Вирок № 100473744, 20.10.2021, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1349/21

Провадження № 1-кп/351/164/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Собка В.М.,

секретар - Нагірняк В.М.,

з участю: прокурорів - Мельника І.Л., Семотюка Д.І.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, за обвинуваченням

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Семаківці Коломийського району Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, пенсіонера, раніше не судимого,

за ч.2 ст.240 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 , не маючи будь-якого передбаченого законодавством дозволу, здійснив незаконне видобування піщано-гравійної суміші (гравію), яка відповідно до Постанови КМУ від 12.12.1994 (із змінами від 28.12.2011 за №1370) є піщано-гравійною сировиною (гравій) та належить до корисних копалин загальнодержавного значення за наступних обставин.

03.07.2021 ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність вчинюваних ним дій, достовірно знаючи про відсутність у нього необхідного для користування надрами та видобування корисних копалин спеціального дозволу - гірничого відводу, робочого проекту на розробку русла регульованих та руслоочисних робіт, для власних потреб, за допомогою ручної лопати здійснив видобування піщано-гравійної суміші (гравію) на березі річки Прут, що на території Троїцької сільської ради Заболотівської територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, з подальшим завантаженням на кузов вантажного автомобіля марки «ЗИЛ 131» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

03.07.2021 близько 11:00 год. працівниками Коломийського МРВ УСБУ в Івано-Франківській області спільно з працівниками ВП №1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області у селі Троїця Коломийського району Івано-Франківської області виявлено вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 131» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , в кузові якого знаходилась піщано-гравійна суміш (гравій) у кількості 1500 кілограм, яку ОСОБА_1 розвантажив на місці його зупинки.

Відповідно до висновку експерта від 22.07.2020 зразки ґрунту, вилучені із з кузова вантажного автомобіля марки «ЗИЛ 131» реєстраційний номер НОМЕР_1 є некарбонатним піщаним ґрунтом сіро-коричневого кольору з камінням, тобто піщано-гравійною сумішшю, в якому кількість гравію становить 43,8 %. Зразки ґрунту вилучені із насипу, виявленого біля автомобіля марки «ЗИЛ 131» реєстраційний номер НОМЕР_1 є некарбонатним піщаним ґрунтом сіро-коричневого кольору з камінням, тобто піщано-гравійною сумішшю, в якому кількість гравію становить 44,9 %.

Вказані зразки ґрунту подібні між собою за комплексом ознак і мають спільну родову належність.

Таким чином своїми умисними діями, які виразилися у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 240 Кримінального Кодексу України.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у висунутому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Відповідно до ст. 349 КПК України, суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, пересвідчився у добровільності їх позицій, а також роз`яснив їм про позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку. Таким чином суд визнав недоцільним дослідження доказів кримінального провадження щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечували учасники судового провадження.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому повністю доведена, а його діяння слід кваліфікувати за ч.2 ст.240 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення такого правопорушення, його тяжкість, ступінь здійснення злочинних намірів, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, а також враховує роз`яснення, які містяться у Постанові Пленуму ВСУ №7від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Статтею 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ними злочину, ненастання тяжких наслідків, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення за ст. 240 ч.2 КК України, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , є нетяжким злочином.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.240 КК України, не має тяжких наслідків та не несе суспільної небезпеки.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття в скоєнні злочину, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого, згідно досудової доповіді органу пробації, судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочин вперше, має постійне місце проживання, проживає із дружиною, на даний час не працює, оскільки є пенсіонером, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягувався.

Враховуючи обставини справи, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують йому покарання, беручи до уваги середній ризик вчинення повторного правопорушення, а також низький рівень небезпеки, що становить обвинувачений для суспільства, у тому числі і для окремих осіб, інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень та відношення до скоєного злочину, суд вважає, що його виправлення можливе без позбавлення волі, а тому суд призначає покарання, яке є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів.

На підставі наведеного суд вважє, що ОСОБА_1 слід призначити покараня в межах ч.2 ст.240 КК України у виді позбавлення волі, при цьому на підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк із покладенням обов`язків передбачених п.1,2 ч.1 та п.2 ч.2 ст.76 КК України.

На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного та відповідатиме меті визначеній у ст. 50 КК України.

Враховуючи, що у кримінальному провадженні була проведена експертиза грунтів, суд вважає, що Згідно вимог ч.1 ст.124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути витрати на проведення експертизи у користь держави.

У порядку ст.174 КПК України скасувати ухвалу слідчого судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 06.07.2021 про арешт майна.

Долю речових доказів визначити згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.240 КК України і призначити покарання у виді та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п.1, п.2 ч.1 та п.2 ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 1372,96 грн. витрат на проведення експертизи у користь держави.

У порядку ст.174 КПК України скасувати ухвалу слідчого судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 06.07.2021 про арешт майна.

Речові докази:

- автомобіль марки "ЗИЛ 131" реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на території спеціального майданчику ГУНП в Івано-Франківській області, розміщеному по вулиці Горбаша в м. Коломия Івано-Франківської області, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 є ОСОБА_2 - повернути користувачу ОСОБА_1 ;

- гіпсовий зліпок з слідом протектора шини, 2 взірці піщано-гравійної суміші, які передано на відповідальне зберігання в кімнату для зберігання речових доказів ВП №1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області- знищити;

- диск DVD-R на якому зафіксовано файли аудіо - відео фіксації проведення огляду місця події 03.07.2021, диск СD-R на якому зафіксовано файли аудіо-відеозапису зробленого свідком ОСОБА_3 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: В.М.Собко