Рішення № 100457174, 13.10.2021, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1072/21 пров. №2-о/478/50/2021

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2021 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої судді Сябренко І.П.

з участю: секретаря Поліщук С.П.

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Казанківська селищна рада, Казанківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення,

В с т а н о в и в:

06вересня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій посилаючись на необхідність підтвердження юридичного факту, що має значення для створення умов щодо здійснення нею права на спадщину після смерті брата ОСОБА_3 , просила встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 37 років, в селі Дмитрівка Баштанського (Казанківського) району Миколаївської області.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 09 вересня 2021 року провадження у зазначеній справі відкрито, призначено до розгляду та залучено в якості заінтересованої особи, до участі у справіКазанківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

У судовому засіданні, яке відбулося 29.09.2021 року, заявник ОСОБА_2 пояснила, що її брат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав в с. Дмитрівка Баштанського (Казанківського) району Миколаївської області, сім`ї не мав, проживав сам, вживав алкогольні напої, хворів, але до лікарні не звертався. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, про що їй повідомила листоноша, викликали поліцію,через скрутне матеріальне становище за браком коштів вона не змогла доправити труп брата на судово-медичне обстеження та в силу своєї юридичної необізнаності, разом зі своїми рідними провела його поховання без відповідного огляду лікаря та оформлення лікарського свідоцтва про смерть. На даний час має намір оформити спадщину, але не може цього зробити, через відсутність свідоцтва про смерть ОСОБА_3 . В серпні 2021 року вона звернулася до Казанківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою щодо державної реєстрації смерті ОСОБА_3 , але їй було відмовлено через відсутність лікарського свідоцтва або фельдшерської довідки про смерть, тому змушена звернутися до суду з заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_3 , яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник заявника ОСОБА_1 , у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Казанківської селищної ради в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про можливість слухання справи у його відсутність, не заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_2 .

Представник заінтересованої особи Казанківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про можливість слухання справи у його відсутність, не заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_2 .

Вислухавши доводи учасників судового провадження, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, суд приходить такого висновку.

Частиною 2 ст.49 ЦК України передбачено, що актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А, згідно з вимогами ч.3 та ч.4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Порядок державної реєстрації актів цивільного стану, в тому числі порядок державної реєстрації смерті особи, встановлений Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5 (зі змінами та доповненнями) (далі - Правила).

Пунктом 1 розділу 5 Правил, передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024; фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024; лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106-о), затвердженої Наказом МОЗ України від 08 серпня 2006 року №545, для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану видається лікарське свідоцтво про смерть. Перший примірник лікарського свідоцтва про смерть видається родичам померлого чи іншим особам, які зобов`язалися поховати померлого, другий примірник лікарського свідоцтва про смерть залишається в закладі охорони здоров`я. Видача трупа без лікарського свідоцтва про смерть забороняється. Одночасно при видачі лікарського свідоцтва про смерть лікар заповнює довідку про причини смерті в одному примірнику і видає родичам померлого чи іншим особам для поховання. Номери довідки про причину смерті і лікарського свідоцтва про смерть мають бути ідентичними. Довідка завіряється круглою печаткою закладу.

У пункті 2.2. Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106-о) зазначено, що лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно роз`яснень п.13 зазначеної Постанови, заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Положеннями п.2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Кременчук Полтавської області, про що 25 жовтня 1969 року зроблено відповідний актовий запис за №2177, його батьками є: батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00030699817 виданого Устинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 12 травня 2021 року (копія) (а.с.9).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (копія) серії НОМЕР_1 , виданого повторно Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області 07 березня 2014 року (а.с.8).

З витягу з погосподарської книги Дмитрівської сільської ради, особистий рахунок закрито 01.01.2008 року вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , голова господарства, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживали в с. Дмитрівка Баштанського (Казанківського) району (а.с.37).

З акту складеного старостою сіл Дмитрівка, Сергіївка, Нововасилівка ОСОБА_6 за №114 від 14 травня 2021 року вбачається, що громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дійсно проживав в селі Дмитрівка Казанківського району Миколаївської області, згідно по господарської книги особового рахунку № НОМЕР_2 адресата домогосподарства. В листопаді місяці 2006 року гр. ОСОБА_3 помер та був похований на кладовищі в селі Дмитрівка. Свідками смерті гр. ОСОБА_3 були мешканці села Дмитрівка громадяни: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.10).

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що на даний час він працює старостою сіл Дмитрівка, Сергіївка, Нововасилівка. Заявницю ОСОБА_2 знає особисто, оскільки вона раніше проживала в с. Дмитрівка, мала брата ОСОБА_3 , який проживав по АДРЕСА_1 разом з матір`ю, яка померла раніше, останній вживав алкогольні напої та помер, як він нібито пам`ятає в листопаді 2006 року, але точної дати смерті та причини смерті не знає, похований на кладовищі в с. Дмитрівка. Як йому відомо організацією поховання займалася Дмитрівська сільська рада і заявниця ОСОБА_2 нібито також приймала в цьому участь. Про те, чи викликалися працівники поліції та чи здійснювали родичі померлого ОСОБА_3 реєстрацію смерті останнього йому не відомо. Зазначив, що акт за №114 від 14 травня 2021 року ним був складений як старостою сіл на підставі слів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та з власної пам`яті про ті події.

Свідок ОСОБА_7 допитана у судовому засіданні пояснила, що проживає в с. Дмитрівка, заявницю ОСОБА_2 знає, оскільки остання раніше проживала в с. Дмитрівка, мала брата ОСОБА_3 , який помер в листопаді 2006 року та похований на кладовищі в с. Дмитрівка, точної дати його смерті не пам`ятає, знає лише те, що це було восени, як говорили односельці. Зазначила, що про причини смерті ОСОБА_3 не знає, на поховані особисто присутня не була.

Свідок ОСОБА_8 допитаний у судовому засіданні пояснив, що проживає в с. Дмитрівка, заявницю ОСОБА_2 знає, оскільки остання раніше проживала в с. Дмитрівка, мала брата ОСОБА_3 , який помер у 2006 році та похований на кладовищі в с. Дмитрівка, точної дати та місяця його смерті не пам`ятає, пам`ятає лише те, що нібито це було восени, оскільки він був запрошений копати яму та виносити тіло покійного з будинку, про причини його смерті не знає та про подробиці поховання не пам`ятає, оскільки минуло багато часу.

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про відсутність актового запису цивільного стану, виданого Устинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 04 червня 2021 року (копія) вбачається, що в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян інформація щодо актового запису про смерть громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня. За результатами проведеної перевірки актовий запис не виявлено (а.с.12).

Відповідно до повідомлення адміністрації КНП «Казанківська багатопрофільна лікарня», за вих.№01-13/357 від 18.06.2021 року, на громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в листопаді 2006 року не видавалось лікарське свідоцтво про смерть (а.с.11).

З інформації наданої Казанківським відділом Баштанської окружної прокуратури, за вих.№52/2-44-21 від 28.09.2021 року, на запит суду вбачається, що відповідно до даних Книги обліку заяв та повідомлень про злочини, що надійшли до прокуратури Казанківського району, за 2005-2007 роки, в період листопада 2006 року відомості за фактом виявлення трупу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відсутні, та, відповідно надати інформацію щодо видачі направлення на судово-медичне обстеження трупа ОСОБА_3 , не представляється можливим (а.с.25).

З листа начальника Казанківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Леонової С., за вих.№125-70/626 від 27.08.2021 року вбачається, що провести реєстрацію смерті гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер у листопаді 2006 року та похований на кладовищі с. Дмитрівка Баштанського (Казанківського) району Миколаївської області неможливо, у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для державної реєстрації смерті, оскільки відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ про смерть, виданий закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою. Державна реєстрація смерті можлива тільки на підставі рішення суду про встановлення факту смерті (а.с.13).

З відповіді Відділення поліції №1 Баштанського РВП ГУНП України в Миколаївській області, за вих.№Ч-4/65-2021 від 01.10.2021 року, на звернення з приводу смерті ОСОБА_3 у 2006 році вбачається, що журнали обліку інформацій про злочини та події, матеріали про прийняті рішення по заявах, згідно наказу Національноїполіції України за №737-2016 року, знищено, у зв`язку з чим переглянути такі журнали та матеріали, за період з 2006 по 2007 рік, Відділення поліції №1 Баштанського РВП ГУНП України в Миколаївській області можливості не має (а.с.45).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч.1 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи.

На підтвердження факту смерті заявницею надано лише акт за №114 від 14 травня 2021 року, складений старостою сіл Дмитрівка, Сергіївка, Нововасилівка ОСОБА_6 на підставі пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які в судовому засіданні під час допиту не надали достовірних свідчень про смерть ОСОБА_3 у певний час і за певних обставин.

Оцінюючи встановлені судом обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що заявником ОСОБА_2 не доведено обставини, що свідчать про смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дмитрівка, Баштанського (Казанківського) району, Миколаївської області, та про його поховання на кладовищі в с. Дмитрівка.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, судові витрати, понесені заявником у зв`язку з розглядом справи, належить віднести на її рахунок.

Керуючись ст.ст.13, 259, 263-265, 268, п.8 ч.1 ст.315, 319 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Казанківська селищна рада, Казанківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення, - відмовити.

Судові витрати, понесені заявником у зв`язку з розглядом справи, віднести на її рахунок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 21.10.2021 року.

Суддя І.П. Сябренко