Ухвала суду № 100471656, 21.10.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

______ МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ______

Справа № 521/16565/21

Пр. № 2-з/521/315/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Сегеда О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби, ОСОБА_2 , Торгівельної фірми «Автолюбитель», ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Дєск», Товариство з обмеженою відповідальністю «Веданта-Імпорт», про визнання права власності на транспортний засіб, скасування електронної митної декларації, визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановила:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, Торгівельної фірми «Автолюбитель» (далі – ТВ «Автолюбитель»), ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Дєск» (далі - ТОВ «Авто Дєск»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Веданта-Імпорт» (далі - ТОВ «Веданта-Імпорт»), про визнання права власності на транспортний засіб, скасування електронної митної декларації, визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння .

У відповідності до вимог чинного цивільного-процесуального законодавства України 20 жовтня 2021 року судом було направлено запит до Відділу адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області для встановлення місця реєстрації відповідачів.

Станом на сьогоднішній день провадження у справі не відкрито.

Разом з позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в обґрунтування якої останній зазначив, що його незаконно було позбавлено прав на транспортний засіб «Toyota», моделі «Camry Hybrid», 2016 року випуску, чорного кольору, серійний номер (VIN) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , так як фактично перевіркою встановлено незаконність електронної митної декларації від 26 лютого 2020 року №UA500/500/2020/214292, на підставі якої транспортний засіб позивача незаконно отримав ОСОБА_2 .

Вказував, що на підставі вищевказаної декларації ОСОБА_2 оформив право власності на транспортний засіб «Toyota», моделі «Camry Hybrid», 2016 року випуску, чорного кольору, серійний номер (VIN) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Зазначив, що одразу ж за допомогою ТВ «Автолюбитель» ОСОБА_2 перепродав вказаний автомобіль новому незаконному власнику ОСОБА_3 на підставі договору від 30 травня 2020 року.

Стверджував, що невжиття заходів забезпечення позову суттєво ускладнить виконання судового рішення у даній справі.

Посилаючись на викладені обставини, заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на транспортний засіб «Toyota», моделі «Camry Hybrid», 2016 року випуску, чорного кольору, серійний номер (VIN) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2

Дослідивши подану заяву, матеріали справи та надавши їм належну оцінку, суддя вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За положенням ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як роз`яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - за правилами підсудності, встановленими цим кодексом для відповідного позову.

Позовна заява ОСОБА_1 подана до суду за загальними правилами підсудності, підстави для застосування правил ст. 28 ЦПК України відсутні.

Оскільки провадження у справі не відкрито, то на цій стадії суд позбавлений можливості з`ясувати питання підсудності даної справи та вирішувати питання про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, на момент розгляду заяви про забезпечення позову провадження у справі не відкрито, відомості щодо місця реєстрації відповідачів до суду не надійшли, що, у свою чергу, унеможливлює вирішити питання про накладення арешту на майно відповідачки, оскільки заяву подано передчасно та накладення арешту може призвести до порушення прав та законних інтересів громадян.

За таких обставин, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби, ОСОБА_2 , Торгівельної фірми «Автолюбитель», ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Дєск», Товариство з обмеженою відповідальністю «Веданта-Імпорт», про визнання права власності на транспортний засіб, скасування електронної митної декларації, визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ували суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.М. Сегеда