Рішення № 100465842, 19.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року Справа № 808/4151/17 Провадження №ВО/280/33/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Батрак І.В.,

суддів Киселя Р.В.,

Семененко М.О.,

за участю секретаря Прус Я.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2018 у справі №808/4151/17

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (71600, Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Чекістів, буд.6, код ЄДРПОУ 03193117)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2020 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) надійшла заява (вх. №28708) про перегляд рішення суду від 23.03.2018 в адміністративній справі №808/4151/17 за виключними обставинами у справі. Заяви обґрунтована тим, що 27 лютого 2020 року Конституційним Судом України винесено Рішення у справі 1-247/2018(3393/18), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 рік, № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

На думку позивача, вказане є підставою для перегляду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.20218 за виключними обставинами та ухвалення нового судового рішення, яким його позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 24.06.2020 відкрите провадження за виключними обставинами за заявою ОСОБА_1 , судове засідання призначене на 20 липня 2020 року за правилами спрощеного позовного провадження.

03 липня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив (вх. №30674) на заяву про перегляд рішення суду у зв`язку з виключними обставинами, у якому зазначає, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2017 році здійснювалась позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 №223 "Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»", якою встановлений чіткий розмір допомоги до 5 травня для певних категорій. Вказує, що управління виконує функцію лише виплати допомоги, а не встановлює розміри цих виплат або виділяє цільові кошти, які згідно з ч. 2 ст. 95 Конституції України визначаються тільки законом про Державний бюджет України. Таким чином, вважає, що відповідач під час здійснення виплат позивачу, як ветерану війни - інваліду ІІІ групи, діяв у відповідності вимог чинного законодавства України, а тому просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд за виключними обставинами судового рішення.

Ухвалою суду від 20.07.2020 зупинено провадження за виключними обставинами у справі №808/4151/17 Провадження №ВО/280/33/20 до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Верховного Суду у справі №808/1628/18.

Ухвалою суду від 22.09.2021 поновлено провадження в адміністративній справі з 19 жовтня 2021 року та призначене судове засідання на 19 жовтня 2021 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву (вх. №57590 від 06.10.2021), у якій просить розглянути заяву без його участі.

Представник відповідача також в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою (вх. №58030 від 08.10.2021) про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріли заяви про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2018 у справі №808/4151/17 за виключними обставинами, відзив на заяву, матеріали справи, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 16.11.2016, учасником бойових дій - посвідчення серії НОМЕР_3 від 18.05.2015, та має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

14 грудня 2017 року позивач звернувся з заявою до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, в якій позивач вказував на те, що йому було виплачено до 05 травня за 2017 рік грошову допомогу в розмірі 2700,00 грн., що є менше ніж встановлено чинним законодавством України, у зв`язку з чим просив здійснити доплату.

Листом від 15.12.2017 за №01-09/4461 відповідачем відмовило позивачу у здійсненні доплати, з посиланням на те, що грошова допомога позивачу виплачена в розмірі 2700,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» № 223 від 05.042017.

Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2018 у справі №808/4151/17, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2018, в задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено в повному обсязі.

Судове рішення мотивоване тим, що призначаючи та виплачуючи позивачу грошову допомогу у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 №223, відповідач діяв на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством України.

У зв`язку із ухваленням 27 лютого 2020 року Конституційний Суд України рішення №3-р/2020, позивач звернувся до суду із даною заявою про перегляд рішення суду від 23.03.2018 у справі №808/4151/17 за виключеними обставинами.

Дослідивши заяву позивача про перегляд рішення суду за виключними обставинами суд дійшов наступних висновків.

Положеннями частини 1 статті 361 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто, зокрема, за виключними обставинами.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Частиною 6 статті 361 КАС України встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Положення пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.

Слід звернути увагу, що словосполучення «ще не виконане», яке вживається у пункті 1 частини 5 статті 361 КАС України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння, а також "розширеного тлумачення". Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством.

27 лютого 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення №3-р/2020, згідно з яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів і бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічні положення містяться у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2136-VIII.

Згідно з резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі №3-р/2020, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів і бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним та таким, що втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, а саме з 27 лютого 2020 року.

Тобто, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15, 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним та втратило чинність 27 лютого 2020 року, як встановлено статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-р/2020, що також прямо встановлено даним рішенням.

Наявність Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі №3-р/2020 не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, крім того, на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення судом першої інстанції положення вказаної норми були чинними та підлягали застосуванню.

Враховуючи вказані положення чинного законодавства, а також, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2018, про перегляд якої за виключними обставинами з відповідною заявою звернувся позивач, у задоволенні позову відмовлено, суд вважає, що не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання.

Вказана правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 808/2492/18, у постанові Верховного Суду від 19.11.2018 у справі №755/4893/18 (755/18431/15-а), у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №805/550/16-а, у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 808/1628/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд, зокрема може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Частиною 1 статті 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2018 за виключними обставинами.

Керуючись ст. ст. 241-243, 248, 361 368, 369 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви (вх. №28708) про перегляд за виключними обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2018 у справі №808/4151/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя І.В.Батрак

Суддя Р.В.Кисіль

Суддя М.О.Семененко