Рішення № 10047288, 14.06.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.10           Справа № 9/59-10. Господарський суд Сумської області у складі судді Лущик М.С., при секретарі судового засідання Сидорук А.І. розглянув матеріали справи № 9/59-10

за позовом: Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”, м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства агрофірми “Злагода -21”, с. Зелене Недригайлівського району Сумської області

про спонукання до виконання мирової угоди

За участю представників :

від позивача - не з’явився;

від відповідача - не з’явився ;

Суть спору : позивач просить суд спонукати відповідача до виконання затвердженої судом 06.07.2009 року по справі № 16/736-08 мирової угоди, за якою мало бути сплачено відповідачем позивачеві суму заборгованості у розмірі 108746,43 грн. Крім того позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита в розмірі 1087,47 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

В своїх письмових поясненнях по даній справі ( від 08.06.2010 року № 138-2/10-13/89 позивач зазначив , що ухвала господарського суду Сумської області від 06 липня 2009 року у справі 16/736-08 про затвердження мирової угоди , не відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», а тому він позбавлений можливості реалізувати своє право на захист цивільних прав шляхом звернення до державного виконавця із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено мирову угоди. Тому, позивач вважає що його вимога виконати мирову угоду шляхом стягнення заборгованості в розмірі 108746,43 грн. є правомірною, обґрунтованою та документально підтвердженою, та самим відповідачем не спростованою

Відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду даної справи в суді, але в судове засідання не з’явився , письмового відзиву на позовну заяву, доказів сплати заборгованості до суду не подав.

За таких обставин, справа має розглядатися згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.07.2009 року у справі № 16/736-08 за позовом Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий

фонд України» , м. Київ до Приватного підприємства агрофірми «Злагода -21» , с. Зелене Недригайлівського району Сумської області про стягнення 107552,90 грн. було затверджено мирову угоду про сплату відповідачем позивачеві в узгоджені строки, а саме в період з червня 2009 року по листопад 2009 року суму заборгованості в розмірі 108746,43 грн.

Але, відповідач порушив графік встановлений п.3 вищезазначеної угоди та не здійснив жодних проплат, згідно умов мирової угоди, що є порушенням зобов’язань за мировою угодою та ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Таким чином , заборгованість відповідача перед позивачем залишається не сплаченою і становить 108746,43 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода, укладена у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Пунктом 3.9.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала про затвердження мирової угоди не містить усіх даних , зазначених у статті 19 названого Закону , то така ухвала не має статусу виконавчого документа і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди .

Вказана позиція викладена також у роз'ясненні Президії Вищого господарського суду України № 04-5/365 від 28 березня 2002 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», відповідно до п. 11 якого визначено, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (ст. 86 ГПК та ст. 19 названого Закону) ознаки й відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Ухвала господарського суду Сумської області від 06.07.2009 року у справі № 16/736-08 про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами, не відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не містить необхідних ознак, зокрема, строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому не має статусу виконавчого документа.

Таким чином , позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на захист цивільних прав шляхом звернення до державного виконавця із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено мирову угоди. Тому, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не суперечить вимогам чинного законодавства.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем не виконано зобов'язань визначених умовами мирової угоди від 18 травня 2009 року, вимога позивача виконати мирову угоду шляхом стягнення заборгованості в розмірі 108746,43 грн. є правомірною, обґрунтованою та документально підтвердженою, відповідачем не спростованою

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу за мировою угодою від 18.05.2009 року в розмірі 108746,43 грн. є правомірними та обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» , ст.ст. 44, 49, 82-85, 115, п.4 ст. 121 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити в повному обсязі .

2.          Стягнути з Приватного підприємства агрофірми “Злагода-21”( 42120, Сумська обл., Недригайлівський район, с. Зелене, код 33687587) на користь Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”(03038, м. Київ, вул. Ямська, 32, код 30518866) 108746,43 грн. заборгованості ; 1087,47 грн. витрат по сплаті державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набранням рішення законної сили .

Повний текст рішення підписано та оголошено суддею в судовому засіданні

14 червня 2010 року .

СУДДЯ                    (підпис)           ЛУЩИК М.С.

Суддя