
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2021 року справа № 580/2837/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого – судді: Тимошенко В.П.,
за участю секретаря судового засідання: Цаплі І.Ю.,
представника позивача – Гусак І.Ю. (згідно довіреності),
представника відповідача – Севастянової А.В. (згідно довіреності),
представника третьої особи – Короля А.М. (згідно довіреності),
розглянувши за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області до комунального підприємства теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимого щодо предмету спору Департамент фінансової політики Черкаської міської ради про стягнення боргу,
встановив:
11 травня 2021 року до суду з позовною заявою звернулось Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 43142920) з адміністративним позовом до комунального підприємства теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради, в якому просить стягнути з відповідача борг в сумі 1085320,66 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що на виконання Угоди про гарантії та відшкодування між Черкаською міською радою та Європейським банком реконструкції та розвитку від 10.01.2008 б/н до Кредитної Угоди між КПТМ “Черкаситеплокомуненерго” ЧМР та Європейським банком реконструкції та розвитку від 10.01.2018 б/н та згідно з вимогою Європейського банку реконструкції та розвитку від 02.04.2020, Черкаською міською радою 10.04.2020 здійснено виплату в сумі 16699200,00 грн, для погашення заборгованості КПТМ “Черкаситеплокомуненерго” ЧМР перед Європейським банком реконструкції та розвитку в повному обсязі.
Відповідно частини 3 статті 17 Бюджетного кодексу України та п. 3.1 Договору про погашення заборгованості за виконання гарантійних зобов`язань від 26.06.2015 у випадку прострочення відшкодування будь-якої суми, передбаченої цим договором, комунальне підприємство зобов`язується сплатити пеню, яка нараховується за кожен день прострочення сплати заборгованості за цим договором у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України. Відповідно до даного Договору, починаючи з 06.11.2019 проводилося щоденне нарахування пені, яка станом на день звернення до суду становить 1287921,89 грн.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 здійснено перехід із спрощеного провадження до загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради пояснення відносно позовних вимог до суду не надав.
У судовому засіданні 15.09.2021 представник позивача та третьої особи позов підтримали та просили його задовольнити, представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
10.01.2008 між комунальним підприємством теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” і Європейським банком реконструкції та розвитку укладена Угода про Гарантії та відшкодування, до якої Угодою від 16.12.2015 внесені зміни та викладено Угоду в новій редакції.
26.06.2015 між Департаментом фінансової політики Черкаської міської ради та комунальним підприємством укладений договір про погашення заборгованості за виконання гарантійних зобов`язань, пунктом 3.1 якого визначено, що у випадку прострочення відшкодування будь-якої суми, передбаченої цим договором, комунальне підприємство зобов`язується сплатити пеню, яка нараховується за кожен день прострочення сплати заборгованості за цим договором у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
На виконання Угоди про гарантії та відшкодування між Черкаською міською радою та Європейським банком реконструкції та розвитку від 10.01.2008 б/н до Кредитної Угоди між КПТМ “Черкаситеплокомуненерго” Черкаськой міської ради та Європейським банком реконструкції та розвитку від 10.01.2018 б/н та згідно з вимогою Європейського банку реконструкції та розвитку від 28.10.2019, Черкаською міською радою 05.11.2019 здійснено виплату в сумі 587 319, 91 євро (16 127 804,73 грн., для погашення заборгованості КПТМ “Черкаситеплокомуненерго” ЧМР перед Європейським банком реконструкції та розвитку в повному обсязі.
На виконання п. 2.2 Договору відповідач 24.12.2019 сплатив Департаменту фінансової політики 3 022 000, 00 грн., у зв`язку з чим станом на 24.12.2019 його заборгованість перед Департаментом фінансової політики становила 13 105 804,73 грн. (16 127 804,73 – 3 022 000, 00).
04.02.2020 відповідачем було сплачено Департаменту фінансової політики 5 405 721,78 в рахунок погашення основного боргу за Договором, у зв`язку з чим станом на 04.02.2020 його заборгованість перед Департаментом фінансової політики становила 7 700 082,95 грн.
10.04.2020 на виконання Угоди про гарантії та відшкодування та вимоги Європейського банку реконструкції та розвитку від 02.04.2020, Черкаською міською радою здійснено виплату в сумі 16 699 200, 00 грн., для погашення заборгованості КПТМ “Черкаситеплокомуненерго” перед Європейським банком реконструкції та розвитку в повному обсязі.
Відповідно до розрахунку пені за кредитом , залученим КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» на залишки заборгованості нараховувалася пеня в розмірі 120 % річних облікової ставки Національного банку України за період з 06.11.2019, яка становить 1085320,66 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
За змістом частини другої статті 17 БК України місцеві гарантії можуть надаватися за рішенням, зокрема, відповідної міської ради для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов`язань суб`єктів господарювання - резидентів України, що належать до комунального сектору економіки міста або Автономної Республіки Крим, розташовані на відповідній території та здійснюють на цій території реалізацію інвестиційних проектів, метою яких є розвиток комунальної інфраструктури або впровадження ресурсозберігаючих технологій.
Державні (місцеві) гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов`язань у спосіб, передбачений законом (частина третя статті 17 БК України).
Відповідно до частини восьмої вказаної статті у разі виконання державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) гарантійних зобов`язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано, у суб`єктів господарювання, зобов`язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими під державні (місцеві) гарантії, в обсязі фактичних витрат державного (місцевого) бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави (Автономної Республіки Крим, обласної ради чи територіальної громади міста) переходять права кредитора та право вимагати від таких суб`єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами.
Згідно із пунктом 1 підрозділу 10 “Інші перехідні положення” ПК України та частиною дев`ятою статті 17 БК погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу, та стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів.
Главою дев`ятою розділу II ПК України врегульовано порядок погашення податкового боргу платника податку.
При цьому, відповідно до підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога – це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункту 88.1 статті 88 ПК України). Право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань (пункт 89.1 стаття 89 АК України). Статтею 95 ПК України врегульований порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі та зазначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Отже, враховуючи викладене, прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим, зокрема, під місцеву гарантію, не є податковим боргом у розумінні ПК України, тому поширення процедури погашення податкового боргу на порядок стягнення простроченої заборгованості за бюджетними кредитами треба тлумачити із урахуванням особливостей правового регулювання виникнення та сплати такої заборгованості.
Так, відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Отже, зважаючи на те, що відповідач згідно з умовами договору про погашення заборгованості за виконання гарантійних зобов`язань від 26.06.2015 допустив прострочення сплати заборгованості за Угодою про гарантії та відшкодування від 10.01.2008, то починаючи з проводилося щоденне нарахування пені, у зв`язку з чим позовні вимоги належить задовольнити.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 12.12.2019 в справі №580/197/19.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3. статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача простроченої заборгованості є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 14, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255 КАС України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства “Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 62, ідентифікаційний код - 02082522) борг в сумі 1085320 (один мільйон вісімдесят п`ять тисяч триста двадцять) грн 66 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складене 27.09.2021.
Суддя В.П. Тимошенко
Судове рішення № 100468173, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 15.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 580/2837/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: