Рішення № 100473930, 22.10.2021, Дворічанський районний суд Харківської області

Справа № 618/681/21

Провадження № 2/618/179/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року Дворічанський районний суд Харківської області в складі головуючого – судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання – Рябенко Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Дворічна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія “Провідна”», юридична адреса: 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25, до ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації),

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія “Провідна”» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації) в розмірі 33546 грн 58 коп. та судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги таким.

05 липня 2018 року між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія “Провідна”» (далі - ПрАТ «СК “Провідна”») та товариством з обмеженою відповідальністю «БІ-ФАРМА» (далі – ТОВ «БІ-ФАРМА») було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного № 06/6761085/1009/18, предметом страхування якого є транспортний засіб Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1 . 12 вересня 2018 року на вул. Василя Стуса, 1 у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні вищевказаного ДТП та встановлено, що застрахований транспортний засіб Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження. ПрАТ «СК “Провідна”» на підставі складеного страхового акту відшкодувало заподіяну шкоду у розмірі 69782 грн 50 коп., що підтверджується платіжним дорученням. Згідно з полісом цивільно-правова відповідальність відповідача на час ДТП була застрахована ТДВ СК «Альфа-Гарант», яка сплатила позивачу 36235 грн 92 коп., що покрило лише частину шкоди. Залишок невиплаченої суми становить 33546 грн 58 коп.

16 вересня 2021 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача, була постановлена ухвала про відкриття провадження у справі та розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначене відкрите судове засідання о 08 год 30 хв 06 жовтня 2021 року. Направлено відповідачеві копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в установлений строк. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу подати до суду в установлений законодавством строк заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

В судове засідання представниця позивача не з`явилася, надавши заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, справу просила розглянути за її відсутності та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, шляхом направлення на його адресу, підтверджену довідкою Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області, рекомендованого листа, який повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. При цьому від ОСОБА_1 до суду не надійшло відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень, а також повідомлення про іншу адресу, клопотання про відкладення судового розгляду також не заявлялося.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, тому відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

05 липня 2018 року між ПрАТ «СК “Провідна”» та ТОВ «БІ-ФАРМА» було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного № 06/6761085/1009/18, предметом страхування якого є транспортний засіб Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1 .

12 вересня 2018 року о 10 год 00 хв на вул. Василя Стуса, 1 у м. Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн 00 коп.

Згідно з заявою № 2300239387 про факт настання події, яка надійшла в філію ПрАТ «СК “Провідна”»,ТОВ «БІ-ФАРМА» просить виплатити страхове відшкодування у зв`язку із подією, яка сталася 12 вересня 2018 року о 10 год 00 хв у м. Харкові на вул. Василя Стуса, 1 та має ознаки страхової, внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Відповідно до цієї заяви страхове відшкодування просила виплатити на СТО, згідно направлення страховика.

Відповідно до доручення № 7/08 від 01 серпня 2018 року, ТОВ «БІ-ФАРМА» доручає ОСОБА_2 , що працює на посаді медичного представника, управляти автомобілем марки Volkswagen Polo 1.6, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно з рахунком-фактурою № ДА0-000771 від 28 вересня 2018 року, здійсненого фізичною особою-підприємцем « ОСОБА_3 », вартість робіт з ремонту становить 69782 грн 50 коп.

ПрАТ «СК “Провідна”» складено страховий акт № 2300239387 від 03 жовтня 2018 за договором страхування наземних транспортних засобів (КАСКО) на суму 69782 грн 50 коп., який згідно з платіжним дорученням № 0044398 виплачено в повному обсязі на користь ОСОБА_3 , тобто на користь СТО, як це і було передбачено заявою про виплату страхового відшкодування.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час ДТП, а саме 12 вересня 2018 року, була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» згідно з полісом № АМ4502635.

Згідно з бухгалтерською довідкою № 22-19/2107 від 16 квітня 2021 року, ПрАТ «СК “Провідна”» підтвердила, що 27 лютого 2019 року регресний платіж у справі № 2300239387 від ТДВ «СК «Альфа-Гарант» на рахунок ПрАТ «СК “Провідна”» надійшов у сумі 36235 грн 92 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно до вимог частини 4 статті 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до норм статті 993 Цивільного кодексу України (ЦК) та статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика є суброгацією.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Отже, відповідно до вказаних норм закону від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

З огляду на положення ст. 1192 ЦК України, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Також у порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у строк, встановлений договором. Таким чином, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

ПрАТ «СК “Провідна”» виконало свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування шкоди, заподіяної потерпілій особі, на рахунок СТО згідно з заявою на виплату страхового відшкодування. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до позивача як до страховика потерпілої особи перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, у порядку суброгації.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації – переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Судом встановлено, що позивачем було відшкодовано шкоду власнику пошкодженого в результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіля Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1 , шляхом внесення страхового відшкодування у розмірі 69782 грн 50 коп. на рахунок СТО, як це було передбачено заявою на виплату страхового відшкодування, отже право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, якою є ОСОБА_1 , перейшло до страховика.

Оскільки ТДВ СК «Альфа-Гарант», де застрахована відповідальність винної особи ОСОБА_1 , виплатила позивачу страхове відшкодування не у повному обсязі, а саме у розмірі 36235 грн 92 коп., то різниця між сумою завданих збитків та виплаченим страховим відшкодуванням у розмірі 33546 грн 58 коп. підлягає стягненню з винної особи – ОСОБА_1 .

У добровільному порядку відповідач не компенсував ПрАТ «СК “Провідна”» витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.

Згідно з ч. ч. 1 – 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час судового розгляду вказаної справи позивачем були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, на підставі яких судом встановлені обставини та факти, що обґрунтовують вказані вимоги.

Відповідачем, всупереч вимог ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача не надано і в матеріалах справи не міститься. Доводи позивача, викладені в позові, відповідачем і матеріалами справи не спростовуються.

За таких обставин справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв`язку з чим суд стягує з відповідача судовий збір на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 274 - 279, 280 – 289, 352, 354, п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія “Провідна”» - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія “Провідна”», юридична адреса: 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25, код ЄДРПОУ 23510137, 33546 (тридцять три тисячі п`ятсот сорок шість) грн 58 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія “Провідна”» 2270 грн 00 коп. судового збору.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю. М. Гніздилов