Рішення № 100461747, 17.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2021 року Справа № 160/11545/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 21910427) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01 грудня 2014 року по 30 листопада 2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 21910427) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01 грудня 2014 року по 30 листопада 2020 року згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІП та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» №159 від 21 лютого 2001 року у розмірі 32989 грн. 60 коп. (тридцять дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень, шістдесят копійок).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.07.2020 Дніпропетровським окружним адміністративним судом було прийнято рішення по адміністративній справі № 160/5709/20 яким було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення пенсійних виплат позивачу та зобов`язано відповідача поновити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію по інвалідності з 01.12.2014 року. Проте рішення суду було виконано лише 05.03.2021, що підтверджується випискою по картковому рахунку від 01.04.2021. В той же час відповідачем не було здійснено нарахування та виплати позивачу компенсації за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.12.2014 по 30.11.2020 у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з заявою щодо нарахування та виплати позивачу компенсації за несвоєчасну виплату пенсії. Листом від 12.04.2021 позивачу відмовлено у задоволенні вказаної заяви. На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки покладені судом зобов`язання виконані в порядку встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.

17.08.2021 від відповідача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що відповідач 03.03.2021 перерахував ОСОБА_1 остаточну суму доплати в розмірі 100877, 17 грн. на вкладний рахунок, який отриманий останнім 05.03.2021, органом Пенсійного фонду жодним чином не порушено права позивача в отримані належних йому нарахованих коштів на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 по справі 160/5709/20

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності.

12.11.2019 року позивач став на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою №1204-5000228332 від 12.11.2019 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 у справі 160/5709/20 визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у поновленні пенсії та виплаті заборгованості ОСОБА_1 протиправними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області поновити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 01.12.2014 року. Рішення набрало законної сили.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, 03.03.2021 відповідачем перераховано ОСОБА_1 пенсійні виплати у розмірі 100877,17 грн., які зараховані 05.03.2021.

Позивач звернувся до відповідача з заявою щодо нарахування та виплати позивачу компенсації за несвоєчасну виплату пенсії. Листом від 12.04.2021 позивачу відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Частиною 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159) для реалізації цілей та завдань вищевказаного Закону.

Відповідно до статей 1, 2 Закону «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже суд приходить до висновку, що дія вищевказаних нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Так, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статтею 2 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159 компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 по справі № 522/5664/17, від 22.11.2018 по справі № 522/1404/17, від 12.02.2019 № 814/1428/18, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для врахування.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що невиплата компенсації у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії є неправомірною, оскільки виплата пенсії особі на підставі рішення суду не змінює суті цих виплат та не перетворює їх в одноразову виплату.

При цьому, тривале неперерахування пенсії за минулі періоди сталося у зв`язку з протиправною бездіяльністю відповідача, а тому позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених йому на підставі рішення суду.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд зазначає наступне.

Так частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Суд вважає, що в даному випадку підстави для встановлення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення відсутні, оскільки у суду немає обґрунтованих сумнівів щодо виконання відповідачем рішення у цій справі, а крім того примусове виконання рішень суду у даній категорії справ забезпечується органами державної виконавчої служби.

Разом з тим, суд зазначає, що під спором про право необхідно розуміти оскарження до суду дій відповідача з приводу нарахування та не виплати, у обсязі встановленим Законом, суддівської винагороди. У вимозі про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення відсутній спір про право.

Отже, з аналізу вищевикладеного, можна зробити висновок, що клопотання (заяви) з приводу встановлення судового контролю за виконанням рішення не є окремими позовними вимогами, а отже розгляд судом такої заяви не може вплинути на повноваження суду щодо задоволення позову повністю чи частково або відмови в задоволенні позову повністю чи частково в розумінні статті 245 КАС України.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 21910427) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01 грудня 2014 року по 30 листопада 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 21910427) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01 грудня 2014 року по 30 листопада 2020 року згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІП та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» №159 від 21 лютого 2001 року у розмірі 32989 грн. 60 коп. (тридцять дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень, шістдесят копійок).

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко