Рішення № 100454592, 11.10.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.10.2021 Справа № 905/971/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Бутенко П.Є., розглянувши матеріали господарської справи за позовом Керівника Слов`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Слов`янської міської ради до Дочірнього підприємства “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов`янський курорт” Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” про розірвання договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.04.1999,-

За участю представників сторін:

від прокурора –Шовкопляс М.М. ( за посвідченням);

від позивача – не з`явився;

від відповідача (в режимі відеоконференції) – Заєць Н.О. (за довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Слов`янської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі позивача Слов`янської міської ради з позовом до Дочірнього підприємства “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов`янський курорт” Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, у якому просить:

- розірвати Договір на право тимчасового користування землею від 01.04.1999, зареєстрований в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) за №1235/1, серія ІІ-ДН №00000913, укладений між Слов`янською міською радою та Слов`янським відділенням ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, правонаступником якого є Дочірнє підприємство “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов`янський курорт” Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/971/21 за правилами загального позовного провадження; судове засідання призначено на 20.07.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.07.2021 відкладено підготовче засідання на 26.08.2021 року.

26.08.2021 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.08.2021 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (01033, місто Київ, вулиця Шота Руставелі , будинок 39/41, код ЄДРПОУ 02583780); продовжено строк розгляду справи №905/971/21 на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 20.09.2021 року; відкладено підготовче засідання на 15.09.2021.

09.09.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області від прокуратури надійшов лист про долучення документів до матеріалів справи.

15.09.2021 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.09.2021 у задоволенні клопотання Дочірнього підприємства “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов`янський курорт” Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” про закриття провадження у справі відмовлено; закрито підготовче провадження у справі №905/971/20 та призначено розгляд справи по суті на 11.10.2021 року.

У судове засідання 11.10.2021 з`явився прокурор та представник відповідача в режимі відеоконференції, представник позивача та представник третьої особи не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради звернувся з позовом до Дочірнього підприємства Санаторно-курортний реабілітаційний центр Слов`янський курорт ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця про розірвання договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.04.1999р.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що під час дії договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) серія II-ДН №00000913 укладеного 01.04.1999р. між Слов`янським відділенням ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця та Слов`янською міською радою з боку відповідачів було допущено ряд порушень чинного законодавства, у зв`язку з чим договір має бути розірваний.

Крім того, прокурор наголошував на порушенні істотних умов договору щодо сплати земельного податку, оскільки станом на 15.02.2021 за ДП «СКРЦ Слов`янський курорт» обліковується заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у сумі 8 339 705,37 грн..

Порушення інтересів держави прокурор вбачає в тому, що Слов`янською міською радою не вжито заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на усунення зазначених порушень законодавства.

У судовому засіданні встановлено, 01.04.1999 між Слов`янською міською радою та Закритим акціонерним товариством (ЗАТ) лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, код ЄДРПОУ 02583780 (Слов`янське відділення, код ЄДРПОУ 02650417), яке у подальшому змінило тип товариства на Приватне акціонерне товариство, був укладений договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), серія II-ДН №00000913, який зареєстровано в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 01.04.1999 року за №1235/1 (Далі - Договір).

Договір укладено на підставі рішення Слов`янського міськвиконкому від 21.10.1998 року №452/1, яким передбачено:

- передати Слов`янському відділенню ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” в довгострокове користування строком на 25 років ділянку загальною площею 240,81 гектарів (п.1 рішення);

- у разі зміни юридичної особи або прийняття закону України “Про курорти” право користування земельної ділянки підлягає перегляду відповідно до законодавства (п.2 рішення).

Предметом договору, відповідно до п.1.1, є надання Слов`янською міською радою в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 240,81 гектарів, у тому числі 127,04 га лісів та 113,77 га інших угідь.

Згідно п.1.2 договору, земельна ділянка надається на умовах довгострокового користування строком на 25 років для обслуговування лікувально-оздоровчого закладу Слов`янського відділення ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.

В матеріалах справи наявні копії статутів Слов`янського дочірнього підприємства ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” і Дочірнього підприємства “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов`янський курорт” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”;

- копії розпорядження Слов`янського міського голови від 10.03.2000р. №321-р про реєстрацію Слов`янського дочірнього підприємства ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” на базі Слов`янського відділення ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”;

- копії свідоцтва серія АОО № 728388 про реєстрацію Дочірнього підприємства “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов`янський курорт” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (ідентифікаційний код 30708792);

- копії свідоцтва від 25.02.2003р. №10553 про державну реєстрацію Дочірнього підприємства “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов`янський курорт” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (ідентифікаційний код 30708792),

Так, згідно п.1.3 Статуту Слов`янського дочірнього підприємства ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, затвердженого зборами акціонерів товариства і зареєстрованого розпорядженням Слов`янського міського голови від 10.03.2000р. №321-р, дочірнє підприємство є правонаступником Слов`янського відділення ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” стосовно цивільно-правових відносин.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Статуту Дочірнє підприємство “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов`янський курорт”” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, затвердженого загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок “Укрпрофоздоровниця” 19.12.2006, створено одним засновником Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” згідно з рішенням загальних зборів ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від 27.03.2002 “Про зміни організаційно-правової структури ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.

Засновником та власником підприємства є юридична особа – Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, яке діє на підставі власного статуту і знаходиться за адресою: 01033, вул. Шота Руставелі, 39/41, м. Київ, ідентифікаційний код 02583780.

Пунктом 1.3. Статуту Дочірнього підприємства “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов`янський курорт” визначено, що підприємство є правонаступником Слов`янського дочірнього підприємства ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” відносно всього майна, усіх прав та обов`язків, а також зобов`язань стосовно усіх кредиторів та боржників.

Оскільки Слов`янське дочірнє підприємство ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” і Дочірнє підприємство “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов`янський курорт” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” були створені відповідно до приписів ст.9 Закону України “Про господарські товариства” в редакції станом на час їх створення, в статуті ДП СКРЦ “Слов`янський курорт” передбачено, що підприємство є правонаступником Слов`янського дочірнього підприємства ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, а Слов`янське дочірнє підприємство ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” в свою чергу є правонаступником Слов`янського відділення ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” стосовно цивільно-правових відносин, господарський суд вважає, що права і обов`язки за договором на право тимчасового користування землею 01.04.1999 року за №1235/1 від Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, код ЄДРПОУ 02583780, яке у подальшому змінило тип товариства на Приватне акціонерне товариство, спочатку перейшли до Слов`янського дочірнього підприємства ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” і потім до Дочірнього підприємства “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов`янський курорт”.

Також, згідно доводів прокурора, які не спростовані відповідачем, на день подачі позову та станом на час розгляду справи, вказану земельну ділянку фактично використовує Дочірнє Підприємство «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов`янський курорт» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі - ДП СКРЦ «Слов`янський курорт») (код ЄДРПОУ 30708792; вул. Пушкінська, буд. 2, м. Слов`янськ, Донецька область, 84110), яке згідно з п.1.3 Статуту (затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» 19.12.2006) є правонаступником Слов`янського дочірнього підприємства ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» відносно всього майна, усіх прав і обов`язків.

Отже, стороною договору та користувачем земельної ділянки за Договором на теперішній час є Дочірнє підприємство «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов`янський курорт» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» (30708792).

Передана у користування за спірним договором земельна ділянка є комунальною власністю територіальної громади Слов`янської міської ради.

Підставами для звернення прокурора до суду є: 1) систематична несплата плати за землю; 2) порушення істотних умов договору щодо користування земельною ділянкою.

Щодо несплати відповідачем за користування землею.

Згідно листа Головного управління ДПС України № 78385/10/05-99-13-01-09 від 15.10.2020 адресованого Слов`янській міській раді, станом на 01.10.2020 за ДП «СКРЦ Слов`янський курорт» обліковується заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у сумі 7 891 488,59 грн.

За інформацією Головного управління ДПС України вказаною № 3798/5/05-99-13-01-11 від 24.02.2021, станом на 15.02.2021 за ДП «СКРЦ Слов`янський курорт» обліковується заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у сумі 8 339 705,37 грн.: з розбивкою по рокам підприємством самостійно задекларовано: 2016 – 754 498,28 грн.; 2017- 1 344 650,38 грн.; 2018 – 1 344 650,38 грн.; 2019 – 1 344 650,38 грн., 2020- 1 344 650,38 грн.

Таким чином, Дочірнє Підприємство «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов`янський курорт» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» має стійку заборгованість з земельного податку з юридичних осіб за період з 08.06.2016 по час подачі позову та продовжує нарощувати її. Наявні в матеріалах справи докази вказують на систематичність порушень з несплати коштів за користування землею протягом майже 5 років.

Дані факти також підтверджуються копіями податкових декларацій самостійно поданих ДП «СКРЦ «Слов`янський курорт» за 2009-2017 роки де вказується про розмір земельної ділянки, якою відповідач користується та розмір земельного податку, який відповідач має сплатити за користування даною земельною ділянкою.

Юридична особа ДП «СКРЦ Слов`янський курорт» перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Слов`янській державній податковій інспекції як платник податків з 05.04.2000.

На час укладення спірного договору суспільні відносини щодо тимчасового користування землею регулювалися Земельним кодексом України (у редакції, яка була чинною з 15 травня 1992 року по 31 грудня 2001 року), Законом України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року, Законом України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року.

Згідно до статті 26 Закону України «Про плату за землю» (у редакції на час укладення спірного договору) за порушення цього Закону платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України.

Відповідно до умов Договору, на момент укладення договору Слов`янське відділення ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» було звільнено від плати за землю з посиланням на норми Закону України «Про плату за землю». Втім, з 1999 року до вказаного Закону вносились зміни в частині переліку суб`єктів звільнених від плати за землю, з 01.01.2011, з прийняттям Податкового кодексу України, вказаний Закон взагалі втратив чинність. Починаючи з 2015 року пільги по сплаті земельного податку та їх розмір встановлюються рішеннями місцевих органів влади та на відповідача не розповсюджуються.

Однією з істотних умов Договору є своєчасність внесення плати за землю, проте ДП «СКРЦ «Слов`янський курорт» не дотримано вимог ст.96 Земельного кодексу України та п.3.2 договору на право тимчасового користування землею щодо своєчасності та повноти сплати земельного податку.

Згідно до статті 7 Земельного кодексу Української РСР від 18.12.1990 № 561-XII (в редакції чинній до 25.10.2001) користування землею було постійним та тимчасовим. Постійним визнавалось землекористування без заздалегідь установленого строку. Тимчасове користування землею було короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п`яти років.

Право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформлялося договором. Форма договору і порядок його реєстрації встановлювались Кабінетом Міністрів України (стаття 7 Земельного кодексу України (1990 року)).

Статтею. 27 Земельного кодексу України (1990 року) встановлено, що у разі систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України право тимчасового користування землею припиняється шляхом розірвання договору.

Пунктами 2 та 3 Розділу ІX Перехідних положень Земельного кодексу України визнано таким, що втратив чинність, Земельний кодекс України (1990 року) та передбачено, що Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Пунктом сьомим Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що юридичні особи, які одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Однією з умов користування землею за Земельного кодексу України (1990 року) (статті 27, 36, 40) була сплата земельного податку чи орендної плати. Цей кодекс передбачав припинення користування земельною ділянкою чи її частиною у разі систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди. Відповідні приписи містяться і у статті 141 чинного Земельного кодексу України якою передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно з п.п. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Дочірнім підприємством «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов`янський курорт» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» незважаючи на зміни у законодавстві та звернення Слов`янської міської ради, дії щодо зміни тексту або умов договору не вчинялись, при цьому ДП «СКРЦ «Слов`янський курорт» самостійно декларувалась площа та розмір плати за землю, у тому числі з 2016 по 2020 роки.

За змістом статей 525, 526, 651 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено обов`язок землекористувачів забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.

У разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним чи природоохоронним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору користування землею (оренди) на підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі» (аналогічна позиція викладена в п.2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Згідно з положеннями статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. У Податковому кодексі України (Розділ 12) визначено, що об`єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, суб`єктом – власник земельної ділянки і землекористувач. Отже, саме на землекористувача покладено обов`язок оформлення права на земельну ділянку та сплати земельного податку або орендної плати. (постанова ВСУ у справі 6-2588цс15).

Крім цього, слід зазначити, що статтею 36 Податкового кодексу встановлено, що платники податку зобов`язані самостійно декларувати свої податкові зобов`язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Чинним Земельним кодексом України не передбачено право тимчасового користування землею. Земельна ділянка може належати юридичній особі на праві власності, праві постійного користування та на умовах оренди. Втім, наслідки невиконання умов договору тимчасового користування землею щодо плати за землю є аналогічними з правовідносинами оренди землі та регулюються загальними положеннями ЦК України та Земельного кодексу України.

Факт систематичного невиконання ДП «СКРЦ «Слов`янський курорт» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (більше 5 років підряд) обов`язків щодо сплати земельного податку, встановлених пунктом 3.4 Договору, надають правові підстави вимагати розірвання договору на право тимчасового користування землею серія II-ДН №00000913, який зареєстровано в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 01.04.1999 року за №1235/1.

Аналогічна позиція, основана на аналізі статей 291 Господарського кодексу України, 651, 782 783 Цивільного кодексу України викладена у п. 5.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна».

Тобто, Відповідачем порушуються істотні умови договору щодо сплати земельного податку.

Також, відповідно до вищезазначених листів органів податкової та інформації № 3351/10/05-22-12-02-13-3 від 14.03.2017 та додатку до неї № 3395/10/05-22-12-02-13-3 від 15.03.2017, наданої Слов`янською ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області, оподатковувана площа, за яку відповідач звітує та сплачує земельний податок, становила 31,9122 га. При цьому, як зазначено в даному листі, загальна площа становить 109,9122 га, з яких 78га – озера Сліпне та Репне, як пам`ятники природи та землі дитячого табору, згідно зі ст.282 Податкового кодексу України не оподатковуються.

У податкових деклараціях за 2016-2020 роки ДП «СКРЦ «Слов`янський курорт» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» подано до фіскальних органів відомості, про оподаткування земельної ділянки за спірним договором загальною площею 109,9122 га.

Згідно доводів прокурора, ситуація зі невідповідністю площі землі наданої за договором та фактичною площею землекористування ДП «СКРЦ «Слов`янський курорт» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» склалася внаслідок небажання відповідача вносити зміни до спірного договору.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів, які спростовують доводи прокурора в цій частині.

Пунктом 2 рішення виконкому від 21.10.1998 №452/1, на підставі якого приймався спірний Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) серія II-ДН №00000913, передбачено, що у випадку зміни юридичної особи, право користування земельною ділянкою переглядається у відповідності до чинного законодавства.

З моменту прийняття рішення виконкому №2452/1 від 21.10.1998 та укладення відповідного Договору, правовий статус користувача земельною ділянкою неодноразово змінювався, але відповідні зміни, як вимагає п.2 рішення, до договору не внесено.

Також, згідно з п.2 рішення виконкому від 21.10.1998 №9452/1, у випадку прийняття Закону України «Про курорти», право користування земельною ділянкою переглядається у відповідності до чинного законодавства.

Закон України «Про курорти» прийнято Верховною Радою України 05.10.2000.

У відповідності до ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти міської ради та її виконавчого комітету, прийняті у межах наданих повноважень, є обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території підприємствами, установами та організаціями.

18 лютого 2004 року Виконавчим комітетом Слов`янської міської ради було прийнято рішення за №90/6 про вилучення у ДП «СКРЦ «Слов`янський курорт» земельної ділянки площею 133,2202га, залишивши у користуванні цієї юридичної особи на умовах оренди строком на 1 рік 106,45 га з 18.02.2004.

Пунктом 3 даного рішення зобов`язано ДП «СКРЦ «Слов`янський курорт» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» оформити договір оренди в визначеному законом порядку.

Прокурор стверджує, що такий договір оренди ДП «СКРЦ «Слов`янський курорт» не укладався. Жодних дій щодо внесення змін до договору ДП СКРЦ «Слов`янський курорт» з метою приведення договору відповідність чинному законодавству та дотримання пункту 2 рішення виконкому від 21.10.1998 №452/1 до теперішнього часу Відповідачем не вчинено, незважаючи на наявні підстави для перегляду землекористування.

Крім того, рішенням Слов`янської міської ради від 29.01.2009 №57-ХХХII-5, ДП СКРЦ «Слов`янський курорт», що діяв на підставі довіреності ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», надано згоду останньому на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 125,4146 га для функціонування будівель та споруд ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця». Пунктом 2 даного рішення рекомендовано ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» розробити та затвердити у відповідності до діючого законодавства України.

Відповідні дії по розробленню та затвердженню землевпорядної документації Дочірнім Підприємством «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов`янський курорт» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» не вчинено до теперішнього часу. Проект землеустрою не затверджено, а частина об`єктів, які були зазначені у реєстрі до рішення вже не належать відповідачу.

Крім того, з моменту укладення договору та до теперішнього часу, із землекористування Відповідача було вилучено, згідно відповідних рішень ради, наступні земельні ділянки:

- площею 0,015га згідно з рішенням виконкому від 15.11.2000 №525/5;

- площею 0,0808га згідно з рішенням виконкому від 25.12.2002 №670/2;

- площею 0,6335га згідно з рішенням виконкому від 19.02.2003 №104/12;

- площею 133,2202га згідно з рішенням виконкому від 18.02.2004 №90/6;

- площею 0,1000га згідно з рішенням міської ради від 28.03.2008 №7-ХХV-5;

- площею 0,2475га згідно з рішенням міської ради від 26.08.2011 №35-ХIII-6;

- площею 0,2500 га згідно з рішенням міської ради від 10.02.2012 № 24-ХХІІІ-6.

Відповідно ст. 124,134 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України власнику об`єкта нерухомості необхідно для встановлення меж в натурі виконати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З урахуванням вилучень Слов`янською міською радою приймались рішення № 55-ХV-5 від 26.06.2007, №57-ХХХІІ-5 від 20.01.2009, №27-ХLIX-5 від 27.08.2010, №28-ХLIX-5 від 27.08.2010 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою…» на земельні ділянки з новою площею. Однак, Відповідачем не було внесено відповідних змін до правовстановлюючих документів на землю, землевпорядну документацію не розроблено та не затверджено.

Згідно зі ст.648 Цивільного кодексу, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.04.1999, не відповідає нормам Земельного кодексу, Законів України «Про курорти», «Про оголошення природних територій міста Слов`янська Донецької області курортом державного значення» та фактичному землекористуванню, отже доводи прокурора про розірвання Договору з перелічених підстав є правомірними та обґрунтованими.

Щодо порушення умов договору в частині користування земельною ділянкою.

За змістом Договору, його істотними умовами є забезпечення використання землі відповідно до цільового призначення, дотримання вимог пунктів 1,4,5,8 статті 40 Земельного кодексу Української РСР від 18.12.1990 № 561-XII (далі - Земельного кодексу України (1990 року)) та вимог ст. 84 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 40 Земельного кодексу України (1990 року) (що діяв на момент укладення договору) власники земельних ділянок і землекористувачі зобов`язані:

забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення та умов її надання;

своєчасно вносити земельний податок або орендну плату за землю;

не порушувати права власників інших земельних ділянок і землекористувачів, у тому числі орендарів.

Статтею 19 Земельного кодексу України землі України встановлена категорійність земель за основним цільовим призначенням.

У відповідності до Договору, ДП «СКРЦ «Слов`янський курорт» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» передавались землі загальною площею 240.81 га, у тому числі 127.04 га лісів, 113,77 га інших угідь до яких входять і землі оздоровчого призначення та природно-заповідного фонду.

Санітарні та охоронні зони курорту встановлювались, постановою Ради Міністрів УССР № 562 від 14.12.1978, Положенням про курорт Слов`янськ, затвердженим постановою Ради міністрів РСР №614 від 16.12.1982, а водні об`єкти (озера Ріпне та Сліпне) віднесені до категорії лікувальних Постановою КМУ №1499 від 11.12.1996 року (паспорт № 86-558).

Главою 8 Земельного кодексу України до земель оздоровчого призначення віднесено землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей. На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення.

Територія ДП СКРЦ «Слов`янський курорт» входить в межі об`єкта природно-заповідного фонду – Регіонального ландшафтного парку «Слов`янський курорт».

Відповідно до статей 23, 24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об`єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. На території регіональних ландшафтних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей проводиться зонування з урахуванням вимог, встановлених для територій національних природних парків.

Рішенням Донецької обласної ради № 4/31-773 від 23.12.2005 «Про створення регіонального ландшафтного парку «Слов`янський курорт» до складу території регіонального ландшафтного парку віднесено «Озеро Репне», яке є гідрологічною пам`яткою природи загальнодержавного значення, що підтверджується наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 212 від 18.05.2013 «Про затвердження Положення про гідрологічну пам`ятку природи загальнодержавного значення «ОЗЕРО РЕПНЕ» ( далі – Положення про «Озеро Репне»).

Пунктом 1.3 Положення про «Озеро Репне» встановлено, що земельна ділянка, загальною площею 32 гектара, розташована у м. Слов`янськ Донецької області на землях Слов`янської міської ради та перебуває у землекористуванні ДП «СКРЦ «Слов`янський курорт» лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця». До території пам`ятки природи входить 16 га прибрежної санітарної зони.

Гідрологічну пам`ятку природи «Озеро Репне» оголошено розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 14.10.1975 № 780-р., та постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 584 «Про зміну деяких рішень Уряду України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та визначено як гідрологічну пам`ятку природи загальнодержавного значення. Озеро входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якої встановлюється особливий режим охорони і використання.

Відповідно до ст.ст. 43,44 Земельного кодексу України вказані землі є землями природно-заповідного фонду. Відповідні положення також містяться у ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд» На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Аналогічні обмеження містились у статті 72 Земельного кодексу України (1990 року)

Крім того, частиною п`ятою статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

На території пам`яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження (ч.1 ст.28 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Додаткові обмеження діяльності та вимоги дотримання природоохоронного законодавства на ДП СКРЦ «Слов`янський курорт» покладено охоронними зобов`язаннями.

Рішенням Донецької обласної ради № 4/31-773 від 23.12.2005 «О создании регионального ландшафтного парка «Славянский курорт» створено на території Слов`янської міської ради регіональний ландшафтний парк «Слов`янський курорт», загальною площею 431,31 га.

Також, 19.04.2011 прийнято Закон України «Про оголошення природних територій міста Слов`янська Донецької області курортом державного значення», яким затверджено межі округу і зон санітарної охорони курорту Слов`янськ, в які входить земельна ділянка, надана Відповідачу.

Цим Законом перша зона санітарної охорони курорту Слов`янськ установлена для охорони свердловин мінеральних вод і родовищ лікувальних мулових грязей озер Ріпне і Сліпне.

Отже, на озеро «Сліпне», яке згідно з Договором (плану до нього) входило до складу земель наданих ДП «СКРЦ «Слов`янський курорт», Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області Слов`янській міській раді передано Охоронне зобов`язання №240 від 20.05.2011 щодо утримання та підтримки заповідного режиму, як землевласнику.

Згідно доводів прокурора, ДП СКРЦ «Слов`янський курорт» неодноразово надавались охоронні зобов`язання щодо наданих у користування земельних ділянок. Так, 03.09.2007 на ДП СКРЦ «Слов`янський курорт» покладено охоронне зобов`язання № 165 згідно з яким, землекористувач зобов`язаний дотримуватись вимог заповідного режиму. Охоронним зобов`язанням №075 від 20.11.2002 року та №290 від 15.04.2013 на ДП СКРЦ «Слов`янський курорт» покладено дотримання заповідного режиму території гідрологічної пам`ятки природи «Озеро Ріпне».

Прокурор стверджує, що 2016 року ДП «СКРЦ «Слов`янський курорт» систематично порушує вимоги природоохоронного законодавства, ігнорує вимоги договору тимчасового користування землею та обов`язки по збереженню природних та лікувальних властивостей переданих у користування земель.

Факти проведення робіт та порушення вимог законодавства у природоохоронній зоні виявлено інспекторською службою РЛП «Слов`янський курорт» та комісіями Слов`янської міської ради, якими складалися акти та вносилися приписи на адресу ДП СКРЦ «Слов`янський курорт».

Зокрема, за результатами обстеження території ДП СКРЦ «Слов`янський» курорт» в межах регіонального ландшафтного парку «Слов`янський курорт» та природних територій курорту державного значення «Слов`янськ» комплексною комісією складено Акт від 15.12.2016, яким встановлено порушення Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Законів України «Про охорону земель» «Про рослинний світ», «Про курорти»:

- у ході демонтажу загальнокурортної котельні та теплових мереж проведено розкопування ґрунту. Проведення таких робіт, пов`язаних з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту без відповідних дозволів, суперечить ст.ст. 166,168 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель».

- у ході демонтажу загальнокурортної котельні та теплових мереж, за відсутності ордеру на видалення вищезазначених зелених насаджень, знищено зелені насадження лісопаркової зони курорту. До ступеня припинення росту пошкоджено 18 сирорастучих дерев, що є порушенням ст..ст. 23,24 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», ст..ст. 12,40, 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.. 25, 40 ЗУ «Про рослинний світ», п.3 Постанови КМУ від 01.08.2006 № 1045 «Про затвердження порядку видалення дерев, чагарників, газонів і квітників у населених пунктах», та спричинило шкоду у розмірі 22460,00 грн. (розрахунок державної екологічної інспекції у Донецькій області).

На підставі акту №06-02 від 20.02.2017 Державною екологічною інспекцією у Донецькій області генеральному директору ДП СКРЦ «Слов`янський курорт» внесено припис № 06-2 від 22.02.2017. Наявність факту спричинення шкоди та правомірність її нарахування підтверджено рішеннями прийнятими судом у справі №905/2895/17 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області про стягнення шкоди навколишньому природному середовищу.

Усі об`єкти демонтовані відповідачем розташовані:

по-перше в межах природно-заповідного фонду, на території якого відповідно до Положення про РЛП «Слов`янський курорт», затвердженого наказом Держуправління ОНПС в Донецькій області від 11.05.2010 № 33, діють обмеження господарської діяльності. Зокрема, забороняється проведення діяльності, яка негативно впливає на стан природних об`єктів та забороняється будь-яке засмічення території промисловими відходами;

по-друге в межах першої та другої зони санітарної охорони природних територій курорту державного значення «Слов`янськ». Відповідно до ст.. 31 Закону України «Про курорти», в першій зоні забороняється провадження будь-якої господарської діяльності, а також інші дії, що можуть вплинути на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс;

по-третє в межах прибережної захисної смуги озера Репне знаходиться будівля центрального теплового пункту 1, яка також демонтована. Після демонтажу будівель і обладнання допущено засмічення земельних ділянок (залишено відходи будівельних матеріалів, бетонних перекриттів, металоконструкції), що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи».

Відповідно до ст. 89 Водного кодексу України, на території прибережно-захисної смуги забороняється розорювання земель, влаштування звалищ сміття, відходів. Договір зі спеціалізованим підприємством на видалення будівельних відходів шляхом її безпечного захоронення або вторинного використання у ДП СКРЦ «Слов`янський курорт» відсутній.

На підставі Акту від 15.12.2016 генеральному директору ДП СКРЦ «Слов`янський курорт» комплексною комісією внесено припис, вимоги припису щодо усунення порушень природоохоронного та земельного законодавства у поставлені строки виконані не були, що підтверджувалося листом Слов`янської міської ради №01-01-07/930 від 20.03.2017 та актом від 03.03.2017, зафіксовано, що в межах прибережної захисної смуги озера Репне після демонтажу будівлі центрального теплового пункту 1 залишено великий об`єм будівельних та інших відходів, що є порушенням ст. 89 Водного кодексу України та ст. 17 Закону України «Про відходи».

Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» регламентовано, що цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» умови використання та цільове призначення земельної ділянки є істотною умовою договору оренди.

Отже, враховуючи встановлений обов`язок орендаря використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору (цільового призначення) та вимог земельного законодавства, проведення ДП СКРЦ «Слов`янський курорт» господарської діяльності з демонтажу котельні та теплових мереж без дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства, свідчить про недотримання умов зобов`язання.

Інші порушення природоохоронного законодавства з боку ДП СКРЦ «Слов`янський курорт» зафіксовано у актах та приписах Регіонального ландшафтного парку «Слов`янський курорт» Слов`янської міської ради:

- Акт №2 від 18.01.2017, акт № 4 від 09.03.2017, акт №12 від 05.04.2017, акт № 14 від 30.05.2017, акт № 15 від 01.06.2017, акт № 17 від 24.07.2017, акт № 19 від 09.08.2017, акт №20 від 14.08.2017, акт № 21 від 15.08.2017, акт № 24 від 08.09.2017, акт № 27 від 15.11.2017;

- припис №194 від 09.11.2016, припис № 10 від 18.01.2017, припис № 46 від 09.03.2017, припис № 76 від 05.04.2017, припис № 114 від 30.05.2017, припис № 125 від 01.06.2017, припис № 154 від 24.07.2017, припис № 163 від 09.08.2017, припис № 165 від 14.08.2017, припис № 170 від 15.08.2017, припис № 189 від 08.09.2017, припис № 234 від 06.11.2017, припис № 243 від 15.11.2017.

- акт № 3 від 30.01.2018, акт № 8 від 11.04.2018, акт № 18 від 19.06.2018;

- припис № 24 від 30.01.2018, припис № 85 від 11.04.2018, припис № 143 від 19.06.2018, припис № 144 від 21.06.2018;

- акт № 1 від 16.01.2019, акт № 2 від 13.02.2019, акт № 6 від 18.03.2019, акт № 8 від 25.03.2019, акт № 9 від 22.04.2019, акт № 11 від 13.05.2019, акт № 12 від 21.05.2019, акт № 13 від 08.07.2019, акт № 17 від 25.09.2019, акт № 18 від 24.10.2019;

- припис № 12 від 17.01.2019, припис № 32 від 14.02.2019, припис № 56 від 19.03.2019, припис № 62 від 25.03.2019, припис №81 від 23.04.2019, № 95 від 13.05.2019, припис № 105 від 21.05.2019, припис № 143 від 08.07.2019, припис № 191 від 25.09.2019, припис № 227 від 24.10.2019;

- акт № 9 від 21.04.2020, акт № 10 від 07.05.2020, акт № 13 від 18.06.2020, акт № 15 від 17.07.2020, акт № 16 від 28.07.2020, акт № 20 від 08.09.2020;

- припис № 73 від 21.04.2020, припис № 80 від 12.05.2020, № 105 від 18.06.2020, № 138 від 17.07.2020, припис № 149 від 28.07.2020, припис № 182 від 08.09.2020;

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд погоджується з доводами прокурора, що ДП СКРЦ «Слов`янський курорт» допускається систематичне порушення природоохоронного законодавства. Іншого відповідачем не доведено.

За змістом частини 2 ст. 651 ЦК України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Загальні критерії істотності порушення умов договору в розумінні частини 2 статті 651 ЦК України, як необхідної передумови розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї сторони, напрацьовані усталеною судовою практикою Верховного Суду України у справі № 6-75цс13 та Верховного Суду, зокрема у судових рішеннях по справах справах №№ 910/22259/17, 910/22454/17, 910/20932/17, 910/21033/17, 910/3568/18, 910/4427/18, 910/5001/19, 926/1557/18, 920/221/19, № 912/1385/17, № 922/2216/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2020 № 920/418/19 (12-38гс20) наголошує на тому, що реалізація позивачем належного йому права вимагати в судовому порядку розірвання договору оренди землі залежить від настання чи ненастання обставин, які зумовлюють виникнення такого права в силу положення договору чи вказівки закону і пов`язується з моментом виникнення таких обставин.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що під час дії договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.04.1999 відповідачем допущено порушення вимог ст.ст. 44, 43, 96,141, 143, 166,168 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України, ст.. 35 Закону України «Про охорону земель» ст.ст. 13, 32 Закону України «Про курорти» ст.ст. 7, 23,24,28, 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд» ст.ст. 12,40, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 25, 40 Закону України «Про рослинний світ», ст. 17 Закону України «Про відходи», п.3 Постанови КМУ від 01.08.2006 № 1045 «Про затвердження порядку видалення дерев, чагарників, газонів і квітників у населених пунктах».

Вказані порушення у свою чергу свідчать про недотримання ДП «СКРЦ «Слов`янський курорт» істотних умов Договору, внаслідок використання землі всупереч цільовому призначенню, систематичній несплаті плати за землю та відсутності землевпорядної документації, що підтверджує доводи прокурора та надає правові підстави для задоволення позовної вимоги.

Підстави для представництва та обґрунтування інтересів держави.

Обгрунтовуючи позовні вимоги Прокурор зазначав, що під час дії договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) серія II-ДН №00000913 від 01.04.1999, Відповідачем допущено низку порушень чинного законодавства, у зв`язку з чим договір підлягає розірванню.

Незважаючи на вказані порушення вимог законодавства з боку Дочірнього Підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов`янський курорт» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», що призвело до порушення інтересів Держави, Слов`янською міською радою не вжито заходи цивільно-правового характеру спрямовані на усунення зазначених порушень Закону.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором Слов`янська міська рада є стороною договору та тією особою якій приписами Цивільного кодексу України надано право вимагати розірвання договору внаслідок його невиконання та порушення істотних умов у вигляді невнесення плати за землю чи порушення вимог збереження природоохоронних, рекреаційних та оздоровчих її властивостей.

Враховуючи викладене, через наявні порушення інтересів держави та нездійснення захисту цих інтересів Слов`янською міською радою, Слов`янською місцевою прокуратурою прийнято рішення про звернення до суду з метою захисту інтересів держави.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів Держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів Держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси Держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів Держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах Держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Дана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Слов`янській міській раді відповідно до положень ст.ст. 6, 10, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» належать повноваження здійснення захисту інтересів територіальної громади та здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів. Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону).

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого – «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади можуть збігатися повністю, частково, або навіть взагалі не пересікатися.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 Господарського кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Крім того, з урахуванням статей 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Згідно ч. 1 ст. 14 Конституції України та ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України, ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 80 Земельного кодексу України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі землі комунальної власності, правомочності власника щодо яких від імені територіальної громади виконує відповідна рада. Тобто, економічні інтереси держави полягають і в законному та ефективному використання земель територіальних громад відповідними радами.

У даному випадку порушення інтересів держави полягає в неотриманні доходу від користування переданою земельною ділянкою комунальної власності, можливості розпоряджатися нею та порушення умов користування нею, як таких що позбавляє Слов`янську міську раду того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли здійснюють функції контролю за дотримання землекористувачами своїх обов`язків за договірними зобов`язаннями.

Бездіяльність органів місцевого самоврядування щодо контролю використання користувачами земель у відповідності до вимог законодавства, позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності реалізації права користування землею в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України) та кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України(статті 68 Конституції України).

Отже правовідносини, пов`язані з поверненням земель які використовуються з порушенням умов договорів до комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а недотримання умов договору довгострокового користування землею та порушення природоохоронного та земельного законодавства, такому суспільному інтересу не відповідає.

У позовній заяві, "суспільним", "публічним" інтересом звернення прокурора до суду з відповідними вимогами є задоволення суспільної потреби у відновленні прав при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - повернення землі оздоровчого призначення із користування недобросовісного користувача, збереження природно-заповідного фонду а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, національного багатства України та як джерела задоволення потреб суспільства в земельних ресурсах. "Суспільний", "публічний" інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення в комунальну власність землі, що використовувалась всупереч істотних умов договору.

Прокурором на бездіяльність органу яка полягає у незверненні до суду з позовом у цій сфері вказується з 2017 року, так перше повідомлення про представництво інтересів держави спрямовано на адресу Слов`янської міської ради за № 83-3088вих17 від 30.03.2017. На яке отримано відповідь Слов`янської міської ради №01-01-07/930 від 20.03.2017 про незвернення до суду з позовом.

Повторно листи прокурора з повідомленням про виявлені порушення закону та вжиття заходів щодо їх усунення надіслано на адресу Слов`янської міської ради за № 40-8688вих-20 від 28.09.2020 та № 40-9647вих-20 від 17.11.2020.

Слов`янською окружною (місцевою) прокуратурою остаточне повідомлення про представництво інтересів держави в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» спрямовано на адресу Слов`янської міської ради за № 40-1062вих21 від 18.02.2021 та вручено 19.02.2021 про що свідчить штамп з датою отримання.

На вказане повідомлення отримано відповідь Слов`янської міської ради № 01.01-07/626 від 16.03.2021, що позов про розірвання договору на право тимчасового користування землею не подавався.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", проте компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах Держави, що є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Таким чином, підставою для представництва у даній справі є порушення інтересів держави та нездійснення їх захисту Слов`янською міською радою.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи прокура, отже позовні вимоги Керівника Слов`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Слов`янської міської ради до Дочірнього підприємства “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов`янський курорт” Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” про розірвання договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.04.1999 підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Керівника Слов`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Слов`янської міської ради до Дочірнього підприємства “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов`янський курорт” Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” про розірвання договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.04.1999 - задовольнити повністю.

Розірвати Договір на право тимчасового користування землею від 01.04.1999, зареєстрований в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) за №1235/1, серія ІІ-ДН №00000913, укладений між Слов`янською міською радою та Слов`янським відділенням ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, правонаступником якого є Дочірнє підприємство “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов`янський курорт” Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Санаторно-курортний реабілітаційний центр “Слов`янський курорт” Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (84110, Донецька обл., місто Слов`янськ, вулиця Пушкінська, будинок 2, код ЄДРПОУ 30708792) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6, код ЄДРПОУ 25707002; рахунок UA918201720343180002000016251, Державна казначейська служба України м. Київ, отримувач - Донецька обласна прокуратура) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 11 жовтня 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2021 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення Господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя Е.В. Зекунов