Рішення № 100468664, 19.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 року м. Київ № 640/13763/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до1. Волинської обласної держаної адміністрації 2. Голови Волинської обласної держаної адміністрації Погуляйко Юрія Михайловичапровизнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Волинської обласної держаної адміністрації (далі по тексту - відповідач 1, Волинська ОДА), Голови Волинської обласної держаної адміністрації Погуляйко Юрія Михайловича (далі по тексту - відповідач 2, Голова Волинської ОДА), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Волинської ОДА від 10 червня 2020 року № 86-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади директора департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації за порушення Присяги державного службовця з припиненням державної служби відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації 10 червня 2020 року;

- стягнути з Волинської ОДА на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 21 травня 2020 року і по день фактичного поновлення на роботі, виходячи із розрахунку середньоденної заробітної плати у сумі 1 044,97 грн.;

- допустити негайне виконання рішення суду про присудження виплати заробітної плати у межах стягнення за один місяць та поновлення на посаді.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що розпорядженням Волинської ОДА від 10 червня 2020 року №86-ос Головою Волинської ОДА його було звільнено з посади директора департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА за порушення Присяги державного службовця з припиненням державної служби відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу». Проте, на думку позивача, жодного порушення Присяги державного службовця він не допускав, а для його звільнення не було будь-яких фактичних та юридичних підстав.

Також, позивач вважає, що відповідно до частини п`ятої статті 66 Закону України «Про державну службу» звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. Проте, у матеріалах дисциплінарної справи відсутні будь-які докази, які б могли стати підставою для його звільнення як взагалі, так і з застосуванням найсуворішого стягнення у вигляді звільнення, що свідчить про упереджене ставлення до нього з боку керівництва Волинської ОДА. Крім того, позивач просив звернути увагу на те, що на займаній посаді він пропрацював лише 19 робочих днів.

Ухвалою від 02 липня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що розпорядження Волинської ОДА від 10 червня 2020 року № 86-ос «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у виді звільнення» є таким, що видано відповідно до норм чинного законодавства України, а тому є законним. Так, за результатами проведення дисциплінарного розслідування встановлені факти порушення пунктів 1, 3, 5 частини другої статті 63 Закону України «Про державну службу», Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», дія якого поширюється на відносини в сфері державної служби, а тому відповідач вважає, що вказані факти свідчать про порушення позивачем Присяги державного службовця, за що частиною п`ятою статті 66 Закону України «Про державну службу» передбачено винятковий вид дисциплінарного стягнення - звільнення з посади державної служби.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Розпорядження Голови Волинської ОДА від 23 квітня 2020 року №65 о-с ОСОБА_1 призначено на посаду директора департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА.

Головою Волинської ОДА видано розпорядження від 21 травня 2020 року №281 про порушення дисциплінарного провадження стосовно директора департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА ОСОБА_1 та відсторонення останнього від посади. Вказаним розпорядженням утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарної справи у складі: заступника Голови Волинської ОДА ОСОБА_2 , керівника апарату Волинської ОДА ОСОБА_3 , заступника начальника управління - начальника відділу нормативно-правової роботи юридичного управління апарату обласної державної адміністрації ОСОБА_4 , головного спеціаліста відділу розвитку персоналу управління персоналом апарату Волинської ОДА ОСОБА_5 , спеціаліста сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Волинської ОДА ОСОБА_6 , заступника начальника загального відділу апарату Волинської ОДА ОСОБА_7 , завідувача сектору режимно-секретної роботи апарату Волинської ОДА ОСОБА_8 .

Підставою видання зазначеного розпорядження слугувала службова записка заступника Голови Волинської ОДА ОСОБА_2 та керівника апарату Волинської ОДА ОСОБА_3 , у якій порушено питання щодо порушення ОСОБА_1 . Присяги державного службовця; використання повноважень в особистих (приватних) інтересах інших осіб (пункти 1, 2, 9 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу»), тобто протиправної винної дії або бездіяльності, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

На виконання зазначеного розпорядження дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Волинської ОДА було здійснено дисциплінарне провадження відносно директора департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА ОСОБА_1 , за результатами якого складено подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно директора департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА ОСОБА_1 від 09 червня 2020 року у якому зазначено, що Комісія дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку проти інтересів державної служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до керівника органу державної влади, що призводить до приниження авторитету державної служби та унеможливлює виконання ним своїх обов`язків.

У зазначеному поданні комісією вказано наступне: « 20 травня 2020 року в засобах масової інформації розміщено колективне звернення керівників інтернатних установ: Горохівського психоневрологічного інтернату ОСОБА_19; Рудненського психоневрологічного інтернату ОСОБА_31; Олицького психоневрологічного інтернату ОСОБА_17; Голобського психоневрологічного інтернату ОСОБА_32; Луцького геріатричного пансіонату ОСОБА_18 до начальника ГУНП у Волинській області ОСОБА_33 щодо тиску та свавілля директора департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації ОСОБА_10 . У зверненні зазначається: «Коли керівники закладів звернулися за погодженням щодо виплати премії керівникам, то він сказав дати пояснення, для чого така премія і він погодить її за умови, якщо 90 відсотків цієї премії ми віддамо йому, а 10 відсотків залишиться нам. На що ми не погодились».

21 травня 2020 року отримано колективне звернення працівників департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації. У зверненні працівників зазначається про порушення директором департаменту ОСОБА_11 загальних правил етичної поведінки в державному органі, що виражалося у формі підвищення голосу, використання нецензурної лексики та застосування психологічного тиску до працівників департаменту.».

Щодо колективного звернення керівників інтернатних установ області комісією у поданні зазначено таке: «Рішенням Волинської обласної ради від 14 липня 2016 року №6/42 «Про нову редакцію Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, які перебувають в управлінні обласної ради», затверджено Перелік об`єктів бюджетних установ, підпорядкованих виконавчому апарату обласної ради, та на праві оперативного управління - обласній державній адміністрації, департаментам, управлінням облдержадміністрації, майно яких є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Пунктом 2 Переліку передбачено, що департаментові соціального захисту населення облдержадміністрації підпорядковуються на праві оперативного управління:

- Берестечківський психоневрологічний інтернат;

- Голобський дитячий будинок-інтернат;

- Горохівський психоневрологічний інтернат;

- Луцький геріатричний пансіонат;

- Олицький психоневрологічний інтернат;

- Рудненський психоневрологічний інтернат;

- Комунальна установа «Центр по здійсненню соціальних виплат»;

- Волинський обласний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, м. Луцьк;

- Волинський обласний соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, м. Володимир-Волинський.

Відповідно до пункту 5.11. спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 року за № 1209/11489, преміювання працівників проводиться в межах фонду заробітної плати. Преміювання керівників закладів, установ здійснюється за рішенням органу вищого рівня.

П`ятеро із шести директорів геріатричного пансіонату та психоневрологічних інтернатів області звернулося з відповідним зверненням до голови обласної ради ОСОБА_12 та депутатів обласної ради з проханням врегулювати складну конфліктну ситуацію, що виникла між ними та ОСОБА_1 : «Звертаємося до Волинської обласної ради як засновника з проханням захистити нас та наші колективи від свавілля директора департаменту соціального захисту ОДА ОСОБА_10 . Інформуємо, що в інтернатних комунальних закладах перебуває 730 підопічних. Роботу інтернатів забезпечує 540 працівників. Інтернатні заклади надають можливість проживання людей з психофізичними вадами розвитку та осіб похилого віку, які не здатні самостійно перебувати в соціумі. В закладах є й до 20% лежачих хворих. 4 травня 2020 року всіх директорів підвідомчих установ департаменту соціального захисту ОДА було запрошено на зустріч з новопризначеним керівником департаменту. Протягом двох годин спілкування ОСОБА_13 не познайомився з жодним з директорів. Він не знає, де знаходяться наші заклади. Він не поставив жодного питання стосовно роботи та специфіки закладів, а також забезпечення їх життєдіяльності на період карантину, визначеного постановою Кабміну від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19». Про забезпечення засобами захисту працівників закладів мови взагалі не велося. Не цікавить ОСОБА_1 і питання проживання та перебування людей з інвалідністю. Він каже (в зверненні ОСОБА_15 цитують російською мовою - авт.): «Мне ето не інтересно», - цитуємо звернення керівників закладів, яке зачитала директор Горохівського психоневрологічного інтернату ОСОБА_16 . Разом з тим, директори заявили, що в нового керівника профільного департаменту є великий інтерес до використання коштів закладами. «Він заявив, що вся тендерна документація буде перебувати під його чітким контролем і він сам буде вказувати, яка фірма має бути переможцем тендерних процедур. З його слів на Луганщині він особисто, а не система електронних закупівель «Прозорро» визначає, хто має бути переможцем того чи іншого тендеру. ОСОБА_1 почав вимагати пояснень, чому є залишки коштів на рахунках. Спочатку він вимагав пояснень, яких не хотів слухати та розуміти, з яких причин не освоєні кошти».

У директорів є питання і до етичних цінностей керівника департаменту: « ОСОБА_13 розмовляє грубо, зверхньо та дає доручення підготувати догани директорам. Відкрито заявляє, «что будет уничтожать дірєкторов інтернатов». Крім того, дуже зацікавила директора департаменту ОСОБА_1 заробітна плата керівників і почалися незрозумілі вимоги та завдання по наданню інформації, що стосується зарплати. Коли керівники закладів звернулися за погодженнями щодо виплати премії, то він вимагав дати пояснення для чого така премія потрібна. Натякав, що погодить премію, якщо з ним поділитися, на що ми не погодилися і після того почалися тортури. Директор ОСОБА_1 залякував звільненням, дав усну вказівку провести ремонт власного чи службового (не уточнено - авт.) автомобіля на базі Луцького геріатричного пансіонату. ОСОБА_13 особливо слідкує, щоб спілкування з ним відбувалося без особистих речей та засобів телефонного зв`язку. Виникає питання: які такі теми хоче обговорювати директор департаменту з вимкненими телефонами. Протягом двох тижнів, ми директори закладів соціальної сфери, знаходимося під психологічним тиском ОСОБА_1, що розбалансовує роботу всіх галузевих працівників, не дає можливості забезпечити повноцінне виконання своїх посадових обов`язків. Йдеться про проведення закупівель робіт та послуг, в умовах карантину, оскільки постійно в терміновому порядку на вимогу директора змушені надавати якусь незрозумілу інформацію.

Крім цього, директор Голобського психоневрологічного інтернату ОСОБА_32 каже, що в розмові з ним пан ОСОБА_1 наголошував, що карантину на Волині нема, а є лише в Європі. Хоча й без карантину, зі слів директорів, чиновника не цікавить інформація щодо харчування чи лікування мешканців інтернатів.

Директори називають цю ситуацію безпрецедентною. Вони пояснюють, що дискусії виникали і з попередніми керівниками соцсфери, але вони стосувалися турботи про підопічних інтернатів та шляхів вирішення проблем. «Ми могли би йому пояснити нашу специфіку, але він не дає такої можливості», - додає до сказаного в зверненні директор Олицького психоневрологічного інтернату ОСОБА_17 . Він також стверджує, що ОСОБА_13 не провів жодної предметної розмови щодо ситуації в цьому закладі, який межує з психлікарнею, де є спалах коронавірусу.

Директор Луцького геріатричного пансіонату ОСОБА_18 переживає, що при нинішньому керівництві профільним департаментом соціальна сфера Волині може втрати свої здобутки. Зокрема, вона розповіла, що було рекомендовано паном ОСОБА_1 відключити телевізори, телефони та інтернет для мешканців пансіонату. «В нас адекватні люди і вони мають можливості користуватися всіма засобами комунікацій. Напевно він запідозрив, що ці людьми можуть спілкуватися з журналістами», - припускає ОСОБА_18 . Грубе порушення вимог статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», що виразилось у вимаганні неправомірної вигоди для себе, зраді службовим інтересам, власну недисциплінованість, викликало хвилю обурення серед населення області. Такі дії спровокували акцію протесту під стінами обласної державної адміністрації членів місцевих ветеранських організацій, воїнів АТО.

Під час здійснення дисциплінарного провадження директори інтернатів надали свої пояснення, де факти, викладені у зверненні, знайшли своє підтвердження.

З пояснення директора Горохівського психоневрологічного інтернату ОСОБА_19 встановлено, що 15.05.2020 року ОСОБА_1 призначив їй зустріч на вулиці біля приміщення обласної державної адміністрації та заявив, що премія буде погоджена, якщо її 90 % віддадуть йому.

Директор Луцького геріатричного пансіонату в поясненні зазначила, що директор, перебуваючи в пансіонаті, поцікавився транспортними засобами, які перебувають на балансі закладу, і сказав, що потрібно буде відремонтувати його особисту машину.

Директори інтернатів звернулися з відповідною заявою до правоохоронних органів, за цими фактами порушено кримінальне провадження та на сьогодні проводиться досудове розслідування.

Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Такі дії ОСОБА_1 свідчать, що державний службовець вчинив дисциплінарний проступок проти інтересів державної служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до керівника органу державної влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює виконання директором своїх обов`язків.

Відповідно до Положення про департамент соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 01.08.2018 № 491, департамент соціального захисту населення обласної державної адміністрації утворюється головою облдержадміністрації. Департамент підпорядкований голові обласної державної адміністрації. Департамент очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади головою облдержадміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням із Мінсоцполітики в установленому законодавством порядку.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 13 травня 2020 року № 266 «Про розподіл функціональних обов`язків між головою, заступниками голови та керівником апарату обласної державної адміністрації» заступник голови обласної державної адміністрації ОСОБА_2 забезпечує реалізацію на території області державної соціальної політики, здійснює безпосереднє керівництво департаментом соціального захисту населення облдержадміністрації.

Безпосереднім керівником ОСОБА_1 характеризується як керівник, який має достатню професійну підготовку для виконання посадових обов`язків та поставлених завдань, працює над поглибленням своїх знань.

ОСОБА_1 призначений на посаду директора департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації з 24 квітня 2020 року розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 23.04.2020 № 65-ос.

ОСОБА_1 працює на займаній посаді менше місяця, тому оцінювання його службової діяльності не було, стягнення та заохочення щодо нього не застосовувалися.

Згідно з пунктом 10 Положення про департамент соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації директор департаменту:

1) здійснює керівництво Департаментом, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, сприяє створенню належних умов праці в Департаменті;

2) здійснює визначені Законом України «Про державну службу» повноваження керівника державної служби;

3) подає на затвердження голові облдержадміністрації положення про Департамент;

4) затверджує посадові інструкції та визначає обов`язки працівників Департаменту;

5) планує роботу Департаменту, вносить пропозиції щодо формування плану роботи облдержадміністрації;

6) уживає заходів щодо удосконалення організації та підвищення ефективності роботи Департаменту;

7) звітує перед головою облдержадміністрації про виконання завдань Департаменту та затверджених планів роботи;

8) може входити до складу колегії облдержадміністрації;

9) уносить пропозиції стосовно розгляду на засіданнях колегії питань, що належать до компетенції Департаменту, розробляє проекти відповідних рішень;

10) може брати участь у засіданнях органів місцевого самоврядування;

11) представляє інтереси Департаменту у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами облдержадміністрації, з Мінсоцполітики, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями - за дорученням керівництва обласної державної адміністрації;

12) видає у межах повноважень накази, організовує контроль за їх виконанням;

13) подає на затвердження голови обласної державної адміністрації проекти кошторису та штатного розпису департаменту в межах визначеної граничної чисельності та фонду оплати праці його працівників;

14) розпоряджається коштами у межах затвердженого головою обласної державної адміністрації кошторису департаменту;

15) проводить підбір кадрів;

16) організовує роботу з підвищення рівня професійної компетентності державних службовців департаменту;

17) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців Департаменту, присвоює їм ранги державних службовців, їх заохочує та притягає до дисциплінарної відповідальності;

18) приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників департаменту, які не є державними службовцями, заохочує їх та притягає до дисциплінарної відповідальності;

19) проводить особистий прийом громадян з питань, що належать до повноважень департаменту;

20) забезпечує дотримання працівниками департаменту правил внутрішнього трудового розпорядку та виконавської дисципліни;

21) погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників структурних підрозділів соціального захисту населення районної державної адміністрації;

22) виконує інші повноваження, визначені законодавством.

Після призначення ОСОБА_1 збирав наради начальників управлінь та відділів та давав вказівки щодо ознайомлення його з роботою департаменту та безпосередньо з функціями та повноваженнями структурних підрозділів департаменту.

Директором департаменту надавались працівникам доручення, які не належали до їх компетенції або перевищували їх повноваження. Для прикладу:

1) надання інформації про забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (повноваження органів місцевого самоврядування встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»);

2) присвоєння чергового рангу державного службовця директору департаменту (призначений 24.04.2020 як державний службовець 6 рангу, відповідно до Закону України «Про державну службу» наступний ранг присвоюється через 3 роки);

3) не розподілено обов`язки між директором департаменту та його заступниками, що викликало непорозуміння та сумбурність у роботі;

4) оголошення доган директорам інтернатних установ області (компетенція суб`єкта призначення - Волинської обласної ради);

5) вимагання підготовки наказу про відрядження до м. Києва терміном на 5 днів з 25 по 29 травня 2020 року в період карантину (заборонені відрядження) без підстави для відрядження, що призвело б до нецільового використання бюджетних коштів. Відповідно до частини 6 статті 9 Закону України «Про державну службу» державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов`язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення, Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов`язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. Головний бухгалтер департаменту не виконала незаконного наказу від 20 травня 2020 року №6 «Про відрядження ОСОБА_1 », про що повідомила обласну державну адміністрацію;

6) звинувачення головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення департаменту ОСОБА_20 про невикористання коштів на проведення ремонту в Луцькому геріатричному пансіонаті та Голобському психоневрологічному інтернаті (працівники бухгалтерії департаменту не несуть відповідальності за використання бюджетних коштів підпорядкованих установ), що є порушенням Бюджетного кодексу України.

Директор департаменту здійснював психологічний тиск на працівників шляхом значного підвищення голосу, використання нецензурної лексики, замикав на ключ двері свого службового кабінету, ігнорував, переривав розмову, не давав висловити думку, хаотично, імпульсивно, розмито, суперечливо, без встановлення конкретних термінів, з незрозумілою метою давав вказівки.

Так, у поясненні ОСОБА_21 зазначено, що 21 травня 2020 року директор зачинив двері свого кабінету, у якому знаходились працівники департаменту ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_21 , на ключ та запитав: «Чи не боїмося ми, що я вас «зґвалтую». Також зачиняв у службовому кабінеті ОСОБА_24 , ОСОБА_25 і ОСОБА_26 , що є дискримінацією за ознаками статі та проявом сексизму. Вимагав у головного бухгалтера: «Давай грошей».

Так, у поясненні голови профспілкового комітету департаменту ОСОБА_27 зазначено, що ОСОБА_1 запитав: «Как там наш профсоюз?» і коли я відповіла, що в період карантину я нічого не організовую, він запитав: «Что, даже сексом не занімаєтесь?». Такі дії директора дискредитують керівника державного органу, а саме: є порушенням принципу недискримінації у своїй діяльності (ст. 12 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»).

Водночас одними з основних функцій та завдань департаменту визначено забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, протидії дискримінації за ознакою статі, виконання програм і заходів у сфері соціального захисту населення, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей для участі жінок і чоловіків у політичному, економічному та культурному житті.

30.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся з проханням до ОСОБА_21 (головного бухгалтера) надати йому талон на 20 літрів бензину (придбаного за державні кошти) : «Ну ты же понимаешь, три выходных. Что я буду здесь делать?». Та висловив бажання одноосібно користуватись автомобілем.

ОСОБА_28 заборонив спілкуватись із заступником директора департаменту ОСОБА_29 , проявляв невдоволення та обурення, якщо мало місце таке спілкування з нею. Це підтверджується її поясненнями.

За письмовими поясненням водія ОСОБА_30 , директор департаменту ОСОБА_1 наказав зняти зі службового автомобіля відео реєстратор, щоб не було відео поїздок у позаробочий час та вихідні. Давав доручення водію, які не належать до його службових обов`язків, а саме: знайти гараж для особистого автомобіля директора департаменту ОСОБА_1 , шукати СТО.

Отже, у діях директора департаменту ОСОБА_1 мають місце факти порушенням таких норм чинного законодавства, а саме:

- статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах;

- статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав;

- відповідно до пункту 2 частини 1 статті 61 Закону України «Про державну службу» керівник державної служби забезпечує формування у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України.

- статтею 63 Закону України «Про державну службу» визначено обов`язки керівника державної служби щодо забезпечення службової дисципліни: керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності. З метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний:

1) створювати умови для виконання державними службовцями своїх посадових обов`язків і підвищення ними професійної компетентності та вимагати належного виконання посадових обов`язків;

2) здійснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов`язків;

3) під час виконання посадових обов`язків керуватися публічними інтересами, суворо дотримуватися і забезпечувати дотримання Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів, чітко формулювати накази (розпорядження) та доручення, перевіряти точність і своєчасність їх виконання;

4) забезпечувати виконання державними службовцями своїх посадових обов`язків, у тому числі шляхом застосування дисциплінарних стягнень;

5) належним чином організовувати роботу державних службовців, забезпечувати ефективне виконання завдань, що поставлені перед державним органом;

6) виховувати у державних службовців сумлінне ставлення до служби, бережливе ставлення до державного майна, підтримувати їхню ініціативу, а також вживати заходів для додержання ними правил етичної поведінки;

7) забезпечувати прозорість та об`єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців;

8) організовувати проведення з державними службовцями профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню ними дисциплінарних проступків, виявляти та своєчасно припиняти їх вчинення.

Ураховуючи письмові пояснення працівників департаменту ( ОСОБА_21 , ОСОБА_27 та ін.) державним службовцем - директором департаменту ОСОБА_1 , при виконанні обов`язків встановлені факти порушення пунктів 1, 3, 5 частини 2 статті 63 Закону.

Ураховуючи вимоги пункту 3 частини другої статті 63 Закону України «Про державну службу» встановлено, що під час виконання посадових обов`язків державний службовець зобов`язаний керуватися публічними інтересами, суворо дотримуватися і забезпечувати дотримання Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів.

За результатами розгляду пояснень працівників встановлені факти порушення вимог Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дія якого поширюється на відносини в сфері державної служби (стаття 4).

Стаття 12 цього Закону визначає завдання державних органів щодо запобігання та протидії дискримінації, які в межах своїх повноважень: здійснюють позитивні дії, дотримуються принципу недискримінації у своїй діяльності. Особи, винні в порушенні вимог законодавства про запобігання та протидію дискримінації, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність

Відповідно до Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05 серпня2016 року №158, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 року за № 1203/2933, поведінка державних службовців має забезпечувати довіру суспільства до державної служби. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування мають дбати про авторитет державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, а також про позитивну репутацію державних органів та органів місцевого самоврядування, що включає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього службового розпорядку.

Крім того, Комісією розглянуто та враховано:

- відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця;

- заперечення проти дисциплінарного провадження ОСОБА_1 від 25 травня 2020 року та відповідь на нього від 5 червня 2020 року № 3824/42/2-20;

- дві заяви ОСОБА_1 від 29 травня та одну заяву від 5 червня цього року;

- пояснення ОСОБА_1 від 5 червня 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому Законом.

Частиною 1 статті 65 Закону передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно із частиною другою цієї ж статті Закону дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2 ) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу:

4 ) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

8) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

9) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

10) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

11) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин,

12) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

13) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 Закону (частина п`ята статті 66 Закону).

Комісією встановлено, що згідно із записом у трудовій книжці державний службовець ОСОБА_1 склав Присягу державного службовця 01.11.2000 року (текст Присяги на час дії Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХП) такого змісту:

«Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки».

Аналізуючи текст Присяги державного службовця, складеної ОСОБА_1 , комісія зауважує, що вступаючи на державну службу, він свідомо взяв на себе відповідальність за забезпечення ефективного здійснення завдань і функцій Української держави шляхом сумлінного виконання посадових обов`язків.

Крім того, його поведінка як державного службовця має відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до державної служби, сприяти реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Державний службовець повинен дбати про позитивний імідж та авторитет органів державної влади і державної служби в цілому, дорожити своїм ім`ям та статусом.

Таким чином під порушенням Присяги слід розуміти вчинення державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до керівника органу влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює виконання ним своїх обов`язків.

Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Також порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

За таких обставин звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець вчинив проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до ньо го як до керівника органу влади, що призводить до приниження державного ор гану та унеможливлює виконання ним своїх обов`язків.

Тобто, недобросовісне виконання своїх посадових обов`язків у поєднанні зі зневажливим, недбалим ставленням до них, зокрема, та до завдань, що стоять перед державною службою загалом, є одним із проявів порушення Присяги.

Відповідно статті 4 Закону України «Про державну службу» державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів:

1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави;

2) законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

3) професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону;

4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові;

5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень;

6) ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики;

7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження;

8) політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов`язків;

9) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України;

10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.

Комісією під час розгляду дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 встановлено ряд фактів, які вказують на недотримання державним службовцем ОСОБА_1 таких принципів державної служби як верховенства права, законності, професіоналізму, доброчесності, прозорості, стабільності.

Фактична бездіяльність державного службовця, який очолює департамент соціального захисту населення, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення області, зокрема соціальної підтримки та надання соціальних послуг вразливим верствам населення, у тому числі особам похилого віку, з інвалідністю, ветеранам війни та учасникам антитерористичної операції, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім`ям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, малозабезпеченим, внутрішньо переміщеним особам, іншим категоріям осіб, забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, суперечить покладеним на обов`язкам, підриває довіру до влади, що призводить до приниження авторитету державного органу - Волинської обласної державної адміністрації.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону дисциплінарним проступком є порушення Присяги державного службовця.

Відповідно до пункту 1 статті 74 Закону дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень.

Враховуючи наведене вище та аналізуючи матеріали, що містяться в дисциплінарній справі, комісія встановила, що директор департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, який підлягає кваліфікації за пунктом 1 частини другої статті 65 Закону - порушення Присяги державного службовця.

Керуючись статтями 64 - 67, 69, 73, 74 Закону України «Про державну службу», Комісія дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 , директора департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації, дисциплінарного проступку проти інтересів державної служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до керівника органу державної влади, що призводить до приниження авторитету державного служби та унеможливлює виконання ним своїх обов`язків.».

На підставі зазначених висновків, викладених у поданні, комісія вирішила рекомендувати Голові Волинської ОДА притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги державного службовця та застосувати такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади державної служби.

Розпорядженням Голови Волинської ОДА від 10 червня 2020 року № 86-ос ОСОБА_1 звільнено з посади директора департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації за порушення Присяги державного службовця з припиненням державної служби відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись із зазначеним розпорядженням Голови Волинської ОДА, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, є Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі по тексту - Закон №889-VIII у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Згідно з частиною другою статті 1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Основні обов`язки державного службовця закріплені у статті 8 Закону № 889-VIII, відповідно до якої державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов`язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону №889-VIII особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки».

З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Таким чином під порушенням Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Як встановлено судом, вступаючи вперше на державну службу, а саме, на посаду головного державного інспектора праці Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, позивачем 01 листопада 2000 року складено присягу державного службовця України.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно із текстом Присяги в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт її порушення, а складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, а й моральну відповідальність за їх виконання.

Необхідно також враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.

Верховний Суд України неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

Суд наголошує, що як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Приписами частин першої, другої статті 65 Закону №889-VIII визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення Присяги державного службовця та порушення правил етичної поведінки державних службовців.

Частиною першої статті 66 Закону №889-VIII визначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення, серед іншого, звільнення з посади державної служби.

У відповідності до частини першої статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Частиною десятою статті 69 Закону №889-VIII визначено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Таким чином, звільненню зі служби за порушення Присяги державного службовця має передувати встановлення обставин, які слугували підставою для висновку щодо порушення Присяги державного службовця і, як наслідок, звільнення у зв`язку з таким порушенням.

Так, за наслідками розгляду дисциплінарної справи стосовно директора департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА ОСОБА_1 комісією сформовано подання від 09 червня 2020 року відповідно до якого за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи комісія дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку проти інтересів державної служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до керівника органу державної влади, що призводить до приниження авторитету державної служби та унеможливлює виконання ним своїх обов`язків.

Отже, з аналізу наведеного, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА, як державного службовця, на якого розповсюджується Закон №889-VIII, своїми діями в порушення Присяги державного службовця, вчинив проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призвело до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд наголошує на тому, що в даному випадку особою були вчинені діяння, несумісні із займаною на час його вчинення посадою та які виходять за межі дисциплінарної відповідальності, оскільки позивачем було скоєно проступки проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підривають довіру до нього як до носія влади, що призводять до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 лютого 2018 року у справі № 821/4900/14.

На думку суду, встановлені у ході проведення службового розслідування порушення позивачем Присяги державного службовця, що виразилося у поєднанні з вищенаведеним, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної адміністративної справи та є вчинком, який дискредитує систему органів влади, відтак, є підставою для звільнення.

У той же час, позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували наведені вище факти та обставини.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність розпорядження Волинської ОДА від 10 червня 2020 року № 86-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади директора департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації за порушення Присяги державного службовця з припиненням державної служби відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, а тому підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

Поряд із цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА з 10 червня 2020 року та стягнення з Волинської ОДА на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, оскільки зазначені вимоги є похідними від попередньої, стосовно якої суд не знайшов підстав для задоволення.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного розпорядження з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Погрібніченко