Рішення № 100457850, 09.04.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2094/20

№ провадження 2/208/520/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09 квітня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Грищенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 18 вересня 2010 року в розмірі 5880,86 грн., яка складається з наступного: 5782,28 грн. -заборгованість за кредитом, 98,58 грн. заборгованість за відсотками, а також сплачений судовий збір.

На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою одержання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 18 вересня 2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. Відносини між банком та клієнтом, які регулюються договором про надання банківських послуг, можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, надавши надав ОСОБА_2 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг», на підставі яких позичальник при укладенні договору про надання банківських послуг дала свою згоду, щодо прийняття будь- якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Під борговими зобов`язаннями сторони узгодили зобов`язання клієнта з повернення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальну заборгованість клієнта, що зазначено в п. 2.1.1.12.1 «Умов та правил надання банківських послуг».

На підставі п. 2.1.1.12.2 «Умов та правил надання банківських послуг», в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за договором до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють а дату нарахування. Сплату відсотків за користування кредитом клієнт здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих відсотків (договірне списання).

В разі якщо, в дату нарахування відсотків клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили про збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків.

Пунктом 1.1.3.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору. Отже, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 «Умов та правил надання банківських послуг». Відповідно п. 1.1.2.1.5. до обов`язків позичальника відноситься отримання виписки про стан рахунків та про здійснені операції по картрахункам, але на підставі п. 1.1.5.2 Умов та правил надання банківських послуг» неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов`язань за даним договором.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 «Умов та правил надання банківських послуг», а у разі невиконання зобов`язань за договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6 даних Умов, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченого кредиту та овердрафту, оплати винагороди банку.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, згідно п. 2.1.1.12.2.1 «Умов та правил надання банківських послуг» клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.

При непогашенні суми простроченого кредиту, згідно п. 2.1.1.12.6.1. «Умов та правил надання банківських послуг» на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. З посиланням на статті 608, 1218, 1219 ЦК України, позивач зазначає, що у разі у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців і таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням. Спадкоємці мали право подати заяву про прийняття або відмову від спадщини у строк з 26 грудня 2014 року по 26 червня 2015 року. Спадкоємцем, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є ОСОБА_1 . На виконання вимог ч.2 ст. 1281 ЦК України, позивачем 04.02.2019 року була направлена претензія кредитора до Першої кам`янської державної нотаріальної контори, яка 03.05.2019 року надала відповідь про те, що спадкоємці померлої ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена на підставі претензії ПАТ КБ «ПриватБанк».

Позивач вважає, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять в тому числі кредитні зобов`язання померлого ОСОБА_2 оскільки він не відмовився від спадщині у передбачені законом строки, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. 30 серпня 2019 року відповідачу було направлено лист претензію про пред`явлення своїх вимог, але ніяких дій відповідачем виконано не було.

Станом на дату смерті ОСОБА_2 його заборгованість за кредитним договором б/н від 18 вересня 2010 року становила 5880,86 грн., яка складається з наступного: 5782,28 грн. -заборгованість за кредитом, 98,58 грн. заборгованість за відсотками.

Ухвалою судді від 08 квітня 2020 року відкрито провадження у справі у спрощеному порядку.

Ухвалою суду від 21 липня 2020 року, за клопотанням позивача по забезпечення доказів, витребувані наступні докази: з Центру надання адміністративних послуг за адресою останнього місця реєстрації проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальника ОСОБА_2 : довідку про склад сім`ї та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витребувано від Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду надала заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Виходячи з наведеного, відповідно до п.1 ч.3 ст. 223, ч.1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу у судовому засіданні за відсутності відповідача на підставі наявних у справі письмових доказів та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши письмові докази у справі та встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою одержання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 18 вересня 2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. Відносини між банком та клієнтом, які регулюються договором про надання банківських послуг, можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку.

Пунктами 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг» було передбачено, що клієнт надає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і він дає право банку в будь-який моменту змінити (зменшити, збільшити або анулювали) кредитний ліміт, а підписання цього договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно пунктів 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6, 2.1.1.5.7 «Умов та правил надання банківських послуг» ОСОБА_2 зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених кредитним договором; у разі невиконання зобов`язань на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, надавши надав ОСОБА_2 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 05 січня 2015 року Заводським районним у місті Дніпродзержинську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 10.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, який перевірений судом, заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором 18 вересня 2010 року на дату смерті в розмірі 5880,86 грн., яка складається з наступного: 5782,28 грн. -заборгованість за кредитом, 98,58 грн. заборгованість за відсотками.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконано іншою особою.

21 липня 2020 року ПАТ КБ «ПриватБанк» направив на адресу Першої Кам`янської державної нотаріальної контори претензію кредитора.

На підставі претензії ПАТ КБ «ПриватБанк» була заведена спадкова справа 504/2015 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка зареєстрована у Спадковому реєстрі за № 62321409 від 03.11.2020 р.

23 серпня 2019 року ПАТ КБ «ПриватБанк» направив відповідачу ОСОБА_1 лист-претензію, в якій банк повідомив відповідача про необхідність сплатити заборгованість за договором про надання кредиту після смерті ОСОБА_2 , розмір якої станом на дату смерті спадкодавця становить 5880,86 грн.

Проте, відповідач заборгованість за кредитним договором не сплатив.

Як вбачається із копії паспорту відповідача ОСОБА_1 з 23 жовтня 1971 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, тому умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст.1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцем і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Зазначене узгоджується із правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962 цс16.

Відповідно до ч.2 п. 32 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року F 5, з урахуванням положення статті 1282 ЦК України, спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальником за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Таким чином, до спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Також судом встановлено, що відповідач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , вони постійно проживали разом за адресою: АДРЕСА_2 на час відкриття спадщини, протягом шести місяців після смерті спадкодавця ОСОБА_1 він не звернулась до нотаріальної контори із заявою про відмову від спадщини. Таким чином, відповідач вважається таким, що прийняв спадщину після свого померлого чоловіка, хоча і не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та не отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.

Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, відсутність у відповідача свідоцтва про право на спадщину, яка є процесуальним документом, що підтверджує перехід прав та обов`язків (спадщини) від спадкодавця до спадкоємця, не позбавляє ОСОБА_1 права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК).

Враховуючи вищевикладене та не доведення відповідачем того, що сума боргу спадкодавця перевищує вартість спадкового майна, відповідач, як спадкоємець боржника, повинен виконати боргові зобов`язання ОСОБА_2 , які входять до складу спадщини.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що з відповідача на користь банку необхідно стягнути 5880,86 грн. заборгованості за кредитним договором, що був укладений між позивачем та ОСОБА_2 .

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача має бути стягнуто сплачений судовий збір.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 18 вересня 2010 року в розмірі 5880,86 грн., яка складається з наступного:

- 5 782 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 28 коп. - заборгованість за кредитом;

- 98(дев`яносто вісім) грн. 58 коп. - заборгованість за відсотками;

2 102 (дві тисячі сто дві) грн. - судовий збір.

Всього 7 982 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн. 86 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Похваліта С. М.