Рішення № 100461659, 20.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року Справа № 160/14950/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБогатинської К.В., за участі: представника позивача представника відповідача представника третьої особи Біжко Ю.О., Зайцевої А.О., Риженко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу №160/14950/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Дніпровська міська рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2020 ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №423051 від 15.06.2015 р. за 2015 рік на суму 297,22 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №188-1303 від 04.07.2016 р. за 2016 рік на суму 46979, 20 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1004298/1-1311-0465 від 24.04.2018 р. за 2017 рік на суму 99596, 14 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1004298-1311-0465 від 24.04.2018 р. за 2018 рік на суму 99596, 14 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №15987-5050-0465 від 15.02.2019 р. за 2019 рік на суму 99 596, 14 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №44270-5040-0465 від 19.05.2020 р. за 2020 рік на суму 149, 39 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані протиправністю оскаржених податкових повідомлень-рішень. Так, позивач зазначила, що за спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу нараховані податкові зобов`язання зі сплати орендної плати з фізичних осіб за 2015-2020 рр. по земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , згідно укладеного між позивачем та Дніпропетровською міською радою договору оренди землі від 13.08.2004. Разом з тим, як стверджує ОСОБА_1 , з 31.03.2015 нею відчужено (продано) житловий будинок і земельну ділянку за означеною адресою на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ Консалтінг ПЛЮС». Враховуючи наведене, позивач вважає, що після укладення відповідних договорів купівлі-продажу та державної реєстрації права власності на житловий будинок і земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1 , позивач не є власником означених об`єкта та землі, у зв`язку з чим контролюючим органом незаконно нараховано їй податкові зобов`язання за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 відкрито провадження у справі №160/14950/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.01.2021. Останнє судове засідання по справі відбулося 20.04.2021. Окрім того, в означеній ухвалі суд поновив ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №423051 від 15.06.2015 та №188-1303 від 04.07.2016.

19.01.2021 до суду надійшов від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відзив на адміністративний позов (вх. №3932/21), в якому відповідач заперечив проти позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідач зазначив, що між позивачем та Дніпропетровською міською радою був укладений договір оренди землі від 13.08.2004, який зареєстровано в реєстрі за №5653, згідно з яким ОСОБА_1 прийняла у строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,0800 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 1210100000:06:033:0069. Цей договір укладено на 15 років. Отже, як стверджує контролюючий орган, позивач, як орендар земельної ділянки, за діючим (на момент виникнення грошових зобов`язань з орендної плати) та зареєстрованим у встановленому порядку договором оренди землі є платником орендної плати за земельну ділянку. У свою чергу, ТОВ «НФ КОНСАЛТІНГ ПЛЮС» як власник нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку в останнього не оформлені, не може вважатися платником орендної плати в розумінні п.288.2 ст.288 ПКУ до моменту виникнення відповідних прав на цю земельну ділянку. Означена правова позиція міститься в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України: категорія - 112.01: «З огляду на вказане, особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 Податкового кодексу України до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог ПК України не повинна сплачувати земельний податок». Крім того, відповідач звернув увагу суду на те, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 31.03.2015, житловий будинок малої поверховості АДРЕСА_2 , розташований на приватизованій земельній ділянці, площею 0,1 га, кадастровий номер 121010000:06:033:0068. Також відповідач зауважив, що законом встановлено обов`язок платника податків повідомляти контролюючий орган про зміну податкової адреси протягом місяця з дня, коли така зміна відбулася, з чим також погоджується й Верховний Суд у постановах від 12.02.2020 у справі №826/17798/18 і від 01.10.2019 у справі №640/21350/18. Враховуючи наведене й те, що ОСОБА_1 не надала до податкового органу відомостей про зміну своєї податкової адреси, відповідач вважає правомірним направлення спірних податкових повідомлень-рішень на адресу: АДРЕСА_3 , а тому оскаржені податкові повідомлення-рішення вважаються врученими, а грошові зобов`язання за ними узгодженими.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 у справі №160/14950/20 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Дніпровську міську раду (пр. Д. Яворницького, буд. 75, 49000, код ЄДРПОУ 26510514).

19.02.2021 до суду надійшла від ОСОБА_1 відповідь на відзив (вх. №13644/21), в якій позивач посилалася на позицію Верховного Суду, викладену в рішенні від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, згідно з якою при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача на земельну ділянку, на якій розташовано така будівля або споруда, припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Варто наголосити, що ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, а має місце заміна сторони в зобов`язанні. ОСОБА_1 зауважила, що у розумінні наведених у відповіді на відзив положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні, і що після відчуження об`єктів нерухомості позивачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості. Позивач наголосила, що саме така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 05.09.2018 по справі №904/9027/17, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 29.11.2018 по справі №915/1416/17, від 06.12.2018 по справі №902/1592/15, від 27.02.2019 у справі №913/661/17, від 06.03.2019 по справі №914/2687/17, від 04.04.2019 у справі №910/7197/18. ОСОБА_1 вважає, що відповідачем у відзиві не було наведено жодного спростування означених висновків Верховного Суду щодо застосування норм чинного законодавства у правовідносинах, про які йдеться у позовній заяві. Більш того, контролюючий орган, на думку позивача, не надав жодної оцінки таким нормам чинного законодавства, як ст. 120 ЗК України та ст. 7 Закону України «Про оренду землі», які саме визначають, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача земельної ділянки припиняється автоматично в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Окрім того, позивач наголосила, що відповідачем залишено поза увагою наведені у позовній заяві обставини, зокрема, те, що фактично споруди проданого позивачем житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані в тому числі й орендованій земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:06:033:0069, що підтверджується відомостями наданих до суду копій акта обстеження земельної ділянки №3/8-1018 від 31.10.2018 та висновку експертного дослідження №5501/5502-19 від 28.12.2019.

15.03.2021 до суду надійшли від представника Дніпровської міської ради пояснення (вх. №19923/21), в яких останній заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що всупереч положенням чинного законодавства України ОСОБА_1 не вчинено жодних дій щодо припинення права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:06:033:0069, після відчуження належного їй на праві приватної власності нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , а, отже, умови щодо припинення іншого речового права виконано не було. Також у поясненнях зауважено, що позивачем не надано жодної інформації про повідомлення (інформування) уповноважених органів стосовно зміни ОСОБА_1 місця реєстрації. Одночасно з цим, представник відповідача зазначив, що до повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не віднесено встановлення місця реєстрації платників податків, у зв`язку з чим змоги встановити місце перебування позивача у відповідача не було.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки відповідач при прийнятті оскаржених податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі №160/14950/20 суд здійснив заміну відповідача у справі №160/14950/20 на його правонаступника, а саме: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) замінено на його правонаступника Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658).

Представник позивача у судовому засіданні 20.04.2021 позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.04.2021 заперечив проти задоволення позовної заяви, просив відмовити у її задоволенні повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у судовому засіданні від 20.04.2021 заперечив проти задоволення позовної заяви, просив відмовити у її задоволенні повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та представника третьої особи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, судом встановлено таке.

13.08.2004 між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (Орендар) та Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) був укладений договір оренди землі, за умовами якого (п.п. 1.1, п.п. 1.2, п. 3.1) Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:06:033:0069. Цільове використання земельної ділянки за цим договором: обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,0800 га. Договір укладено на двадцять років.

На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, інші об`єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладання цього договору становить 272 462 грн. 78 коп. (п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 договору).

31.03.2015 між ОСОБА_1 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НФ Консалтінг Плюс» (Покупець) укладено:

- договір купівлі продажу житлового будинку (реєстраційний номер договору – 661), за умовами якого (п.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає та сплачує вартість за ціною та у порядку, що передбачена цим договором, житловий будинок малої поверховості АДРЕСА_1 , розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,1 га, кадастровий номер 1210100000:06:033:0068, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Опис об`єкта нерухомого майна: літ. А-1 – житловий будинок, загальною площею 517,4 кв.м., житловою площею 136, 9 кв.м.; літ. Б – альтанка; №1-5, 1 – споруди. За заявою власника житловий будинок малої поверховості АДРЕСА_1 , відчужується в цілому;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки (реєстраційний номер договору – 662), за умовами якого (п. 1.1, п. 1.4) Продавець передає у власність (продає), а Покупець приймає земельну ділянку розміром 0,1 га (у тому числі за земельними угіддями 0,1000 – під житловою забудовою одно- та двоповерховою), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , і сплачує за неї грошову суму у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Кадастровий номер 1210100000:06:033:0068.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер – 35683459 від 31.03.2015) 31.03.2015 до означеного реєстру внесено відомості про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ Консалтінг Плюс» на житловий будинок малої поверховості, загальною площею 517,4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер – 35684258 від 31.03.2015) 31.03.2015 до означеного реєстру внесено відомості про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ Консалтінг Плюс» на земельну ділянку, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 1210100000:06:033:0068, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Барвінківська, 19.

Згідно наявної у матеріалах справи копії Висновку експертного дослідження №5501/5502-19 від 28.12.2019, на земельній ділянці площею 0,0800 га, кадастровий номер 1210100000:06:033:0069, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані наступні об`єкти нерухомого майна: альтанка літ. Б, доріжки, стінки підпірні, огорожі, елементи благоустрою («альпійська гірка», квіткові вазони).

Контролюючими органами, правонаступником яких є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області були сформовані податкові повідомлення-рішення (форми "Ф"):

- податкове повідомлення-рішення за №423051 від 15.06.2015, згідно з яким Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області визначено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем – земельний податок з фізичних осіб за податковий період – 2015 рік в сумі 297, 22 грн.;

- податкове повідомлення-рішення за №188-1303 від 04.07.2016, згідно з яким Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області визначено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем – земельний податок з фізичних осіб за податковий період – 2016 рік в сумі 46979, 20 грн.;

-податкове повідомлення-рішення за №1004298/1-1311-0465 від 24.04.2018, згідно з яким Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області визначено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем – земельний податок з фізичних осіб за податковий період – 2017 рік в сумі 99596, 14 грн.;

- податкове повідомлення-рішення за №1004298-1311-0465 від 24.04.2018, згідно з яким Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області визначено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем – земельний податок з фізичних осіб за податковий період – 2018 рік в сумі 99596, 14 грн.;

- податкове повідомлення-рішення за №15987-5050-0465 від 15.02.2019, згідно з яким Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області визначено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем – земельний податок з фізичних осіб за податковий період – 2019 рік в сумі 99 596, 14 грн.;

- податкове повідомлення-рішення за №44270-5040-0465 від 19.05.2020, згідно з яким Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області визначено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем – земельний податок з фізичних осіб за податковий період – 2020 рік в сумі 149, 39 грн.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно із приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Положеннями п.п. 14.1.72, 14.1.73 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.п. 269.1.1, 269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з п. 270.1 ст. 270 ПК України, об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають за приписами ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З огляду на п.287.1 ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до пп. 287.6, 287.7 ст.287 ПК України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з п.п.288.2, 288.3 ст.288 ПК України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до п. е ч.1 ст.141 Земельного кодексу України (далі – ЗК України), підставами припинення права користування земельною ділянкою є: набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Частинами 1, 2 статті 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» №161-XIV від 06.10.1998, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Таким чином, припинення договору оренди з підстав набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, встановлено законом та не залежить від волі сторін, оскільки перехід права користування земельною ділянкою, на якій розміщені придбані будівлі, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, прямо передбачено Земельним кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №802/4133/15-а.

Суд зауважує, що у розумінні положень п.п. 14.1.73, п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14, п.п. 269.1.1, п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270, п. 287.7 ст. 287 ПК України, платником орендної плати є землекористувач, при цьому обов`язок зі сплати орендної плати виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права користування земельною ділянкою і триває до часу припинення (переходу) такого права.

Якщо фізичною чи юридичною особою набуто право власності на будівлю або його частину, які розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, плата за землю здійснюється особою, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування), а тому з часу набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю чи споруду.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду наведеною у постановах від 12.06.2018 у справі №815/5779/15, від 19.06.2018 у справі №822/2696/17.

Отже, суд враховує, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Таким чином, з 31.03.2015 ОСОБА_1 перестала бути власником чи користувачем об`єкта нерухомості та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Також окремо слід зауважити, що у позовній заяві було роз`яснено, що фактично споруди проданого позивачем житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані в тому числі і на орендованій земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:06:033:0069 перейшли у власність ТОВ «НФ Консалтинг Плюс».

Наведене підтверджується наданими ОСОБА_1 разом із позовною заявою копіями наступних документів, а саме:

- Акт обстеження земельної ділянки №3/8-1018 від 31.10.2018, складений представником Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, відповідно до якого на земельній ділянці, кадастровий номер: 1210100000:06:033:0069, - знаходиться споруда альтанка, яка є складовою опису житлового будинку по АДРЕСА_1 ;

- Висновок експертного дослідження №5501/5502-19 від 28.12.2019, складений Дніпропетровським НДІ судових експертиз, відповідно до якого, на земельній ділянці площею 0,0800 га, кадастровий номер 1210100000:06:033:0069, по АДРЕСА_1 , розташовані наступні об`єкти нерухомого майна, що є складовою домоволодіння в цілому: альтанка літ. Б, доріжки, стінки підпірні, огорожі, елементи благоустрою («альпійська гірка», квіткові вазони).

Натомість, відповідач у відзиві на адміністративний позов стверджує, що проданий позивачем об`єкт нерухомості знаходиться саме на земельній ділянці - 121010000:06:033:0068.

Вищенаведене свідчить про те, що контролюючим органом невірно розраховано суму плати за землю, оскільки ним не враховано особу платника.

При вирішенні спору, суд керується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.05.2018 у справі №П/811/1839/16, від 13.12.2018 у справі №826/16887/16, від 14.02.2019 у справі №820/855/17, від 13.03.2019 у справі №808/8734/15, від 12.03.2019 у справі №826/11633/16, від 23.01.2020 у справі №809/2498/14, від 21.05.2020 у справі №804/5484/16, від 06.11.2020 справа №826/10186/17. Верховний Суд у своїх рішеннях вказує на те, що платником плати за землю є власник нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці.

Таким чином, з моменту набуття права власності ТОВ «НФ Консалтінг Плюс» з 31.03.2015 на об`єкти нерухомості і земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , право оренди означеної земельної ділянки у позивача припинилося, що зумовлює відсутність у ОСОБА_1 обов`язку зі сплати орендної плати з часу державної реєстрації права власності ТОВ «НФ Консалтінг Плюс» на земельну ділянку та розташоване на ній нерухоме майно, за вищезазначеною адресою, а саме: з 31.03.2015.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заявлені ОСОБА_1 до суду позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно із приписами статті 132 КАС адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду позивачем понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на загальну суму 3462,08 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.1899959511.1 від 10.11.2020.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 КАС України, з огляду на те, що позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ ВП 44118658), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дніпровська міська рада (пр. Д. Яворницького, буд. 75, 49000, код ЄДРПОУ 26510514) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №423051 від 15.06.2015 (форми "Ф").

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №188-1303 від 04.07.2016 (форми "Ф").

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №1004298/1-1311-0465 від 24.04.2018 (форми "Ф").

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №1004298-1311-0465 від 24.04.2018 (форми "Ф").

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №15987-5050-0465 від 15.02.2019 (форми "Ф").

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №44270-5040-0465 від 19.05.2020 (форми "Ф").

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3462 (три тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 08 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 квітня 2021 року.

Суддя О.В. Царікова