Рішення № 100456542, 11.10.2021, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/513/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2021 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Скаковської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Максимчук О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який представляє інтереси ОСОБА_4 до Томашпільської селищної ради, ОСОБА_2 про встановлення нікчемності заповіту,-

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2019 року представник позивача ОСОБА_4 – адвокат Семко В.М. звернувся до суду із позовом до Антонівської сільської ради, ОСОБА_2 про встановлення нікчемності заповіту.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка проживала в с. Антонівка та доводилась тіткою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_6

ОСОБА_4 звернувся до Томашпільської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки та йому було повідомлено про існування заповіту від 29 листопада 2017 року, посвідченого службовою особою Антонівської сільської ради від імені ОСОБА_5 на ім`я відповідача ОСОБА_2 , та зареєстрованого в реєстрі № 105. Позивач вважає даний заповіт нікчемним, оскільки при його складанні та посвідченні були допущені грубі порушення норм діючого законодавства. При підписанні та посвідченні вказаного заповіту рукописний текст «Текст заповіту прочитано мною, особисто вголос, його зміст та умови відповідають дійсним моїм намірам» було написано не заповідачем, а іншою особою. При цьому, текст заповіту не було прочитано особисто заповідачем, адже заповідач – ОСОБА_5 не вміла ні писати, ні читати. Наявність зазначеного заповіту, який є нікчемним порушує права позивача, як спадкоємця ОСОБА_5 та позбавляє його можливості реалізувати їх та прийняти належну йому спадщину.

16 квітня 2019 року відкрито провадження у даній справі.

23 липня 2019 року по даній справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам – почеркознавцям Вінницької відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

27 листопада 2019 року на адресу суду надійшло повідомлення від Вінницького відділення Науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку від 21.11.2019 року № 5270/5271/5275/19-21.

23 грудня 2019 року по справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам почеркознавцям Вінницької відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

21 квітня 2020 року ухвалою суду залучено у якості правонаступника відповідача Антонівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області - Томашпільську селищну раду.

21 травня 2020 року від відповідача Томашпільської селищної ради надійшов відзив, в якому Томашпільська селищна рада заперечує проти задоволення позовної заяви. Вказує на те, що матеріали справи не містять підтверджуючих документів, що заповідачка ОСОБА_5 мала якісь фізичні вади, хворобу або з інших причин не могла власноручно підписати заповіт. Такі доводи в позовній заяві є загальною інформацією та особистим припущенням позивача. Вважає, що позовна заява є надуманою, необґрунтованою належними доказами, є такою що не підлягає задоволенню. Просять відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову.

10 червня 2020 року закрито підготовче провадження.

20 жовтня 2020 року ухвалою Томашпільського районного суду призначено додаткову судову почеркознавчу експертизу.

12 жовтня 2021 року ухвалою Томашпільського районного суду в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Ломаченського В.П. про призначення повторної почеркознавчої експертизи відмовлено.

У судовому засіданні представник позивача – адвокат Семко В.М. позов підтримує, просить його задовольнити.

Представник Томашпільської селищної ради в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій просить справу розглядати без їх участі, заперечують щодо задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник –адвокат Ломаченський В.П. позов не визнали, в задоволенні позову просили відмовити.

Експерти ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснили, що згідно висновку експертів за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи підписи здійснені в заповіті різними особами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, експертів, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності прийшов до наступного висновку з таких підстав.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Антонівка померла ОСОБА_5 .

Факт родинних відносин позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_1 , виданим 8 жовтня 1971 року Ілічовським РАЦС Одеської області, де батьком позивача вказаний ОСОБА_6 , свідоцтвом про народження батька позивача серії НОМЕР_2 , виданим 03 липня 1950 року Антонівським бюро РАЦС Томашпільського району Вінницької області, батьком якого є ОСОБА_9 , посвідкою про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 , виданою 31 липня 1940 року Антонівським бюро РАЦС Томашпільського району, згідно якого її батьком є ОСОБА_9 (а.с.9-12).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на спадкове майно.

Із матеріалів спадкової справи на майна померлої ОСОБА_5 , які було витребувано судом встановлено, що остання залишила заповіт на ім`я ОСОБА_2 від 29.11.2017 року, який посвідчений секретарем Антонівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 105, відповідно до якого своє майно, на випадок своєї смерті заповідала ОСОБА_2 , на протязі шести місяців від дня смерті спадкодавці до Томашпільської державної нотаріальної контори звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.23-27).

Позивач звернувся до суду із позовом про встановлення нікчемності заповіту, посилаючись на порушення вимог щодо посвідчення заповіту, що відповідно до ч. 1ст. 1257 ЦК України визнається підставою його нікчемності, наслідком чого є невиконання такого заповіту й виникнення в позивача права спадкування за законом.

Відповідно до положень ст.1216 -1217,1233 ЦК України, спадкування за заповітом має перевагу перед успадкуванням за законом.

Статтею 1247 ЦК України, визначено загальні вимоги до форми заповіту, відповідно до якої, поміж інших вимог, заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст.ст 1251 - 1252 цього Кодексу.

Порядок вчинення дій щодо посвідчення заповітів зазначеними посадовими особа унормованост.1251 ЦК України, ст.1,37 Закону від 2 вересня 1993 р. № 3425-XII «Про нотаріат», ст..ст. 38,42,59 Закону від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України затвердженою наказом Мінюсту від 25.08.1994, № 22/5(далі - Інструкція) в редакції, якій вони були чинні на момент виниклих правовідносин.

В ст.9 Закону України «Про нотаріат», передбачено, що посадові особи, перелічені у ст. 40 Закону України «Про нотаріат», не вправі посвідчувати заповіти та доручення на своє ім`я і від свого імені, на ім`я і від імені свого чоловіка або своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними.

Наведене кореспондується із п.15 Інструкції, де також зазначено, що у зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються державною нотаріальною конторою, приватним нотаріусом чи у будь-якому виконавчому комітеті іншої сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених правил, є недійсними.

Пунктами 1.1., 1.4. розділу ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, передбачено, що посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти.

Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем.

Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Спеціальною нормою, яка регламентує підстави визнання заповіту недійсним або нікчемним є приписи ст. 1257 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Нікчемність заповіту, встановлена в рішенні суду, має наслідком позбавлення права спадкування за заповітом осіб, визначених розпорядженням заповідача в якості спадкоємців за заповітом, незалежно від того, чи пред`являлися позовні вимоги про застосування наслідків нікчемності заповіту.

З висновку експерта № 25/26/27/20-21 від 27.02.2020 року видно, що 1. Підписи від імені заповідача ОСОБА_5 в двох примірниках заповіту, які посвідчено 29 листопада 2017 року службовою особою Антонівської сільської ради,- виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. 2. Підпис від імені заповідача ОСОБА_5 , в книзі нотаріальних дій за 2017 рік, - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів (а.с.146-150).

Як видно з висновку експерта № 7497/7498/20-21 від 12.01.2021 року, 1.Підписи від імені заповідача ОСОБА_5 на двох примірниках заповіту, які посвідчено 29 листопада 2017 року, виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. 2.Підписи та рукописні тексти від імені заповідача ОСОБА_5 на двох примірниках заповіту, які посвідчено 29 листопада 2017 року ,- виконані різними особами (а.с.243-246).

Тобто виходить, що підпис та рукописний текст у заповіті виконані різними особами.

Як уже зазначалося, посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом, однак у заповіті відсутні такі відомості.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем доведено обставини зазначені ним у позові, наявність порушених прав позивача є очевидною, тому вони підлягають захисту судом у спосіб, що ним обраний шляхом визнання заповіту нікчемним, а позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного ст.1217,1219,1233,1247,1251,1257 ЦК України, керуючись ст.12,13,141,263-265,268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Встановити нікчемність заповіту, посвідченого 29 листопада 2017 року службовою особою Антонівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, вчиненого від імені ОСОБА_5 , яка проживала в с. Антонівка Томашпільського району Вінницької області та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім`я відповідача ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за № 105.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя: І. В. Скаковська

Повний текст рішення виготовлено 20 жовтня 2021 року.