Вирок № 100460838, 20.10.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4894/21

Провадження № 1-кп/740/387/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2021 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Гагаріної Т.О., при секретарі Ісаєнко А.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Ніжині обвинувальний акт з угодою про примирення від 31.08.2021, укладеною між представником потерпілого Цись В.П. та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021275380000380 від 28.07.2021, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин Чернігівської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,

за участю прокурора Колоші О.В.

представника потерпілого Цись В.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

встановив:

23.07.2021 близько о 16 годині 00 хвилини, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні торгівельного залу магазину «Сільпо» за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Незалежності, 36/1, в якому здійснює господарську діяльність ТОВ «Сільпо-Фуд», маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, з корисливого мотиву, скориставшись вільним доступом до вітрини магазину, впевнившись, що його дії непомітні для сторонніх осіб, здійснив крадіжку товарів, а саме: шоколаду «Milka» у кількості 12 шт., вагою 90 г ціною 23,74 грн. кожна, загальною вартістю 284,90 грн. У подальшому ОСОБА_1 заховавши викрадене майно в сумку, не розрахувавшись за вищевказаний товар на касі, вийшов з магазину, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 27.07.2021 близько о 15 годині 00 хвилини, перебуваючи у приміщенні торгівельного залу магазину «Сільпо» за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Незалежності, 36/1, в якому здійснює господарську діяльність ТОВ «Сільпо-Фуд», маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, з корисливого мотиву, скориставшись вільним доступом до вітрини магазину, впевнившись, що його дії непомітні для сторонніх осіб, повторно вчинив дії, спрямовані на таємне викрадення товарів, а саме: шоколаду «Milka» у кількості 19 шт., вагою 90 г ціною 23,74 грн. кожна, загальною вартістю 451,09 грн. У подальшому ОСОБА_1 заховавши викрадене майно в сумку, не розрахувавшись за вищевказаний товар на касі, намагався покинути приміщення магазину, однак був зупинений працівниками охорони.

Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений охоронниками ТОВ «Сільпо-Фуд» біля виходу з приміщення магазину.

Під час досудового слідства 31.08.2021 між представником потерпілого ТОВ «Сільпо-Фуд» Цись В.П.та підозрюваним ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, яка разом з обвинувальним актом направлена до суду та отримана судом 01.09.2021.

Згідно з угодою про примирення підозрюваний ОСОБА_1 повному обсязі визнав правову кваліфікацію своїх дій, свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст.15 ч. 2 ст.185 КК України, збитки ТОВ «Сільпо-Фуд» відшкодував в повному обсязі.

Сторони погодили покарання ОСОБА_1 за вказані кримінальні правопорушення: за ч.1 ст.185 КК України у виді 100 годин громадських робіт та за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання встановивши йому іспитовий строк 1 рік.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених в угоді про примирення, визнав повністю, щиро розкаявся, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання. Пояснив, що наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, йому зрозумілі, укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, насильства, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Представник потерпілого Цись В.П. у судовому засіданні зазначив, що шкода, завдана злочином, відшкодована у повному обсязі, умови угоди про примирення, укладеної між ним та підозрюваними 31.08.2021, він розуміє і підтримує, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, йому зрозумілі, просить суд затвердити угоду про примирення.

Прокурор вважав, що підстав для повернення обвинувального акту, передачі його за підсудністю або закриття провадження немає і не заперечував проти затвердження угоди про примирення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 ч.3 ст.314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст.468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винними - це таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та закінчений замах на таємне викрадення майна (крадіжка) вчинена за повторно, яке органом досудового розслідування було правильно кваліфіковане за ч.1 ст.185 КК України та ч.2 ст.15 ч. 2 ст.185 КК України, і відповідно до ст.12 КК України є проступком та нетяжким злочином.

Оцінюючи зміст угоди та суб`єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою № 9043/05 від 29 квітня 2014 року. Зокрема, у рішенні у цій справі Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов`язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов`язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини. Він також має переконатися в тому, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують визнання обвинуваченим вини в угоді або ж визнавальні свідчення, надані обвинуваченим (п.67).

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані судом до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

За таких обставин, суд, переконавшись, що існують фактичні підстави для визнання винуватості, сторони примирилися і укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов`язання, взяті за угодою обвинуваченими, виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, характеру і тяжкості обвинувачення, особі обвинуваченого, які раніше не судимий, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, відсутність негативних характеристик за місцем проживання, завдана шкода відшкодована, обставини, які пом`якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, а саме щире каяття обвинуваченого, відсутність обтяжуючих покарання обставин, вважає можливим затвердити угоду про примирення від 31 серпня 2021 року та призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Запобіжній захід обвинуваченому не обирався і підстав для його обрання немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314,376,468-470,475 КПК України, суд

ухвалив:

затвердити угоду про примирення від 31 серпня 2021 року, укладену між представником потерпілого Цись Володимиром Петровичем та підозрюваним ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 100 годин громадських робіт, та передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Речові докази - шоколад «Milka» зі смаком полуниці та крему, масою 90 г., в кількості 1 шт., що зберігається у камері речових доказів Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області - повернути власнику ТОВ «Сільпо-Фуд».

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Т.О.Гагаріна