Ухвала суду № 100460773, 21.10.2021, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/733/21/21

Єдиний унікальний №733/1170/21

Ухвала

"21" жовтня 2021 р. м. Ічня Суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області Т.В. Карапиш, розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора Прилуцького РВП ВПД № 1 м. Ічня Герасименка Олександра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до інспектора Прилуцького РВП ВПД № 1 м. Ічня Герасименка Олександра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Перевіривши адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160 КАС України встановлено, що він не відповідає вимогам, встановленим ст. 160 КАС України.

Всупереч вимогам наведеної норми Закону позивачем не зазначено належного відповідача.

Стаття 217 КУпАП передбачає, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків.

Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у п.2, 5 ст.213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.

Відповідно до ст.222КУпАП органи внутрішніх справ (Національна поліція) розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема, за ч.1 ст.122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч.2 ст.222 КУпАП).

Отже, працівники органів Національної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.

Тому належним відповідачем, як суб`єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.

Разом з тим, даний адміністративний позов заявлено до поліцейського, тобто до неналежного відповідача.

Окрім того, згідно вимог ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В той же час ОСОБА_1 не надала суду квитанцію про сплату судового збору.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908 гривень 00 копійок.

Однак, варто зазначити про те, що Велика палата Верховного Суду у Постанові від 18 березня 2020 року, винесеній у справі № 543/775/17, відступила від висновку, що містився у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) з приводу звільнення позивачів у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення, та висловила наступну правову позицію.

Так, відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

З системного, цільового та граматичного тлумачення законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 25 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання позовної заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,2 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 гривні 00 копійок.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, адміністративний позов слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки мають бути усунені протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачці з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись ст. 160,169 КАС УКраїни суддя

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Прилуцького РВП ВПД № 1 м. Ічня Герасименка Олександра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху.

Надати позивачці 10-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т. В. Карапиш