Рішення № 100467497, 19.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 р. №520/14013/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №0069522415 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 13637,64 грн, з яких: 6010,65 грн штраф та 7626.99 грн - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно та безпідставно прийнято рішення від 12.05.2021 про застосовування до ФО-П ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за 2017 рік, оскільки, сплата ЄСВ за спірний період проводилась платником вчасно та у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов а позивачеві - відповідь на відзив.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що позивач надав звіт за формою №Д5 (річна) про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік (таблиця № 1), в якому самостійно визначив суму сплати ЄСВ в розмірі 8448,00 гривень. Не сплативши в установлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" строк податкових зобов`язань, контролюючий орган прийняв рішення про нарахування штрафних санкцій та пені в загальній сумі 13637,64 грн. Таким чином, податковий орган діяв в порядку, спосіб та у межах, визначений чинним законодавством України, у зв`язку з чим вважає позовні вимоги такими, що не мають достатнього правового обґрунтування для задоволення.

У відповідь на відзив представник позивача вказав, що платником податків допущено помилку у заповненні звітності з ЄСВ, про що неодноразово повідомлялось податковий орган. Однак, залишивши заяви ОСОБА_1 без належного реагування, суб`єкт владних повноважень повторно нарахував позивачу суму єдиного внеску, що призвело до подвійного нарахування сум ЄСВ за 2017 рік, та як наслідок, незаконне застосування штрафних санкцій.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За приписами статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДЩПС у Харківській області, Київська ДПІ (Київський район м.Харкова) на спрощеній системі оподаткування з 20.02.2003.

15.01.2018 позивач подав до контролюючого органу звіт №9294564452 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за Формою №Д5 (річна), у якому визначено суму доходу, на яку нараховується єдиний внесок - 38400,00 грн за січень-грудень 2017 року, та самостійно визначив суму нарахованого єдиного внеску за 2017 рік у розмірі 8448,00 грн.

Помітивши помилку з заповненні звітності, яка полягає у заповненні Таблиці 1 замість Таблиці 2 Додатку 5, чим додаткового платником визначено собі податкові зобов`язання з ЄСВ за 2017 рік, ОСОБА_1 звернувся до Київської ДФС у Харківській області з заявою про виправлення помилкових відомостей в обліковій картці платника податків.

Також позивач звертався до відповідача з заявами від 25.05.2018 та 31.07.2018 про роз`яснення процедури скасування помилково поданої звітності та зняття актуалізації з подаваного 15.01.2018 звіту.

Відповіді на заяви позивача від суб`єкта владних повноважень не надійшли.

Як встановлено судом з ІКП ФО-П ОСОБА_1 , здійснено нарахування ЄСВ за 2017 рік на підставі звіту №648259/ev від 19.01.2018 (з кодом операції 17В) та звіту №9294603906 від 15.01.2018 року (з кодом операції 17 F).

Відповідно до п.2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511 (далі - Порядок № 511) підприємці, у тому числі ті які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до фіскальних органів звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

Порядком №511 подання уточнюючих звітів після закінчення термінів подання звітності не передбачено.

Виправлення помилок у наданій звітності про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску можливо виключно на підставі акту документальної перевірки страхувальника.

У зв`язку з подвійним відображенням в ІКП ОСОБА_1 з ЄСВ задекларованої позивачем суми ЄСВ за 2017 рік в розмірі 8448,00 гривень наступні здійснені ним платежі були зараховані у погашення такої недоїмки.

Відповідно до реєстраційних даних ІС "Податковий блок" ОСОБА_1 за порушення термінів сплати податкових зобов`язань було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.05.2021 № 0069522415, яким позивачу нарахований штраф у розмірі 6010,65 грн та пеня у розмірі 7626,99 грн за період з 20.10.2016 до 28.12.2020.

Отже, єдиною підставою для нарахування позивачу штрафної санкції та пені на підставі спірного рішення від 12.05.2021 №0069522415 було здійснення відповідачем коригування показників єдиного внеску позивачу в автоматичному режимі (фактичне подвійне нарахування внеску за 2017 рік) у зв`язку з помилковим поданням позивачем звіту згідно додатку № 5 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік (таблиця № 1, замість таблиці № 2).

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Платниками єдиного внеску відповідно до ч. 1 п.4 ст.4 Закону № 2464 є, зокрема, фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-19 внесені зміни щодо нарахування та сплати ЄСВ фізичними особами- підприємцями, які набрали чинності з 01.01.2017.

Відповідно до вказаних змін, фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування сплачують ЄСВ обов`язково незалежно від факту отримання або не отримання доходу у місяці, за який сплачується такий ЄСВ. Така зміна відбулася завдяки заміні слів "має право самостійно" на слово "зобов`язаний" у першому реченні абзацу другого у пункті 2 частини першої ст.7 Закону про ЄСВ.

Згідно з абзацом першим ч.1 п. 2 ст. 7 Закону № 2464 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума доходу (прибуток), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

З 01.01.2017 у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

Мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону).

Максимальна база величини нарахування єдиного внеску - це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону).

Нормами ч.5 ст.8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлено у розмірі 22%, до визначеної ст.7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Термін сплати єдиного внеску, для зазначених осіб встановлено в абзаці III ч.8 ст. 9 цього Закону, а саме: платники єдиного внеску, зазначені у п.5 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Обов`язки платників єдиного внеску своєчасного та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок передбачено пи. 1 п. 2 ст. 6 Закону № 2464.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 20 ст. 9 Закону № 2464).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Отже, підставами для притягнення платника ЄСВ до фінансової відповідальності у вигляді штрафу та пені є несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до положень статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", у 2018 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривні Таким чином, розмір єдиного внеску за 1 календарний місяць для фізичних осіб- підприємців, що не отримують доходів, становив:

3723,00 * 22% = 819,06 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вказана сума сплачувалася щомісячно у встановлені стоки, за весь період до припинення діяльності, що підтверджується наступними квитанціями, копії яких додано до матеріалів справи (а.с. 17-26) :

-№ 60 від 16.02.2018 про сплату ЄСВ за 01/2018 у сумі 819,06 грн.

-№ 0.0.986936103.1 від 15.03.2018 про сплату ЄСВ за 02/2018 у сумі 819,06 грн.

-№ 50 від 12.04.2018 про сплату Є СВ за 03/2018 у сумі 819,06 грн.

-№ 33 від14.05.2018 про сплату ЄСВ за 04/2018 у сумі 819,06 грн.

-№ 40 від 13.06.2018 про сплату ЄСВ за 05/2018 у сумі 819,06 грн.

-№ 20 від 13.07.2018 про сплату ЄС В за 06/2018 у сумі 819,06 грн.

-№ 44 від 14.08.2018 про сплату ЄСВ за 07/2018 у сумі 819,06 грн.

-№ ПН1998 від 14.09.2018 про сплату ЄСВ за 08/2018 у сумі 819,06 грн.

-№ 23 від 04.10.2018 про сплату ЄСВ за 09/2018 у сумі 819,06 грн.

- № 26 від 04.10.2018 про сплату ЄСВ за 10/2018 у сумі 819,06 грн.

Суд зазначає, що у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю із зазначенням типу форми "скасовуюча" з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми "початкова" із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку повинна містити дані щодо кожної застрахованої особи окремо.

Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1 - 4 додатка 4 до цього Порядку. При цьому внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв`язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається.

Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5 та 7 додатка 4 до цього Порядку, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу.

Враховуючи, що у 2017 році позивачем помилково подано звіт до органу доходів та зборів за формою згідно з таблицею 2 додатку 5 Порядку №435 замість форми згідно з таблицею 1 додатка 5, а можливості скасування, анулювання, подання виправленого звіту Порядок № 435 не передбачає, тому податковий орган повторно донарахував позивачу єдиний внесок.

Разом з тим, суд враховує, що відповідальність за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску настає лише якщо платник податків не сплатить або несвоєчасно сплатить передбачені Законом №2464-VI суми єдиного внеску.

Так, позивач, виявивши помилку щодо подання звіту не за тією формою, звертався до податкового органу з заявами щодо помилкового подання таблиці 2 замість таблиці 1 додатку №5 Порядку №435, проте відповідна заява була залишена податковим органом без виконання.

Крім того, згідно інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 встановлено, що останній сплатив за себе єдиний внесок за 2017 рік у необхідному розмірі.

Таким чином, оскільки після виявлення помилки, позивачем направлено відповідні заяви до відповідача, самостійно визначено суму податкового зобов`язання, яке сплачено у повній мірі та надійшло до Державного бюджету, а допущена у даному випадку технічна помилка у звітності, не є податковим правопорушенням, вказане свідчить, що позивач як платник податків не ухилявся від сплати єдиного внеску та не порушував встановлених строків на його перерахування.

Суд не вбачає протиправних дій або бездіяльності позивача, які б могли стати підставою для формування та направлення останньому оскаржуваного рішення про сплату штрафних санкцій, а помилка, допущена у звітах з єдиного внеску, не є правопорушенням у розумінні п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464-VI, оскільки визначена позивачем сума грошового зобов`язання у встановленому порядку перерахована до бюджету у визначений Законом строк та у повному обсязі.

Докази, які б свідчили про несплату позивачем єдиного внеску до Державного бюджету апелянтом надано не було, обставин, що свідчать про умисне ухилення позивача від сплати такого податку податковим органом наведено також не було.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення ГУ ДФС у Харківської області за № 0023525706 від 10.02.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП: 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Ввизнати протиправним та скасувати рішення №0069522415 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 13637,64 грн, з яких: 6010,65 грн штраф та 7626,99 грн - пеня.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП: 43983495) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова