Рішення № 100465963, 21.10.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2021 р. справа № 300/3383/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Публічного акціонерного товариства «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі – позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом з земельного податку, рентної плати за спеціальне використання води, пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами та комунального податку в розмірі 102 521 грн., що виникла внаслідок несплати визначених контролюючим органом податкових зобов`язань. Оскільки, заборгованість станом на день звернення до суду не погашена, її слід стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. У поданому відзиві представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав зазначених у відзиві. Вказав на відсутність податкових вимог на суми узгоджених грошових зобов`язань зазначених у позовній заяві. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, визначено, що податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (далі – Кодекс) податковим боргом є сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 Кодексу визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу визначає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Кодексу).

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 287.3 статті 286 Кодексу, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до пунктів 257.2 та 257.5 статті 257 Кодексу, платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань з рентної плати.

Сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 Кодексу, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Кодексу, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Згідно пункту 120.1 статті 120 Кодексу, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що відповідно до актів перевірки від 28.08.2018 року за №12812/09-19-52-01/05755602, від 16.01.2020 року №20/09-19-52-04/05755602, від 06.02.2020 року №108/09-19-52-04/05755602, від 31.03.2020 року №269/09-19-52-04/05755602, від 23.10.2020 року №123/09-19-04-12/05755602 та від 23.02.2021 року №841/09-19-18-09/05755602 податковим органом проведено камеральні перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів).

За результатами вказаних перевірок податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0035715212 від 25.09.2018 року, №0005605204 від 07.02.2020 року, №0020495204 від 31.03.2020 року, №0029635204 від 05.05.2020 року, №00/2886/0412 від 26.11.2020 та від 30.03.2021 року за №№00/1753/1809, 00/1755/1809 в розмірі 10 519,82 грн., 1 131,83 грн., 3 705,79 грн., 1 116,54 грн., 510,24 грн., 6 120 грн. та 6 120 грн., відповідно, за затримку сплати грошових зобов`язань з земельного податку з юридичних осіб та неподання податкової звітності з плати за землю за 2015-2021 року, які направлені відповідачу, проте заборгованість ним сплачена не була.

Так, грошові зобов`язання відповідача згідно вищевказаних податкових повідомлень-рішень у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Кодексу, які є узгодженими з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження, підлягали до сплати відповідачем в добровільному порядку.

У відповідності до приписів п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Кодексу, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків – від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом, а при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами – від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом нараховується пеня.

Так, у зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань з плати земельного податку з юридичних осіб контролюючим органом було нараховано відповідачу пеню в розмірі 58 497,75 грн.

Таким чином податковий борг відповідача з земельного податку з юридичних осіб складає 87 721,97 грн.

Також відповідачу у відповідності до приписів п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 Кодексу нараховано пеню з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами в розмірі 14 731,77 грн.

Окрім цього позивачем проведено камеральну перевірку за результатами якої складено акти від 18.07.2018 року №11073/09-19-52-01/05755602 та від 14.09.2018 року №13580/09-19-52-12 про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів).

За результатами вказаних перевірок податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0030735201 від 21.08.2018 року та №0038355212 від 04.10.2018 року в розмірі 34 грн. та 34 грн., відповідно, за затримку сплати самостійно визначених грошових зобов`язань з рентної плати за використання води та по комунальному податку, відповідно, які отримані відповідачем, проте заборгованість ним сплачена не була.

Згідно п. 59.1, 59.5 ст.59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов`язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом надіслано відповідачу перша податкова вимога №1/145 від 24.10.2001 року на суму 2762,74 грн. та друга податкова вимога №2/454 від 29.11.2001 року на суму 11786,70 грн., які отримані відповідачем, проте заборгованість ним сплачена не була.

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб, рентної плати за спеціальне використання води, пені, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами та комунального податку в розмірі 102 521,74 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Щодо посилання представника відповідача на відсутність податкових вимог на вказану суму грошових зобов`язань та пропущення строку звернення до суду щодо стягнення податкового боргу згідно винесених першої податкової вимоги №1/145 від 24.10.2001 року на суму 2762,74 грн. та другої податкової вимоги №2/454 від 29.11.2001 року на суму 11786,70 грн., суд зазначає наступне.

Як вже зазначено судом згідно п. 59.1, 59.5 ст.59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відтак надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Податковий кодекс України не містить також і приписів, які б дозволяли дійти висновку про недійсність податкових вимог, надісланих до моменту набрання цим Кодексом чинності в порядку пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Лише у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений повністю (у певний період взагалі не існував), а через деякий час виник знову, контролюючий орган зобов`язаний направити (вручити) йому нову податкову вимогу на суму такого нового узгодженого грошового зобов`язання.

Проте відповідачем не надано суду доказів того, що з моменту вручення вказаних податкових вимог податковий борг переривався та у поданих запереченнях не зазначено.

Податковий борг відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи податковими повідомленнями-рішеннями, податковими вимогами, довідкою про суму податкового боргу від 09.06.2021 року, обліковими картками платника податку.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг в загальній сумі 102 521,74 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» податкового боргу в сумі 102 521,74 грн., є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Публічне акціонерне товариство «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 102 521 (сто дві тисячі п`ятсот двадцять одна) гривня 74 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559), адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018;

відповідач: Публічне акціонерне товариство «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» (код ЄДРПОУ 05755602), адреса: вул. Мазепи, 321, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.