Рішення № 100466082, 21.10.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2021 року справа № 340/2238/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А0989 (далі - військова частина) про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду зі заявою до військової частини про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (далі - заробіток) за період з 21 жовтня 2020 року по 14 квітня 2021 року.

У позові зазначила, що при звільненні зі служби військова частина не виплатила компенсацію за неотримане речове майно (далі - компенсація).

Компенсацію сплачено на підставі рішення суду задовго після звільнення зі служби.

Стверджувала, що військова частина зобов`язана сплатити і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.37-44).

Зазначив, що законодавство про проходження військової служби не встановлює виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою суду від 14 травня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.28-29).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, наказом військової частини від 31 березня 2020 року №137 позивача звільнено з військової служби з цієї дати (а.с.17).

21 вересня 2020 року Кіровоградський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким стягнув з військової частини на користь ОСОБА_1 компенсацію у сумі 14079,28 грн. (позов задоволено повністю) (а.с.21-23).

Рішення суду набрало законної сили 22 жовтня 2020 року.

14 квітня 2021 року банківська установа виконала платіжне доручення військової частини про перерахування коштів на виконання судового рішення (а.с.20).

Позов подано до суду 07 травня 2021 року (а.с.26).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, ОСОБА_1 просить стягнути заробіток у спорі, який пов`язаний з проходженням і звільненням з публічної служби.

Приписами частини 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивачу виплатили компенсацію 14 квітня 2021 року (після звільнення зі служби).

Рішенням Конституційного Суду України №1-5/2012 від 22 лютого 2012 року встановлено правило обчислення строку звернення до суду у справах про стягнення заробітку.

Правовий висновок Конституційного Суду України.

«В аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався».

Отже, у спорах щодо стягнення заробітку у правовідносинах публічної служби місячний строк звернення до суду треба обчислювати з дня фактичного розрахунку.

Тому строк звернення до суду розпочав перебіг з 15 квітня 2021 року.

ОСОБА_1 звернулася до суду 07 травня того ж року (а.с.26).

Таким чином, не пропустила строку звернення до суду.

Суть спору полягає у тому, що позивач просить стягнути з військової частини заробіток.

Спірні правовідносини регулюються приписами статей 116 і 117 КЗпП України, оскільки законодавство про проходження військової служби не передбачає жодної гарантії захисту конституційного права на оплату праці.

Так, приписами частини 1 статті 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Отже, відповідач розрахувався з позивачем при звільненні не в повному обсязі.

Несвоєчасна виплата компенсації обумовлена бездіяльністю військової частини, що визнано Кіровоградським окружним адміністративним судом.

Причини не впливають на вирішення позову про стягнення заробітку.

Строк затримки розрахунку при звільненні розпочався з 01 квітня 2020 року по 14 квітня 2021 року.

Приписами частини 1 статті 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, у разі несвоєчасної виплати працівникові нарахованих коштів (не існує спору щодо суми) працедавець, сплачуючи заборгованість, має виплатити і заробіток.

Приписами частини 2 статті 117 КЗпП України передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, якщо існує спір щодо суми заборгованості (у тому числі щодо її існування) і позов задоволено судом у повному обсязі, то працедавець має визначити заробіток, а якщо позов задоволено частково, то питання про сплату заробітку вирішує суд.

Оскільки суд задовільнив позов про стягнення компенсації у повному обсязі, то у військової частини виник обов`язок визначити і виплатити середній заробіток за період з 01 квітня 2020 року по день фактичного розрахунку.

Рішення суду про стягнення компенсації не є перешкодою у застосуванні приписів статті 117 КЗпП України, про що зроблено правовий висновок Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17.

З цим висновком погоджується і суд.

Сплачуючи компенсацію, військова частина не виконала згаданий обов`язок, чим допустила протиправну бездіяльність.

Обчислюючи розмір середнього заробітку, відповідач має керуватись правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №761/9584/15-ц, який міститься у постанові від 26 червня 2019 року (право зменшити розмір середнього заробітку, врахувавши певні факти).

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що позов належить задовільнити частково.

Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Отже, мова йде про кошти, які працедавець має виплатити працівнику за виконану роботу під час трудових відносин.

Такі кошти є джерелом існування людини, що і зобов`язало законодавця допустити до негайного виконання рішення суду стосовно їх стягнення.

Заробіток не відноситься до таких коштів.

За своєю природою є мірою покарання працедавця за недотримання обов`язків і сплачується на користь працівника.

Такий правовий висновок поділяє і Велика Палата Верховного Суду (постанова від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16).

Обов`язок сплати виникає після припинення трудових відносин.

Тому відсутні підстави допускати до негайного виконання рішення суду щодо зобов`язання виплатити заробіток за один місяць.

Сторони не понесли судових витрат.

Позивач не заявила про понесення витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А0989 щодо виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Зобов`язати військову частину А0989 виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (з 01 квітня 2020 року по 14 квітня 2021 року), врахувавши правові висновки суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити у задоволенні.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей