Рішення № 10046134, 20.05.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

справа № 5020-10/109 Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

(вул. Горького, 127, м. Київ, 03150)

в особі Філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в Автономній Республіці Крим

(вул. Набережна ім 60-річчя СРСР, 28, м. Сімферополь, 95000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лінарт»

(вул. Ангарська, 10-А, м. Севастополь 99703)

про стягнення 4513445,52 грн., у тому числі: 4490334,15 грн. –основний борг, 23111,37 грн. –пеня.

за участю представників:

позивача –Голубєвої Н.А., довіреність №010-01/8678 від 27.11.2009;

відповідача –Лінніка П.Ю., директора, протокол б/н від 20.10.2008; Терещенка С.В., довіреність б/н від 10.10.2009.

Публічне акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в Автономній Республіці Крим (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лінарт” (далі –Відповідач) про стягнення 4713445,52 грн., у тому числі: 4490334,15 грн. – основний борг, 58077,02 –відсотки за жовтень 2009 року, 66721,06 грн. –відсотки за листопад 2009 року, 68945,17 грн. –відсотки за грудень 2009 року, 23111,37 грн. –пеня, 883,01 грн. –плата за управління кредитом за червень 2009 року, 885,76 грн. – плата за управління кредитом за липень 2009 року, 897,57 грн. –плата за управління кредитом за серпень 2009 року, 898,42 грн. –плата за управління кредитом за вересень 2009 року, 898,01 грн. –плата за управління кредитом за жовтень 2009 року, 897,24 грн. –плата за управління кредитом за листопад 2009 року, 896,74 грн. –плата за управління кредитом за грудень 2009 року.

Заявою від 22.04.2010 /а.с.145 т.1/ Позивач зменшив позовні вимоги у зв’язку з частковою оплатою заборгованості Відповідачем, просить стягнути 4613445,52 грн.

Заявою від 11.05.2010 /а.с.6 т.2/ Позивач зменшив позовні вимоги у зв’язку з частковою оплатою заборгованості Відповідачем, просить стягнути 4513445,52 грн., у тому числі: 4490334,15 грн. –основний борг, 23111,37 грн. –пеня.

Представник Позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач надав відзив на позовну заяву /а.с. 2-3 т.2/, у якому уточнені позовні вимоги визнав повністю. Також Відповідач надав клопотання /а.с.1/, у якому просить розстрочити виконання рішення суду у справі №5020-10/109 в порядку пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та згідно з графіком /а.с.1 т.2 –на зворотному боці/, узгодженим з Позивачем.

          Представник відповідача проти задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення щодо стягнення 4513445,52 грн., у тому числі: 4490334,15 грн. –основний борг, 23111,37 грн. –пеня, не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                            ВСТАНОВИВ:          

          13.07.2006 між Публічним акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в Автономній Республіці Крим (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лінарт” (Позичальник) укладений кредитний договір №7306К13 (далі –Договір), предметом якого є надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) на таких умовах:

          ліміт кредитної лінії –1200000,00 доларів США. (пункт 3.2.1 Договору),

          кінцевий строк погашення кредиту –13.07.2009 (пункт 3.2.3 Договору),

          проценти за користування кредитом –в доларах США: ставка LIBOR + 6,75%, але не менше ніж 12% річних, в українській гривні: облікова ставка НБУ + 9,5%, але не менше ніж 18% річних. У разі невиконання Позичальником умов щодо повернення в строк до 01.10.2006 на рахунки не менше ніж 80% загальних грошових надходжень протягом всього терміну дії кредитної угоди, процентна ставка встановлюється на рівні - в доларах США: ставка LIBOR + 8,75%, але не менше ніж 14% річних, в українській гривні: облікова ставка НБУ + 11,5%, але не менше ніж 20% річних (пункт 3.2.6 Договору).

Пунктами 3.4, 3.5 Договору визначений порядок погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, зокрема, погашення кредиту здійснюється в порядку та строки згідно Графіка повернення кредиту, який є невід’ємною частиною Договору, а проценти за користування кредитом сплачуються не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Відповідно до пункту 3.2.7 розмір плати за управління кредитом: 0,02% від ліміту кредитної лініїї, визначеного у пункті 3.2.1 даного Договору, щомісяця.

                    При цьому, пунктами 3.2.10, 7.1–7.5 Договору передбачена відповідальність позичальника за порушення строків перерахування сум кредиту, процентів за користування кредитом та інших платежів згідно умов кредитного договору, а саме, - позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань, та плату за зобов’язання у розмірі 2 % річних.

                    Строк дії договору встановлений з дати його підписання до дати повного виконання сторонами зобов’язань за Договором /пункт 8.1 Договору/.          

До Договору укладені додаткові угоди: №7306К13-1 від 12.01.2007 /а.с24/, №7306К13-2 від 30.08.2007 /а.с.25/, №7306К13-3 від 31.08.2009 /а.с.26-27/, №7306К13-4 від 22.10.2007 /а.с.28/, №7306К13-5 від 31.01.2008 /а.с29/, №7306К13-6 від 06.02.2008 /а.с.30-31/, №7306К13-7 від 05.01.2009 /а.с.32/, №77306К13-8 від 12.01.2009 /а.с.33-34/, №77306К13-9 від 06.02.2009 /а.с.35/, №77306К13-10 від 07.05.2009 /а.с.36/, №77306К13-11 від 06.05.2009 /а.с.37/, №77306К13-12 від 23.11.2009 /а.с.38/, №77306К13-13 від 13.01.2010 /а.с.39/, №77306К13-14 від 29.01.2010 /а.с.40/, №77306К13-15 від 05.03.2010 /а.с.41/, якими умови Договору частково змінені.

Додатковою угодою №7306К13-3 від 31.08.2009 /а.с.26-27/ змінено кінцевий термін погашення кредиту, а саме: 13.03.2011.

          На виконання умов кредитного договору Позивач надав Відповідачу кредитні кошти в сумі 372636,00 дол. США та 10998300,68 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, меморіальними ордерами /а.с.54-72/ та випискою по рахунку Відповідача /а.с.73-89/.

                    Однак, як стверджує Позивач та визнає Відповідач, останній свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 11.05.2010 заборгованість склала стягнення 4513445,52 грн., у тому числі: 4490334,15 грн. –основний борг, 23111,37 грн. –пеня.

                    Сума заборгованості підтверджується актом звірення взаєморозрахунків між сторонами Договору станом на 22.04.2010, підписаним представниками обох сторін без зауважень /а.с.132-138/.

01.02.2010 Позивач направив на адресу Відповідача претензію (вих. № 084-07/283) з вимогою погасити існуючу заборгованість перед банком /а.с.52/. Претензія отримана уповноваженою особою Відповідача 20.10.2009, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення /а.с.53/.

Водночас, з метою забезпечення повернення наданих банком кредитних коштів за Договором, 13.07.2006 між Банком (Іпотекодержатель) та Відповідачем (Іпотекодавець) був укладений договір іпотеки №1026 /а.с.42-46/ (далі - Договір іпотеки, відповідно до умов якого іпотекою за цим Договором забезпечуються всі вимоги Іпотекодержателя, що випливають із: кредитного договору №7306К13 від 13.07.2006, укладеного між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем (пункт 1.1. Договору іпотеки).

Договорами: №344 від 05.10.2007 /а.с.47/, №749 від 06.02.2008 /ас.48/, №26 13.01.2009 /а.с.49-50/, до Договору іпотеки вносились певні зміни.

Відповідно до пункту 1.3 Договору іпотеки (зі змінами) предметом іпотеки є: риболовне судно «Азов», 1986 року побудови, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лінарт»на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на судно серії РУ №02951, виданого під № 319 від 08 січня 2009 року Капітаном Севастопольського морського рибного порту, ідентифікаційний номер судна ІМО 8723256, та Свідоцтвом про право плавання під державним прапором України серії РР №004013, виданого під № 319 від 08 січня 2010 року Капітаном Севастопольського морського рибного порту.

Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Сергейчук С.Д. та зареєстрований в реєстрі за №1026.

Вартість предмета іпотеки згідно з пунктом 1.6 договору (зі змінами), за домовленістю сторін складає 7323500,00 грн.

Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін) /а.с.51 т.1/ підтверджується право Іпотекодержатель щодо задоволення своїх вимог за рахунок Предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця

Також, 09.03.2010 між Банком (Іпотекодержатель) та Відповідачем (Іпотекодавець) був укладений договір іпотеки №321 /а.с.42-46/ відповідно до умов якого іпотекою за цим Договором забезпечуються всі вимоги Іпотекодержателя, що випливають із: кредитного договору №7306К13 від 13.07.2006, укладеного між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем (пункт 1.1. Договору іпотеки).

Договором №319 від 10.03.2010 до Договору іпотеки №321 від 09.03.2010 вносились певні зміни.

Відповідно до пункту 1.3 Договору іпотеки (зі змінами) предметом іпотеки є: риболовне судно «Средняя коса», 1983 року побудови, яке належить ТОВ «Фірма «Лінарт»на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на судно серії СЕ №05444, виданого під №266 від 08 лютого 2006 року Капітаном Севастопольського морського рибного порту, ідентифікаційний номер судна ІМО 8138657 та Свідоцтвом про право плавння під державним прапором України серії РА №05445, виданого під №266 від 08 лютого 2006 року Капітаном Севастопольського морського рибного порту.

Вартість предмета іпотеки згідно з пунктом 1.4 Договору іпотеки №321 від 09.03.2010 (зі змінами), за домовленістю сторін складає 2100000,00 грн.

          Пунктом 5.6 Договору іпотеки №321 від 09.03.2010 та пунктом 5.6 Договору іпотеки №1026 від 13.07.2006 визначений спосіб реалізації Предмета іпотеки, на який звертається стягнення шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, якщо інше не передбачено рішенням суду, з дотриманням вимог чинного законодавства.

          Статтею 39 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

                    —загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

                    —опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

                    —заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

                    —спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

                    —пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

                    —початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи з положень статті 41 Закону України „Про іпотеку” та пунктів 5.6 Договору іпотеки №321 від 09.03.2010 та Договору іпотеки №1026 від 13.07.2006, якими передбачена можливість реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах, позовні вимоги про встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження підлягають задоволенню.

                    Викладені обставини з’явилися підставою для звернення Позивача до суду із зазначеним позовом.

                    Дослідивши матеріали справи та наявні докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

                    Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання Відповідачем умов кредитного договору в частині сплати кредиту, процентів за користування ним та інших платежів за Договором, у зв’язку з чим вони підлягають регулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

                    Зі змісту частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі прострочення позичальником сплати чергової суми у позикодавця виникає право вимагати сплати всієї суми позики, яка залишилася несплаченою. Тобто, вважаються такими, що настали всі строки платежу по всій позиції в цілому.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України також передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов`язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.

                    Аналогічну умову містить і кредитний договір №7306К13 від 13.07.2006 /пункти 3.4, 3.5, 5.1.1, 5.1.3 Договору/.

                    Як слідує з матеріалів справи, згідно з пунктом 3.4.1 Договору Позивачем та Відповідачем був підписаний графік погашення кредиту, який є його невід’ємною частиною.

                    Судом встановлено, що позичальником обов’язок щодо повернення кредиту та відсотків за користування кредитом виконаний не повністю.

                    Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

                    Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

                    Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 4490334,15 грн., обґрунтовані і підлягають задоволенню.

                    Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

          В пункті 7.2 Договору зазначається, що у разі невиконання зобов'язань згідно з п.п. 3.4.1, 3.5.1 договору ТОВ «Фірма«Лінарт»сплачує банку пеню, розмір якої відповідно до п. 3.2.10 договору складає подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період,за який нараховувалась пеня.

          На підставі зазначеного, Позивач просить стягнути пеню за простроченими відсотками, платами, основним боргом за період з 08.06.2009 по 03.12.2009 року - 23 111,37 грн.

                    Перевіривши розрахунок пені, складений Позивачем /а.с.93-94/, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, зокрема, положень частини шостої статті 232 Господарського кодексу України статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” стосовно строків та розміру нарахування пені, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи ту обставину, що Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду у справі №5020-10/109 за наступним графіком:

- Травень 2010 року – 20000,00 грн.

- Червень 2010 року – 20000,00 грн.

- Липень 2010 року – 60000,00 грн.

- Серпень 2010 року – 60000,00 грн.

- Вересень 2010 року – 60000,00 грн.

- Жовтень 2010 року – 60000,00 грн.

- Листопад 2010 року – 60000,00 грн.

- Грудень 2010 року – 60000,00 грн.

- Січень 2011 року – 10000,00 грн.

- Лютий 2011 року – 140000,00 грн.

- Березень 2011 року – 150000,00 грн.

- Квітень 2011 року – 160000,00 грн.

- Травень 2011 року – 160000,00 грн.

- Червень 2011 року – 160000,00 грн.

- Липень 2011 року – 170000,00 грн.

- Серпень 2011 року – 170000,00 грн.

- Вересень 2011 року – 170000,00 грн.

- Жовтень 2011 року – 170000,00 грн.

- Листопад 2011 року – 170000,00 грн.

- Грудень 2011 року – 180000,00 грн.

- Січень 2012 року – 20000,00 грн.

- Лютий 2012 року – 160000,00 грн.

- Березень 2012 року – 180000,00 грн.

- Квітень 2012 року – 185000,00 грн.

- Травень 2012 року – 185000,00 грн.

- Червень 2012 року – 185000,00 грн.

- Липень 2012 року – 185000,00 грн.

- Серпень 2012 року – 185000,00 грн.

- Вересень 2012 року – 195000,00 грн.

- Жовтень 2012 року – 195000,00 грн.

- Листопад 2012 року – 195000,00 грн.

- Грудень 2012 року – 195000,00 грн.

- Січень 2013 року – 20000,00 грн.

- Лютий 2013 року – 178445,52 грн. (включаючи суму пені 23111,37 грн.),

а Позивач не заперечує проти надання розстрочення виконання рішення суду за цим графіком, суд вважає можливим розстрочити виконання рішення суду у справі №5020-10/109 за наведеним графіком.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лінарт” (вул. Ангарська, 10-А, м. Севастополь, 99703, ідентифікаційний код 19449122, р/р №2600701734757/840, №2600701734757/980, №2600900144757/840, №2600900144757/980 у філії ПАБ “Державний експортно-імпортний банк України” в Автономній Республіці Крим, МФО 324786, р/р №26005310000301 у філії АБ “Південний”в м. Севастополі, МФО 384919, р/р №260003128501 у філії АБ “Південний”в м. Ялта, МФО 384919, р/р №2600510133001 у СФ “Укргазбанк”, м. Севастополь, МФО 324797, р/р №2600301300046 у ТОВ “Укрпромбанк”, м. Севастополь, МФО 384834, р/р №26006001800001 у СФ “УкрСиббанк”, м. Севастополь, МФО 384588, р/р №26002301336351 у СФ ЗАТ “Промінвестбанк”, м. Севастополь, МФО 384515, р/р №260093908201 у СФ ЗАТ “Банк Петрокоммерц –Україна”, м. Севастополь, МФО 300120, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в Автономній Республіці Крим (вул. Набережна ім. 60-річчя СРСР, 28, м. Сімферополь, 95000, ідентифікаційний код 09805188) суму заборгованості у розмірі 4513445,52 грн. (чотири мільйони п’ятьсот тринадцять тисяч чотириста сорок п’ять грн. 52 коп.), у тому числі: 4490334,15 грн. –основний борг, 23111,37 грн. - пеня за простроченими відсотками, платами, основним боргом, шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки:

- риболовне судно «Азов», 1986 року побудови, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лінарт»на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на судно серії РУ №02951, виданого під №319 від 08 січня 2009 року Капітаном Севастопольського морського рибного порту, ідентифікаційний номер судна ІМО 8723256, та Свідоцтвом про право плавання під державним прапором України серії РР №004013, виданого під № 319 від 08 січня 2010 року Капітаном Севастопольського морського рибного порту;

- риболовне судно «Средняя коса», 1983 року побудови, яке належить ТОВ «Фірма «Лінарт»на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на судно серії СЕ №05444, виданого під №266 від 08 лютого 2006 року Капітаном Севастопольського морського рибного порту, ідентифікаційний номер судна ІМО 8138657 та Свідоцтвом про право плавння під державним прапором України серії РА №05445, виданого під №266 від 08 лютого 2006 року Капітаном Севастопольського морського рибного порту.

Розстрочити виконання рішення на суму 4513445,52 грн. (чотири мільйони п’ятьсот тринадцять тисяч чотириста сорок п’ять грн. 52 коп.) на 35 (тридцять п’ять) місяців. Стягнення здійснити наступним чином:

- Травень 2010 року – 20000,00 грн.

- Червень 2010 року – 20000,00 грн.

- Липень 2010 року – 60000,00 грн.

- Серпень 2010 року – 60000,00 грн.

- Вересень 2010 року – 60000,00 грн.

- Жовтень 2010 року – 60000,00 грн.

- Листопад 2010 року – 60000,00 грн.

- Грудень 2010 року – 60000,00 грн.

- Січень 2011 року – 10000,00 грн.

- Лютий 2011 року – 140000,00 грн.

- Березень 2011 року – 150000,00 грн.

- Квітень 2011 року – 160000,00 грн.

- Травень 2011 року – 160000,00 грн.

- Червень 2011 року – 160000,00 грн.

- Липень 2011 року – 170000,00 грн.

- Серпень 2011 року – 170000,00 грн.

- Вересень 2011 року – 170000,00 грн.

- Жовтень 2011 року – 170000,00 грн.

- Листопад 2011 року – 170000,00 грн.

- Грудень 2011 року – 180000,00 грн.

- Січень 2012 року – 20000,00 грн.

- Лютий 2012 року – 160000,00 грн.

- Березень 2012 року – 180000,00 грн.

- Квітень 2012 року – 185000,00 грн.

- Травень 2012 року – 185000,00 грн.

- Червень 2012 року – 185000,00 грн.

- Липень 2012 року – 185000,00 грн.

- Серпень 2012 року – 185000,00 грн.

- Вересень 2012 року – 195000,00 грн.

- Жовтень 2012 року – 195000,00 грн.

- Листопад 2012 року – 195000,00 грн.

- Грудень 2012 року – 195000,00 грн.

- Січень 2013 року – 20000,00 грн.

- Лютий 2013 року – 178445,52 грн. (включаючи суму пені 23111,37 грн.)

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лінарт” (вул. Ангарська, 10-А, м. Севастополь, 99703, ідентифікаційний код 19449122, р/р №2600701734757/840, №2600701734757/980, №2600900144757/840, №2600900144757/980 у філії ПАБ “Державний експортно-імпортний банк України” в Автономній Республіці Крим, МФО 324786, р/р №26005310000301 у філії АБ “Південний”в м. Севастополі, МФО 384919, р/р №260003128501 у філії АБ “Південний”в м. Ялта, МФО 384919, р/р №2600510133001 у СФ “Укргазбанк”, м. Севастополь, МФО 324797, р/р №2600301300046 у ТОВ “Укрпромбанк”, м. Севастополь, МФО 384834, р/р №26006001800001 у СФ “УкрСиббанк”, м. Севастополь, МФО 384588, р/р №26002301336351 у СФ ЗАТ “Промінвестбанк”, м. Севастополь, МФО 384515, р/р № 260093908201 у СФ ЗАТ “Банк Петрокоммерц –Україна”, м. Севастополь, МФО 300120, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в Автономній Республіці Крим (вул. Набережна ім. 60-річчя СРСР, 28, м. Сімферополь, 95000, ідентифікаційний код 09805188) витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500,00 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.).

          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М.Юріна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 25.05.2010.