Рішення № 100468890, 20.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2021 року м. Київ № 640/20885/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.07.2019 №0053074205, №0052904205, №0053254205, №0053264205, №0052884205, №0053224205, №0053024205, №0052794205, №0052924205, №0053194205 та вимоги про сплату боргу №Ф-225-У.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та вимога є протиправними, оскільки прийняті з порушенням порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача. Висновки контролюючого органу ґрунтуються на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно посадових осіб третіх осіб та ґрунтуються на припущеннях відповідача. Позивач вважає, що отримані на стадії досудового розслідування протоколи допиту до винесення вироку не можуть бути належними доказами в адміністративному судочинстві.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що перевірка позивача, за результатами якої винесені оскаржувані рішення, проведена в зв`язку із ненаданням позивачем документів для спростування виявленої податкової інформації. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення та вимогу законними, обґрунтованими, такими, що винесені на підставі і в межах повноважень, наданих відповідачу законодавством, просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2019 відкрито провадження у справі.

Позивачем подано заяву про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/9917/19. Заява обґрунтована тим, що в адміністративній справі № 640/9917/19 оскаржується наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 08.02.2019 №1570 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )», який став підставою для проведення перевірки позивача та прийняття за її наслідками оскаржуваних рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2020 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 640/9917/19.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 поновлено провадження у справі.

Представником позивача подано до суду письмові пояснення, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі та зазначив, що незаконність дій з проведення документальної перевірки та порушення порядку її проведення є підставою для скасування рішень, прийнятих за наслідком проведення такої перевірки, у свою чергу акт перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й немає юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві направлено позивачу запит від 17.10.2018 №61858/С/26-15-42-05-27 про надання інформації та документального підтвердження з питань отримання доходів за період з 01.01.2016 по 30.09.2018.

У відповідь на зазначений лист ФОП ОСОБА_1 лисом від 29.10.2018 повідомила відповідача, що позбавлена можливості надати запитувані відомості та документи, оскільки 29.08.2018 заступником начальника 5-го слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві Бовкуном В.А, в межах здійснення судового розслідування у кримінальному провадженні №32018100050000051 від 02.07.2018 на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 21.08.2018, проведено обшук за місцем фактичного здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 .. Під час проведеного обшуку органом досудового розслідування було, окрім іншого, вилучено всю фінансово-господарську, бухгалтерську і податкову документацію.

Також, 22.11.2018 відповідач звернувся з листом до позивача, в якому просив надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження стосовно перебування у господарських відносинах з контрагентами згідно задекларованих даних в податковій звітності з ПДВ за вересень 2018 року.

У відповідь на запит Головного управління ДФС у м. Києві позивач надав пояснення та відповідні документи.

На підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», ГУ ДФС у м. Києві видано наказ від 08.02.2019 №1570 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, яка буде проводитись з 20 лютого 2019 року по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.

На підставі заяви позивача щодо надання додаткового терміну для відновлення первинних документів, яку обґрунтовано тим, що 29.08.2018 СВ РКП СУФР ГУ ДФС у м. Києві на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 21.08.2018 за адресою: АДРЕСА_1 було проведено обшук, в результаті якого вилучено первинні документи, наказом ГУ ДФС у м. Києві від 20.02.2019 №2228 перенесено термін проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 .

В зв`язку з тим, що станом на 31.05.2019 платником податків не було надано жодних документів щодо здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, відповідачем, на підставі зазначених наказів ГУ ДФС у м. Києві, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт від 31.05.2019 № 1278/26-15-42-05/ НОМЕР_1 .

На підставі акту від 31.05.2019 № 1278/26-15-42-05/3510905461 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.07.2019:

№0053074205, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 593 755,00 грн. 00 коп., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 475 004,00 грн., за штрафними санкціями - 118 751,00 грн.;

№0052904205, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 72 180,17 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 57 744,13 грн. та за штрафними санкціями - 14 436,04 грн.;

№0053254205, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на загальну суму 580 132,14 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 337 052,05 грн., за штрафними санкціями - 168 526,02 грн. та пені - 74 554,07 грн.;

№0053264205, яким застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати 11010100 (неподання розрахунку сум доходу і сум утриманого податку за формою 1-ДФ) у розмірі 510,00 грн.;

№0052884205, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 853 775,95 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 683 020,76 грн., за штрафними санкціями - 170 755,19 грн.;

№0053224205, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 48 344,38 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 28 087,67 грн., за штрафними санкціями - 14 043,87 грн. та пені 6 212,84 грн.;

№0053024205, яким збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 113 310,65 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 90 648,52 грн., за штрафними санкціями - та 22 662,13 грн.;

№0052794205, яким застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб (незабезпечення платником податків зберігання первинних документів) у розмірі 510,00 грн.;

№0052924205, яким застосовано штрафні санкції з єдиного податку з фізичних осіб (незабезпечення платником податків зберігання первинних документів) у розмірі 510,00 грн.;

№0053194205, яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 1,00 грн.;

та винесено вимогу про сплату боргу №Ф-225-У про сплату боргу (недоїмки) 136 221,48 грн. з єдиного соціального внеску.

Вважаючи, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства, які порушують його права та інтереси, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Як вбачається з матеріалів справи документальна позапланова невиїзна перевірка позивача проведена ГУ ДФС у м. Києві відповідно до наказу від 08.02.2019 №1570, виданого на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статі 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Зазначене узгоджується з висновком Верховного суду, викладений у постанові від 28 січня 2020 року у справі № 818/998/17.

Головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.

За правовим висновком, сформульованим Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №826/17123/18 (постанова від 21 лютого 2020 року), оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

З урахуванням наведеного, обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входить до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягає першочерговому дослідженню.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, документальну позапланову невиїзну перевірку позивача проведено відповідно до наказу від 08.02.2019 №1570 на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України у зв`язку з ненаданням позивачем документів щодо здійснення господарської діяльності.

Матеріали справи свідчать, що позивачем оскаржувався наказ контролюючого органу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 в судовому порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2020 у справі №640/9917/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у м. Києві «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» від 08.02.2019 № 1570.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуваний наказ від 08.02.2019 № 1570, прийнято за відсутності підстав та умов, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, із дотриманням яких законодавець пов`язує можливість проведення документальної позапланової перевірки. Так, зокрема, судом першої інстанції було встановлено, що в матеріалах справи, відсутні будь-які докази на підтвердження наявності конкретних обставин (фактів), які свідчили б про порушення ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі обставин, зазначених у письмових запитах ГУ ДФС у м. Києві, зокрема, доказів виявлення таких обставин внаслідок перевірок інших платників податків тощо.

Більш того, судами встановлено, що контролюючим органом не доведено наявності підстав для надсилання запиту, а також не спростовано факт отримання пояснень від позивача, тому суди дійшли висновку, що у відповідача були відсутні законодавчо визначені підстави для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , а наказ від 08.02.2019 № 1570 прийнято за відсутності підстав та умов, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, із дотриманням яких законодавець пов`язує можливість проведення документальної позапланової перевірки.

Вказане судове рішення у справі №640/9917/19 набрало законної сили 07.09.2020.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі.

Суд зазначає, що невиконання вимог наведених норм Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Встановлена у судовому порядку незаконність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача унеможливлює виникнення правових наслідків такої, у тому числі, визначення за її наслідками зобов`язання оскаржуваними у цій справі податковими повідомленнями-рішеннями.

Відсутність законних підстав для проведення перевірки, скасування у судовому порядку наказу про проведення такої перевірки, має правовим наслідком визнання протиправними рішень, винесених за результатами такої перевірки.

Суд звертає увагу, що правова позиція щодо необхідності визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, у разі встановлення в судовому порядку обставин проведення відповідної податкової перевірки, за результатами якої вони були прийняті, з порушенням вимог законодавства, неодноразово підтверджена обов`язковою для врахування судовою практикою Верховного Суду, яку відображено, зокрема, в постановах від 11.07.2019 у справі №804/8855/14, від 07.02.2020 у справі №815/5748/15, від 02.09.2020 у справі №820/3426/16, від 06.11.2020 у справі №826/6329/16, від 14.01.2021 у справі № 804/388/16, від 27.05.2021 у справі №320/2460/19.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.07.2019 №0053074205, №0052904205, №0053254205, №0053264205, №0052884205, №0053224205, №0053024205, №0052794205, №0052924205, №0053194205 та вимога про сплату боргу №Ф-225-У, прийняті відповідачем за наслідками спірної перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на порушення контролюючим органом встановленої Податковим кодексом України процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належними і допустимими доказами дотримання ним проведення перевірки та правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в м. Києві від 12.07.2019 №0053074205, №0052904205, №0053254205, №0053264205, №0052884205, №0053224205, №0053024205, №0052794205, №0052924205, №0053194205 та вимогу про сплату боргу від 12.07.2019 №Ф-225-У.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9605,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко