Ухвала суду № 100471671, 20.10.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/16554/21

Провадження №2-о/521/312/21

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

20 жовтня 2021 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Гранін В.Л., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа Одеське міське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Одеській області, про встановлення юридичного факту шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник просить встановити юридичний факту укладення та реєстрації шлюбу 09.01.1993 року між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що цей факт необхідно встановити для отримання недонарахованої соціальної виплати. Також в позові вказує про її спадкові права, які виникають з цього факту, оскільки в провадженні суду знаходиться позов іншого спадкоємця ОСОБА_3 , яка вважає, що між ними є спір про право.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 175-177 ЦПК України, а саме:

- позивачем надано довідка МСЕК про інвалідність, тому судовий збір не сплачено. Однак, на підставі ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», пільги інвалідам надаються на підставі посвідчення чи на підставі довідки, виданої структурними підрозділами соціального захисту населення. Позивачу необхідно надати посвідчення чи відповідну довідку чи сплатити судовий збір. Довідка МСЕК не є доку ментом який дає підстави для звільнення від сплати судового збору;

- заінтересованою особою вказано Одеське міське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Одеській області. Однак заявником надано лист цього органу, в якому вказано на можливість звернутись до органу реєстрації про заміну паспорту у зв`язку з помилкою у написанні прізвища. Однак не надано ні відмови цього органу, ні відмови органів РАЦСу у внесенні змін до відповідного актового запису (про шлюб). А з заявою про відновлення актового запису про шлюб заявник не зверталась і відмову цього органу не надав.

При цьому, згідно Постанови Пленуму Верховного суду Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31.03.1995 року зі змінами в п.10 вказано суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану. Про необхідність позасудового розгляду цього питання вказано і в розділі «Встановлення фактів реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення «Листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення». Далі в цих актах вказано:

«Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 256 ЦПК( стара редакція ЦПК) суд вправі розглядати справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення за таких умов:

- якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній);

- якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому порядку;

- запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.

Відмова зазначеного органу у поновленні запису підтверджується його письмовим висновком, наявність якого є необхідною умовою прийняття судом заяви про встановлення вказаного факту.

До заяви про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення можуть додаватися такі документи та докази:

1) довідка архіву органів РАЦСу, що підтверджує факт втрати у цих органах запису, та висновок районного (міського) відділу (бюро) РАЦСу про відмову в поновленні запису акта цивільного стану.

2) докази, що підтверджують наявність цього юридичного факту (документи, акти, листи ділового та особистого характеру, які містять інформацію про реєстрацію усиновлення, шлюбу, розірвання шлюбу, наприклад: довідку архіву РАЦСу про те, що актовий запис втрачено, довідки церковних архівів та інших установ, які реєстрували шлюб, виписку з паспорта, в яких є відмітка (штамп) про реєстрацію чи розірвання шлюбу, документи ділового характеру (анкети, особові справи), свідоцтва про народження дітей, де батьками зазначені заявники, актові записи про народження дітей, домові книги, показання свідків щодо факту реєстрації шлюбу, інші документи, які містять інформацію про реєстрацію чи розірвання шлюбу).

За наявності збережених записів актів цивільного стану про реєстрацію або розірвання шлюбу цей факт встановлюється у позасудовому порядку. Щодо виправлення помилок в актових записах про реєстрацію шлюбу або розірвання, то ці питання у разі відмови органу РАЦСу внести виправлення слід вирішувати не в адміністративних судах, а в судах загальної юрисдикції, оскільки такий випадок пов`язаний із виконанням органами РАЦСу судового рішення, а не їх владних повноважень.»

Крім того заявником не надано посилання на докази відсутності такого актового запису.

У ч. 1 ст. 315 ЦПК України, йдеться про умови, за яких можливе встановлення юридичних фактів. До таких умов віднесено:

- встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права;

- коли законом не визначено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати документ, що посвідчує юридичний факт;

- встановлення факту не посвідчується з наступним вирішенням спору про право.

Заявником до заяви не приєднано довідки про неможливість виправлення помилку чи видачі нового свідоцтва, і не указано на докази того, що вона зверталась з цього приводу до заінтересованої особи, а їй було відмовлено( не додано саме відмови).

В Постанові Пленуму Верховного Суду Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31.03.1995 року зі змінами в п.3 указано, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Про це указано і в Листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення». А саме там прописано, що коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Для порушення в судах справ про встановлення належності правовстановлюючих документів необхідно подавати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення.

Крім того встановлення юридичних фактів не може бути розглянуто в позовному провадженні, які вибачається спір про право., про це вказано і в постанови Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17. По цій справі подано саме позовну заяву в якій вказані вимоги тільки про встановлення юридичного факту, однак будь-які вимоги про право, яке не визнається, оспорюється чи порушено позивачем не вказано, що він повинен зробити на підставі ст.15 ЦК України. При тому, що позивач вказує в цьому позові про наявність такого спору з відповідачем. Позивачу необхідно вказати про яке право йде спір саме з відповідачем ОСОБА_3 , яким чином не визнається, оспорюється чи порушено його право відповідачем, на яке майно, та відповідно сплатити судовий збір з цих вимог майнового характеру. Тому, так як зміст позову - це вказівка позивача на спосіб захисту вже порушеного, невизнаного чи оспорюваного права (ст. ст. 15, 16 ЦК України) не указано яким чином саме відповідачем порушені його права як спадкоємця чи отримувача відповідної страхової виплати. Не указано якими діями саме відповідач порушив, оспорює чи невизнає її прав. Немає посилання на докази цього.

Звертаючись до суду в позовному провадженні із вимогою встановити факт, що має юридичне значення, позивач не зазначила в позові підстав вважати наявність спору про право, що унеможливили її звернення в порядку окремого провадження із заявою про встановлення цього факту, що має юридичне значення, сплативши при цьому судовий збір значно менший ніж за подання позову з такими вимогами немайнового характеру.

Також позивачкою не роз`яснено чому вона не звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до відповідача, оскільки вказує, що в проваджені суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_4 до неї, яка розглядається в позовному провадженні про встановлення юридичного факту в якому ОСОБА_3 вказує про наявність спору про право на спадщину. При цьому, суд нагадує позивачу про вимоги п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не надано відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися

На виконання п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем, в порушення вимог ч. 8 ст. 43 ЦПК України, документи надані до суду не скріплені власноручним підписом позивача з вказівкою дати такого посвідчення.

На виконання п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України до позовної заяви не подано його підтвердження що ним не подано іншого позову до відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Не можна також без усунення вищевказаних недоліків вирішити питання про те посвідчується з наступним вирішенням спору про право встановлення цього факту чи ні, при тому що заявником не роз`яснено, які є спадкоємці, що прийняли спадщину.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа Одеське міське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Одеській області, про встановлення юридичного факту шлюбу - залишити без руху.

Повідомити представника заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви на протязі п`яти днів з дня отримання цієї ухвали. Роз`яснити, що інакше заява буде вважатись неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя