Рішення № 10045931, 16.07.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"16" липня 2009 р. справа № 20-8/212-7/046-3/225 За позовом:Відкритого акціонерного товариства “Янтар” (65031, місто Одеса, вул. Новомосковська дорога, 21)

до відповідачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_3

АДРЕСА_1

простягнення заборгованості по дистриб`юторській угоді в розмірі 49963,27 грн., з яких: 48203,30 грн. основний борг, 1759,97 грн. штрафні санкції,

за зустрічнимФізичної особи-підприємця ОСОБА_3

позовомАДРЕСА_1

до відповідачаВідкритого акціонерного товариства “Янтар”

(65031, місто Одеса, вул. Новомосковська дорога, 21)

простягнення грошових коштів, сплачених за договором № 3/4 від 06.03.2006, в розмірі 36876,60 грн. та збитків в сумі 8805,22 грн., всього 45681,82 грн.,

Суддя Головко В.О.

Представники сторін:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) Дябло Г.С., представник, довіреність № б/н від 09.01.2009, ВАТ "Янтар" ;

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі від 03.09.1997, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ;

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_5, представник, довіреність ВЕА № 864820 від 03.08.2006, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Янтар" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по дистрибюторській угоді в розмірі 53963,27 грн., з яких: 52203,30 грн. основний борг, 1759,97 грн. штрафні санкції.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем дистрибюторської угоди в частині оплати за поставлений товар сир.

Ухвалою від 24.07.2006 суддею Ткаченком М.І. порушено провадження у справі.

15.08.2006 (вх. № 1818) Суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 звернулась до господарського суду м. Севастополя із зустрічним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Янтар" про стягнення з останнього грошових коштів, сплачених за договором № 3/4 від 06.03.2006, в розмірі 36876,60 грн. та збитків в сумі 8805,22 грн., всього 45681,82 грн. (т.1, арк.с.34-41).

Свої вимоги фізична особа підприємець ОСОБА_3 мотивує тим, що при підготовці до реалізації отриманої від продавця продукції було встановлено, що термін її придатності закінчився, а товар неналежної якості реалізації не підлягає.

Ухвалою суду від 16.08.2006 зустрічний позов прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом (т.1, арк.с.51).

У відзиві та доповненні на відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№№27001, 28627) позивач зустрічні позовні вимоги не визнав з мотивів, викладених в них, основні з яких полягають в тому, що відповідач, підписуючи видаткову накладну № 483 від 09.03.2006 на загальну суму 85079,90 грн., підтвердив належну якість отриманого за накладною товару; передана відповідачу продукція мала документи, які належним чином підтверджували її якість та безпеку; відповідачу була передана продукція належної якості та у межах терміну її придатності для реалізації; просить в задоволенні зустрічного позову відмовити (т.1, арк.с.54-55, 67-68).

Розпорядженням голови суду № 16 від 16.02.2007 у звязку з призначенням судді Ткаченка М.І. на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду та з метою дотримання строків розгляду справ справа передана до провадження судді Ілюхіної Г.П. (арк.с.93-95).

22.02.2007 ухвалою суду справу прийнято до провадження суддею Ілюхіною Г.П., справі привласнено № 20-8/212-7/046 (арк.с.96-97).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.03.2008 в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено повністю.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.11.2008 рішення господарського суду міста Севастополя від 13.03.2008 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2009 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.11.2008 та рішення господарського суду міста Севастополя від 13.03.2008 скасовано, справу надіслано для нового розгляду.

В своїй постанові касаційна інстанція зазначає, що судами попередніх інстанцій взагалі не здійснено оцінки доказів, наданих позивачем за первісним позовом. Крім того, суди помилково визнали факти, встановлені постановою Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 20-9/251, такими, що мають преюдиціальний характер. Також, на думку Вищого господарського суду України, судами не наведено обґрунтувань виникнення у СПД фізичної особи ОСОБА_3 збитків та їх розміру, не з'ясовано питання про вживання нею заходів щодо зменшення упущеної вигоди, у розумінні ст. 623 ЦК України.

Відповідно до статті 111№І Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою від 17.04.2009 справа прийнята до провадження суддею Головко В.О. з привласненням №5020-8/212-7/046-3/225, розгляд справи призначений на 21.05.2009.

Ухвалою від 16.07.2009 суд припинив провадження у справі в частині вимог первісного позову, а саме щодо стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на користь ВАТ "Янтар" 4000,00 грн. в рахунок оплати за отриману продукцію, за відсутністю предмета спору, у звязку з перерахуванням 4000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 105 від 09.06.2006 (т.1, арк.с.62).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

06.03.2006 між відкритим акціонерним товариством "Янтар" (продавець) та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (дистрибютор) було укладено дистрибюторську угоду №3/4 (далі Угода), за умовами якої продавець поставляє на підставі замовлень дистрибютора, прийнятих продавцем до виконання, та передає у власність дистрибютору продукцію, а дистрибютор приймає та здійснює оплату продукції в порядку та на умовах цієї угоди (т. 1, арк.с.8-14, 17).

Сторонами визначено, що предметом Угоди є поставка продукції згідно з вимогами статей 264-271 Господарського кодексу України, а також організація подальшої реалізації Продукції (дистрибуція) відповідно до умов Угоди (п. 1.1 Угоди).

Згідно з пунктом 2.1 Угоди, продукція повинна відповідати за якістю стандартам, технічним умовам, вимогам законодавства України щодо якості продукції, а також відповідати даним, вказаним в документах, що додається до продукції.

Відповідно до пункту 3.1 Угоди тара і упаковка повинні відповідати вимогам стандартів, технічним умовам, вимогам інших нормативних документів.

Пунктами 4.1, 4.2 Угоди встановлено, що Дистрибютор отримує продукцію за цінами, зазначеними в офіційному прайс-листі Продавця (Додаток № 2) до цієї Угоди; дистрибютор здійснює оплату поставленої продукції шляхом безготівкового переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в розмірі, що дорівнює вартості продукції, на 35-ий календарний день з моменту отримання продукції.

Відповідно до пункту 5.5 Угоди, продавець може прийняти продукцію, яку повертає покупець, якщо ця продукція не підлягає подальшому продажу у результаті механічних пошкоджень упаковки та маркування, отриманих під час транспортування такої продукції до покупця, має виробничі недоліки (враховуючи приховані). Про повернення продукції покупець повинен попередньо письмово повідомити продавця, із зазначенням підстав для таких дій.

Пунктом 6.5 Угоди встановлено, що Дистрибютор зобовязується забезпечити зберігання продукції в складських приміщеннях із умовами, необхідними для зберігання продукції, а також дотримуватись необхідних вимог чистоти, гігієни і санітарних правил, а також відповідність таких складських приміщень вимогам продавця.

Згідно з пунктом 8.4 Угоди, за кількістю та якістю продукція приймається Дистрибютором в момент отримання партії продукції. У випадку відповідності продукцію за кількістю замовленню, прийнятому до виконання; та за якістю вимогам Угоди та діючого законодавства. Дистриб'ютор підписує усі документи на відвантажену продукцію.

Відповідно до пункту 8.6 Угоди, право власності на продукцію, а також ризик загибелі, втрати або пошкодження продукції переходять до Дистрибютора в момент передачі продукції та підписання представником Дистрибютора накладної.

Пунктом 14.3 Угоди встановлено, що угода вважається укладеною з моменту підписання Сторонами та діє до 31.12.2006, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобовязань за даною Угодою.

На виконання Угоди позивачем поставлено відповідачу продукцію: сир плавлений "Голландський", "Особливий", "Міський", "Ласуня з беконом", "Ювілейний", "Янтар", "Ласуня", "Ласуня з укропом", "Шоколадний", "Дружба" п/стак, "Ласуня з паприкою", "Гамбринус", "Дружба" та твердий сичужний "Голландський брусковий" виробництва ВАТ "Янтар" на загальну суму 89203,30 грн., що підтверджується видатковими накладними № 481 від 09.03.2006 у кількості 1990,00 кг на суму 2923,40 грн., № 482 від 10.03.2006 у кількості 1200,00 кг на суму 1200,00 грн., № 483 від 09.03.2006 у кількості 5004,7 кг на суму 85079,90 грн. (т.1, арк.с.15-16).

Згідно з якісним посвідченням №39 від 09.03.2006 строк реалізації сиру твердого "Голландського" становить 30 днів з дня видачі цього якісного посвідчення. Дата виготовлення сиру твердого "Голландського" зазначена: 28.09-15.10 (рік не вказаний). Також на даному якісному посвідченні міститься штамп Державного ветеринарного нагляду 15-27-39 Одеської міської державної лікарні ветмедицини, засвідчений підписом відповідної посадової особи і печаткою, про те, що продукція відповідає ветеринарно-санітарним вимогам, з посиланням на ветеринарний документ серії К-15 № 722765 від 09.03.2006 (т. 1, арк.с.76).

В якісних показниках сиру твердого "Голландського" вказано: запах сиру чистий, сирний.

Отримана продукція відповідачем оплачена частково платіжними дорученнями № 82 від 21.04.2006 на суму 20000,00 грн., № 92 від 11.05.2006 на суму 7000,00 грн., № 170 від 24.05.2006 на суму 5000,00 грн., № 97 від 26.05.2006 на суму 5000,00 грн., № 105 від 09.06.2006 на суму 4000,00 грн., а всього в сумі 41000,00 грн., залишок заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті отриманої продукції складає 48203,30 грн., що підтверджується Актом звірення за 01.01.2006-26.05.2006 (т.1, арк.с.18, 62-64) та платіжними дорученнями № 82 від 21.04.2006, 92 від 11.05.2006, № 170 від 24.05.2006, № 97 від 26.05.2006, № 105 від 09.06.2006 (т.1, арк.с.62-64).

Приписом Державного інспектора ветеринарної медицини в м. Севастополі № 12/06-1 від 12.06.2006 встановлено факт зберігання у холодильній камері, яка орендується суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, продукту тваринного походження, а саме: сиру твердого сичужного "Голландський брусковий" виробництва ВАТ "Янтар" у кількості 5004,7 кг, термін придатності якого збіг (згідно з ГОСТ 7616-85); приписано заборонити реалізацію, переміщення та переробку сиру твердого сичужного "Голландського брускового" кількістю 5004,7 кг; розглянути питання про подальше використання вищезазначеної продукції (т.1, арк.с.39).

12.06.2006 Управлінням ветеринарної медицини в місті Севастополі складено Акт , в якому зазначено, що при перевірці складського приміщення за адресою: АДРЕСА_2(ПП Волкова) встановлено зберігання сиру твердого сичужного "Голландський брусковий" виробництва ВАТ "Янтар" у кількості 5004,7 кг, виготовленого (дата на етикетці) 30.9.1, 29.9.3, 28.9.3, та на який видано ветеринарне свідоцтво Ф №2 К-15 № 722765 від 09.03.2006 Одеським державним департаментом ветеринарної медицини та якісне свідоцтво № 39 від 09.03.2006 ВАТ "Янтар", де зазначена дата виробництва 28.09-15.10. Строк реалізації даної продукції 30 днів. Сир надійшов ФОП ОСОБА_3 відповідно до накладної № 438 від 09.03.2006 (т.1, арк.с.40).

У вказаному акті зазначено, що зберігання сирів здійснюється з порушенням ветеринарно-санітарних вимог, а саме: відсутні піддоні, тара з сиром знаходиться на підлозі без проміжку зі стіною.

Також даним актом заборонено реалізацію та переробку цієї продукції.

15.06.2006 Начальником управління ветеринарної медицини в м. Севастополі ухвалено рішення про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції № 02-15/11-2, згідно з яким сир твердий сичужний "Голландський брусковий" виробництва ВАТ "Янтар" у кількості 5004,7 кг, із датою виготовлення 30.9.1, 28.9.3, 29.9.3 визнано небезпечним (т.1, арк.с.41).

26.06.2006 за вих. № 8 СПД ОСОБА_3 на адресу ВАТ "Янтар" надіслано цінного листа з вимогою забрати сир голландський, поставлений 09.03.2006 за накладною № 483 на ПП ОСОБА_3 з терміном реалізації, що сплинув, та відшкодувати послуги щодо його зберігання (т.1, арк.с.61, 42).

11.08.2006 Аудиторською фірмою "Лави-аудит" складено аудиторську довідку № 126-06, згідно з якою збитки, заподіяні СПД ОСОБА_3 у звязку з поставкою неякісного товару склали 8805,22 грн., з яких: витрати, повязані зі зберіганням товару, 1715,23 грн., неотриманий прибуток 7089,99 грн. (т.1, арк.с.43-46).

Спір виник у звязку з тим, що, на думку позивача за первісним позовом, СПД ОСОБА_3 не виконала зобовязань за Дистрибюторською угодою № 3/4 від 06.03.2006 щодо своєчасної та повної оплати отриманої продукції, у звязку з чим в неї виникла заборгованість 52203,30 грн.

В свою чергу, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) вважав, що має право відмовитись від угоди та вимагати повернення сплаченої суми та збитків в сумі 8805,22 грн., які виникли при зберіганні неякісної продукції.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.01.2007 у справі №20-9/251, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.10.2008 (т.2, арк.с.125-128), за позовом відкритого акціонерного товариства "Янтар" до Управління ветеринарної медицини в місті Севастополі, третя особа субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_3, про скасування рішення Управління ветеринарної медицини в місті Севастополі №02-15/11-2 від 15.06.2006 в частині висновку "Строк придатності якого на момент отримання СПД ОСОБА_3 сплив (згідно з ГОСТ 7616-85)", у задоволенні позову ВАТ "Янтар" відмовлено.

При цьому, в ході розгляду вказаної справи встановлений факт спливу терміну придатності сиру твердого сичужного "Голландський брусковий" виробництва ВАТ "Янтар" у кількості 5004,7 кг на момент передачі СПД ОСОБА_3 До цього висновку суд апеляційної інстанції дійшов, дослідивши, між іншим, ярлики на ящиках упаковки сиру, поставленого позивачем СПД ОСОБА_3, на яких зазначені наступні дати: 29.09.2001, 30.09.2001, 15.10.2002, 28 та 29.09.2003 (т.1, арк.с.99-104).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі, а вимоги позивача за зустрічним позовом задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 29.12.1976 "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Врахувавши приписи статті 4 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" та статей 6, 7 "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції", спеціально уповноважені органи виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за якістю та безпечністю продукції, на підставі результатів відповідних перевірок видають у межах своїх повноважень обов'язкові для виконання власником продукції рішення про вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції та подальше поводження з нею; вказане рішення повинно прийматись у встановленій формі та порядку.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" харчовий продукт не може бути ввезений, виготовлений, переданий на реалізацію, реалізований або використаний іншим чином без документального підтвердження їх якості та безпеки.

Частиною 1 статті 20 зазначеного Закону встановлено, що особам, які займаються діяльністю з виробництва або введення в обіг харчових продуктів, забороняється виробляти та/або вводити в обіг небезпечні, непридатні до споживання або неправильно марковані харчові продукти.

Таким чином оборотоздатність харчових продуктів обумовлюється наявністю документів, що підтверджують їх якість та безпеку, в даному випадку якісним посвідченням № 39 від 09.03.2006 (т. 1, арк.с.60).

Крім якісного посвідчення, позивачем за первісним позовом надані документи, які підтверджують якість та безпеку переданої відповідачеві СПД ОСОБА_3 продукції, а саме: висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи № 5.10/20737 від 05.11.2001 (т.1, арк.с.58), сертифікат відповідності серії ВБ № 382770 з терміном дії з 19.07.2005 до 25.05.2006 (т.1, арк.с.57), ветеринарне свідоцтво від 09.03.2006 К-15 № 722765 (т.1, арк.с.59).

Дослідивши ярлики, що були на ящиках упаковки сиру сичужного твердого "Голландського брускового", ГОСТ 7616-85 (т.1, арк.с.72), поставленого позивачем СПД ОСОБА_3 09.03.2006 за видатковою накладною № 483 (т.1, арк.с.16), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Дійсно, на ярликах щодо сиру сичужного твердого "Голландського брускового" вказані наступні дати виготовлення: 29.9.1, 30.9.1, 15.10.2, 28.9.3, 29.9.3 (т.1, арк.с.72).

Втім, відповідно до п.4.1. ГОСТ 7616-85 "СИРИ СИЧУЖНІ ТВЕРДІ. Технічні умови", затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 23.07.1985 № 2306 (т.1, арк.с.73-75), на кожну тару із сиром шляхом наклеювання етикетки наносять маркування із зазначенням, зокрема, номеру варки та дати виробки.

Тобто позначення 29.9.1, 30.9.1, 15.10.2, 28.9.3, 29.9.3 слід читати не як "29.09.2001", "30.09.2001", "15.10.2002", "28.09.2003" та "29.09.2003", а як "29 вересня (без зазначення року), номер варки 1", "30 вересня, номер варки 1", "15 жовтня, номер варки 2", "28 вересня, номер варки 3", "29 вересня, номер варки 3".

Крім того, в якісному посвідченні № 39 від 09.03.2006 для сиру твердого "Голландського" встановлений строк реалізації 30 днів, тобто до 07.04.2006. Як вбачається з видаткової накладної № 483, сир твердий "Голландський" кількістю 5004,7 кг поставлений ПП ОСОБА_3 09.03.2006 (т.1, арк.с.16), тобто в межах строків реалізації.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що на момент отримання продукції Дистрибютором, вона була належної якості та знаходилась у межах терміну придатності для реалізації.

Лист з вимогою забрати відвантажену продукцію надісланий позивачем за зустрічним позовом лише 26.06.2006, тобто більше ніж через три місяці після її отримання.

При цьому, в момент отримання продукції та в межах строку її придатності (до 07.04.2006) будь-яких претензій щодо якості сиру позивачем за зустрічним позовом не заявлялось, що і не оспорюється останнім.

Статтю 22 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" встановлено, що неякісні та небезпечні харчові продукти, підлягають вилученню з обігу в порядку, встановленому законом. До небезпечних відносяться харчові продукти, що не можуть бути належним чином ідентифіковані, контрабандні, фальсифіковані, безхазяйні.

Дата припису № 12/06-1 державної інспекції ветеринарної медицини міста Севастополя є 12.06.2006 тобто він складений через 3 місяця після передачі товару відповідно до накладних та 2 місяця після спливу строку реалізації.

ВАТ "Янтар" не був повідомлений про проведення будь-яких експертиз щодо якості поставленої продукції, будь-які документи органів ветеринарної медицини м. Севастополя йому не надсилалися, всі дії вчинялися щодо продукції, в якої сплинув строк придатності.

Разом з тим, в Акті перевірки від 12.06.2006, який є підставою для винесення припису, зафіксований факт порушення ПП ОСОБА_3 умов зберігання сирів твердих (т.1, арк.с.40).

Як зазначено вище, згідно з пунктом 8.4 Дистрибюторської угоди № 3/4 від 06.03.2006, по кількості та по якості продукція приймається Дистрибютором в момент отримання партії продукції. У випадку відповідності продукцію по кількості замовленню, прийнятому до виконання, та по якості вимогам Угоди та діючого законодавства, Дистрибютор підписує усі документи на відвантажену продукцію.

Відповідно до пункту 8.6 Угоди, право власності на продукцію, а також ризик загибелі, втрати або пошкодження продукції переходять до Дистрибютора в момент передачі продукції та підписання представником Дистрибютора накладної.

Частиною 1 статті 679 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Згідно з частиною 1 статті 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості та якості регламентується відповідними Інструкціями №№ П-6, П-7, затвердженими постановами Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 та 25.04.1966 (з подальшими змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 9 Інструкції № П-7, акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що знайшов приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, випробування, використання і збереження продукції.

СПД ОСОБА_3 не відмовилась від прийняття товару. Не надано нею і доказів відмови від договору у зв'язку з поставкою товару неналежної якості, як це передбачено частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів надсилання претензій щодо якості товару на адресу продавця ТОВ "Янтар" в термін, встановлений для реалізації товару (30 днів).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з викладеного суд вважає твердження позивача за зустрічним позовом щодо неякісності продукції на момент її отримання 09.03.2006 необґрунтованим.

При цьому суд не приймає до уваги факти, встановлені постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2007 у справі № 20-9/251 як такі, що для суду преюдиціальний характер, оскільки, по-перше, зазначеною постановою не вирішувалось питання щодо ідентифікації товару, а, по-друге, субєктний склад учасників справ № 20-9/251 та № 20-8/212-7/046-3/225 не є тотожним.

Отже, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що позивач за первісним позовом виконав свої зобовязання за угодою належним чином, тобто продукція була відвантажена відповідачу за первісним позовом згідно з умовами дистрибюторської угоди.

Борг відповідачем за первісним позовом визнано згідно з Актом звірення розрахунків від 30.05.2006 в сумі 52203,30 грн. (т.1, арк.с.18). Після підписання цього Акту СПД ОСОБА_3 сплачено на користь ВАТ "Янтар" ще 4000,00 грн. (платіжне доручення № 105 від 09.06.2006; т.1, арк.с.62).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Дистрибютором сума заборгованості за Угодою у повному обсязі сплачена не була. Таким чином, сума боргу за отриманий товар в розмірі 48203,30 грн. підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 546, 549, пунктом 3 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 3-4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Угодою (пункт 4.2) встановлений строк і порядок оплати поставленої продукції шляхом безготівкового переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в розмірі, що дорівнює вартості продукції, на 35-ий календарний день з моменту отримання продукції.

Згідно з пунктом 9.3 Угоди, за прострочення оплати партії продукції, Дистрибютор сплачує на користь Продавця неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення оплати партії продукції. Пеня розраховується від суми простроченої оплати за партію продукції.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що вимоги щодо стягнення пені в розмірі 1759,97 грн. підлягають задоволенню.

При цьому суд виходив з наступного. За розрахунком суду розмір пені за порушення відповідачем за первісним позовом умов Дистриб'юторської угоди станом на 02.06.2006 (як визначив позивач за первісним позовом) становить:

Сума заборгованостіПеріод заборгованостіКількість

днівСУМА,

грн.

88003,30 грн.13.04.06-14.04.06188003,30*2*9,5/100/365*1=45,81

89203,30 грн.15.04.06-21.04.06789203,30*2*9,5/100/365*7=325,04

69203,30 грн.22.04.06-11.05.062069203,30*2*9,5/100/365*20=720,47

62203,30 грн.12.05.06-24.05.061362203,30*2*9,5/100/365*13=420,94

57203,30 грн.25.05.06-26.05.06257203,30*2*9,5/100/365*2=59,55

52203,30 грн.27.05.06-02.06.06752203,30*2*9,5/100/365*7=190,22

РАЗОМ:45,81+325,04+720,47+420,94+59,55+190,22=1762,03

Відповідно до пункту 2 статті 83 Господарського кодексу України суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Як вбачається, станом на 02.06.2006 стягненню з СПД ОСОБА_3 підлягає пеня в розмірі 1762,03 грн., але позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення лише 1759,97 грн. пені. Заяву про збільшення розміру позовних вимог чи про вихід судом за їх межі ВАТ "Янтар" не подавалося, тому з відповідача за первісним позовом підлягає стягненню на користь позивача пеня в заявленому розмірі, тобто в сумі 1759,97 грн.

Враховуючи викладене, задоволенню підлягають вимоги позивача за первісним позовом в розмірі 49963,27 грн., з яких: 48203,30 грн. основний борг, 1759,97 грн. штрафні санкції.

Що стосується вимог позивача за зустрічним позовом, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наведених підстав.

Крім того суд зазначає, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів неякісності продукції в момент отримання її СПД фізичною особою ОСОБА_3

Також відповідно до статті 224 Господарського процесуального кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права та законні інтереси якого порушені.

Аналогічні положення містяться в статті 623 Цивільного кодексу України. Так, боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків (шкоди) суду необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного звязку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника. Звільнення боржника від відповідальності у вигляді збитків за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобовязань безпосередньо повязано з наявністю чи відсутністю вище вказаних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення.

Суд вважає, що в діях відповідача за зустрічним позовом (ТОВ "Янтар") відсутній склад цивільного правопорушення: зобовязання за Дистриб'юторською угодою ним виконані належним чином, вина ТОВ "Янтар" у завданні СПД ОСОБА_3 збитків відсутня, як і відсутній причинний зв'язок між поведінкою відповідача за зустрічним позовом і збитками позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність вимог зустрічного позову.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача за первісним позовом.

Загальна сума судових витрат, здійснених позивачем під час розгляду справи становить 1654,09 грн., з них: державне мито за подачу позову 539,63 грн., сплачене за платіжним доручення № 999 від 16.06.2006 (т.1, арк.с.6), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00 грн. (платіжне доручення № 950 від 08.06.2006; т.1, арк.с.7), державне мито за подачу апеляційної скарги 498,23 грн., сплачене за платіжним дорученням № 754 від 07.04.2008 (т.2, арк.с.10), та державне мито за подачу касаційної скарги 498,23 грн., сплачене за платіжним доручення № 2319 від 09.12.2008 (т.2, арк.с.75).

Керуючись статтями 49, 77, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1.Первісний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ПІН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_3 в банку "Фінанси та кредит", МФО 384812) на користь Відкритого акціонерного товариства “Янтар” (65031, місто Одеса, вул. Новомосковська дорога, 21, ідентифікаційний код 00446724, п/р 2600201300063 в Одеській філії ТОВ "Укрпромбанк", м. Одеса, МФО 388432) суму заборгованості у розмірі 49963,27 грн. (сорок дев'ять тисяч девятсот шістдесят три грн. 27 коп.), а також державне мито у розмірі 1536,09 грн. (одна тисяча пятсот тридцять шість грн. 09 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В задоволенні вимог зустрічного позову відмовити повністю.

Суддяпідпис В.О. Головко

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано 30.07.2009

РОЗСИЛКА:

1.ВАТ “Янтар” (65031, місто Одеса, вул. Новомосковська дорога, 21)

2.СПД ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3.Справа