Ухвала суду № 100465753, 21.10.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 жовтня 2021 рокум. Ужгород№ 260/4190/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І. вирішуючи питання щодо витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради, третя особа - Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської міської ради, третя особа - Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення ІХ сесії VІІІ скликання Ужгородської міської ради від 07.09.2021 року № 424 "Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва".

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірне рішення прийнято не уповноваженим на це органом та за відсутності законодавчо визначених підстав для його прийняття.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог відповідачем надано відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що 16.08.2021 року депутат Ужгородської міської ради В. Глагола звернувся до органу місцевого самоврядування з проханням скасувати видані управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення" по АДРЕСА_1 , у зв`язку із суспільним резонансом навколо будівництва багатоквартирного житлового будинку за вищевказаною адресою, за результатом розгляду якого було прийнято спірне рішення.

Проте, Ужгородська міська рада, рішенням від 07.09.2021 року № 424 скасувала не своє власне рішення, а рішення іншого, підпорядкованого виконавчого органу ради – Управління містобудування та архітектури, що не суперечить рішенню Конституційного Суду України, п. 15 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

При цьому, суд констатує, що на підтвердження правомірності спірного рішення відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу.

В контексті наведеного, суд зазначає, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частинами другою та третьою статті 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно з положеннями статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

У частині п`ятій цієї статті визначено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проєктування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

У випадках, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону та частиною першою статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", кадастровий номер земельної ділянки зазначається у заяві за його наявності, а копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію додається до заяви за наявності.

Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Так, згідно ч. 5 ст. 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 1 1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень); 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України); 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

Статтею 8 вказаного Закону визначено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

2) за рішенням суду.

У разі скасування за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

З огляду на викладене, суд зауважує, що відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні є обов`язковою умовою для розроблення та надання замовнику містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

Як встановлено судом, приймаючи спірне рішення про скасування містобудівних умов та обмеження на проєктування об`єкта будівництва № 201/03-01/20 від 30.12.2020 року "Будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного значення" по АДРЕСА_1 , виданих гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та наказ управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради № 309-М від 30.12.2020 року, якими вони були затверджені, Ужгородська міська рада керувалась п. 15 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", з метою недопущення порушень встановленої генпланом зональності Ужгорода.

Таким чином, з метою встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування у відповідача та третьої особи додаткових доказів.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 1 ст. 80 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 7 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 8 ст. 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 144 КАСУкраїни заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 145 КАС України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень; 4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Отже, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом та неподання таких доказів без поважних причин, наведене може бути кваліфіковано судом в якості підстави для застосування заходів процесуального примусу.

Керуючись ст. ст. 14, 80, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Витребувати від Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради належним чином засвідчені копії наступних документів та оригінали для огляду в судовому засіданні:

- Наказ про затвердження містобудівних умов та обмежень № 309-М від 30.12.2020 року;

- Містобудівні умови та обмеження № 201/03-01/20 від 30.12.2020 року;

- документи, на підставі яких видавалися Містобудівні умови та обмеження № 201/03-01/20 від 30.12.2020 року, а саме: ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки на якій планується будівництво; викопіювання з топографо-геодезичного плану; схему Генерального плану, фотофіксація земельної ділянки (з оточенням), містобудівний розрахунок.

2. Витребувати від Ужгородської міської ради належним чином засвідчені копії наступних документів:

- Рішення ІХ сесії VІІІ скликання Ужгородської міської ради від 07.09.2021 року № 424 "Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва";

- порядок денний та протокол засідання ІХ сесії VІІІ скликання Ужгородської міської ради від 07.09.2021 року;

- копії протоколів голосування, висновки постійної комісії, проект рішення, який був включений до порядку денного 07.09.2021 року;

- всі документи та матеріали, які стали підставою та враховувались під час прийняття оскарженого рішення.

3. Витребувані докази надіслати до Закарпатського окружного адміністративного суду (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 30) у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Рейті