Ухвала суду № 100461113, 18.10.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6084/14-ц

Провадження № 2-с/161/44/21

У Х В А Л А

18 жовтня 2021 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області за заявою Державного комунального підприємства “Луцьктепло” про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги по теплопостачанню з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Боржник звернувся до суду із вказаною заявою.

Крім того, просить поновити строк на подання вказаної заяви, у зв`язку із тим, що судового наказу він не отримував, вказує, що не проживав за адресою АДРЕСА_1 і вважає, що є законні підстави для поновлення строку. Зауважує, що дізнався про існування судового наказу з листа Другого відділу ДВС у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 03.08.2021.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив таке.

Згідно з ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2014 року Луцький районний суд Волинської області виніс судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , який проживає: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , на користь стягувача – Державного комунального підприємства “Луцьктепло” заборгованість за надані послуги по теплопостачанню в розмірі 14583,25 грн., інфляційні нарахування в сумі 67,79 грн., три відсотки річних в розмірі 660,57 грн., а також стягнути 121,80 грн. судового збору.

Суд зазначає, що викладені у заяві причини пропуску строку для подання заяви про скасування судового наказу, на переконання суду, не є поважними.

Так, згідно з п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на викладене, оскільки наказ був направлений на адресу, де був зареєстрований боржник, що підтверджується довідкою з місцевого обчислювального центру, суд дійшов висновку, що день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "за терміном зберігання" свідчить про відмову боржника отримати судовий наказ за адресою його місцезнаходження, за якою він зареєстрований у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення боржнику наказу суду в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України.

Варто зауважити, що згідно зі ст. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання

Особи , які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.

Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Судовий наказ Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.07.2014 у справі №161/6084/14-ц було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/38396371), а тому боржник міг ознайомитися з текстом вказаного наказу.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Поряд з цим, суд зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку поважними не є, за відсутності обставин, які об`єктивно перешкоджали заявнику реалізувати своє право на подання заяви про скасування наказу протягом законодавчо встановленого строку та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Таким чином, суд не визнає причини пропуску строку передбаченого ч.1 ст. 127 ЦПК України поважними з огляду на те, що суду не доведено підстав, які об`єктивно перешкоджали вчасно звернутися з заявою.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи та постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами (пункт 46 рішення у справі «Рябих проти Росії»).

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи вищевикладене, оскільки заява про скасування судового наказу подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 ЦПК України та причини пропуску строку на звернення, визнані судом неповажними, суд приходить до висновку, що заява підлягає поверненню.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 12, 127, 170, 171, 260, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви про поновлення строку на подання ОСОБА_1 заяви про скасування судового наказу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.07.2014 року по справі № 161/6084/14-ц - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 08.07.2014 року по справі № 161/6084/14-ц про стягнення заборгованості за надані послуги по теплопостачанню – повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. Присяжнюк