Рішення № 100465884, 21.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 жовтня 2021 року Справа № 280/5574/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (Україна, 69107, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр.Соборний, будинок 166, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663)

про визнання протиправною та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15 квітня 2021 року за №Ф-1194-23.

Ухвалою судді від 07 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач не є особою, яка веде підприємницьку діяльність, 04 грудня 2014 року внесено запис за №20850060005003105 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , з обліку у податковому органі - знятті 15 січня 2015 року. Вказує, що відповідач грубо нехтує приписами чинного законодавства, оскільки враховуючи дату припинення підприємницької діяльності та дату зняття з податкового обліку 2014-2015 року ним не дотримано строків винесення Вимоги від 10 до 15 робочий днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла недоїмка. Також зазначає, що перевірка зі сплати ЄСВ не проводилась.

В позовній заяві просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник Головного управління ДПС у Запорізькій області проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві вх.№44304 від 21 липня 2021 року, відповідно до якого зазначає, що відповідно до реєстраційних даних ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) перебував на обліку в Запорізькому управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області (Запорізька ДПІ) як фізична особа - підприємець згідно даних державної реєстрації з 12 січня 2005 року, № 20853330003003105 по 04 грудня 2014 року № 20850060005003105; з 01 січня 2012 року по 01 січня 2015 року реєстрація фізичної особи в якості платника єдиного податку. З 1 жовтня 2013 року Міністерство доходів і зборів України розпочало процедуру адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Інтегровані картки платників були передані до Державної фіскальної служби України станом 01 жовтня 2013 року. Станом на 01 жовтня 2013 року в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 опубліковувався загальний борг 7103,65 грн. в т.ч. недоїмка по основному платежу - 5107,17грн, недоїмка по штрафним санкціям - 457,24грн. пеня - 1539,24 грн. Вказує що єдиний внесок нараховувався з 01 жовтня 2013 року по 16 липня 2021 року наступним чином: 21 жовтня 2013 року нарахування єдиного внеску платникам спрощеної системи оподаткування за 3 квартал 2013 року-1194.03грн.; 20 січня 2014 року нарахування єдиного внеску платникам спрощеної системи оподаткування за 4 квартал 2013 року - 1218.67 грн.; 20 квітня 2014 року нарахування єдиного внеску платникам спрощеної системи оподаткування за 1 квартал 2014 року - 1267,95 грн.; 21 липня 2014 року нарахування єдиного внеску платникам спрощеної системи оподаткування за 2 квартал 2014 року - 1267,95 грн.; 20 жовтня 2014 року нарахування єдиного внеску платникам спрощеної системи оподаткування за 3 квартал 2014 року - 1267,95 грн.; 20 січня 2015 року нарахування єдиного внеску платникам спрощеної системи оподаткування за 4 квартал 2014 року - 1267,95 грн.; 27 серпня 2019 року нарахування ШС за рішенням про застосування ШС та пені за несплату (несвоєчасну) сплату - 4668,46грн. 13 січня 2021 року нарахування ШС за рішенням про застосування ШС за не подачу звіту по єдиному внеску додатку 5 - 170,00грн. Вказує що єдиний внесок з 01 жовтня 2013 року по 16 липня 2021 року сплачувався позивачем відповідно до інтегрованої картки наступним чином: 15 жовтня 2013 року - сплата єдиного внеску, платіжне доручення № U1327048 від 15 жовтня 2013 року - 27,34грн.; 08 листопада 2013 року - сплата єдиного внеску, платіжне доручення № U1431465 від 08 листопада 2013 року - 54,68 грн.; 26 листопада 2013 року - сплата єдиного внеску, платіжне доручення № U11507414 від 26 листопада 2013 року - 26,1 грн.; 05 грудня 2013 року - сплата єдиного внеску, платіжне доручення №U1565698 від 05 грудня 2013 року - 132,85 грн.; 11 квітня 2014 року - сплата єдиного внеску, платіжне доручення № 431 від 11 квітня 2014 року - 133,11 грн.; 05 серпня 2014 року - сплата єдиного внеску, платіжне доручення № 902 від 05 серпня 2014 року - 270,1 грн.; 27 травня 2015 року - сплата єдиного внеску, стягнення в межах виконавчого провадження платіжне доручення № 849 від 27 травня 2015 року - 1,2 грн.; 27 травня 2015 року - сплата єдиного внеску, стягнення в межах виконавчого провадження № 850 від 27 травня 2015 року - 25,8 грн.; 11 жовтня 2016 року - сплата єдиного внеску, стягнення в межах виконавчого провадження №1308 від 10 жовтня 2016 року - 1194,03грн.; 03 листопада 2016 року - сплата єдиного внеску, стягнення в межах виконавчого провадження №1412 від 03 листопада 2016 року - 2736,42 грн. Вказує, що за порушення термінів сплати єдиного внеску Запорізьким управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області винесені рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до вимог чинного законодавства.

У відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглядаючи справу по суті, суд встановив наступне.

15 квітня 2021 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1194-23, якою позивачу визначено суму зобов`язань у розмірі 15 199,49 грн., з яких сума недоїмки становить 7990,04 грн., сума штрафу становить 1018,55 грн., та пеня у сумі 6190,90 грн.

Не погоджуючись з такою вимогою позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абзацом 3 частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу) (частина дванадцята статті 9 Закону №2464-VI).

За приписами статті 25 Закону №2464-VI рішення, прийняті податковими органами та органами пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов`язання із сплати єдиного внеску.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.

Відповідно до пункту 4 розділу VІ Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Податковий орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога).

В третій частині літера "У" (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. Сформована в ІТС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі. Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), що підлягає надсиланню у паперовій формі, у день її формування в ІТС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та один примірник надсилається (вручається) платнику єдиного внеску, другий долучається до справи платника.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи вищенаведене, податкова вимога формується контролюючим органом, як на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів, так і на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі №440/1256/19 зазначено, що положеннями законодавства не передбачено обов`язкової та єдиної умови для формування вимоги (у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки) проведення перевірки та складення за її результатами відповідного акта. Пунктом 3 розділу VІ Інструкції №449 передбачено 10-денний строк для прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) після вручення платнику акта перевірки виключно у випадку, коли виявлені у ході документальної перевірки дані свідчать про порушення платником нарахування єдиного внеску, що утворює самостійні підстави для донарахування податковими органами сум єдиного внеску.

Аналогічних висновків про те, що проведення перевірки та складення акта перевірки не є обов`язковою передумовою прийняття контролюючим органом вимоги про сплату недоїмки за єдиним внеском, дійшов Верховний Суд у постановах від 11 вересня 2018 року у справі №826/11623/16 та від 10 грудня 2019 року у справі №826/25425/15.

Розглядаючи матеріали справи судом встановлено, що відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність 04 грудня 2014 року за власним бажанням про що внесено запис до реєстру 20850060005003105.

Однак розглядаючи матеріали справи, судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваної вимоги про сплату боргу, слугувала наявність в інтегрованій картці позивача заборгованості за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з третього кварталу 2013 року по 4 квартал 2014 року.

Тобто, період за який позивачу визначено суму недоїмки є періодом у якому ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Що стосується штрафних санкцій та пені, то такі рішення винесені починаючи з 2019 року, однак на підставі недоїмки, яка формувалась за період з третього кварталу 2013 року по 4 квартал 2014 року.

Враховуючи зазначене, винесення оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу відповідає положенням Закону №2464-VІ. Отже, при формуванні спірної вимоги контролюючим органом дотримано вимоги, передбачені Інструкцією №449.

За викладених обставин, враховуючи наявність у позивача заборгованості з єдиного внеску, що сплачується фізичними особами-підприємцями, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15 квітня 2021 року за №Ф-1194-23, відповідно до статті 25 Закону №2464-VI.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15 квітня 2021 року за №Ф-1194-23, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих на час розгляду справи обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що оскаржувану вимогу винесено у межах наданих повноважень та на підставі норм діючого законодавства.

Із системного аналізу вищезазначеного, з урахуванням з`ясованих на час розгляду справи обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Проте у цій справі суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у зв`язку з чим відсутні підстави для відшкодування судових витрат, понесених позивачем.

Керуючись статтями 132, 135, 139, 241, 244, 252, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (Україна, 69107, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр.Соборний, будинок 166, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21 жовтня 2021 року.

Суддя Д.В. Татаринов