Рішення № 100461066, 21.10.2021, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/5193/21

Провадження № 2/159/1226/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого - судді Панасюка С.Л.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Ковелі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Ковельський відділ державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача.

Вимоги обґрунтовані тим, що на підставі виконавчого напису № 92412, вчиненого 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., з позивача на користь ТОВ «Веллфін» стягнуто кошти в сумі 49030,40 грн. Позивач зазначає, що заборгованість є спірною. Позивач просила визнати виконавчий напис Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. від 15.07.2021 за № 92412 про стягнення з неї на користь ТОВ «Веллфін» заборгованості в сумі 49030,40 гривень таким, що не підлягає виконанню.

Заперечення відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав.

Мотивувальна частина рішення.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м. Львів) Веселухи Ю.В. від 23.08.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 66593406 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Веллфін» коштів в сумі 49030,40 грн. на підставі виконавчого напису № 92412, вчиненого 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В.

Статтею 18 ЦК України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування визначений Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок) та постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі Перелік документів).

Згідно ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису, стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява також може містити іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису у разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Згідно зі статтею 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Також на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Разом з тим, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості боржника перед стягувачем, хоча сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про безспірність заборгованості боржника, а тому боржник в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Під час розгляду справ такої категорії суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур та факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, та чи була вона саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил дослідження доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду № 201/11696/16-ц від 10 квітня 2019 року.

Судом встановлено, що позивач будь-яких претензій чи заяв, а також вимог про наявність заборгованості та погашення боргу від ТОВ «Веллфін» чи приватного нотаріуса бутанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. не отримувала.

Позивач не була проінформована про існування заборгованості та її розмір, чим, в свою чергу, була позбавлена права оскаржити вимогу у судовому порядку або виставити письмове заперечення ТОВ «Веллфін» чи нотаріусу.

Нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідач ТОВ «Веллфін» не довів, що між сторонами існують договірні відносини, як і не довів свої вимоги про стягнення з позивача заборгованості на підставі виконавчого напису.

Таким чином, оскаржуваний виконавчий напис вчинений протиправно, тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ТОВ «Веллфін» в користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 908 грн.

Керуючись ст.ст.7-10, 12, 13, 142, 206, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст.18, 257, 626, 627, 1049, 1054 ЦК України, на підставі ст.88 Закону України «Про нотаріат», суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни від 15 липня 2021 року за № 92412 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» коштів в сумі 49030,40 гривень таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін», розташоване за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ: 39952398.

Третя особа: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, місце здійснення нотаріальної діяльності: АДРЕСА_2).

Третя особа: Ковельський відділ державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), розташоване за адресою: м. Ковель, вул. Кармелюка, 4, код за ЄДРПОУ: 34898111.

Головуючий:С. Л. Панасюк