Рішення № 10045941, 29.07.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"29" липня 2009 р. справа № 5020-5/106-3/232

За позовом                    Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до                               Товариства з обмеженою відповідальністю

„Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД”

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 18)

про                              примусове виконання обов’язку в натурі,

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю

„Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД”

(99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 18)

до                               Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5),

за участю:                     Севастопольської міської Ради

третьої особи           (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

про                               визнання договору продовженим,

Суддя Головко В.О.

За участю представників:

позивач (відповідач) –Михайлова О.Є., головний спеціаліст відділу правового забезпечення, довіреність б/н від 27.01.2009, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради ;

відповідач (позивач) –Лісник В.Г., директор, наказ № 72 від 23.04.2004, ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" ;

третя особа –не з’явився, Севастопольська міська Рада ;

Суть спору:

25.02.2008 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі –Фонд) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" (далі –ТОВ "ВКФ "Гевс ЛТД") про примусове виконання обов’язку в натурі, а саме: про зобов’язання ТОВ "ВКФ "Гевс ЛТД" виконати пункт 7.5 Договору оренди нерухомого майна № 1974 від 16.02.1996 та звільнити нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18 (т.3, арк.с.3-4).

Позовні вимоги Фонду обґрунтовані посиланням на порушення ТОВ "ВКФ "Гевс ЛТД" умов пункту 7.5 Договору, відповідно до якого орендар при припиненні договору зобов’язаний повернути орендоване майно.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 25.02.2008 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5020-1/004.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 30 від 25.03.2008 справа № 5020-1/004 передана до провадження судді Рибіної С.А. у зв’язку з урахуванням графіку відпусток, з метою врегулювання навантаження на суддів, а також з метою забезпечення дотримання строків розгляду справ, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою від 01.04.2008 справа прийнята до провадження суддею Рибіною С.А., справі привласнений № 5020-1/004-9/085.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 104 від 09.09.2008 справа № 5020-1/004-9/085 передана до провадження судді Головко В.О. у зв’язку із закінченням строку повноважень судді Рибіної С.А., визначеного статтею 128 Конституції України.

Ухвалою від 22.09.2008 справа прийнята до провадження суддею Головко В.О., справі привласнений № 5020-1/004-9/085-3/142.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" в порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України надало відзив на позов, в якому зазначає, що належним чином виконує умови договору оренди №1974 від 16.12.1996, зокрема, своєчасно і в повному обсязі вносить орендну плату. При цьому ТОВ "ВКФ "Гевс ЛТД" посилається на статтю 764 Цивільного кодексу України, згідно з якою, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (т.3, арк.с.36-37).

Ухвалою від 28.11.2008 провадження у справі № 5020-1/004-9/085-3/142 було зупинено до розгляду Верховним Судом України касаційної скарги ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" на постанову Вищого господарського суду України від 22.10.2008 по справі № 5020-5/106.

Ухвалою суду від 21.05.2009 провадження у справі № 5020-1/004-9/085-3/142 поновлено, розгляд справи призначений на 09.06.2009.

11.03.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" звернулося до суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про спонукання до укладення договору довгострокової оренди нежитлового приміщення площею 400,9 м2, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18, на тих же умовах та на той же строк (т.1, арк.с.3-9).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "ВКФ "Гевс ЛТД" в процесі приватизації придбало державне майно –цілісний майновий комплекс ДКП "Магазин № 54", що розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18. Однак, пунктом 6 Указу Президента України від 30.12.1994 № 827/94 "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні" накладено заборону на приватизацію приміщення магазину, оскільки будинок № 18 по вул. Леніна в м. Севастополі віднесено до пам’ятників архітектури місцевого значення. Ця обставина стала перешкодою для приватизації позивачем вказаного приміщення, тому ТОВ "ВКФ "Гевс ЛТД" понад 10 років користувалося приміщенням на умовах оренди. Під час оренди позивач належним чином виконував свої обов’язки за договором: своєчасно і в повному обсязі вносив орендну плату, проводив поточний ремонт приміщення тощо, у зв’язку з чим вважає, що має виключне право на укладення договору оренди на новий строк.

Позовна заява прийнята до розгляду суддею Євдокимовим І.В. та порушено провадження у справі № 5020-5/106.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.04.2008 позов задоволений повністю, зобов’язано Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" та належним чином оформити договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 400,9 м2, по вул. Леніна, 18 в м. Севастополі на тих же умовах та на той же строк (т.1, арк.с.102-104).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.06.2008 апеляційна скарга Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради залишена без задоволення, а рішення господарського суду міста Севастополя від 11.04.2008 у справі 5020-5/106 залишено без змін (т.1, арк.с.130-135).

Постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2008 касаційна скарга Фонду комунального майна Севастопольської міської ради –задоволена частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.06.2008 та рішення господарського суду міста Севастополя від 11.04.2008 у справі № 5020-5/106 скасовано, а справу повернуто на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя (т.1, арк.с.164-167).

В постанові суд касаційної інстанції вказує на те, що в рішенні місцевого господарського суду про спонукання відповідача до укладення договору, в порушення вимог частини третьої статті 84 Господарського процесуального кодексу України, не зазначено конкретних умов, на яких сторони зобов’язані укласти договір, та відсутні посилання на поданий позивачем проект такого договору, а суд апеляційної інстанції не звернув уваги на допущені порушення.

Відповідно до частини 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою від 26.11.2008 справа прийнята до провадження суддею Головко В.О., справі привласнений № 5020-5/106-3/232.

Ухвалою суду від 09.06.2009 об’єднано справи №5020-1/004-9/085-3/142 та №5020-5/106-3/232 в одне провадження, справі присвоєно № 5020-1/004-9/085-3/142 (т.3, арк.с.112-113).

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Під час розгляду справи позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України двічі змінювало предмет позову.

Згідно із останньою заявою від 16.07.2009, ТОВ "ВКФ "Гевс ЛТД" просить визнати Договір оренди №1974 нежитлового приміщення, яке входить до складу об’єкта групи А, приватизованого 1996 року, площею 400,9 м2 по вул. Леніна, 18 в місті Севастополі, від 16.12.1996, що укладений між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені договором (т.4, арк.с.1).

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради у порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив, в якому проти позову заперечує, вважаючи, що відсутні умови для продовження договору №1974 від 16.12.1996 на той же строк і на тих же умовах (т.4, арк.с.12-13).

В судовому засіданні 01.07.2009 в порядку частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 09.07.2009, а 09.07.2009 –до 16.07.2009.

У судовому засіданні 29.07.2009 представник позивача (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) висловив позовні вимоги, просить позов задовольнити, висловив заперечення проти позову ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД", просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача (ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД") висловив заперечення проти позову Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, просить в задоволенні позову відмовити, висловив позовні вимоги за власним позовом, просить позов задовольнити.

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, письмово викладеної думки по суті спору не надала.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

06.08.1996 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у місті Севастополі (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" (покупець) укладено договір №245/40к купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу ДКП "Магазин №54", розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18 (т.1, арк.с.15-18).

Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Абрамовою В.І. 22.08.1996 та зареєстрований в реєстрі за № 4369.

Статтею 2 Закону України від 06.03.1992 № 2171-ХІІ "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, яка діяла на момент приватизації) визначено, що будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня.

Не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.

За наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або у разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються у встановленому порядку власникам приватизованих об'єктів в оренду на строк не менш як десять років.

Аналогічні норми містяться в Указі Президента України від 30.12.1994 № 827/94 "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні". Так, відповідно до статті 6 цього Указу, приватизація приміщень, у яких розташовані об'єкти малої приватизації, може бути заборонена лише у випадках, коли такі приміщення або їх окремі частини становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.

Приватизація об'єктів, розташованих у приміщеннях, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється державними органами приватизації на конкурентних засадах з одночасним вирішенням питання щодо передачі в оренду таких приміщень на строк не менш як 10 років шляхом продажу патентів на право оренди приміщень.

Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів 1/915 від 17.07.1990 будинок по вул. Леніна, 18 міста Севастополя визнано таким, що перебуває на державному обліку як пам’ятник архітектури місцевого значення під номером 3.2.6/45-Св-2.12.1.

Наведена обставина стала перешкодою для викупу ТОВ "ВКФ "Гевс ЛТД" вищевказаного приміщення.

Як зазначено вище, продаж патентів на право оренди приміщень державної власності та власності адміністративно-територіальних одиниць було запроваджено Указом Президента України "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні" №827/94 від 30.12.1994.

На виконання даного Указу наказом Фонду державного майна України № 90 від 31.01.1995 було затверджено Положення про патент на право оренди будівель (споруд, приміщень) (далі –Положення), зареєстроване у Міністерстві юстиції України 20.03.1995 за №71/607.

06.08.1996 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в місті Севастополі (продавець) та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" (покупець) було укладено договір №15/40к купівлі-продажу патенту на право оренди приміщень (т.1, арк.с.19), згідно з яким продавець зобов’язався передати у власність покупця патент на право оренди вбудованих приміщень (патент) загальною площею 400,9 м2, які знаходяться за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна 18, а покупець зобов’язався прийняти патент та сплатити за нього певну ціну.

Актом від 06.08.1996 приймання-передачі патенту на право оренди приміщення за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18, продавець передав, а покупець прийняв у власність патент на право оренди вбудованого приміщення площею 400,9 м2, вартість патенту складає 1064000000 крб. (т.1, арк.с.20).

Отже, право на оренду, набуте на підставі Договору №15/40к купівлі-продажу патенту на право оренди приміщень від 06.08.1996, надає виключне право власнику патенту на укладення договору оренди спірного приміщення.

Умовами пункту 8.1 Положення передбачено, що із закінченням строку дії договору оренди нежитлового приміщення втрачає чинність патент, яким надавалось право оренди такого приміщення. У разі відмови власника приватизувати відповідне приміщення та у випадках, передбачених статтею 4 Указу Президента України "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні", надання приміщень в оренду здійснюється державними органами приватизації на строк не менш як 10 років шляхом продажу патентів на право оренди приміщень (абз. 2 ст. 5 Указу).

Наказом Фонду державного майна України №2459 від 24.11.2000 Положення про патент на право оренди будівель (споруд, приміщень) визнано таким, що втратило чинність.

16.12.1996 на підставі наказу № 234 від 16.12.1996 між Управлінням майном міста Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (орендодавець), та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" (орендар) було укладено договір №1974 на оренду нежитлових приміщень для розміщення магазину. Строк договору визначений сторонами до 06.08.2006 (т.1, арк.с.22-23).

Відповідно до пункту 7.4 Договору орендар, який належним чином виконував зобов’язання за договором, має переважне право на продовження договору оренди.

Листом від 16.08.2006 (вих. 1623) Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" про те, що договір оренди №1974 від 16.12.1996 припинив свою дію у зв’язку з закінченням строку, на який він був укладений, та просив передати нерухоме майно за актом приймання-передачі в строк, встановлений договором оренди (т.3, арк.с.13).

Проте, як вбачається з виписки з наказу голови Фонду комунального майна від 19.09.2006 № 696 "Про укладення, продовження договорів оренди, суборенди, внесення змін до договорів оренди", орендодавець (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) змінив своє ставлення щодо припинення договірних відносин із орендарем, а саме вирішив: "продовжити договір оренди № 1974 від 06.08.1996 з ВКФ "Гевс ЛТД" на нежитлове приміщення по вул. Леніна, 18 (400,9 м2) до 31.12.2006." (т.3, арк.с.117).

ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" у жовтні 2006 року, січні 2007 року та у листопаді 2007 року зверталося до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради із заявою про укладення довгострокового договору оренди нежитлового приміщення площею 400,9 м2, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18 (т.1, арк.с.26-28).

При цьому Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради вважає, що позивач втратив право користування орендованим приміщенням у зв’язку з закінченням строку дії договору №1974 від 16.12.1996, тому наступний орендар буде визначатись на конкурсних засадах.

Невиконання орендарем пункту 7.5 договору оренди, у вигляді незвільнення приміщення у встановлений строк і стало причиною для звернення Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до господарського суду з вимогами зобов’язати ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" виконати умови пункту 7.5 Договору оренди нерухомого майна №1974 від 16.12.1996 та звільнити займані ним приміщення, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна 18, шляхом укладення акту приймання-передачі.

Безпідставна, на думку орендаря, відмова переукласти договір оренди на новий строк і стала причиною для звернення ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" до господарського суду м. Севастополя з вимогами про визнання договору оренди № 1974 нежитлового приміщення, площею 400,9 м2 по вул. Леніна, 18 в м. Севастополі, яке входить до складу об’єкта групи А –цілісного майнового комплексу ДКП "Магазин № 54", приватизованого в 1996 році, що укладений 16.12.1996 між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради та ТОВ "ВКФ "Гевс ЛТД", продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені договором.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши надані докази, вважає вимоги позивача –Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради –такими, що не підлягають задоволенню, а вимоги позивача –ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" –підлягаючими задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач (ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД") з моменту укладення Договору оренди №1974, а саме з 16 грудня 1996 року по теперішній час використовує об'єкт оренди –нежитлові приміщення за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18, загальною площею 400,9 м2, як і майно, що входить до цілісного майнового комплексу та яке є його невід’ємною частиною, за цільовим призначенням відповідно до умов приватизації 1996 року; використовує та зберігає орендоване майно відповідно до умов договору, запобігає його пошкодженню, псуванню; своєчасно і у повному обсязі вносить орендну плату; зберігає спеціалізацію цілісного майнового комплексу ДКП "Магазин №54", тобто виконує обов’язки орендаря цього приміщення належним чином.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у статтях 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка є спеціальною нормою щодо оренди державного і комунального майна, встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічну норму містить стаття 764 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За змістом зазначених правових норм, після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий строк, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Як вже зазначалось, Договір оренди № 1974 було укладено 16.12.1996, терміном дії по 06.08.2006.

Як підтверджується матеріалами справи, та не заперечується сторонами, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради листом №1623 від 16.08.2006 повідомив орендаря про те, що договір оренди закінчує свою дію, в зв’язку з закінченням його строку. В той же час матеріали справи свідчать про те, що наказом Фонду комунального майна від 19.09.2006 № 696 дію Договору оренди № 1974 від 16.12.1996 продовжено на строк до 31.12.2006 (лист Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради №2379 від 15.11.2006; т.3, арк.с.115).

Такі дії Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради свідчать про те, що лист Фонду від 16.08.2006 № 1623 має лише інформативний характер щодо факту закінчення строку Договору і не є доказом заперечень наймодавця проти продовження користування ТОВ "ВКФ "Гевс ЛТД" орендованим приміщенням.

Отже, відповідач (ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД") є орендарем спірного приміщення, який належним чином виконував і виконує обов'язки за діючим договором оренди, докази іншого в матеріалах справи відсутні.

Дії Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради щодо зобов’язання ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" звільнити орендовані приміщення порушує права останнього на користування приватизованим об’єктом групи А –цілісним майновим комплексом ДКП "Магазин № 54", розташованим за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18.

Враховуючі вищевикладене, суд вважає вимоги позивача (Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради) такими, що не підлягають задоволенню з висловлених підстав.

Натомість вимоги позивача (ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД") є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи та підлягають задоволенню, а договір оренди нежитлового приміщення №1974 від 16.12.1996 є продовженим на той самий термін (тобто до 06.08.2016) і на тих умовах, які були передбачені Договором.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради судові витрати, понесені ТОВ "ВКФ "Гевс ЛТД".

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради в позові відмовити.

2.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД” задовольнити повністю.

3.          Визнати договір оренди № 1974 нежитлового приміщення, площею 400,9 м2 по вул. Леніна, 18 в м. Севастополі, яке входить до складу об’єкта групи А –цілісного майнового комплексу ДКП "Магазин № 54", приватизованого в 1996 році, що укладений 16.12.1996 між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені цим договором.

4.          Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044, відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД” (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 18, ідентифікаційний код 20742212, п/р 26009301335430 в Промінвестбанку м. Севастополя, МФО 324515) судові витрати, а саме державне мито в сумі 204,00 грн. (двісті чотири гривні 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.).

Суддя                                                                                           В.О. Головко

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

07.08.2009.

Розсилка:

1.          ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД”

          (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 18)

2.          Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради

          (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

3.          Севастопольська міська Рада

          (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

4.          Справа