Рішення № 100467751, 21.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 жовтня 2021 року Справа № 520/12074/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників НП України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників НП України щодо порушення встановленого терміну для розгляду заяви про надання статусу учасника бойових дій, а також тривалого умисного ведення в оману стосовно фактичного результату розгляду заяви;

- стягнути з Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників НП України компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Відповідач надав до суду відзив, згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив про отримання статусу учасника бойових дій.

Відповідачем на вказане звернення позивача, листом повідомлене, що зазначене звернення буде розглянуто комісією на найближчому засіданні.

Позивач вважаючи, що відповідачем не належно та не в установлений законодавством строк не розглянуто його заява звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 N 3551-XII (далі - Закон N 3551 -XII) (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

За приписами статті 1 Закону 3551-XII спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Згідно із статтею 5 Закону 3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 6 Закону 3551-XII учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідний Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок № 413).

За приписами пункту 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобовязаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально- виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Таким чином, Закон 3551-XII та Порядок № 413 чітко окреслюють категорію осіб за посадою та статусом, які за наявності сукупних ознак (участь у захисті незалежності, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення) та підтвердження таких даних відповідними документами, визнаються учасниками бойових дій.

Діяльність комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій при МВС врегульовано Положенням про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (далі - комісія), яке затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2016 № 405 (далі - Положення № 405).

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення № 405 основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання та позбавлення статусу учасника бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, розгляд питань, пов`язаних з установленням статусу учасника війни відповідно до пунктів 2, 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Пунктом 1.2 розділу II Положення № 405, з метою забезпечення виконання покладених на Комісію завдань, встановлено що вона має право:

- прийняти рішення щодо надання статусу учасника бойових дій;

- повернути відповідним керівникам документи на доопрацювання;

- прийняти рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій;

- повторно розглядати за рішенням Голови Національної поліції України питання про надання статусу учасника бойових дій особам, яким було відмовлено в надані такого статусу раніше.

Пунктом 3 розділу II Положення № 405 визначено, що комісія приймає рішення щодо надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, учасника війни в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації).

Позивач у позові зазначає, що із заявою про отримання статусу учасника бойових дій звернувся до НПУ у вересні 2019 року, однак жодним належним доказом цей факт не підтверджує.

Проте судом встановлено, що згідно даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи НПУ, за допомогою якої здійснюється облік та реєстрація звернень громадян, запитів на інформацію до центрального органу управління НПУ у період з вересня 2019 по теперішній час числиться лише 1 запис про реєстрацію звернення ОСОБА_1 від 05.10.2020, що надійшло до НПУ 08.10.2020.

13.10.2020 листом ДКЗ НПУ ОСОБА_1 повідомлено, що його заяву буде розглянуто на найближчому засіданні комісії та про результати розгляду його буде проінформовано додатково.

В подальшому на запит позивача листом ДКЗ НПУ останнього поінформовано, що у зв`язку із погіршенням епідемічної ситуації в Україні, пов`язаної із поширенням гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом ураховуючи вимоги постанови КМУ від 22.07.2020 № 641 та листа МВС від 08.10.2020 № 31305, яким обмежено проведення нарад із службових питань (у разі проведення у виняткових випадках присутніх може бути не більше 4-х осіб) та проведення селекторних або дистанційних нарад за участю в приміщеннях або студіях не більше 4-х осіб, подані ОСОБА_1 документи будуть розглянуті комісією на найближчому засіданні, про результати якого його буде додатково повідомлено.

Згідно листа МВС від 07.10.2020 № 33958/09-2020 про запровадження посилених протиепідемічних заходів рекомендовано з 08.10.2020 на період дії карантину зокрема обмежити проведення нарад із службових питань (у разі проведення у виняткових випадках присутніх може бути не більше 4-х осіб) та проведення селекторних або дистанційних нарад за участю в приміщеннях або студіях не більше 4-х осіб.

Згідно пункту 1 розділу V Положення № 405 формою роботи Комісії є засідання, що проводяться за наявності документів для розгляду.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу V Положення № 405 засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини її членів. Рішення Комісії приймаються відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні.

Враховуючи, що кількість членів комісії НПУ з даних питань станом на момент надання відповіді ОСОБА_1 становило 17 осіб, засідання комісії не могли відбуватись, а розгляд заяв та прийняття рішень не мали б легітимного характеру.

Відтак, суд не погоджується із твердження позивача про умисне введення комісією НПУ останнього в оману та безпідставний не розгляд і прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій у порушення строків розгляду згідно вимог Порядку № 413 та Положення № 405, такі твердження позивача є його хибними без підтвердження належними, достовірними та допустимими доказами.

Відповідно до пункту 4 розділу II Положення № 405 комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни.

На засіданні Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України було розглянуто в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, звернення Позивача щодо надання йому статусу учасника бойових дій

За наслідками розгляду поданих ОСОБА_1 документів про отримання статуту учасника бойових дій, останньому 04.12.2020 направлено відповідь про відмову у наданні йому статусу учасника бойових дій.

Таким чином наведеним підтверджується, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв в межах, у спосіб та на підставі Конституції, законів України та нормативно-правових актів, що регулюють дані правовідносини, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Загальні підстави відповідальності за завдану матеріальної шкоди визначені в параграфі 1 глави 82 Цивільного кодексу України, зокрема в ст. 1166 та ст. 1176 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (за наявності в її діях складу правопорушення).

Згідно з ч. 1, 6 ст. 1176 ІДК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно- розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв`язок та є вина зазначеної особи у заподіянні шкоди. При відсутності хоча б однієї з вказаних умов на відповідача не може бути покладено зобов`язання по відшкодуванню шкоди.

Враховуючи вищевикладене вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає, у зв`язку із тим, що судом не встановлено обставин протиправності дій відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд вважає позовні вимоги такими що не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників НП України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21 жовтня 2021 року.

Суддя Сагайдак В.В.