Рішення № 10046679, 01.06.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.06.10           Справа № 9/50-10. За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м.Суми

до відповідача:           Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВАДА», м.Суми

про стягнення 12 206 грн. 86 коп.

СУДДЯ СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.

Представники:

від позивача:          Пилипенко О.В., довіреність № 1980 від 01.01.2010 року

від відповідача:          не з’явився

В судовому засіданні брали участь секретар судового засідання: Пігарєва І.О.

          Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 12 206 грн. 86 коп. заборгованості відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 606-Т від 01.10.2006 року, з них: 11771 грн. 41 коп., 308 грн. 64 коп. – пені, 45 грн. 17 коп. – 3% річних, 81 грн. 64 коп. – інфляційних збитків, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з намаганням позивача та відповідача врегулювати питання мирним шляхом. Представник позивача в судовому засіданні відмовився від клопотання. Відмова прийнята судом.

До повноважень господарського суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідний процесуальний документ (ухвала про порушення провадження у справі від 01.04.2010р., ухвала про відкладення розгляду справи від 15.04.2010р.) були надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача, наявними в матеріалах справи, а саме: 40030, м.Суми, вул.Соборна,32, однак повернуті до суду. За таких обставин, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначкою “за зазначеною адресою не знаходиться”, вважаються належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення відповідача про час і місце судового засідання.

Відповідач відзив на позов не подав, повноважного представника в засідання суду не направив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявним в ній матеріалами на підставі ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

          01.10.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕВАДА» було укладено договір № 606-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов’язувався вчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених даним договором.

          Згідно п.3.1, п.3.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплачувати вартість зазначеної в договорі кількості спожитої теплової енергії в гарячій воді, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактичну спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Але відповідач не належним чином виконав свої договірні зобов’язання в частині розрахунків.

          Заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить 11771 грн. 41 коп., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, відомістю звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2009 року по 26.03.2010 року.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, оплату за надані послуги в розмірі 11 771 грн. 41 коп. не провів.

Крім того, умовами договору, а саме підпунктом 5.1.5, передбачено, що у разі несвоєчасної оплати споживачем грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, споживач зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобов’язання. Споживач, який прострочив, виконання грошового зобов’язання, на вимогу виконавця зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних.

За прострочення платежу відповідачу була нарахована пеня в розмірі 308 грн. 64 коп.

Оскільки, пеня в сумі 308 грн. 64 коп. нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми. Відповідачу також нараховано 81 грн. 64 коп. – інфляційних збитків та 45 грн. 17 коп. – 3% річних.

На час розгляду справи заборгованість відповідача становить 11771 грн. 41 коп. – основного боргу, 308 грн. 64 коп. – пені, 45 грн. 17 коп. – 3% річних, 81 грн. 64 коп. – інфляційних збитків, на загальну суму 12206 грн. 86 коп.

Факт заборгованості відповідача в сумі 12206 грн. 86 коп. підтверджено матеріалами справи. Відповідач доказів сплати боргу не подав, не подав і аргументованого заперечення на позов.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12206 грн. 86 коп. – заборгованості за договором № 606-Т.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються 122 грн. 07 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. – 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВАДА» (40030, м.Суми, вул.Соборна,33, код 26532740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м.Суми, вул.2-га Залізнична,10, код 33698892) 11771 грн. 41 коп. – основного боргу, 308 грн. 64 коп. – пені, 45 грн. 17 коп. – 3% річних, 81 грн. 64 коп. – інфляційних збитків 122 грн. 07 коп. – витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя