Рішення № 100467025, 11.08.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2021 року м. Рівне №460/8944/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Сищук К.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Шевчук В.М.,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 доУправління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю і зайнятість населення №РВ8316/1363/000031/Т8-ФС від 25.11.20200.

Згідно зі змістом позовної заяви і пояснень позивача відповідачем була проведена його перевірка з питань додержання законодавства про працю. За її результатами було встановлено ряд порушень трудового законодавства, а саме: не укладення з працівником трудового договору, допуск до роботи без належного оформлення трудових відносин, а також те, що за період праці без належного оформлення трудових відносин працівник не підлягав загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Надалі, відповідачем було прийнято постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 50000 грн. за порушення вимог законодавства про працю, які були встановлені у акті інспекційного відвідування. Позивач вважає цю постанову протиправною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона ухвалена за відсутності правових підстав для її винесення. Вказав, що у нього є один найманий працівник ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 він до роботи не допускав, вона у нього не стажувалася, товар не відпускала. Зазначив, що пояснення відібрані у працівника інспекторами відповідача є недостовірними, оскільки отримані внаслідок психологічного тиску на неї з боку посадових осіб відповідача. Тому порушень вимог законодавства про працю він не вчиняв і не може нести за це відповідальність. Зазначив, що передбачених законодавством підстав для здійснення у нього перевірки у відповідача не було. Також зазначив, що інспекційне відвідування було проведено відповідачем з порушенням порядку його здійснення, а саме: за відсутності суб`єкта господарювання, без пред`явлення інспекторами направлення на перевірку перед її проведенням, а також перевищенням встановленого законодавством строку на здійснення такого заходу контролю. Зауважив, що відповідачем у направленні на перевірку було зазначено, що інспекційне відвідування проводиться з питань додержання законодавства про працю, а не з питань неоформлених трудових відносин. Пояснення щодо таких обставин та заперечення до акту він надавав під час перевірки, проте, відповідач їх безпідставно не врахував. З огляду на наведене просить задовольнити позовні вимоги.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, а також пояснень представника відповідача позовні вимоги є безпідставними і необґрунтованими. Зазначив, що при проведенні інспекційного відвідування інспекторами 23.09.2020 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено ОСОБА_3 , яка працювала там продавцем. У неї в порядку встановленому законом були відібрані пояснення. Відповідно до їх змісту, вона стажується у магазині продавцем. На підставі цього документу посадовими особами були зроблені висновки, які відображені в акті перевірки про здійснення позивачем фактичного допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, що є порушенням законодавства про працю і тягне за собою відповідальність встановлену законом. Внаслідок чого уповноваженою особою відповідача було прийнято постанову, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 50000 грн. Порушень порядку проведення перевірки посадовими особами відповідача вчинено не було. З тих підстав просив у позові відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, суть якого в загальному зводилась до аргументів викладених у позовній заяві. До того ж позивач наголосив на тому, що пояснення ОСОБА_3 надані під час перевірки отримані посадовими особами відповідача внаслідок психологічного тиску не неї з боку інспекторів та її юридичною необізнаністю. Вказав, що такі пояснення можуть бути спростовані показаннями свідків допитаними у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17 лютого 2021 року.

Ухвалою суду, постановленою 24.03.2021, без виходу судді до нарадчої кімнати закрито підготовче засідання у справі, розгляд справи по суті призначено на 21.04.2021.

Ухвалою суду від 24.03.2021 у судове засідання викликано свідків для допиту.

Надалі, судові засідання у справі неодноразово відкладалися у зв`язку з різними причинами.

11.08.2021 у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем зареєстрованим у встановленому законом порядку, про що до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис від 31.01.2006 за №259201170000000289. Основний вид діяльності підприємця- код КВЕД 47.11 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами».

У період з 23 вересня 2020 року по 06 жовтня 2020 року, на підставі наказу від 23 вересня 2020 року №846 (а.с.64) та направлення на інспекційне відвідування від 23 вересня 2020 року №686-Н/09-27 (а.с. 17), Управлінням Держпраці у Рівненській області було проведено інспекційне відвідування Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань додержання вимог законодавства про працю, за результатами якого складено акт від 01 жовтня 2020 року №РВ8316/1463/АВ (а.с. 14-16).

Правовою підставою для проведення такої перевірки стало рішення керівника органу контролю, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 (зі змінами).

Перевіркою було виявлено ряд порушень позивачем трудового законодавства, які відображені у акті перевірки від 01 жовтня 2020 року №РВ8316/1463/АВ.

Так, у розділі ІІІ (Опис виявлених порушень) вказаного акту перевірки відповідач зазначає про порушення позивачем, зокрема:

частини 1 статті 21 Кодексу Законів про Працю України, яке полягало у тому, що ФОП ОСОБА_1 не укладено трудовий договір із ОСОБА_3 , яка виконує роботу продавця в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

частини 3 статті 24 Кодексу Законів про Працю України, яке полягало у тому, що ФОП ОСОБА_1 допущено до роботи ОСОБА_3 без укладення трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску в загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме: ОСОБА_3 виконує роботу продавця в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У ході проведення перевірки посадовими особами відповідача були відібрані письмові пояснення у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Так, ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначила, що працює продавцем у приватного підприємця ОСОБА_1 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на АДРЕСА_1 , що відображено у акті перевірки (а.с. 15).

ОСОБА_3 в своєму поясненні від 23.09.2020 вказала, що у цю дату стажується продавцем у ОСОБА_1 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований на АДРЕСА_1 (а.с.61).

ОСОБА_1 в своїх поясненнях від 01.10.2020 зазначив, що займається підприємницькою діяльністю, яку здійснює в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Повідомив, що у нього є один найманий працівник - ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 23.09.2020 прийшла щоб ознайомитись з роботою продавцем у вказаному вище магазині (а.с. 62).

05 жовтня 2020 року позивачем було надіслано до Управління Держпраці у Рівненській області заперечення на акт інспекційного відвідування №№РВ8316/1463/АВ від 01.10.2020, у якому зазначено, що підприємець не погоджується з висновками викладеними в акті щодо порушень ним трудового законодавства і вважає, що вони ґрунтуються виключно на поясненнях ОСОБА_3 , які були отримані під тиском інспекторів відповідача. Вказує, що ОСОБА_3 не є його найманим працівником і не перебуває з ним у трудових відносинах, а лише прийшла в магазин з метою пошуку роботи продавця. Також зазначає, що інспекційне відвідування було проведено відповідачем з порушенням порядку його здійснення, а саме: за відсутності суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 , без пред`явлення інспекторами направлення на перевірку перед її проведенням, а також перевищенням встановленого законодавством строку на здійснення такого заходу контролю (а.с. 18-20).

25.11.2020 першим заступником начальника Управління Держпраці у Рівненській області Носом М.В. за результатами розгляду матеріалів інспекційного відвідування прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ8316/1363/000031/Т8-ФС, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 50000 грн за порушення законодавства про працю, які відображені в акті від 01 жовтня 2020 року №РВ8316/1463/АВ (а.с.12-13).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомили, що вони разом з ОСОБА_1 займаються вантажними перевезеннями. Пояснили, що 23.09.2020 вони і ОСОБА_1 були в рейсі в Одеській та Миколаївській областях, з якого повернулися через 4-5 днів.

Свідок ОСОБА_3 під час її допиту у судовому засіданні пояснила, що 23.09.2020 прийшла в магазин влаштовуватись на роботу, оскільки ніде не працювала. Під час її перебування у магазині двічі заходили особи, які на другий раз пред`явили посвідчення інспекторів Держпраці. Після цього вони наказали дати їй пояснення та продиктували їх зміст Сказали, що так треба написати. Повідомила, що пояснення вона давати не хотіла, однак на її заперечення інспектори не реагували. В магазині вона продавцем не стажувалась. Товар не відпускала.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомила, що вона працює продавцем у ФОП ОСОБА_1 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». 23.09.2020 вона продавала товари в цьому магазині. ОСОБА_3 прийшла в приміщення магазину по оголошенню, влаштовуватись на роботу продавця. Потім зайшли інспектори і змусили її та ОСОБА_3 писати пояснення. Зазначила, що вона не розуміла навіщо ОСОБА_3 це робить, оскільки вона не стажувалась продавцем і ніякої роботи взагалі не виконувала.

Не погоджуючись з постановою відповідача про накладення штрафу №РВ8316/1363/000031/Т8-ФС позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Відповідно до статті 43 Конституції України, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.6 п.6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 визначено, що територіальним органом Держпраці на території Рівненської області є Управління Держпраці у Рівненської області.

У відповідності до зазначених норм управлінню Держпраці у Рівненській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (далі - Порядок №823).

Зокрема, згідно із ч.ч.4 і 5 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Окрім цього, відповідно до абзацу 2 пункту1 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.

Виходячи із системного аналізу вказаних вище норм, всі інші положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюються на відносини, які виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Отже, інспекційні відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин проводяться виключно у відповідності до вимог вказаних Порядку№823 та міжнародних конвенцій.

Водночас посилання позивача на те, що у направленні на перевірку від 23 вересня 2020 року №686-Н/09-27 зазначено, що захід контролю проводиться з питань додержання вимог законодавства про працю, а не з питань неоформлених трудових відносин не заслуговують на увагу, оскільки оформлення трудових відносин безпосередньо врегульовано законодавством про працю і є його невід`ємною частиною.

З доказів наявних у матеріалах справи, судом встановлено, що 23.09.2020 перевірку позивача проводили інспектори праці Марчук В.Я. та Семенюк М.В.

Порядком №823 (в редакції, чинній на момент проведення інспекційного відвідування) визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (пункт 1 Порядку №823).

За змістом пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №823 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) та які пройшли перевірку знань у порядку, визначеному Мінекономіки.

Отож, твердження представника позивача про те що інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 повинно було здійснюватися інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад, міст обласного значення, а не посадовими особами відповідача є непереконливими, а тому суд відхиляє їх.

За приписами підпункту 3 пункту 5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань, зокрема, є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Так, як вбачається зі змісту наказу відповідача від 23 вересня 2020 року №846 підставою для проведення перевірки став аналіз інформації отриманої керівником зі службової записки головного державного інспектора відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Марчука В.Я. Відтак, суд вважає що відповідач, приймаючи такий наказ, дотримався встановленої законодавством процедури здійснення перевірки.

Водночас вказаний вище наказ не оскаржується позивачем, тому його правомірність або протиправність не є предметом доказування у цій справі.

Відповідно до пункту 8 Порядку №823 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

З системного тлумачення наведених норм можна зробити висновок, що інспектор праці щодо повідомлення про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин володіє дискреційними повноваженнями, тобто на власний розсуд вирішує чи повідомляти про таке відвідування.

Отже, відповідач не мав обов`язку повідомляти суб`єкта господарювання про проведення у нього 23.09.2020 заходу контролю.

Згідно з пунктом 9 Порядку №823 тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

Відповідно до пункту 12 Порядку №823 інспекторам праці забороняється, зокрема, проводити інспекційне відвідування понад строки, визначені пунктом 9 цього Порядку.

Судом з`ясовано, що перевірка позивача проводилась з 23.09.2020 по 06.10.2020, тобто в межах 10 робочих днів, а тому відповідачем не порушені строки проведення перевірки.

Пункт 9 Порядку №823 передбачає, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Так, з показань свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перед здійсненням перевірки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » інспектори праці пред`явили свої службові посвідчення. Надалі, ОСОБА_1 перед підписанням ним акту було надано копію направлення на інспекційне відвідування самого акту, а також повідомлено про місце, дату і час розгляду справи, що ним не заперечується. Разом з тим, нормами Порядку №823 не передбачена обов`язкова безпосередня присутність суб`єкта підприємницької діяльності під час проведення інспекційного відвідування, як помилково зауважує позивач.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що інспектори Управління Держпраці у Рівненській області під час проведення з 23.09.2020 по 06.10.2020 інспекційного відвідування у позивача дотримались встановленої законодавством процедури здійснення такого заходу контролю.

Щодо встановлення відповідачем за результатами перевірки факту порушення ФОП ОСОБА_1 порушення законодавства про працю суд зазначає таке.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу змісту цих норм суд дійшов висновку, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Згідно з частинами першою, другою статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509(далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Пунктом 3 Порядку № 509 передбачено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зокрема акту перевірки.

Так, за результатами розгляду матеріалів інспекційного відвідування відповідачем 25.11.2020 було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ8316/1363/000031/Т8-ФС, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 50000 грн за порушення законодавства про працю, які відображені в акті від 01 жовтня 2020 року №РВ8316/1463/АВ

Суть спору у цій справі полягає у наявності чи відсутності факту допуску позивачем працівника ОСОБА_3 до роботи без укладення з нею трудового договору.

Судом з`ясовано, що інспекційне відвідування позивача посадовими особами Управління Держпраці у Рівненській області фактично було проведено 23.09.2020 в приміщені магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У ході перевірки додержання вимог трудового законодавства було виявлено ряд порушень позивачем трудового законодавства, які відображені у акті перевірки. Зміст виявлених порушень зводяться до того, що ФОП ОСОБА_1 допустив 23.09.2020 ОСОБА_3 до роботи продавцем у магазині без укладення з нею трудового договору.

Єдиним документом, що слугував підставою для таких висновків контролюючого органу, викладених у акті, стали пояснення ОСОБА_3 , які були відібрані у неї інспекторами під час здійснення перевірки. В них вона вказала, що 23.09.2020 стажувалась продавцем у ОСОБА_1 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований на АДРЕСА_1 .

Жодних інших доказів щодо її допуску до роботи без належного оформлення трудових відносин у матеріалах справи не міститься і відповідачем в акті та спірному рішенні не наведено. Фото або відео фіксація перевірки і вказаного порушення інспекторами не здійснювалась.

Водночас допитана в якості свідка ОСОБА_3 повідомила, що 23.09.2020 прийшла в магазин влаштовуватись на роботу, оскільки ніде не працювала. В магазині вона продавцем не стажувалась. Товар не відпускала. Пояснення, які вона надала інспекторам з управління Держпраці є недостовірними, оскільки написані внаслідок обману і психологічного тиску на неї. Вказала, що їх зміст був повністю продиктований посадовими особами відповідача.

У свою чергу допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , яка працює продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вказала, що 23.09.2020 ОСОБА_3 прийшла в приміщення магазину по оголошенню, влаштовуватись на роботу продавця. У цю дату вона продавцем не стажувалась і ніякої роботи взагалі не виконувала.

Разом з тим, ОСОБА_1 в своїх поясненнях від 01.10.2020 наданих відповідачу повідомив, що у нього є один найманий працівник - ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 23.09.2020 прибула в магазин щоб ознайомитись з роботою продавцем у вказаному вище магазині. Категорично заперечив, що ця особа проходила у нього стажування.

05 жовтня 2020 року позивачем було надіслано до Управління Держпраці у Рівненській області заперечення на акт інспекційного відвідування №№РВ8316/1463/АВ від 01.10.2020 в якому наведені підстави незгоди підприємця з складеним відповідачем актом, що зазначені судом вище.

Однак пояснення позивача і подані ним документи, а також заперечення до акту перевірки при ухвалені відповідачем спірної постанови не були враховані.

Суд зауважує, що в ході допиту, свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, а також виключався будь-який зовнішній тиск на них з боку інших осіб, зокрема, посадових осіб відповідача. Надані свідками показання є логічними, послідовними, а тому суд дійшов висновку щодо їх достовірності.

Натомість пояснення надані ОСОБА_3 в ході перевірки суд оцінює критично та вважає, що вони не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи, а також показанням свідків, які отримані судом безпосередньо у судовому засіданні, у їх сукупності і взаємозв`язку. На думку суду, цей документ не може бути достатнім доказом інкримінованого позивачу порушення законодавства про працю.

Суд наголошує, що згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідача була можливість подати клопотання щодо виклику в якості свідків інспекторів, які проводили перевірку для надання показань з приводу обставин її проведення, відсутності тиску з їх боку на ОСОБА_3 при відібранні у неї пояснень. Однак представник відповідача таким правом не скористався, покладений на нього законом обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення належним чином не виконав.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що 23.09.2020 ОСОБА_3 не допускалась позивачем до роботи продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, висновки зазначені у акті перевірки щодо вчинення ФОП ОСОБА_1 порушень вимог трудового законодавства на підставі якого приймалось спірне рішення є необґрунтованими та помилковими.

Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для ухвалення постанови №РВ8316/1363/000031/Т8-ФС від 25.11.2020 про накладення на позивача штрафу, а тому це рішення є протиправним і підлягає скасуванню у судовому порядку.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління Держпраці у Рівненській області.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Рівненській області (33028, м.Рівне, вул.Лермонтова, 7, код ЄДРПОУ 39780243) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №РВ8316/1363/000031/Т8-ФС від 25.11.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рухунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Рівненській області судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 20 жовтня 2021 року

Суддя У.М. Нор