинська Тетяна Іванівна,

відповідач: ОСОБА_1 ,

третя особа: Служба у справах дітей Красноградської районної державної адміністрації,

представник третьої особи: Довженко Віта Євгеніївна,

вимоги позивача: про позбавлення батьківських прав.

ВСТАНОВИВ:

Позиція сторони позивача.

Служба у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради, в особі начальника Богинської Т.І., звернулась до суду з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її дітей – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 перебуває офіційно в шлюбі з ОСОБА_5 , але фактично вони разом не проживають вже довгий час. Місце його проживання невідоме.

Родина ОСОБА_1 перебувала на обліку Кегичівського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді як сім`я, яка перебуває в складних життєвих обставинах протягом тривалого періоду, так як мати зловживала спиртними напоями, не працювала, не займалася вихованням дітей, житлово-побутові умови проживання дітей були незадовільні.

13 листопада 2019 року, відповідно розпорядження голови Кегичівської районної державної адміністрації, дітей було влаштовано до групи пришкільного інтернату Бесарабівського навчально-виховного комплексу Кегичівської районної ради Харківської області, з постійним, протягом навчального року, режимом перебування.

Але так як мати протягом року не змінила свою поведінку, не покращила умови проживання, навчання дітей, тому 07 жовтня 2020 року за заявою ОСОБА_6 дітей було влаштовано на виховання до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де діти до цього часу і виховуються.

На сьогодні три рази було продовжено строк перебування малолітніх дітей в сім`ї патронатного вихователя, в зв`язку з тим, що мати зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, не працює та не використала можливості привести умови проживання в належний стан для повернення дітей з патронатної родини.

Відповідно до інформації від 30 березня 2021 року патронатного вихователя ОСОБА_7 з`ясовано, що зустрічей дітей з матір`ю згідно заяв було три. Діти були раді зустрічам з матір`ю. Інші рази спілкувались лише по мобільному телефону. Мати не забезпечує дітей матеріально, не слідкує за станом їхнього здоров`я. Діти відвідують комунальний заклад «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради.

Відповідно до характеристики від 01 квітня 2021 року №01-26/45 комунального закладу «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 дійсно навчаються в ліцеї.

Юлія навчається на достатньому рівні. Уважна та активна. Сім`я, в якій проживає учениця, підтримує зв`язок з ліцеєм та класним керівником. Дівчинка добра, чуйна, відповідальна, дисциплінована, працьовита, чемна.

ОСОБА_8 володіє учбовим матеріалом на низькому рівні, байдужий на уроках, різкий, не стриманий. Сім`я патронатного вихователя приділяє належну увагу вихованню та допомагає у навчанні. За характером хлопчик різкий, емоційний, нестриманий. Часто буває агресивним. Відкривається та спілкується відверто дуже рідко.

ОСОБА_9 виявляє готовність до навчання, всі завдання виконує старанно, має хорошу пам`ять. Добра, чуйна, дисциплінована, відповідальна, працьовита, чемна. Фізичний розвиток задовільний.

Відповідно до постанови Сахновщинського районного суду Харківської області від 05 серпня 2019 року справа № 624/333/19 було скоєно адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ст.184 ч.1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Відповідно до листа від 17 травня 2021 року № 01.19/18/2021 Кегичівського районного суду Харківської області у 2019 році в провадженні суду перебувала справа № 624/886/19 про скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ст.184 ч.2 КУпАП. За наслідками розгляду справи прийнято рішення обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до вироку Кегичівського районного суду Харківської області справа від 27 квітня 2021 року № 624/324/21 ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні кримінального проступку за ч.1 ст.185 КК України та призначено їй покарання у виді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.

Відповідно до листа від 13 травня 2021 року № 01/253 Служби у справах дітей Красноградської районної державної адміністрації Харківської області за період з 20 лютого 2021 року по теперішній час, мати відвідувала дітей 1 раз, а саме 03 квітня 2021 року. Під час відвідування конфліктних ситуацій не виникло, мати з`явилася адекватна, в тверезому стані, але з неприємним спиртним та тютюновим запахом, в брудному одязі із залишками бруду.

28 квітня 2021 року ОСОБА_1 в телефонній розмові, без дозволу патронатного вихователя, визвала дітей в домоволодіння до рідної сестри ОСОБА_10 , де на даний час проживає сама. ОСОБА_11 та ОСОБА_8 погодилися на її пропозицію і відвідали її без дозволу. ОСОБА_9 сповістила ОСОБА_12 про втечу сестри та брата, після чого дітей негайно повернули.

За проханням ОСОБА_1 01 травня 2021 року було надано дозвіл на відвідування дітей, але мати не з`явилась за документом, відповідно й не відвідала дітей в сім`ї патронатного вихователя і в подальшому бажання отримати дозвіл не виявляла.

З 21 квітня 2021 року, на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини при Виконавчому комітеті Кегичівської селищної ради, сім`я ОСОБА_1 стоїть на обліку, як така, яка перебуває в складних життєвих обставинах та взята під соціальний супровід.

Фахівцем із соціальної роботи за плановими перевірками було відвідано родину десять разів з метою допомоги в покращенні житлово-побутових умов проживання для повернення дітей до матері з патронатної сім`ї. Проводилися бесіди та надавались рекомендації щодо ведення здорового способу життя, покращення матеріального становища, забезпечення дітей необхідними речами для проживання, навчання та повноцінного харчування. Але мати не реагувала на рекомендації та не виявляла бажання повернути дітей з патронатної сім`ї.

ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні дітей, не піклується про їх стан здоров`я, не проявляє батьківської турботи.

Позиція відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 не скористалася своїм правом та не подала в строк, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття позовного провадження, відзив на позов, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, та докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтується заперечення, а також не подала зустрічний позов.

Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.

06 серпня 2021 року представник позивача звернулась до Кегичівського районного суду Харківської області з позовом.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 06 серпня 2021 року судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідача.

Ухвалою суду від 09 серпня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та призначено підготовче засідання на 28 вересня 2021 року.

Ухвалою суду від 28 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 21 жовтня 2021 року.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду повідомлені належним чином, через канцелярію суду надали заяви про розгляд справи без їх участі, окрім того:

представник позивача – позовні вимоги підтримує,

відповідач – позовні вимоги визнає в повному обсязі,

третя особа – просить задовольнити позовну заяву.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 12 грудня 2013 року, актовий запис №47, серії НОМЕР_2 від 12 грудня 2013 року, актовий запис №04, серії НОМЕР_3 від 27 листопада 2013 року, актовий запис №58 (копія, а.с. 10-12).

ОСОБА_1 перебуває офіційно в шлюбі з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 19 липня 2011 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кегичівського районного управління юстиції Харківської області (копія, а.с.13)

Відповідно до розпорядження голови Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області від 12 листопада 2019 року № 208 дітей було влаштовано до групи пришкільного інтернату Бесарабівського навчально-виховного комплексу Кегичівської районної ради Харківської області, з постійним, протягом навчального року, режимом перебування (копія, а.с.22).

Відповідно до розпорядження голови Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області від 07 жовтня 2020 року № 205 дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 було влаштовано на виховання до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_7 (копія, а.с.23), розпорядженням голови Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області № 4 від 05 січня 2021 року продовжено строк перебування дітей по 07 квітня 2021 року (копія, а.с.24), розпорядженням Красноградської районної державної адміністрації Харківської області від 26 березня 2021 року № 81 продовжено строк перебування дітей з 07 квітня 2021 року по 07 липня 2021 року (копія, а.с.26).

Відповідно до інформації від 30 березня 2021 року патронатного вихователя ОСОБА_7 з`ясовано, що зустрічей дітей з матір`ю згідно заяв було три. Діти були раді зустрічам з матір`ю. Інші рази спілкувались лише по мобільному телефону. Мати не забезпечує дітей матеріально, не слідкує за станом їхнього здоров`я. Діти відвідують комунальний заклад «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради (копія, а.с.25).

Відповідно до довідок від 01 квітня 2021 року № 01-26/48 комунального закладу «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 дійсно навчаються в ліцеї (копії, а.с.15-17).

Відповідно до характеристики від 01 квітня 2021 року № 01-26/45 комунального закладу «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 дійсно навчаються в ліцеї. Юлія навчається на достатньому рівні. Уважна та активна. Сім`я, в якій проживає учениця, підтримує зв`язок з ліцеєм та класним керівником. Дівчинка добра, чуйна, відповідальна, дисциплінована, працьовита, чемна. ОСОБА_8 володіє учбовим матеріалом на низькому рівні, байдужий на уроках, різкий, не стриманий. Сім`я патронатного вихователя приділяє належну увагу вихованню та допомагає у навчанні. За характером хлопчик різкий, емоційний, нестриманий. Часто буває агресивним. Відкривається та спілкується відверто дуже рідко. ОСОБА_9 виявляє готовність до навчання, всі завдання виконує старанно, має хорошу пам`ять. Добра, чуйна, дисциплінована, відповідальна, працьовита, чемна. Фізичний розвиток задовільний (копії, а.с. 18-20).

Відповідно до актів обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 25 березня 2021 року, 26 березня 2021 року, 12 квітня 2021 року,19 квітня 2021 року, актів оцінки потреби сім`ї та висновку оцінки потреб сім`ї в родині часто конфліктують та сваряться, на момент відвідування в помешканні було дуже брудно, неприємний запах сигарет та бруду, постільна білизна брудна (копії, а.с.27-35).

Згідно Витягу з протоколу №02 від 21 квітня 2021 року засідання комісії з питань захисту прав дитини при Виконавчому комітеті Кегичівської селищної ради від сім`я ОСОБА_1 поставлено на обліку, як така, яка перебуває в складних життєвих обставинах та взята під соціальний супровід (копія, а.с. 37).

Відповідно до затвердженого Висновку Виконавчого комітету Кегичівської Селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія, а.с. 45-48).

Як вбачається з постанови Сахновщинського районного суду Харківської області від 05 серпня 2019 року справа № 624/333/19 було скоєно адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ст.184 ч.1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження (копія, а.с.38).

Відповідно до листа від 17 травня 2021 року № 01.19/18/2021 Кегичівського районного суду Харківської області у 2019 році в провадженні суду перебувала справа № 624/886/19 про скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ст.184 ч.2 КУпАП. За наслідками розгляду справи прийнято рішення обмежитись усним зауваженням (копія, а.с. 39).

Відповідно до вироку Кегичівського районного суду Харківської області справа від 27 квітня 2021 року № 624/324/21 ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні кримінального проступку за ч.1 ст.185 КК України та призначено їй покарання у виді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт (копія, а.с.40-41).

Правові норми законодавства застосовані судом.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно зі статями 18, 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, чинної для України з 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 27 Конвенції, передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, в якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально й морально заохочує, підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Статтею 7 СК України передбачено, що жінка та чоловік мають рівні права та обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина перша статті 151 СК України).

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь в її вихованні та має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. (стаття 153, частини перша-третя статті 157 СК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Аналогічні положення щодо виховання дітей та спілкування з їх батьками містяться у розділах 8, 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства».

Згідно ст.157 СК України той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до керівних роз`яснень, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України), тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Згідно п. 16 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Стаття 171 СК України закріплює, що дитина має право бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Висновки та мотиви прийнятого рішення.

Суд зазначає, що батьківські права засновані на спорідненості батьків з дитиною, тому виникнення між дитиною і батьками конфлікту чи погіршення їх особистих стосунків, що може мати тимчасовий характер, не є підставою для позбавлення цих прав.

При вирішенні судом питання позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення матері (батька) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні.

Та обставина, що на час розгляду справи матеріальним забезпеченням дітей, їх вихованням і розвитком мати не займається, свідчить про те, що мати дітей не бажає приймати участь у їх утриманні і вихованні, тобто свідомо, умисно нехтує батьківськими обов`язками.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він/вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Сімейним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьків батьківських прав щодо дітей.

Отже, ухилення від виконання своїх обов`язків ОСОБА_1 з виховання її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виявлення щодо них материнського піклування, яка не цікавиться дітьми, їх розвитком, матеріальним забезпеченням, станом здоров`я дітей, не приймає жодної участі у їх житті, а тому встановлені фактичні обставини узгоджуються з приписами ч. 1 ст. 164 СК України, та є підставою для позбавлення батьківських прав відповідача з врахуванням наявності її винної поведінки та свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками.

Статтею 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивач при подачі позову звільнений від сплати судового збору, отже судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись вимогами ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Служби у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради, в особі представника Богинської Тетяни Іванівни до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Красноградської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав по відношенню до її дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Кегичівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Служба у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради, ЄДРПОУ 43905658, місце знаходження: 64003, Харківська область, Кегичівський район, смт Кегичівка, вул. Волошина, буд. 79,

представник позивача: Богинська Тетяна Іванівна,

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт Кегичівка, Кегичівського району Харківської області, ІПН НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,

третя особа: Служба у справах дітей Красноградської районної державної адміністрації, місцезнаходження: 63304, Харківська область, Красноградський район, м. Красноград, вул. Соборна, буд. 58,

представник третьої особи: Довженко Віта Євгеніївна.

Суддя Н.М. Куст