Рішення № 100462597, 19.10.2021, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2399/21

Провадження № 2-а/935/27/21

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний Житомирської області у складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем - Бех І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позову зазначається, що постановою відповідача серії ЕАО № 4636416 на позивача було накладене адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн., відповідно до якої ОСОБА_1 14.08.2021 о 19:00 год. рухався в с. Пилиповичі, по Новоград-Волинському району, керував автомобілем марки Volkswagen CADDY з реєстраційним номером НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 85 км.год. перевищив встановлені обмеження руху більше як на 35 км/год, чим порушив п.п. 12.4 ПДР України.

Проте така постанова, на думку позивача, не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, технічний прилад для фіксації швидкості руху транспортних засобів Trucam має бути закріплений чи зафіксований стаціонарно, адже Закон України «Про національну поліцію» не передбачає можливості чи права працівника поліції розміщувати технічні прилади/засоби у руках чи за допомогою тримання його у руках.

Як вбачається з відеозапису, що додається до позову, технічний прилад, яким встановлено чи виявлено порушення не був розміщений стаціонарно, оскільки лежав на капоті автомобіля патрульної поліції без будь-яких засобів його стаціонарного розміщення чи фіксації.

Також, на думку позивача, вимірювання швидкості руху автомобіля було проведено без використанням лазерного вимірювача швидкості, який не пройшов необхідної сертифікації.

Крім того, вказана постанова прийнята за відсутності будь-яких доказів.

Таким чином, позивач просив скасувати винесену відповідачем постанову серії ЕАО № 4636416 про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн..

Представником Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції подано до суду відзив, в якому зазначено, що лазерний вимірювач швидкості Trucam LTI 20/20 II з серійним номером ТС 008363 пройшов калібровку та отримав відповідний сертифікат безпосередньо компанією виробником в якому чітко зазначена похибка приладу при вимірюванні +-2 км/год. В якості доказу перевищення швидкості руху є відповідне фото та відеозапис з приладу Trucam, на якому зафіксовано швидкість транспортного засобу позивача, відео долучено на DVD-R диску. Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму. Дорожні знаки 5.70 «Фото, відео фіксування порушень правил дорожнього руху» знаходиться на відмітці 237 км та 240 км а/д М-06 «Київ - Чоп», який інформує про можливість здійснення контролю за порушення Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своєї позиції щодо незаконності встановлення певних дорожніх знаків, лише висловлено суб`єктивну думку, що не має жодного нормативного та доказового підґрунтя.

Представник позивача - адвокат Кушніренко А.В. у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві зазначив, що просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши зазначену справу, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕАО № 4636416 від 14.08.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, водій ОСОБА_1 14.08.20121 о 19.00 год., рухався в с. Пилиповичі, по Новоград-Волинському району керуючи автомобілем марки Volkswagen CADDY з реєстраційним номером НОМЕР_1 зі швидкістю 85 км.год. перевищив встановлені обмеження руху більше як на 35 км/год, чим порушив п.п. 12.4 ПДР України, внаслідок чого інспектором поліції Засімович Миколою Валентиновичем була винесена вказана постанова, за якою на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Дослідивши наданий відповідачем до матеріалів справи відеозапис суд встановив, що рух автомобіля Volkswagen CADDY з реєстраційним номером НОМЕР_1 зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості Trucam з серійним номером ТС 008363. Вбачається, що відео фіксація проводилась з похитуванням, тобто прилад Trucam не був зафіксований стаціонарно. Вказане також підтверджується відеозаписом долученим позивачем до матеріалів справи, зокрема з якого вбачається, що прилад Trucam перебував на капоті поліцейського автомобіля та відсутнє будь-яке обладнання (тринога, тощо) для його фіксації.

Враховуючи вищевикладені положення ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніку повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.

З урахуванням зазначених обставин суд вважає, що відповідачами не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови, оскільки викладені у ній обставини належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 72 КАС України не підтверджені.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем інкримінованого останньому адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а відповідна справа про адміністративне правопорушення закриттю, що з огляду на положення ч. 2 ст. 9 та ч. 3 ст. 286КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та сплачений судовий збір в розмірі 454 грн. суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 14, 16, 72-77, 79, 132, 134, 139, 229, 241-246, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Скасувати постанову інспектора поліції УПП в Житомирській області Засімовича Миколи Валентиновича серії ЕАО № 4636416 від 14.08.2021 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 гривень, а відповідну справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 454, 00 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄРДПОУ 40108646 (місцезнаходження: місто Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3).

Суддя Василенко Р.О.