Рішення № 100461586, 20.10.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року ЛуцькСправа № 140/7216/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2021 № 0018050902.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач в своїй господарській діяльності як підприємець, використовує транспортні засоби та зберігає для потреб власного споживання за місцем провадження діяльності - АДРЕСА_1 дизельне пальне в орендованій ємності, у зв`язку з чим 10.07.2021 по даному об`єкту відповідачу було подано повідомлення форми 20-ОПП. Крім того, 21.07.2020 позивачем у відповідача по цьому ж об`єкту була отримана відповідна ліцензія реєстраційний № 03050414202000742 з терміном дії з 27.07.2020 по 20.07.2025. Інших виробничих приміщень, територій, складів, ємностей для пального у с.Дідичі, крім тієї, яка розміщена за адресою АДРЕСА_1 у нього немає і ніколи не було.

Однак в період з 15.02.2021 по 17.02.2021 працівниками ГУ ДПС у Волинській області проведено фактичну перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки, в якому відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ст.15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”, а саме: невідповідність вказаного в ліцензії місця зберігання пального ( АДРЕСА_1 ) та фактичної адреси зберігання пального та ведення господарської діяльності ( АДРЕСА_1 ).

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 29.03.2021 № 0018050902, яким застосовано до позивача штрафну санкцію, передбачену статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”, на суму 500000,00 грн.

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованим. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що підприємницьку діяльність в АДРЕСА_1 , де і зберігається ємність із дизельним пальним, про що свідчать і згаданий договір оренди, і повідомлення форми 20-ОПП. Крім того, відповідно до довідки Олицької селищної ради №112 від 24.02.2021 у АДРЕСА_1 відсутня.

Вказує, що невідповідність адреси, вказаної у ліцензії, тій за якою дійсно зберігається ємність для пального і здійснюється позивачем господарська діяльність є лише технічною помилкою (опискою), допущеною ГУ ДПС у Волинській області при її видачі. На звернення позивача до відповідача із заявою про виправлення описки, ОСОБА_1 була видана нова ліцензія від 23.02.2021 у якій зазначено адресу: АДРЕСА_1 ).

Таким чином, позивач вважає, що жодним чином не порушував вимог ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09.08.2021 представник відповідача подав відзив на позовну заяву у якому зазначив, що проведеною перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР, а саме: невідповідність вказаного в ліцензії місця зберігання пального ( АДРЕСА_1 ) та фактичної адреси зберігання пального та ведення господарської діяльності ( АДРЕСА_1 ). Так, позивачем отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) серії АС реєстраційний номер 03050414202000742 від 21.07.2020 з терміном дії з 27.07.2020 до 27.07.2025 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно реєстру акцизних накладних «Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» за період з 01.04.2020 по 27.07.2020 (дата початку дії ліцензії) встановлено, що позивач придбав пальне (дизпаливо) загальним об`ємом 10237,1 л згідно 4 акцизних накладних: №1536 від 16.04.2020 на 2578,74 л; №1933 від 14.05.2020 на 2574,18 л; №1975 від 18.05.2020 на 2565,63 л; №2660 від 08.07.2020 на 2518,55 л. Вказане пальне згідно акцизних накладних постачалось на адресу: Ківерцівський р-н, с. Дідичі (РТП).

В ході фактичної перевірки встановлено, що ємність для зберігання пального знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність позивач, в якій станом на 17.02.2021 знаходилось 2500 л дизпалива. Однак, на момент проведення перевірки ліцензія на право зберігання пального за вказаною адресою відсутня.

Статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” передбачена відповідальність за зберігання пального без наявності ліцензії у вигляді штрафу 500 000 гривень.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції на суму 500000 грн., а саме: за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

З врахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 20.10.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

15.02.2021 працівниками ГУ ДПС у Волинській області, на підставі наказу від 08.02.2021 №805, направлень на перевірку від 08.02.2021 № 378-03-20-09-02, № 377-03-20-09-02 здійснено виїзд для проведення фактичної перевірки місця зберігання пального ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачу було вручено наказ, направлення та пред`явлено службові посвідчення, а також надано копію наказу, про що свідчить його власноручний підпис у вказаних документах. Перевірка проведена у присутності ОСОБА_1 .

Від отримання одного примірника акту перевірки та його підписання ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується відповідним актом від 17.02.2021 № 125/03-20-09-02/ НОМЕР_1 .

За результатами фактичної перевірки складено акт за реєстраційним №03/1439/09-01/3007904056 від 18.02.2021.

Перевіркою встановлено, що згідно договору оренди нерухомого майна від 01.12.2018 №01/12-1 ФОП ОСОБА_1 орендує майно у ТзОВ «Олицьке РТП» за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: котелюню (219 кв.м), СТО (1826,7 кв.м), трансформаторну підстанцію (24,1 кв.м).

Також згідно договору найму (оренди) майна від 01.12.2018, додаткової угоди до договору від 30.06.2020, акту приймання-передачі майна від 30.06.2020 ФОП ОСОБА_1 орендує у ТзОВ «Ківерціагромаш» резервуарну ємкість об`ємом 5 м. куб, по якій 10.07.2020 до органу ДПС подано повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20 – ОПП із зазначенням адреси місцезнаходження об`єкта оподаткування: АДРЕСА_1 .

Згідно реєстру акцизних накладних «Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» за період з 01.04.2020 по 27.07.2020 (дата початку дії ліцензії) встановлено, що позивач придбавав пальне (дизпаливо) загальним об`ємом 10237,1 л згідно 4 акцизних накладних: №1536 від 16.04.2020 на 2578,74 л; №1933 від 14.05.2020 на 2574,18 л; №1975 від 18.05.2020 на 2565,63 л; №2660 від 08.07.2020 на 2518,55 л. Вказане пальне згідно акцизних накладних постачалось на адресу: Ківерцівський р-н, с. Дідичі (РТП).

Всього за період з 01.04.2020 по 17.02.2020 згідно реєстру акцизних накладних «Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» встановлено, що позивач придбав пальне (дизпаливо) загальним об`ємом 30445,1 літр, згідно 12 акцизних накладних, яке постачалось на адресу: Ківерцівський р-н, с. Дідичі (РТП).

При проведенні фактичної перевірки місця зберігання пального ФОП ОСОБА_1 відповідно до ліцензії серії АС реєстраційний №0305414202000742 від 21.07.2020 з терміном дії з 27.07.2020 по 27.07.2025 за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що фактично адресою місця зберігання пального є: АДРЕСА_1 , що є порушенням вимог статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”, так як ліцензія на право зберігання пального за адресою: АДРЕСА_1 у ФОП ОСОБА_1 відсутня.

Згідно проведених замірів об`єму дизельного пального в ємності за адресою: АДРЕСА_1 встановлено його об`єм 2570 л.

На підставі акту перевірки №03/1439/09-01/3007904056 від 18.02.2021 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 29.03.2021 № 0018050902, яким застосовано до позивача штрафну санкцію, передбачену статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” на суму 500 000 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку та за результатами розгляду скарги, рішенням ДПС України від 29.06.2021 № 14458/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення від 29.03.2021 № 0018050902 залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

Позивач не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням контролюючого органу від 29.03.2021 № 0018050902 звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, визначає Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” від 19.12.1995 №481/95-ВР.

До вказаного Закону було внесено зміни Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів”, які набули чинності з 01.07.2019, зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Серед іншого, вказані зміни торкнулися, статті 15 Закону, приписи якої після 01.07.2019 ще змінювалися відповідно до Закону України №391-ІХ від 18.12.2019 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку” (чинного з 29.12.2019), та яка стосується спірних правовідносин і приведена нижче.

Абзацом п`ятдесят другим статті 1 Закону №481/95-BP визначено, що місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Згідно частини першої статті 15 Закону №481/95-BP оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Частиною восьмою статті 15 Закону №481/95-BP передбачено, що суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років (частина десята статті 15 Закону № 481/95-BP).

Разом з тим, згідно частин тридцять дев`ять-сорок два статті 15 Закону № 481/95-BP для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

З аналізу вищезазначених положень законодавства випливає висновок, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей.

Вказане вбачається як з визначення термінів “місце зберігання пального”, “зберігання пального”, так і з переліку документів, які слід надати для отримання ліцензії на право зберігання пального, адже надати такий перелік документів для пересувних ємностей та транспортних засобів неможливо, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території).

Частинами першою-третьою статті 17 Закону №481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500 000 гривень. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем стверджує, що ФОП ОСОБА_1 зберігав дизельне пальне об`ємом 2500 л за адресою: АДРЕСА_1 без відповідної ліцензії.

Проте, позивач не погоджується з таким твердженням відповідача та вказує, що придбане ним пальне для власних потреб зберігалось в орендованій ємності за місцем провадження господарської діяльності - АДРЕСА_1 . За місцем знаходження вказаного об`єкту було подано повідомлення за формою 20-ОПП до податкового органу та отримано відповідну ліцензію з терміном дії з 27.07.2020 по 27.07.2025.

Так, судом встановлено, що 01.12.2018 між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та ТзОВ «Олицьке ремонтно-транспортне підприємство» (орендодавець) укладено договір № 01/12-1 найму (оренди) нерухомого майна, відповідно до умов якого, орендодавець передає орендарю в оренду нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ремонтну майстерню (Р-2), загальною площею 3107,9 кв.м; котельню (Д-1), загальною площею 219 кв.м; станцію технічного обслуговування автомобілів (Б-2), загальною площею 1826,7 кв.м; трансформаторну підстанцію (Ж-2), загальною площею 24,1 кв.м.

Виконання умов договору підтверджується актом приймання-передачі.

Разом з цим, як слідує з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 орендує у ТзОВ «Ківерціагромаш» резервуарну ємність, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 30.06.2020.

10.07.2020 ОСОБА_1 за місцем знаходження вказаного об`єкта – АДРЕСА_1 подав контролюючому органу повідомлення за формою 20-ОПП.

При цьому, отримавши в оренду резервуар, ОСОБА_1 отримав ліцензію на право зберігання пального (включно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: АДРЕСА_1 , з терміном дії з 21.07.2020 по 21.07.2025.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач наголошує на наявність описки у ліцензії, допущеної контролюючим органом під час її оформлення у зазначенні номеру будівлі, а саме: замість АДРЕСА_2 .

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що відповідно до первинних документів, позивач орендує нежитлові приміщення у ТзОВ «Олицьке ремонтно-транспортне підприємство», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Резервуар для зберігання пального також розташовано за вказаною адресою, про що було подано податковому органу і повідомлення за формою № 20-ОПП.

Більше того, як вбачається з довідки Виконавчого комітету Олицької селищної ради від 24.03.2021 № 112, у селі Дідичі Ківерцівського району відсутня поштова адреса АДРЕСА_3 .

В той же час, позивач після проведення 15.02.2021 фактичної перевірки, виявивши відмінності в ліцензії та даними поданими за формою № 20-ОПП щодо місця знаходження акцизного складу, ФОП ОСОБА_1 отримав ліцензію, оформлену на новому бланку з врахуванням змін, а саме із зазначенням адреси зберігання відповідно до повідомлення про місце зберігання пального – АДРЕСА_1 , терміном дії з 25.02.2021 до 25.02.2025.

З наявних у матеріалах справі доказів вбачається, що ФОП ОСОБА_1 проводить свою господарську діяльність саме за адресою: АДРЕСА_1 , за якою і знаходиться орендоване майно.

Тобто, з наведеного вбачається, що штрафні санкції за порушення вимог законодавства застосовані до позивача за те, що уповноваженими службовими особами ДПС була допущена описка в нумерації приміщення, де знаходиться ємність для зберігання пального при оформленні ліцензії реєстраційний номер 03050414202000742 від 21.07.2020.

Вказане, на думку суду, не може свідчити про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог чинного законодавства.

В той же час, суд зазначає, що будь-яких належних і допустимих доказів, які б вказували на те, що позивачем зберігалось дизельне пальне без відповідної ліцензії до акту перевірки не долучено.

Крім того, суд зазначає, що із наданого позивачем пояснення, вбачається, що в період з 01.04.2020 по 26.07.2020 (дата отримання ліцензії) пальне, що поступало на адресу ведення господарської діяльності ( АДРЕСА_1 ) розливалося в баки транспортних засобів, які є у його власності. Після отримання ліцензії алгоритм розливу не змінився, окрім випадків, коли об`єм пального перевищував об`єм баків транспортних засобів, що експлуатуються. В такому випадку надлишок пального зливається в ємність, що знаходиться на території підприємства, яка ним орендується. Розподіл пального відбувається згідно акту списання дизельного палива, використаного для заправки транспортних засобів.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи, а також норм діючого законодавства, суд дійшов до переконливого висновку про те, що відповідачем не доведено факту зберігання позивачем пального без наявності ліцензії.

Крім того, судом встановлено, що у провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебувала справа № 161/4129/21 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_4 до відповідальності за скоєння ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

За результатами розгляду матеріалів, які надійшли від Головного управління ДФС у Волинській області відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.04.2021 у справі №161/4129/21, що набрала законної сили, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. При цьому, суд дійшов відповідного висновку з огляду на те, що окрім протоколу про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які докази, що підтверджують факт порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статті 15 Закону №481/95-BP.

Тобто і у справі про вчинення адміністративного правопорушення закрито провадження через відсутність встановленого факту адміністративного правопорушення, яке за складом ідентичне податковому правопорушенню.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, оскільки факт здійснення зберігання пального ФОП ОСОБА_1 без наявності ліцензії не доведений відповідачем належними та допустимими доказами, тому правові підстави для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу, передбаченого статтею 17 Закону №481, відсутні.

А тому податкове повідомлення-рішення від 29.03.2021 № 0018050902 про застосування до позивача штрафу у розмірі 500 000,00 грн є протиправним і підлягає скасуванню, а позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland” від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain” від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що з врахуванням вищенаведеного інші доводи позивача не мають значення для вирішення справи, тому не надає їм правової оцінки.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області слід стягнути судовий збір у сумі 5000,00 грн, сплачений платіжним дорученням від 09.07.2021 № 2478.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 29.03.2021 № 0018050902.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в сумі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 43143484).

Суддя Р.С. Денисюк