Вирок № 100457062, 21.10.2021, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 1-кп/470/62/21

Справа № 470/400/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Лященка В.Л.

при секретарі - Саларьовій І.С.

за участі прокурора - Черніговського В.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Бусахіної Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Березнегувате кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2021 року за №12021150160000010, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселе, Березнегуватського району Миколаївської області, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, має початкову загальну освіту, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Великоолександрівського районного суду Миколаївської області від 21.03.2007 року за ч.1 ст.162, ч.3 ст.357, ч.2 ст.189, ч.2 ст.187 КК України, із застосуванням ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19.07.2013 року звільненого від відбуття покарання умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 17 днів, обвинуваченого

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З 01 грудня 2020 року по 10 грудня 2021 року в нічний період доби, більш точної дати та часу в ході кримінального провадження не встановлено, ОСОБА_1 прийшов до домоволодіння потерпілої ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , зі сторони городу, та діючи умисно, шляхом відкриття хвіртки проник на територію господарчого подвір`я. В подальшому, ОСОБА_1 відчинив вхідні двері кладової, проник в середину приміщення та взяв з підлоги бензопилу марки «Дніпро M» моделі «5220», вартістю 1050 грн.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 1050 грн.

В подальшому, 07 травня 2021 року приблизно о 23 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 прийшов до непрацюючого магазину-бару належного потерпілому ОСОБА_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де діючи умисно, повторно, проник до вказаного приміщення шляхом пошкодження скла в віконній рамі та розгинання металевих прутів віконної решітки. Будучи в приміщенні магазину-бару, ОСОБА_1 взяв упаковку ламінату виробника «CLASSEN JOY», марки «ДУБ АЛЬКАНТА» в середині якої перебувало вісім листів, кожен з яких розмірами 194x1286 мм, загальною площею 1,996 м, вартістю 586,38 грн. та каструлю з кришкою ємністю 5 л., виготовлену з нержавіючої сталі, вартістю 85 грн.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 671,38 грн.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.185 КК України, крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднана з проникненням у сховище, та ч.3 ст.185 КК України, крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав себе винним повністю, у вчиненому розкаявся.

Суду пояснив, що він працював у потерпілої ОСОБА_2 та допомагав їй по господарству. Побачивши в нею бензинову пилу, він вирішив її викрасти. Так в першій половині грудня 2020 року в нічний час, він зайшов через хвіртку на територію її домоволодіння, зайшов у господарське приміщення через не заперті на ключ двері, та викрав бензопилу марки «Дніпро M». В подальшому, він замінив деякі деталі на пилці для того щоб змінити її зовнішній вигляд. Підтвердив обставини викрадення ламінату та кастрюлі з магазині ОСОБА_3 , за обставин встановлених судом та вказаним в обвинувальному акті.

Крім повного визнання своєї вини, винуватість обвинуваченого підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:

- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 31.01.2021 року, рапортом про вчинене кримінальне правопорушення від 31.01.2021 року та витягом з ЄРДР від 01.02.2021 року за №12021150160000010, згідно яких ОСОБА_2 повідомила про викрадення з території її домоволодіння бензопили;

- протоколом огляду місця події від 31.01.2021 року та таблицею до нього, яким встановлено місце викрадення майна - територія домоволодіння ОСОБА_2 , яке збігається з показами обвинуваченого;

- заявою ОСОБА_3 від 09.06.2021 року, про добровільну видачу поліції бензопили, яку йому надав обвинувачений в рахунок боргу;

- протоколом огляду предмета з фототаблицею від 09.06.2021 року, згідно якого оглянута видана ОСОБА_3 бензопила, яка налажить потерпілій ОСОБА_2 ;

- висновком судово-товарознавчої експертизи складеної 10.06.2021 року, згідно якої ринкова вартість викраденої бензопили складає 1050 грн.;

- заявою ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 09.05.2021 року, рапортом про вчинене кримінальне правопорушення від 09.05.2021 року та витягом з ЄРДР від 10.05.2021 року за №12021152310000136, згідно яких ОСОБА_3 повідомив про викрадення з території магазину ламінату та інших побутових приладів;

- протоколом огляду місця події від 10.05.2021 року та таблицею до нього, яким встановлено місце викрадення майна - приміщення магазину належного ОСОБА_3 , яке збігається з показами обвинуваченого;

- заявою ОСОБА_1 від 11.05.2021 року про добровільну видачу викраденого ламінату та каструлі у ОСОБА_3 ;

- протоколом огляду предмета з фототаблицею від 11.05.2021 року, згідно якого оглянуті видані ОСОБА_1 ламінат і каструля;

- висновком експерта складеного 27.05.2021 року, згідно якого ринкова вартість викраденої металевої каструлі складає 85 грн., а викраденого ламінату 586,38грн.;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.06.2021 року з відеозаписом, згідно якого обвинувачений ОСОБА_1 в присутності понятих та захисника показав та розказав яким чином здійснив викрадення бензопили у потерпілої ОСОБА_2 , та ламінату і каструлі у потерпілого ОСОБА_3 ;

Згідно роз`яснень наведених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності", у разі вчинення декількох посягань на власність перший злочин за відсутності інших кваліфікуючих ознак належить кваліфікувати за частиною першою відповідної статті, а інші як вчинені повторно - за іншими частинами відповідних статей КК.

Таким чином, обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду сукупністю досліджених доказів, а тому суд кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднана з проникненням у сховище; ч.3 ст.185 КК України, крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно.

Відповідно до вимог, викладених в п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обираючи міру покарання суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, які відноситься до тяжкого злочину, характеризується негативно, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, перебуває на обліку лікаря-психіатра, раніше судимий, не має постійної роботи - періодично працює по найму, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Враховуючи вище наведені обставини, суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей, які передбачають відповідальність за вчинене, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати меті покарання.

При цьому, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання, на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань.

Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в інкримінованих йому діяннях, щиро розкаявся, добровільно видав викрадене майно, а також думку органу пробації про те, що виправлення обвинуваченого у громаді можливе за рахунок здійснення інтенсивного нагляду з боку пробації, із застосуванням соціально-виховних заходів, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог ст.75 КК України, ОСОБА_1 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням певних обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Крім цього, судом враховано позицію прокурора, висловлену в судових дебатах, щодо можливого призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з покладенням певних обов`язків.

Запобіжний захід до обвинуваченого на момент розгляду кримінального провадження не був застосований.

Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Відповідно до ст. 124 КПК України, стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертиз.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ч.3 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань, визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому не обиралась.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати у кримінальному проваджені на залучення експерта для проведення експертиз у сумі 1866,20 грн.

Речовий доказ:

- бензопилу з надписом "STIHL MS 280 Germani" на полімерному захисному кожуху заводного механізму та надписом "SADKO" - повернути власнику ОСОБА_2

- упаковку ламінату виробника «CLASSEN JOY», марки «ДУБ АЛЬКАНТА» та каструлю з кришкою ємністю 5 л. - повернути власнику ОСОБА_3 .

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Вирок може бути оскарженим до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В. Л. Лященко