Рішення № 100467387, 18.10.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2497/21

18 жовтня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження з врахуванням особливостей ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови від 14.04.2021 року у ВП №64946705, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 14.04.2021 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні ВП №64946705.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 у справі №500/1280/20 виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області належним чином, відповідно до повноважень та компетенції Головного управління. Просить врахувати, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Ухвалою суду від 11 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду, у такий спосіб: 1) сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн. та подати до суду докази такої сплати; 2) подати до суду заяву про поновлення строку звернення з позовом до суду та докази поважності причин його пропуск.

Ухвалою суду від 28.05.2021 позовну заяву та додані до неї документи повернено позивачу у зв`язку із неусуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задоволено, ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року про повернення позовної заяви у справі № 500/2497/21 - скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

01.10.2021 дану справу отримано Тернопільським окружним адміністративним судом, що підтверджується відтиском штампу вх.№ 21330/21.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.10.2021 дану справу передано на розгляд судді Дерех Н.В.

Ухвалою суду від 08.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, з врахуванням особливостей, передбачених ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України). Судове засідання у справі призначено на 18.10.2021 о 14:30 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено строк до 13.10.2021 для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

18.10.2021 у відкрите судове засідання представник позивача не прибув, подав письмову заяву, в якій просив розгляд даної справи здійснювати без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у відкрите судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев`ятої ст.205 та частини четвертої ст. 229, частини третьої ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Крім цього, у відповідності до частини шостої ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що 14.04.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Чаплюк О.Р. винесено Постанову про накладення штрафу ВП №64946705 щодо примусового виконання виконавчого листа №500/1280/20, виданого 18.02.2021 Тернопільським окружним адміністративним судом.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Основного Закону судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ч.1, п.1 ч.2, ч.4 ст.18 цього Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.9 ч.1ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У випадку встановлення державним виконавцем факту невиконання боржником - юридичною особою рішення суду без поважних причин, він наділений повноваженнями щодо винесення постанови про накладення на такого боржника штрафу.

Згідно з частиною першою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Стаття 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз зазначеного вказує на те, що на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм України «Про виконавче провадження» можуть вважатися обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Крім цього, встановлення таких обставин як: - невиконання судового рішення; - наявність поважних причин такого невиконання, необхідно здійснювати в кожному конкретному випадку індивідуально. Обов`язок з`ясування цих обставин покладено на державного виконавця.

Відтак, невиконання боржником рішення суду - тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Зазначене відповідає правовій позиції яка висловлена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року по справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року по справі № 686/22631/17, від 07 листопада 2019 року по справі № 420/70/19.

Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22 серпня 2018 року «Про погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішення суду».

Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Як слідує з матеріалів справи, спірна Постанова державного виконавця про накладення штрафу від 14.04.2021 ВП №64946705 винесена щодо примусового виконання виконавчого листа №500/1280/20, виданого 18.02.2021 Тернопільським окружним адміністративним судом.

Так, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 року 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 500/1280/20 повернено скаржнику.

На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 за справою №500/1280/20 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 05.03.2019 (з урахуванням раніше виплачених сум) у розмірі 100% визначеного розміру станом на 01.03.2018 року.

У відповідності до перерахунку пенсії до пенсійної справи №ХЕ10028 розмір пенсії позивача з 01.01.2021 склав 5756,81 грн.

Як вказує Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зазначена доплата пенсії облікована у реєстрі рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, та виплата вищезазначеної доплати буде проведена після виділення коштів на ці витрати.

Таким чином, враховуючи встановленні обставини справи, суд вважає, що відсутні підстави стверджувати про те, що позивачем виконано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/1280/20 не у повному обсязі з його вини, фактично виплата не здійснена з підстав відсутності бюджетного фінансування.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 754/3105/17, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19, від 21 травня 2020 року у справі № 310/6910/16-а, від 19 серпня 2020 року у справі № 140/784/19.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд не вбачає факту невиконання позивачем рішення суду без поважних причин, оскільки матеріалами справи стверджується факт вчинення позивачем дій на виконання рішення суду.

Таким чином, з врахуванням вимог частини другої ст.2 КАС України, на думку суду, оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

У відповідності до частини першої ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до задоволення повністю.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 14.04.2021 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні ВП №64946705 щодо виконання виконавчого листа №500/1280/20, виданого 18.02.2021 Тернопільським окружним адміністративним судом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 18 жовтня 2021 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);

відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській обл. Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль,46021, код ЄДРПОУ/РНОКПП 43316386).

Головуюча суддя Дерех Н.В.