Ухвала суду № 100455861, 20.10.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

20 жовтня 2021 року м. ХарківСправа № 922/3613/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" (вх.№22244 від 22.09.2021) та клопотання Харківської міської ради (вх.№22911 від 30.09.2021) про залишення позовної заяви без розгляду у справі

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова (61099, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 36-А) в інтересах держави до 1)Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7; код ЄДРПОУ: 04059243) , 2) Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" (61115, м. Харків, вул. Северена Потоцького, буд. 36; код ЄДРПОУ: 22676945) про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки за участю представників:

прокурора – Клейн Л.В., посвідчення №057300 від 09.10.20;

відповідача 1 - Дейнега К.В., посвідчення №1792;

відповідача 2 - Павлуненко К.Л., ордер №1068419 від 20.09.21.

ВСТАНОВИВ:

07.09.2021 керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків", в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати п.51 додатку 1 до рішення 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 16.10.2019 №1759/19;

- визнати незаконним та скасувати п.26 додатку 1 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів і споруд» від 26.02.2020 №2018/20;

- визнати незаконним та скасувати п.22 додатку 4 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів і споруд» від 26.02.2020 №2018/20;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 08.05.2020, кадастровий номер 6310138200:05:001:0032, по вул. Северина Потоцького, 38 у м. Харкові, площею 1,9100 га, укладений між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством «ЛЕКХІМ-ХАРКІВ» (код ЄДРПОУ: 22676945);

- зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ЛЕКХІМ-ХАРКІВ» (код ЄДРПОУ 22676945) повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: вул. Северина Потоцького, 38 у м. Харкові, площею 1,9100 га, кадастровий номер 6310138200:05:001:0032, Харківській міській раді.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.09.2021 прийнято позовну заяву (вх.№3613/21 від 07.09.2021) керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави до розгляду та відкрити провадження у справі №922/3613/21. Визначено, справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначити підготовче засідання на "06" жовтня 2021 р. о 11:00. Відповідачам, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено відповідачам, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Позивачу, згідно статті 166 ГПК України, встановити строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Встановлено відповідачам строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Звернуто увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження. Запропоновано учасникам справи забезпечити участь у судовому засіданні компетентного представника з документами, що посвідчують його особу та повноваження. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

22.09.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області представник Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" надав відзив на позовну заяву (вх.№22244 від 22.09.2021).

В той же день, через канцелярію господарського суду Харківської області від представника Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" надійшло клопотання (вх.№22244 від 22.09.2021), в якому просить суд позовну заяву залишити без розгляду.

В обґрунтування клопотання представник 2-го відповідача зазначає, що в жодному випадку Харківська міська рада не представляє інтереси держави, бо взагалі навіть імовірно, таких функцій у неї немає. При цьому, прокурор повністю ігнорує належне виконання договору оренди з боку 2-го відповідача.

30.09.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області представник Харківської міської ради надав відзив на позовну заяву (вх.№22913 від 30.09.2021).

В той же день, через канцелярію господарського суду Харківської області від представника Харківської міської ради надійшло клопотання (вх.№22911 від 30.09.2021) про залишення позовної заяви без розгляду.

Клопотання обґрунтовано недоведенням прокурором дотримання порядку передбаченого ст.23 ЗУ "Про прокуратуру".

Також, 30.09.2021 через канцелярію суду від прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова надійшла відповідь на відзив (вх.№22912 від 30.09.2021).

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 06.10.2021 відкладено підготовче засідання на 20.10.2021.

05.10.2021 через канцелярію суду від прокурора Харківської обласної прокуратури надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду (вх.№23385 від 05.10.2021), в якому просить у задоволені клопотання представника 2-го відповідача про залишення позову без розгляду відмовити. Зазначив, що оскільки прокурор оскарживши рішення Харківської міської ради, в результаті чого визначив її одним із співвідповідачів ,мав підстави звернутися до су3ду як позивач, вважаючи, що відсутній орган ,який може захистити інтереси держави.

06.10.2021 через канцелярію суду від прокурора Харківської обласної прокуратури надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду (вх.№23521 від 06.10.2021), в якому просить у задоволені клопотання представника 1-го відповідача про залишення позову без розгляду відмовити. Зазначив, що захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада. Проте, у разі коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави а особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, оскільки іншого органу місцевого самоврядування, який би зміг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста не існує.

08.10.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова надійшла відповідь на відзив (вх.№23756 від 08.10.2021).

20.10.2021 через канцелярію суду від представника Харківської міської ради надійшли заперечення (вх.№24572 від 20.10.2021).

В той же день, через канцелярію суду від представника Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" надійшла відповідь на заперечення позивача на клопотання про залишення позову без розгляду (вх.№24579 від 20.10.2021). Зазначив, що думка 2-го відповідача з приводу відсутності підстав для подання позову залишається незмінною.

Розглянувши клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" (вх.№22244 від 22.09.2021) та клопотання Харківської міської ради (вх.№22911 від 30.09.2021) про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідачі, заявляючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, посилаються на п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 1 ст.24 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством (ч.7 ст.24 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суд.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

В Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим.

Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

В даному випадку, як зазначив прокурор у позовній заяві, порушення інтересів держави полягає в порушенні Харківською міською радою внаслідок прийняття оскаржуваних рішень та укладання спірного договору вимог чинного законодавства, яким врегульовано порядок права користування земельними ділянками комунальної форми власності, а також визначеної державної політики у сфері земельних відносин, побудованої на засадах законності та рівності прав усіх суб`єктів землекористування. Порушення закладеного державою принципу економічно ефективного використання землі, з метою отримання народом України через органи державної влади та місцевого самоврядування максимального прибутку на конкурентних засадах, що в свою чергу негативно впливає на інтереси громади.

На переконання прокурора, оскільки держава відповідно до Конституції України відповідає перед людиною за свою діяльність і має своїм головним обов`язком утверджувати та забезпечувати права і свободи людини, тому Харківська міська рада зобов`язана відповідально ставитися до виконання своїх обов`язків та реалізації державної політики у визначених сферах управління. Проте, Харківська міська рада не лише не здійснює такий захист, але й сама допустила порушення.

Прокурор зазначає, що його звернення до суду в спірних правовідносинах спрямоване саме на припинення незаконної діяльності та зміцнення авторитету держави, а також відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання з урахуванням принципу справедливості рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників, оскільки прийняття незаконних рішень Харківською міською радою порушує рівновагу у соціально-економічних відносинах та зміцнення авторитету держави в суспільстві.

Отже, звертаючись до суду із цим позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді та визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовну заяву підписано та подано керівником Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави з дотриманням вимог статтей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" та ст.53 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" (вх.№22244 від 22.09.2021) та клопотання Харківської міської ради (вх.№22911 від 30.09.2021) про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.46, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" (вх.№22244 від 22.09.2021) та клопотання Харківської міської ради (вх.№22911 від 30.09.2021) про залишення позовної заяви без розгляду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного тексту безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 21.10.2021.

Суддя Т.О. Пономаренко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.