Рішення № 10045394, 18.05.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2010 р.                                                                      Справа №19/47

за позовом Приватного підприємства "Ванк", вул. Азербайджанська 8-А, м. Київ, 02090

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабусині рецепти", вул. Раскової, 61, м. Миргород, Полтавська область, 37600

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Аграрна біржа, м. Київ, вул. Копилівська, 67, корп.5

про стягнення 364631,39грн.

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: Романчук Ю.А., дов №1 від 01.03.2010р.

від відповідача: не з’явився          

від третьої особи: не з’явився          

Розглядається позовна заява про стягнення 364631,39 грн., з них 310000,00 грн. - суми договірної винагороди згідно договору доручення № 18/1 від 18.09.2009р., 29338,40 грн. - пені, 20987,00 грн. - інфляційних, 4305,90 грн. - 3% річних.

Заявою від 27.04.2010р. позивач зменшив розміру позовних вимог та прохає стягнути з відповідача 356854,72 грн., у тому числі 310000,00 грн. - суми договірної винагороди, 25692,80 грн. пені, 17391,00 грн. - інфляційних, 3770,92 грн. - 3% річних (а.с.67).

Ухвалою від 27.04.2010р. суд прийняв заяву про зменшення позовних вимог (а.с.74). Розгляд справи продовжився в межах зменшених позовних вимог.

          Третя особа в письмових поясненнях зазначила, що позивач є членом біржі; позивач від імені відповідача на підставі договору - доручення за № 18/1 від 18.09.2009р. уклав два біржові контракти; дані біржові контракти були зареєстровані біржою; за п.6.4. договору - доручення, встановлено, що розірвання біржових контрактів не звільняє від сплати реєстраційного збору аграрної біржі та брокерської винагороди. При цьому третя особа надала клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника (а.с.81).

          Відповідач відзив на позов не надав. Ухвали надіслані відповідачу, до суду, повернулося з відміткою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання” (а.с.78). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, наданим державним реєстратором Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 30.03.2010р., юридичною адресою відповідача є вул. Раскової, 61, м.Миргород, Полтавська область, 37600, що співпадає з адресою за позовом (а.с.49-50). Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи.

          Згідно п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

          Якщо учасник судового процесу своєчасно не довів до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю особу (п. 23 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. N 01-8/164).

          Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          В судовому засіданні 18.05.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

          Приватне підприємство “ВАНК” (надалі - Позивач) акредитоване на Аграрній біржі та є Брокерською конторою № 65, згідно Договору № 52/65-15.07.09 про придбання права використання біржового місця Аграрної біржі від 15.07.2009р., а директор підприємства є одночасно брокером Брокерської контори № 65, на підставі Сертифікату № АБ 034 від 02.04.2008р. та Свідоцтва від 02.04.2008р. № 9168 (а.с.10-13).

          Зазначене також підтверджується поясненнями третьої особи –Аграрної біржі від 11.05.2010р. (а.с.109).

          18 вересня 2009 року між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бабусині рецепти”(надалі - відповідач) було укладено договір - доручення № 18/1 (надалі –Договір доручення; а.с.13-15).

          Відповідно до умов Договору доручення, відповідач (довіритель) доручив позивачу (брокеру) від імені за винагороду і за рахунок довірителя надати послуги з питань вивчення попиту та поліпшення збуту товару, консультування з питань комерційної діяльності та оформлення необхідної документації, з метою укладення біржових контрактів на Аграрній біржі щодо збуту товару, згідно додатку №1 який є невід’ємною частиною даного договору.

          В додатку № 1 до Договору сторони визначили характеристики товару, який є предметом продажу, а саме: масло солодковершкове “Селянське” в кількості 3330 тонн за ціною 35000 грн. за 1 тонну (а.с.15).

          Відповідно до п.1.2. Договору після виконання доручення брокер зобов’язаний у двохденний строк усно повідомити про це довірителя. Брокер вважається таким, що виконав свої зобов’язання по договору доручення після укладення біржового контракту на зазначених в п.1.1. умовах цього договору.

На виконання Договору доручення позивач від імені відповідача (як брокерська контора № 65) уклав з Державним комітетом України з державного матеріального резерву (від імені якого виступала брокерська контора № 51 –ДП «Укрресурси») Контракти за № 2154 АБ та №2155 АБ від 18 вересня 2009 року та специфікації до них (а.с.17-30).

Предметом даних Контрактів та специфікацій є купівля покупцем - Державним комітетом України з державного матеріального резерву у продавця - ТОВ «Бабусині рецепти»товару - масло солодковершкове “Селянське” в кількості 3330 тонн за ціною 35000 грн. за 1 тонну (з ПДВ). Загальна сума продажу по контрактам за вказаним товаром становить 116550000,00грн.

          Таким чином, позивач виконав доручення відповідно до умов, передбачених п. 1.1. Договору доручення.

          Вказані Контракти були зареєстровані Аграрною біржею за №2154 АБ та №2155 АБ 18 вересня 2009 року, про свідчить відмітка біржі на останній сторінці контракту (а.с.20, 27).

          Факт реєстрації вказаних контрактів також підтверджується поясненнями Аграрної біржі (а.с.81).

          Згідно виписки банку по особовому рахунку позивача від 20.11.2009р. відповідачем оплатив на користь Аграрної біржі реєстраційний збір згідно контракту №2154АБ від 18.09.2009р. за платіжним дорученням №446 від 01.08.2003р., зазначене свідчить про належне повідомлення відповідача про укладення біржових контрактів (а.с.66).

          Відповідно до п.1.3, 3.2 Договору доручення довіритель зобов’язаний протягом 2 робочих днів після укладення контракту сплатити брокерові винагороду у розмірі 0,3% від суми біржового контракту. Сума винагороди брокера за цим договором складає 349650,00 грн. (п.1.4 Договору).

          Додатковою угодою №1 від 01.12.2009р. до даного Договору сторони внесли зміни в п.1.4, 3.2 договору, якими узгодили, що довіритель сплачує брокеру винагороду у розмірі 310000,00грн. (а.с.16).

Відповідно до п. 4.5 Договору доручення та п. 6.4 укладених біржових контрактів, анулювання реєстрації біржового контракту, неналежне виконання зобов'язань по контракту, не звільняє довірителя від сплати реєстраційного збору та брокерської винагороди.

Відповідач своїх зобов’язань по договору не виконав, оплату винагороди не здійснив

          Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті вказаного відповідач суду не надав.

Згідно ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

          Відповідно до ст. 1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Як свідчать надані докази, позивач виконав доручення відповідача відповідно до його вказівок, зазначених у п. 1.1 Договору доручення, уклавши відповідні біржові контракти.

          Укладені біржові контракти були зареєстровані на аграрній біржі (а.с.20, 27, 81).

Згідно ч.4 ст.15 Закону України "Про товарну біржу" угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

          Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушуючи взяті на себе зобов'язання, відповідач не сплатив договірну винагороду у строки передбачені Договором.

           Отже, позовні вимоги в частині стягнення 310000,00грн. винагороди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

          Пунктом 4.4 Договору сторони визначили, що в разі прострочення сплати брокерської винагороди стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка винагороди за кожний день такого прострочення.

          На підставі вказаних норм позивачем заявлено до стягнення 25692,80 грн. пені за період з 01.12.2009р. по 27.04.2010р. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог).

          За умовами п.1.3. Договору доручення довіритель зобов’язаний протягом 2 робочих днів після укладення контракту, контракти були укладені 18.09.2009р., тобто прострочення виконання зобов’язання починається з 21.09.2009р.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

В даному випадку нарахування штрафних санкцій припиняється 21.03.2010р.

З вказану на дану норму нарахування пені є правомірним за період 01.12.2009р. –21.03.2010р. на суму 19326,16 грн. позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню (розрахунок суду –в матеріалах справи).

З огляду на викладене, вимоги в частині стягнення пені 6366,64 грн. з 22.03.2010р. по 27.04.2010р. слід відхилити, як заявлені з порушенням ст. ч.6 ст. 232 ГК України.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          З огляду на вказану норму позивачем правомірно заявлено до стягнення 3770,92 грн. 3 % річних за період з 01.12.2009р. по 27.04.2010р. (правильність розрахунку перевірено судом).

          В цій частині вимоги підлягають задоволенню.

          Також, період грудень 2009р. - березень 2010р. позивачем нараховано 17391,00 грн. інфляційних.

          Після перерахунку судом встановлено, що сума інфляційних за цей період становить 17360,00 грн. Отже, вимоги в цій частині є правомірними.

          В іншій частині вимоги щодо стягнення інфляційних слід відхилити як необґрунтовані.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Відповідно до п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-08/675 та п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

В разі добровільного виконання рішення суду відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабусині рецепти" (вул. Раскової, 61, м. Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код 32038240, р/р 26044100151115 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Полтава, МФО 331036) на користь Приватного підприємства "Ванк" (вул. Азербайджанська 8-А, м.Київ, 02090, ідентифікаційний код 36516695; р/р 26009182831 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м.Київ, МФО 331605) 310000грн. 00 коп. основного боргу договірної винагороди, 19326грн. 16 коп. пені, 3770грн. 92 коп. річних, 17360грн. 00 коп. –інфляційних, 3504грн. 57 коп. витрат з оплати державного мита, 231 грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині –у позові відмовити.

                    Суддя                                                                      Безрук Т.М.

Рішення підписано: