Рішення № 100468673, 19.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року м. Київ № 640/880/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу в адміністративній справі

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТРОН ГРУПП»до 1. Головного управління ДПС у Київській області (відокремлений підрозділ), 2. Державної податкової служби Українипровизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТРОН ГРУПП» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРОН ГРУПП» задоволено; визнано протиправним та скасувано рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області:

- № 1969346/39292380 від 25.09.2020 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТРОН ГРУПП» податкової накладної № 370 від 13.08.2020;

- № 2056025/39292380 від 21.10.2020 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТРОН ГРУПП» податкової накладної № 372 від 14.08.2020;

- № 2189609/39292380 від 01.12.2020 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТРОН ГРУПП» податкової накладної № 555 від 19.10.2020;

- № 2184658/39292380 від 30.11.2020 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТРОН ГРУПП» податкової накладної № 554 від 11.11.2020;

- № 2220131/39292380 від 09.12.2020 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТРОН ГРУПП» податкової накладної № 460 від 02.11.2020;

зобов`язано Державну податкову службу України здійснити реєстрацію поданих Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРОН ГРУПП» податкових накладних:

- № 370 від 13.08.2020, днем її фактичного подання - 25.08.2020;

- № 372 від 14.08.2020, днем її фактичного подання - 31.08.2020;

- № 555 від 19.10.2020, днем її фактичного подання - 25.11.2020;

- № 554 від 11.11.2020, днем її фактичного подання - 24.11.2020;

- № 460 від 02.11.2020, днем її фактичного подання - 02.12.2020.

Також вказаним рішенням стягнуто на користь стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРОН ГРУПП» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (відокремлений підрозділ).

02.07.2021 представником позивача направлено на адресу суду засобами поштового зв`язку заяву про постановлення додаткового рішення у справі в частині вимог про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.

Від відповідача надійшли заперечення проти задоволення вказаного клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що позов було розглянуто у спрощеному позовному провадженні у зв`язку з незначною складністю цієї категорії справи, а також, що у наданій заяві відсутнє документальне підтвердження вчинення дій, які було включено до звіту про надання правової допомоги, та на підставі чого було розраховано витрачений час на надання цих послуг та їх вартість у розмірі саме 40 000,00 грн.

Позивачем подані пояснення щодо заперечень відповідача на клопотання про ухвалення додаткового рішення, у яких висловлено свою незгоду з доводами відповідача.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша вказаної статті).

Частиною другою цієї ж норми Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта цієї статті).

Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження викладених вимог представником позивача надано копії таких документів:

- договору про надання правничої допомоги від 04.12.2020. ;

- специфікації №5 від 05.01.2021 до договору про надання правничої допомоги від 04.12.2020;

- рахунку від 05.01.2021 на оплату юридичних послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 04.12.2020;

- платіжного доручення про оплату послуг на правничу допомогу № 1240 від 12.01.2021;

- акта приймання-передачі послуг від 01.07.2021;

- звіту про надану правничу допомогу станом на 01.07.2021.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи, суд, при вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення вимоги про відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу у визначеному представником позивача розмірі, враховує таке.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положення частин першої та другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Як наголошує Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20, що у частині сьомій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд враховує категорію справ, що є справами незначної складності та по ним є стала судова практика, а тому написання позовної заяви не потребує додаткових зусиль та знання.

Як неодноразово наголошувалось Верховним Судом, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат його довірителя на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи суд враховує, що предметом спору у цій справі є правомірність рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних. Судовий збір сплачений за подання цього позову (з урахуванням кількості оскаржуваних рішень) сплачений позивачем у розмірі 22 700,00 грн, в той час як правничу допомогу адвокатом визначено у розмірі 40 000,00 грн.

Тобто, є значно перевищеним є розмір витрат на адвокатські послуги над сумою позовних вимог, що свідчить про відсутність будь-якої співмірності заявлених позовних вимог та розміру правничої допомоги, визначеної адвокатом.

Одночасно суд враховує категорію цієї справи, що є справою незначної складності та має сталу численну судову практику у вирішенні спірних правовідносин, а тому написання позовної заяви не мало б потребувати додаткових зусиль та знань (визначена адвокатським бюро загальна кількість годин для визначення документів, необхідних для складення позовної заяви, аналіз цих документів, підготовка позовної заяви та її написання складає 20 годин) як наслідок сума витрат на її написання визнається судом занадто завищеною.

Так, згідно звіту, наданого на обґрунтування понесених витрат адвокатським бюро зазначається:

- 6000,00 грн - визначення переліку обставин, які підлягають доказуваню у справі та документів, які мають бути надані (4 години);

- 6000,00 грн - опрацювання та детальний правовий аналіз первинних та інших документів (4 години);

- 15000,00 грн - підготовка позовної зави (10 годин);

- 9000,00 грн - написання на надання до суду відповіді на відзив та клопотань (6 годин).

У зв`язку з наведеним, при постановлені додаткового рішення у справі, суд, з урахуванням всіх обставин, дійшов висновку про значне перевищення розміру витрат на адвокатські послуги та про відсутність будь-якої співмірності заявлених позовних вимог та розміру правничої допомоги, визначеної адвокатом.

Враховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної адвокатом роботи та незначну складність категорії спору, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 10000,00 грн.

Керуючись статтями 72-77, 132, 139, 241-246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Вимоги представника позивача про відшкодування витрат Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТРОН ГРУПП» задовольнити частково.

2. Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТРОН ГРУПП» (код ЄДРПОУ 39292380, адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, 17, оф. 2) понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (відокремлений підрозділ) (код ЄДРПОУ - 44096797, адреса: 03151, місто Київ, вул. Народного ополчення, будинок 5А).

Додаткове рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська