Рішення № 100467488, 21.10.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5821/21

21 жовтня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районні Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про скасування постанов державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районні Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про скасування постанов державного виконавця.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконанні у Тернопільському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебували виконавчі провадження ВП№53726777 по примусовому виконанню постанови №607/13723/15-п, виданої 20.10.2020 Тернопільським міськрайонним судом, про стягнення судового збору на користь держави з ОСОБА_2 в сумі 243,60 грн. та ВП№57666087 по примусовому виконанню постанови №591733, виданої 11.09.2018 Управлінням патрульної поліції у місті Тернополі, про стягнення з ОСОБА_2 в користь держави штраф у розмірі 850,00 грн. На підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.11.2017 ВП№53726777 та від 16.01.2019 ВП№57666087. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 2083. Здійснюючи процедуру спадкування майна померлого, його сину - позивачу стало відомо, що його батько перебуває в Єдиному реєстрі боржників в наслідок чого права ОСОБА_1 в частині спадкування майна станом на сьогодні є обмежені.

Положеннями про автоматизовану систему виконавчого провадження, зокрема п. 6 розділу X, встановлено, що система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п.1, 3, 11, ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

За вказаних обставин, оскільки підстав перебування померлого батька позивача в Єдиному реєстрі боржників на даний час нема, а у державного виконавця відсутні підстави для виключення ОСОБА_2 з реєстру боржників, як і повноважень для скасування постанов про повернення виконавчого провадження, позивача вважає, що єдиним способом захисту прав та законних інтересів є звернення до суду з даним позовом про скасування спірних постанов.

Ухвалою суду від 16.09.2021 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом

Ухвалою суду від 27.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено у справі судове засідання.

На виконання вимог вказаної ухвали, Тернопільським відділом державної виконавчої служби у Тернопільському районні Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 11.10.2021 подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що виконавчі провадження згідно яких позивача внесено до реєстру боржників є завершенні з підстав з яких система не виключає особу з реєстру боржників. Для такого виключення необхідно завершити виконавче провадження з підстав перечислених вище. Згідно ч.1 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Водночас на даний час не встановлено факту незаконності відповідних постанов, а тому умов визначених згідно ч.3 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" для їх скасування не має. Таким чином державний виконавець може відновити виконавче провадження лише у разі скасування постанови судом. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представниками сторін подано заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 та ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21.11.1989 (а.с.7).

На виконанні у Тернопільському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебували виконавчі провадження ВП№53726777 по примусовому виконанню постанови №607/13723/15-п, виданої 20.10.2020 Тернопільським міськрайонним судом, про стягнення судового збору на користь держави з ОСОБА_2 в сумі 243,60 грн. та ВП№57666087 по примусовому виконанню постанови №591733, виданої 11.09.2018 Управлінням патрульної поліції у місті Тернополі, про стягнення з ОСОБА_2 в користь держави штраф у розмірі 850,00 грн.

На підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.11.2017 ВП№53726777 (а.с.11) та від 16.01.2019 ВП№57666087 (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 2083 (а.с.8).

За інформацією з Єдиного реєстру боржників від 02.09.2021 ОСОБА_2 є боржником у виконавчих провадженнях ВП№53726777 та ВП№57666087 (а.с.9).

За результатами звернення стосовно виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, Тернопільський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районні Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) листом від 09.09.2021 №26611 повідомив, що державний виконавець не наділений повноваженнями для внесення відповідних змін у Автоматизовану систему виконавчого провадження (а.с.10).

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішень, дій чи бездіяльності відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

У відповідності до ст.1 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ).

Згідно з ч.1 ст.13 Закону № 1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ч.1 ст.14 Закону №1404-VІІІ).

Згідно з ч.2 ст.15 Закону №1404-VІІІ боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Приписи ч.1 ст.9 Закону №1404-VІІІ передбачають, що єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст.9 Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до ч.7 ст.9 Закону №1404-VІІІ відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Пунктами 1, 3, 11 ч.1 ст.37 Закону №1404-VІІІ визнано, що виконавчий документ повертається стягувану, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

Аналогічні норми передбачені і Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 (далі - Положення № 2432/5), відповідно до п.2 розділу І якого, єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Так, згідно з п.6, 7 розділу Х Положення №2432/5 система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження"; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження". У разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. У разі відновлення виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників.

З аналізу викладених приписів Закону №1404-VІІІ та Положення №2432/5 вбачається, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав, за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.

Як встановлено судом, на виконанні у Тернопільському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебували виконавчі провадження ВП№53726777 по примусовому виконанню постанови №607/13723/15-п, виданої 20.10.2020 Тернопільським міськрайонним судом, про стягнення судового збору на користь держави з ОСОБА_2 в сумі 243,60 грн. та ВП№57666087 по примусовому виконанню постанови №591733, виданої 11.09.2018 Управлінням патрульної поліції у місті Тернополі, про стягнення з ОСОБА_2 в користь держави штраф у розмірі 850,00 грн.

Спірні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.11.2017 ВП№53726777 (а.с.11) та від 16.01.2019 ВП№57666087 (а.с.12) винесено державним виконавцем керуючись п.2 ч.1 ст.37 Закону №1404-VІІІ, тобто з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Вказана підстава відсутня у переліку випадків виключення боржника з Єдиного реєстру боржників.

Поряд з цим, метою ведення Єдиного реєстру боржників полягає саме в оприлюдненні в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Як слідує з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 2083 (а.с.8).

Згідно з службовою запискою провідного спеціаліста Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районні Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) виконавчі провадження ВП№53726777 та ВП№57666087 знищені у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання (а.с.41).

Натомість за інформацією з Єдиного реєстру боржників від 02.09.2021 ОСОБА_2 є боржником у виконавчих провадженнях ВП№53726777 та ВП№57666087 (а.с.9).

З наведеного слідує, що виходячи з принципу юридичної визначеності, як складової частини поняття верховенства права, враховуючи, що батько позивач помер, права позивача не повинні обмежуватись шляхом наявності відомостей про нього в Єдиному реєстрі боржників. При цьому, такі відомості не відповідають дійсним обставинам.

Положеннями ч.1 ст.41 Закону №1404-VІІІ визначено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.40 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі: припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Водночас, як вже було зазначено, гідно з п.6 розділу Х Положення №2432/5 система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження".

За сукупністю встановлених обставин, враховуючи смерть боржника та можливість виключити ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників через відновлення виконавчого провадження та його подальше закриття у зв`язку з смертю боржника, суд приходить до висновку про необхідність захисту порушеного права позивача шляхом скасування постанов про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.11.2017 ВП№53726777 та від 16.01.2019 ВП№57666087.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних рішень.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.11.2017 ВП№53726777.

Скасувати постанову головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.01.2019 ВП№57666087.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач:

- Тернопільський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районні Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (місцезнаходження/місце проживання: вул. Київська, 3а,м. Тернопіль,46016 код ЄДРПОУ/РНОКПП 34905338);

Головуючий суддя Мандзій О.П.