Вирок № 100464249, 21.10.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/183/21

Номер провадження 1-кп/711/242/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2021 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

Головуючого - судді Михальченко Ю.В.,

при секретарях судового засідання - Чмих І.С., Юрченко В.В.,

з участю прокурора - Мокієнко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12020251010003265 від 05.09.2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернігів, громадянина України, працюючого спортсменом-інструктором в КЗ «Центр «інваспорт» Черкаської обласної ради, входить до складу паралімпійської збірної України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інваліда з дитинства 3 групи, депутатом, учасником бойових дій, учасником АТО, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС не являється, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

із участю в судовому розгляді:

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Скіця С.М.

потерпілого - ОСОБА_4 ,

представника потерпілого - Демиденка В.А.,

В С Т А Н О В И В :

04 вересня 2020, близько 16 години 15 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу №4/723 від 07.10.2020 року перебував у технічно справному стані, рухаючись по проїзній частині вулиці Митницька в місті Черкаси, зі сторони вулиці Надпільна в напрямку до вулиці Гоголя, на перехресті з вулицею Благовісна біля будинку № 289 по вулиці Благовісна грубо порушив вимоги: п.2.3.б), п.33.2, а саме дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу», п.16.11. Правил дорожнього руху України.

Так, під час руху він, керуючи автомобілем VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вулиці Митницька зі сторони вулиці Надпільна в напрямку до вулиці Гоголя в місті Черкаси, грубо порушуючи вищевказані пункти правил дорожнього руху; проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при наближенні до нерегульованого перехрестя з вулицею Благовісна поблизу будинку № 289 по вулиці Благовісна, не переконався у відсутності транспортних засобів, які рухалися по головній дорозі вулиці Благовісна та наближалися до перехрещення з вулицею Митницька, не дав дорогу та скоїв зіткнення з мотоциклом ZHEJIANG ZS 250-5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який рухався по вулиці Благовісна зі сторони вулиці Богдана Хмельницького в напрямку до вулиці Небесної Сотні, тобто справа наліво відносно напрямку руху автомобіля та перетинав вказане перехрестя. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у потерпілого ОСОБА_4 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/1031 від 17.11.2020 року, мали місце ушкодження: травма лівої стопи з розлогою раною м`яких тканин стопи, ампутацією всіх пальців стопи, переломами кісток самої стопи, наслідком якої стала часткова ампутація стопи, що обумовлює розлад здоров`я пов`язаний зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину (не менше 33 %) і тому, за даною ознакою, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень; вивих лівої стегнової кістки, перелом голівки лівої стегнової кістки, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; рана правого ліктьового суглобу, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; численні садна кінцівок та тулубу, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Спричинення потерпілому ОСОБА_4 , тяжких, середньої тяжкості та легких тілесних ушкоджень знаходиться в причинному зв`язку, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/124-20/15458-ІТ від 15.12.2020, з порушенням водієм автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п. 16.11 Правил дорожнього руху України.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав у повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред`явлено у обвинуваченні, та зазначив, що дійсно 04 вересня 2020, близько 16.00 їхав автомобілем VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул.Митницька в м.Черкаси, зі сторони вул.Надпільна в сторону до вул.Гоголя. На перехресті з вулицею Благовісна проявив неуважність в результаті чого скоїв зіткнення з мотоциклом ZHEJIANG ZS 250-5 під керуванням потерпілого ОСОБА_4 , який в цей час рухався по головній дорозі, а саме по вул.Благовісна. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження. Він щиро просить вибачення у потерпілого. Визнає, що саме від його дій настала дорожньо-траспортна пригода. З моменту пригоди і до сьогоднішнього дня він приймав участь у лікуванні і наданні потерпілому матеріальної допомоги, повністю відшкодував матеріальні збитки. В скоєному щиросердечно розкаявся. Просить суд суворо не карати. Цивільний позов прокурора не визнає, оскільки вважає, що він не обгрунтований, а всі матеріальні збитки потерпілому ним відшкодовано добровільно та в повному обсязі.

Суд вважає, що пред`явлене обвинувачення в ході судового розгляду доведено у повній мірі і дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Заперечень з приводу оголошених фактичних обставин, встановлених в ході досудового розслідування в кримінальному проваджені, від сторін судового засідання, не надійшло, учасники погодилися із кваліфікацією вчинених діянь, будь-які заперечення відсутні.

В судовому засіданні допитаний потерпілий ОСОБА_4 який суду показав, що 04 вересня 2020, близько 16.00 год. керував мотоциклом ZHEJIANG ZS 250-5 д.н.з. НОМЕР_2 рухався з роботи додому. На перехресті вулиць Митницької та Благовісної їхав по головній дорозі, а саме вул.Благовісній. В момент проїзду перехрестя, відчув сильний удар з лівої строни. Як виявилося, його збив автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по вул.Митницька в м.Черкаси, зі сторони вул.Надпільна. В наслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження в зв`язку з чим проходив лікування в першій міській лікарні м.Черкаси протягом двох місяців. Витратами на лікування займалися його близькі родичі, оскільки він був лежачим. Обвинувачений протягом лікування надавав йому матеріальну допомогу, а тому до останнього претензій матеріального та морального характеру не має. В зв`язку з чим цивільний позов заявлений ним до обвинуваченого просить залишити без задоволення, так як ОСОБА_1 в повному обсязі відшкодував завдані збитки. Просив суд суворо не карати.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується доказами, які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, межі, установлені санкцією статті КК України.

Згідно ст.66 КК України, пом`якшуючих його відповідальність обставин, суд визнає щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди потерпілому, перебування на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , те що обвинувачений являється інвалідом 3 групи з дитинства та входить до складу збірної Україи з паралімпійський ігр, має численні нагороди та відзнаки.

Згідно ст.67 КК України, обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який згідно ч.5 ст.12 КК України, є тяжким злочином, але з необережною формою вини; характеризується по місцю проживання та роботи позитивно; раніше не судимого; його відношення до скоєного; наявність обставин, що пом`якшують покарання; відсутність обставин, що обтяжують покарання; те, що не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра; відсутність претензій у потерпілого; поведінку обвинуваченого після скоєння злочину, і на підставі викладеного суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання не пов`язаного з реальним позбавленням волі.

Враховуючи наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 , суд вважає, що до останнього слід застосувати ст.69 КК України, що дає можливість суду призначаючи йому основне покарання перейти до іншого більш м`якого виду основного покарання ніж передбачено санкцією ч.2 ст.286 КК України, та призначити покарання у вигляді обмеження волі. Суд встановлює можливість виправлення засудженого без відбування покарання та приймає рішення звільнити ОСОБА_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України з покладанням на нього обов`язків передбачених ч.1 ст.76 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує позицію потерпілого та те, що ОСОБА_1 раніше ні до кримінальної відповідальності, ні до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не притягувався, та приходить до висновку про недоцільність призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом.

Суд вважає вказане покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме його особі.

Розглядаючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, суд приходить до наступних висновків. В ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що обвинуваченим ОСОБА_1 в добровільному порядку відшкодовано завдану йому злочином матеріальну та моральну шкоду, в зв`язку з чим він не має до обвинуваченого претензій та просить суд залишити позов без розгляду. Враховуючи позицію потерпілого, його заяву про залишення позову без розгляду та розписку про добровільне відшкодування обвинуваченим завданої шкоди, суд вважає за доцільне залишити позовну заяву ОСОБА_4 без розгляду.

Розглядаючи цивільний позов прокурора Черкаської окружної прокуратури Мокієнко А.І. заявлений в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, третя особа КНП «Перша Черкаська міська лікарня» про стягнення з ОСОБА_1 19277 грн. 10 коп. суд приходить до наступних висновків.

При вирішенні даного позову суд керується вимогами ст.ст.128, 129 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з вчиненням ОСОБА_1 кримінального правопрушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Перша Черкаська міська лікарня».

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази перевірки намірів КНП «Першої Черкаської міської лікарні» або Черкаської міської ради, яка є отримувачем коштів, звертатись самостійно з позовом до суду. Жодних листів про надання інформації про те, чи звертались до суду про відшкодування збитків прокурором не направлялось.

Підтримка прокурором однієї із сторін може бути виправдана лише за певних умов, зокрема, якщо лікарня чи міська рада не здатні захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно, або у відповідного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду віл 20.09.2018 по справі № 924/1237/17. Таким чином, Черкаська міська рада або ж сама лікарня повинні були звернутися з відповідним позовом до суду, що зроблено не було.

Крім того, прокурор, звертаючись із позовом про стягнення витрат на лікування, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами те, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави. Саме лише посилання прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва. Відповідний висновок виклалено у постанові Верховного Суду віл 15 травня 2019 року у справі №911/1497/18.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99, «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Також, відповідно до ч.1 ст.18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Разом з тим, прокурором при зверненні з позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення позивачами, які є самостійними юридичними особами з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку. Не наведено доказів того, що Черкаська міська рада та КНП «Перша Черкаська міська лікарня», не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду з відповідним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат лікувального закладу на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 .

Питання відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, врегульовано статтею 1206 ЦК України та Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Згідно Порядку № 545 від 16 липня 1993 року, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі та вартості витрат на лікування в день.

Крім цього в Порядку № 545 від 16 липня 1993 року зазначено, що визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з Фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонті придбання інвентаря та обладнання.

Проте в матеріалах справи відсутні детальні розрахунку понесених витрат на лікування ОСОБА_4 , а тому відсутні достатні докази для перевірки витрат понесених на лікування.

Прокурором жодним чином не підтверджено, чи є Черкаська міська рада засновником КНП «Перша Черкаська міська лікарня», не доведені та не підтверджено за рахунок яких джерел здійснюється фінансування лікарні та хто є розпорядником коштів КНП «Перша Черкаська міська лікарня». До позову не додано статуту КНП «Перша Черкаська міська лікарня», яким було б можливо підтвердити вказане вище, це є ще однією вагомою підставою для відмови у позові.

Зважаючи на вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову прокурора Черкаської окружної прокуратури Мокієнко А.І. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Черкаської міської ради кошти, які витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_4 у КНП «Перша Черкаська міська лікарня» в сумі 19277 грню.10 коп.

Процесуальні витрати пов`язані з проведенням судових експертиз в розмірі 3922 гривні 80 копійок пілягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 325, 368-371, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання з застосуванням положень ст.69 КК України у виді обмеження волі строком 1 рік, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з визначенням іспитового строку 1 (один) рік з покладанням на нього обов`язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Згідно з положеннями п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Підстави для обрання запобіжного заходу відсутні .

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати при проведенні експертизи у розмірі 3922 гривні 80 копійок.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.

В задоволенні цивільного позову прокурора Черкаської окружної прокуратури Мокієнко А.І. заявлений в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, третя особа КНП «Перша Черкаська міська лікарня» про стягнення з ОСОБА_1 19277 грн. 10 коп. - відмовити.

Речові докази, а саме:

-автомобіль марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 - переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 - залишити за належністю останньому;

-мотоцикл марки ZHEJIANG ZS 250-5, реєстраційний номер НОМЕР_2 - переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - залишити за належністю останньому.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий: Ю.В.Михальченко