Ухвала суду № 100461935, 21.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 жовтня 2021 року Справа №160/7577/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О. С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якій заявник просить:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року у справі № 160/7577/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року у справі № 160/7577/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - у десятиденний строк з моменту набрання ухвалою суду, постановленою за результатами розгляду цього клопотання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.10.2021 року о 13:30.

У судове засідання 21.10.2021 року сторони не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

За приписами ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

При вирішенні клопотання про встановлення контролю за виконанням судового рішення суд виходить з наступного.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до її заяв від 08.02.2021 року та 17.03.2021 року виходячи з розміру, зазначеного у Довідці Апеляційного суду Дніпропетровської області № 04.2/170/20-с від 11.12.2020 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, починаючи з 19.02.2020 року, здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з Довідкою Апеляційного суду Дніпропетровської області № 04.2/170/20-с від 11.12.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 року у справі № 160/7577/21 набрало законної сили 16 серпня 2021 року.

Позивачем отримано виконавчий лист по справі № 160/7577/21 та пред`явлено його до примусового виконання.

29.09.2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельською Д. С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66965002 з примусового виконання виконавчого листа № 160/7577/21, виданого 31.08.2021 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначеній нормі відповідають також і положення п. 1 ч. 6 ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до вимог ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із наведеного видно, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд звертає увагу на те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт.

Суд також зазначає, що зазначена норма законодавства не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про наявність або відсутність підстав для зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Водночас, ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Так, позивачем отримано виконавчий лист про справі №160/7577/21, який пред`явлено нею до примусового виконання.

Водночас, суду не надано жодного документального підтвердження повернення державним виконавцем виконавчого документа без виконання.

Таким чином, оскільки примусове виконання судового рішення здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи те, що встановлення судового контролю за виконання рішення є правом суду, а не його обов`язком, а позивачем не доведено необхідності застосування заходів судового контролю по даній справі, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

У разі невиконання рішення суду, позивач не позбавлений права звернутись до суду із заявою, в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення по справі № 160/7577/21- відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна