Рішення № 100468907, 20.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2021 року м. Київ № 640/5001/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у місті Києві провизнання бездіяльності протиправною

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просив суд: визнати протиправним ненадання Головним управлінням Національної поліції у м. Києві відповіді на його звернення від 19.10.2020 в установлений законом строк; зобов`язати Головне управління Національної поліції у м. Києві розглянути його звернення від 19.10.2020 та надати обґрунтовану відповідь.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі та зобов`язано відповідача подати до суду: докази фіксації усного звернення ОСОБА_1 , що відбулося 19.10.2019 приблизно о 13:13 год.; докази, які підтверджують надання відповіді на усуне звернення позивача; всі матеріали, що були або мали бути взяті відповідачем до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.

Позовні вимоги вмотивовано протиправною бездіяльністю відповідача у зв`язку з ненаданням в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», відповіді на звернення позивача від 19.10.2019 про протиправну бездіяльність працівників поліції, подане ним за допомогою засобів телефонного зв`язку по «спецлінії 102». Така бездіяльність відповідача також є порушенням конституційного права позивача на розгляд його звернення відповідачем, гарантованого статтею 40 Конституції України.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість. Зокрема, стверджував, що у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян», позивач до Головного управління Національної поліції у місті Києві не звертався. Так, відповідно до приписів статті 5 указаного Закону усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою. Відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті Національної поліції України для подання громадянами звернень виділено «гарячу лінію» з номером телефону 0-800-50-02-02, тоді як 19.10.2019 о 13:30 год позивач звернувся до органів поліції за екстреним номером виклику поліції « 102» з повідомленням про вчинення адміністративного правопорушення, а саме про постійну торгівлю на тротуарі на проспекті Мінському, 4 у м. Києві, що свідчить про бездіяльність поліції. При цьому у позовній заяві позивач помилково зазначив дату такого звернення, а саме, замість 19.10.2019, вказав 19.10.2020. Процедуру реагування поліцейськими на заяви та повідомлення про злочини та інші події визначено Порядком ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та інші події, затвердженим наказом МВС України від 08.02.2019 №100. За наслідками розгляду звернення позивача від 19.10.2019, зареєстрованого відповідно до вищевказаного Порядку в ОЄ Оболонського УП Головного управління Національної поліції у м. Києві, вжито заходів реагування, що підтверджується відповідними матеріалами, складеними за результатами перевірки наданої позивачем інформації. Відтак, відповідач уважає, що права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, відсутні, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач заперечив доводи позивача щодо розгляду в установленому порядку його звернення від 19.10.2019, наполягаючи на задоволенні позовної заяви.

Також відповідач звернувся до суду з клопотанням про передачу даної справи до Оболонського районного суду міста Києва, а саме: за місцем проживання позивача в Оболонському районі міста Києва, обґрунтовуючи тим, що позовні вимоги заявлені позивачем у зв`язку з оскарженням бездіяльності відповідача щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності, тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України ця справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному.

Однак, суд уважає таке клопотання необґрунтованим, оскільки підставою заявлених позивачем позовних вимог є порушення відповідачем вимог Закону України «Про звернення громадян» у зв`язку з незабезпеченням розгляду його звернення відповідно до вимог цього Закону, а не порушення вимог нормативно-правових актів, що врегульовують порядок розгляду органами Національної поліції заяв та повідомлень про злочини та інші події визначено, розгляд та вирішення яких здійснюється відповідно місцем загальним судом як адміністративним в порядку адміністративного судочинства та місцевим загальним судом в порядку кримінального судочинства. Відтак, указане клопотання задоволенню судом не підлягає.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

19.10.2019 о 13:30 год. ОСОБА_1 телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» звернувся з повідомленням про те, що за адресою: м. Київ, проспект Мінський, 4 в м. Києві на тротуарі люди торгують продуктами харчування, просив відреагувати на ці обставини.

Проте, як стверджує позивач, у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», Головне управління Національної поліції у м. Києві про наслідки розгляду його звернення від 19.10.2019 не повідомило, що стало підставою для звернення із даним позовом до суду

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Законом України «Про звернення громадян» врегульовані питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про звернення громадян» законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Відповідно до статті 3 згаданого Закону Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Між тим, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 23 цього Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Порядок реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (далі - правопорушення або події), а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві (далі - ГУНП), їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі - ТВП) визначено Інструкцією з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України (далі також - Інструкція №111), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.02.2018 №111.

Окрім того, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 №100, затверджено Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - Порядок №100), який регулює ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах (управліннях, відділах, відділеннях) поліції (далі - органи (підрозділи) поліції) єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - заяви (повідомлення)) з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІТС ІПНП).

Згідно з пунктом 1 розділу II Порядку №100 прийняття заяв (повідомлень) незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.

Заяви (повідомлення) можуть бути усні або письмові: усні заяви (повідомлення) від осіб уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський, до повноважень якого це належить, вносить до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (додаток 2); під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою (повідомленням) уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її (його) приймає і реєструє.

Відповідно до пункту 5 розділу II Порядку №100 заява (повідомлення), що надходить телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», реєструється в ІТС ІПНП з автоматичним присвоєнням порядкових номерів ЄО.

Згідно з пунктом 2 розділу I Інструкції №111 підрозділ « 102» - відділ « 102» УОАЗОР, працівники якого за допомогою автоматизованого робочого місця працівника підрозділу « 102» (далі - АРМ «оператор « 102») системи ІПНП у цілодобовому режимі здійснюють приймання екстрених викликів і реєстрацію повідомлень про правопорушення або події, що надходять телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» (далі - скорочений номер « 102»), а також за допомогою інших видів зв`язку; працівник підрозділу « 102» - посадова особа відділу « 102» УОАЗОР, діяльність якої спрямована на приймання екстрених викликів за скороченим номером « 102» та електронних повідомлень заявників, в яких міститься інформація про правопорушення або події, а також їх реєстрацію за допомогою АРМ «оператор « 102» в системі ІПНП; реєстрація події - фіксація інформації про правопорушення або подію в системі ІПНП та/або журналах з присвоєнням записам порядкових номерів; сектор реагування патрульної поліції (далі - СРПП) - підрозділ патрульної поліції, який цілодобово забезпечує оперативне реагування на повідомлення про правопорушення або події, у межах компетенції здійснює їх розгляд, а також комплекс превентивних заходів шляхом патрулювання території обслуговування, виявлення та припинення правопорушень, застосування визначених законодавством поліцейських та інших заходів; оперативне реагування - скоординовані дії чергової служби, нарядів патрульної поліції, груп реагування патрульної поліції та інших нарядів, спрямовані на організацію невідкладного прибуття працівників поліції до заявника або на вказане місце події з метою припинення правопорушення, установлення особи та затримання ймовірного правопорушника, збереження слідів злочину, а також надання допомоги потерпілим особам у межах повноважень поліції.

Відповідно до пунктів 2-4 розділу III Інструкції №111 спеціалізоване програмне забезпечення АРМ «оператор « 102» системи ІПНП, яке використовує працівник підрозділу « 102», працює в таких режимах:

- «Прийом викликів» - режим, в якому надходять виклики;

- «Обробка викликів» - режим, в якому здійснюється обробка заяв та повідомлень, а також заповнення електронних контурів у системі ІПНП;

- «Перерва» - режим тимчасового припинення роботи або відпочинку працівника підрозділу « 102». При цьому виклики на це робоче місце не розподіляються.

Заяви та повідомлення про правопорушення або події до підрозділу « 102», крім скороченого номера « 102», можуть надходити за допомогою інших видів зв`язку, інтеграція яких із системою ІПНП дозволена Національною поліцією України, зокрема: у вигляді коротких текстових повідомлень (смс-повідомлень); електронною поштою; з мобільних додатків; інших спеціалізованих програмно-технічних і технічних засобів.

В АРМ «оператор « 102» зазначаються відомості про дату та час надходження заяви (повідомлення), інформація про заявника (прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, місце проживання (реєстрації), місцеперебування (місцезнаходження), абонентський номер телефону, стислий зміст заяви (повідомлення), орган (підрозділ) поліції, до якого передано повідомлення, тощо.

Згідно із пунктом 1 розділу IX Інструкції №111 працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, необхідно:

- за наявності планшетного пристрою проставити в системі ІПНП відповідні відмітки про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування;

- за наявності на місці події осіб, які потребують медичної допомоги, викликати екстрену медичну допомогу, до прибуття якої вживати невідкладні дії, спрямовані на врятування та збереження життя людини;

- за наявності на місці події заявника (потерпілого) з`ясувати обставини правопорушення або події;

- у разі підтвердження ознак учиненого кримінального правопорушення поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про необхідність направлення СОГ та перебувати на місці події до її прибуття;

- до прибуття СОГ забезпечити охорону місця події та слідів учиненого кримінального правопорушення, унеможливити доступ на місце події сторонніх осіб. За необхідності місце події огородити спеціальною стрічкою «поліція». Після прибуття СОГ виконувати доручення старшого СОГ;

- установити особи потерпілих, свідків або очевидців кримінального правопорушення, прикмети осіб, які підозрюються в його вчиненні, та вжити заходів щодо їх затримання. Про прикмети правопорушників, напрямок їх руху (марка, модель транспортного засобу, номерний знак, інші характерні ознаки), об`єкти посягань поінформувати диспетчера (оперативного чергового) для орієнтування інших нарядів поліції;

- у разі реагування на правопорушення або подію, які не містять ознак злочину, невідкладно забезпечити збір необхідних матеріалів перевірки;

- якщо заяви та повідомлення про правопорушення або події не потребують додаткової перевірки, за наявності планшетного пристрою поліцейський повинен унести до системи ІПНП відомості про обставини події, ужиті заходи та зазначити, що звернення розглянуто на місці або відомості про подію не підтвердилися;

- з`ясувати в заявника (потерпілого) абонентський номер телефону та адресу електронної пошти, а також зручний для нього спосіб отримання відповіді про результати розгляду його заяви чи повідомлення.

Розділом XVI Інструкції №111 контроль за станом реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) поліції здійснюється уповноваженими посадовими особами, визначеними пунктом 1 та підпунктами 1, 4 пункту 2 розділу XІ Інструкції чергової служби.

Перевірки стану реагування органів (підрозділів) поліції на повідомлення про правопорушення або події можуть проводитися з наданням увідних завдань про вчинені правопорушення або події, які суттєво не перешкоджатимуть повсякденній службовій діяльності органу (підрозділу) поліції, а також шляхом проведення звірок записів у реєстраційних журналах, передбачених Інструкцією чергової служби, з іншими джерелами інформації (реєстраторами документування мовленнєвої інформації, шляховими листами, бортовими журналами службових транспортних засобів).

Департамент організаційно-аналітичної підтримки НПУ, управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП (далі - УІАП) щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, подають до ДОАЗОР та УОАЗОР відповідно інформацію (з наростаючим підсумком від початку року) про надходження відомостей про окремі види резонансних кримінальних правопорушень.

Начальники УОАЗОР, відділів (секторів) моніторингу ТВП, а в тих територіальних підрозділах поліції, де зазначені посади відсутні, - керівники ТВП: 1) організовують щоденний контроль за станом оперативного інформування чергової служби вищого рівня; 2) щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом, організовують звірку повноти й достовірності оперативної інформації, що надійшла до чергової служби, про резонансні кримінальні правопорушення з відомостями, унесеними до ЄРДР, які надаються підрозділами УІАП.

Водночас доцільно зауважити, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 №930 затверджено Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян в органах підрозділах Національної поліції України (далі також - Порядок №930), який установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян.

Дія цього Порядку не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про доступ до судових рішень», «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження» (пункт 3 розділу I Порядку №930).

Згідно із пунктом 1 розділу II Порядку №930 звернення громадян, що надійшли до органів (підрозділів) поліції з використанням засобів поштового зв`язку, мережі Інтернет, електронного зв`язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи «Урядовий контактний центр» та телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України, приймаються, попередньо розглядаються та централізовано реєструються службою діловодства органу (підрозділу) поліції в день їх надходження, а ті, що надійшли в неробочий день і час, - наступного після нього робочого дня в журналі реєстрації звернень громадян (додаток 1) або на реєстраційно-контрольних картках (далі - РКК) (додаток 2), придатних для обробки персональними комп`ютерами.

Проаналізувавши наведені вище положення законодавства, суд дійшов до висновку, що звернення позивача 19.10.2019 телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» з повідомленням про те, що за адресою: м. Київ, проспект Мінський, 4 в місті Києві на тротуарі люди торгують продуктами харчування та з проханням відреагувати на повідомлені обставини, не є зверненням громадян в розумінні Закону України «Про звернення громадян», оскільки за своїми ознаками не підпадає під визначення жодного з їх видів (пропозиція/зауваження, заява, скарга», які містяться в статті 3 указаного Закону. Фактично це звернення за своїм змістом є заявою про адміністративне правопорушення, особливості реєстрації, обліку та реагування Національною поліцією України на яку визначено Порядком №100 та Інструкцією №111.

Крім того, обраний позивачем спосіб звернення із указаною заявою телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», а не за посередництвом безкоштовної телефонної «гарячої лінії» Національної поліції України по телефону 0-800-50-02-02, вказаний на офіційному сайті Національної поліції https://www.npu.gov.ua/konataktu.html, також свідчить про те, що таке його звернення подане не в порядку, визначеному частиною п`ятою статті 5 Закону України «Про звернення громадян».

Отже, в обґрунтування заявлених до відповідача вимог позивач безпідставно посилається на Закон України «Про звернення громадян», який не підлягає застосуванню стосовно розгляду відповідачем вищевказаної заяви ОСОБА_1 від 19.10.2019.

До того ж відповідно до листа відділу документального забезпечення Головного управління Національної поліції у м. Києві від 05.06.2020 №2794/125/01/11-2020, адресованого начальникові відділу правового забезпечення Головного управління Національної поліції у м. Києві, згідно з даними електронної бази документообігу вищевказаного відділу документального забезпечення усне звернення ОСОБА_1 від 19.10.2019 до Головного управління Національної поліції у м. Києві не надходило.

За наведених обставин твердження позивача про порушення відповідачем його права на розгляд та вирішення відповідачем у встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» його звернення від 19.10.2019, є необґрунтованим.

При цьому суд звертає увагу, що у позовних вимог позивач в частині зазначення дати указаного звернення помилково, замість 19.10.2019, вказав 19.10.2020.

Оскільки відповідач належним чином довів відсутність протиправної бездіяльності щодо позивача, а позивач, у свою чергу, не довів порушення відповідачем його прав, гарантованих Законом України «Про звернення громадян», тому у суду немає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Суддя А.С. Мазур