Рішення № 100459461, 20.10.2021, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1022/21

провадження № 2-о/631/27/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2021 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участі секретаря судового засідання М`ячиної Ю. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: Нововодолазького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги та ордеру серії ПТ № 225743 від 06 жовтня 2021 року діє адвокат Мякота Т.М., звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області із заявою, в якій просить встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території міста Джанкой Автономної республіки Крим доньки - ОСОБА_2 , батьком якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Джанкой Автономної республіки Крим, яка є тимчасовою окупованою територією України, у громадянки України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народилася донька ОСОБА_2 , батьком якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначене підтверджується довідкою про народження № Р-03009, виданою 28 вересня 2021 року Джанкойським районним відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, запис акта про народження № 110219910002600690000 від 28 вересня 2021 року, медичним свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 15 вересня 2021 року, свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 28 вересня 2021 року Джанкойським районним відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим.

Як зазначив заявник, отримати свідоцтво про народження дитини у Нововодолазькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), у заявника не має можливість у зв`язку з тим, що документ про народження, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Встановлення факту народження дитини, ОСОБА_2 , заявнику потрібне для державної реєстрації народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: Нововодолазького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заявник, ОСОБА_1 , в судове засідання не прибув, хоча про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений завчасно відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не надав, однак скористався правом, наданим йому частиною 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, щодо участі у судовому процесі через представника - адвоката Мякоти Т. М.

Представник заявника - адвокат Мякота Тетяна Миколаївна у судове засідання також не з`явилась, хоча про дату, час і місце розгляду справи була сповіщена завчасно відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, представник заявника на електронну адресу суду 20 жовтня 2021 року надіслала заяву, яка була зареєстрована за вхідним № ЕП-1563/21-вх, відповідно до якої просила суд розгляд справи провести за її відсутності та відсутності заявника, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Уповноважений представник заінтересованої особи - Нововодолазького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України виконуючий обов`язки начальника Нововодолазького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) І. Миргород на адресу суду надала заяву, що була зареєстрована за вхідним № 5737 /21-вх від 20 жовтня 2021 року, відповідно до якої просила суд розгляд справи провести за відсутності представника відділу, зауважень та заперечень по справі не мають.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у заявника та заінтересованої особи, свідчить відповідні клопотання, долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання явки учасників справи обов`язковою для надання особистих пояснень не має, враховуючи стислий термін розгляду справ даної категорії, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи заяви, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, який не є вичерпним.

Положення статті 317 Цивільного процесуального кодексу України передбачають наступні особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, зокрема, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, їхніми представниками, або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Джанкой Автономної республіки Крим, яка є тимчасово окупованою територією України, у громадянки України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народилася донька ОСОБА_2 , батьком якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підтвердження факту народження ОСОБА_2 , заявник надав суду копію довідки про народження № Р-03009, виданої 28 вересня 2021 року Джанкойським районним відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, з якої вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Джанкой, Республіка Крим народилась ОСОБА_2 , батьками якої є: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_3 , про що зроблено запис акта про народження № 110219910002600690000 від 28 вересня 2021 року.

З копії медичного свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданим 15 вересня 2021 року Державним бюджетним підприємством охорони здоров`я Республіки Крим «Джанкойська центральна районна лікарня» убачається, що 15 вересня 2021 року о 20 годині 10 хвилин у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, народилась дівчина.

Крім того, факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , був зареєстрований Джанкойським районним відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим 28 вересня 2021 року, про що складено актовий запис за № 110219910002600690000, та видано відповідне свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 . Згідно вказаного свідоцтва батьками ОСОБА_2 є: батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданим Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований у АДРЕСА_1 .

Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданим Білогірським РВ ГУ МВС України в Криму, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована у АДРЕСА_2 .

Приписами статтей 1 та 2 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України») визначено, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій. Тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Відповідно до частини 2 статті 9 наведеного вище Закону України будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже документи, що підтверджують факт народження донька заявника, виданий закладом на тимчасово окупованій території, є недійсним і не створює правових наслідків відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Разом із тим, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території (частина 1 статті 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Частиною 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17 викладено правову позицію згідно з якою документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Приписами статтей 3, 8 та 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки» з яких вбачається, що документи видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але, «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці.

Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречинни» (Loizidou v. Turkey, рішення від 18 грудня 1986 року) Європейський суд з прав людини обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у справах - «Кіпр проти Туречинни» (Cyprus v. Turkey, рішення від 10 травня 2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, рішення від 23 лютого 2016 року) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому, Європейський суд з прав людини констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de faсkto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш смертним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим. Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, рішення від 10 травня 2001 року).

Спираючись на сформульований у цій справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі «Мозер проти Республіка Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою) - (Mozer v. the Republic of Molbova and Russia).

Таким чином, видане органами на території Автономної Республіки Крим, свідоцтво про народження, а також медичне свідоцтво про народження не засвідчує у встановленому порядку факту народження дитини, що створює заявнику перешкоди та робить неможливим оформлення свідоцтва про народження. Державна реєстрація народження дитини не може бути проведена на території України, оскільки підтвердженням факту народження є документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. При цьому, заявник, у зв`язку з викладеними обставинами, позбавлений можливості отримати свідоцтво про народження дитини.

Відповідно до статті 7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

У частині 1 статті 3 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VІ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану») визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відомості про народження особи підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Статтею 7 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що особа, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Згідно з частиною 1 статті 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

У частинах 1, 2 та 4 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» обумовлено, що державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до положень частини 2 статті 49 Цивільного кодексу України, актом цивільного стану є, серед іншого, народження фізичної особи. Згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї статті, народження фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Порядок державної реєстрації актів цивільного стану, в тому числі державна реєстрація народження фізичної особи, встановлений Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 (далі - Правила державної реєстрації актів громадянського стану в Україні).

Відповідно до пунктів 2 та 3 розділу І зазначених Правил, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та інших актів законодавства.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1064.

Районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

За заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.

Як було встановлено з матеріалів справи звернення до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення необхідне заявнику для проведення державної реєстрації народження.

Згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в інформаційному листі щодо окремих питань застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VІІІ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України», питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог Цивільного процесуального кодексу України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду відповідної категорії справ.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу, що міститься у справі, окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території - у місті Джанкой Автономної Республіки Крим, батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, одним із способів якого є встановлення факту.

У результаті тимчасової окупації частини території України Російською Федерацією (зокрема - території Кримської Автономної Республіки України) в цивільне процесуальне законодавство були внесені відповідні зміни, якими встановлено особливості провадження у справах про встановлення окремих фактів, які мали місце на тимчасово окупованій території, а саме: факту народження або смерті особи (стаття 317 Цивільного процесуального кодексу України).

Встановлення законодавством винятків стосовно можливості встановлення у судовому порядку фактів саме народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України пояснюється «незворотністю» цих фактів, оскільки такі факти знаходяться поза волею осіб, стосовно яких вони мали місце, а саме: новонародженого (факт народження) або померлого (факт смерті).

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території, зважаючи на наявність об`єктивних перешкод для проведення державної реєстрації факту народження та зважаючи на те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати заявнику свідоцтво про народження його дитини, виданого державним органом України.

Відповідно до частини 4 статті 317 Цивільного процесуального кодекс ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

У відповідності із приписами частини 7 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України», Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», статтями 4, 5, 10 - 13, 17 - 19, 76 - 81, 128 - 131, 211, 223, 247, частинами 1 та 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, 272, 273, частиною 1 та 2 статті 293, статтею 294, частиною 2 статті 315, статтями 317, 352, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: Нововодолазького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт народження на тимчасово окупованій території міста Джанкой Автономної Республіки Крим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , батьками якої є батько: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: села Ватутіне Нововодолазького району Харківської області; мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: село Мичуріно Білогірського району Автономної Республіки Крим.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копію судового рішення невідкладно надіслати до Нововодолазького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків).

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Заявник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Нововодолазький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), місцезнаходження: вулиця Донця Григорія, будинок № 18-А, селище міського типу Нова Водолага, Харківський (колишній Нововодолазький) район, Харківська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04058522.

Суддя: Т. М. Трояновська