Справа № 428/3055/21
Провадження № 2/428/962/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Шубочкіної Т.В.,
при секретарі Підгорній Я.Е.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідачів Курганова В.С. , Горобець О.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» про визнання незаконним та скасування розпорядження керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про припинення контракту, визнання незаконним та скасування наказу директора КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі - відповідач 1), Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.01.2021 у справі №428/9341/20 позивача поновлено на посаді генерального директора Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» з 29.10.2020. З метою створення уявної видимості виконання рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.01.2021, керівником ВЦА міста Сєвєродонецьк Луганської області видано розпорядження №96 від 20.01.2021 «Про поновлення на посаді генерального директора КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» ОСОБА_1 », з яким позивача ознайомлено лише 18.02.2021.
При цьому, фактично позивач не був допущений до роботи і виконання своїх обов`язків, у зв`язку з тим, що керівником ВЦА міста Сєвєродонецьк Луганської області, в день видачі вищевказаного розпорядження, видано низку інших розпоряджень, а саме: «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 28.01.2019 №53» від 20.01.2021 №97, «Про скорочення посади генерального директора Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» від 20.01.2021 №97 та «Про переведення в простій» від 20.01.2021 №99.
На підставі розпорядження від 20.01.2021 №98 «Про скорочення посади генерального директора Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» відповідачем було складено два попередження про наступне вивільнення №286 від 20.01.2021 та №440 від 29.01.2021.
Позивач вважає, що в даному випадку позивача було звільнено без дотримання вимог ст.ст.40, 42 та 49-2 КЗпП України, оскільки його кваліфікація та продуктивність праці не враховувалась при звільненні, позивач не був попереджений про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці за два місяці, йому не було запропоновано роботу на підприємстві за відповідною професією (спеціальністю).
Отже, як вважає позивач, порушення чинного законодавства України, допущені при поновленні позивача на роботі за рішенням суду та в подальшому звільненні згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, є беззаперечними підставами для відновлення порушених трудових прав позивача, шляхом поновлення його на попередній роботі та стягнення на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
На підставі викладеного позивач просив суд:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 19.03.2021 №139 «Про припинення контракту з генеральним директором КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» ОСОБА_1 »;
- визнати незаконним та скасувати наказ (розпорядження) директора комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» від 22.03.2021 №39-к «Про припинення трудового договору (контракту)»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» з 23 березня 2021 року;
- стягнути з Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 23.03.2021 по день ухвалення судового рішення у справі.
Від Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.01.2021 по справі №428/9341/20 відповідачами було виконано добровільно, з метою ефективного поновлення прав позивача та в повному обсязі, що підтверджується видачею наказів про поновлення працівника на роботі, ознайомленням належним чином з рішенням роботодавця «Про поновлення на роботі», фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду до виконання обов`язків, внесенням змін до штатного розпису, забезпеченням робочим місцем, систематичною виплатою заробітної плати та присутністю позивача на робочому місці на протязі двох місяців після поновлення на роботі.
20.01.2021 з метою оптимізації роботи комунальних підприємств Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, керівником ВЦА було видано розпорядження №98 «Про скорочення посади генерального директора КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління». З вказаним розпорядженням позивач ознайомився 21.01.2021 та скріпив підписом розпорядження «Ознайомлен», що також підтверджується також відеозаписом, який є додатком до цього відзиву на позовну заяву.
Одночасно з розпорядженням керівника ВЦА від 20.01.2021 року №98 позивачу було вручено «Попердження про наступне вивільнення» від 20.01.2021 №286 в якому зазначено, що у зв`язку із скороченням посади генерального директора КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» на підставі розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 20.01.2020 №98, відповідно до статті 49-2 Кодексу законів про працю України попереджено про майбутнє звільнення з посади генерального директора КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» з 22 березня 2021 року згідно пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Також позивачу були запропоновані вакантні посади на КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління», які є в наявності, станом на 20.01.2021.
Крім того, відповідач 1 зазначив, що на протязі двох місяців позивачу й надалі надавалися пропозиції щодо всіх вакантних посад на підприємстві, однак від позивача заяви щодо згоди чи незгоди продовжувати роботу на вільних посадах станом на момент звільнення не надходило.
На підставі викладеного відповідач 1 вважає, що спірне рішення прийнято у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також 28.05.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено, що в порушення вимог розпорядження міського голови від 28.01.2019 №53 «Про призначення на посаду генерального директора комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» ОСОБА_1.» позивач був позбавлений права представляти інтереси підприємства без довіреності, права підпису, права укладати угоди, відкривати рахунки в банках, надавати документи для державної реєстрації. Також зазначено, що доводи відповідача 1 щодо належного поновлення позивача на роботі також спростовуються фактом усунення позивача від фактичного виконання обов`язків генерального директора шляхом незаконного переведення позивача у простій розпорядженням керівника ВЦА №99 від 20.01.2021.
Також представником позивача зазначено, що відповідачем додано низку попереджень позивача про наступне вивільнення, жодне з яких не було вручене позивачу, та всі вони повернулись відправнику без вручення.
Отже, представником позивача зазначено, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, підтверджуються належними, допустимими та достовірними доказами, які знаходяться в матеріалах справи та у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позові та у відповіді на відзив на позовну заяву.
Представник відповідача 1 - Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача 2 - Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління», в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримав позицію викладену представником Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.
Дослідивши матеріали справи та докази, якими сторони обґрунтували вимоги та заперечення, суд прийшов до наступного.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
Розпорядженням в.о. міського голови Сєвєродонецької міської ради №53 від 28.01.2019 року ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» та визначено його уповноваженою особою, яка може вчиняти дії щодо внесення змін до реєстраційних документів та відомостей підприємства, а також особою, що без довіреності представляє інтереси підприємства та має право підпису, укладає угоди, відкриває рахунки в банках, надає документи для державної реєстрації тощо. На підставі зазначеного розпорядження 28.01.2019 року з позивачем було укладено контракт на термін з 28.01.2019 року по 29.01.2029 року.
Розпорядженням керівника ВЦА м.Сєвєродонецьк Луганської області №745 від 28.10.2020 року припинено контракт, укладений 28.01.2019 із ОСОБА_1 , та звільнено його з посади генерального директора КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління».
18 січня 2021 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області по справі №428/9341/20 за позовом ОСОБА_1 до Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені і його поновлено на посаді генерального директора КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління».
На виконання рішення суду було видано розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 20 січня 2021 року №96 «Про поновлення на посаді генерального директора Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» ОСОБА_1 ». КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» було видано наказ № 11-к від 20.01.2021 року про поновлення ОСОБА_1 з 29.10.2020 року на посаді генерального директора.
Розпорядженням керівника Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 20.01.2021 року №97 були внесені зміни до розпорядження міського голови від 28.01.2019 року №53 в частині втрати чинності 2 речення п.1 розпорядження, а саме в частині повноважень ОСОБА_1 та передачі йому, як генеральному директору, установчих документів, печатей та штампів.
Розпорядженням керівника Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 20.01.2021 року №99 генерального директора КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» ОСОБА_1 переведено в простій з 20.01.2021 року.
Розпорядженням керівника Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 20.01.2021 року №98 посада генерального директора Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» скорочена з 22.03.2021 року.
Розпорядженням керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 19.03.2021 року №139 «Про припинення контракту з генеральним директором КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» контракт, укладений із ОСОБА_1 припинений з 22.03.2021 року. Наказом КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» №39 від 22.03.2021 року звільнено генерального директора ОСОБА_1 з 22.03.2021 року за п.1 ст.40 КЗпП України.
Процедура поновлення на роботі.
Згідно контракту про призначення генерального директора комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління», укладений між в.о. міського голови, секретарем міської Ради Ткачуком В.П. та ОСОБА_1 , від 28.01.2019 року останній призначений на посаду генерального директора підприємства строком на 10 років. В контракті визначені відповідні права та обов`язки генерального директора. Пунктом 5.2 даного контракту передбачено, що контракт припиняється у порядку, визначеному чинним законодавством та рішеннями Сєвєродонецької міської Ради. Наступний пункт контракту передбачає звільнення з посади керівника підприємства на підставі рішення Наглядової Ради.
Частина перша статті 235 КЗпП України передбачає, що в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьома статті 235 КЗпП України).
Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні.
Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.
Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.
Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.
КЗпП України не містить визначення поняття "поновлення на роботі", як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України "Про виконавче провадження".
За змістом статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент поновлення позивача на роботі за рішенням суду) рішення вважається виконаним боржником із дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.
Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків. Відповідне положення міститься у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18, від 06 грудня 2018 року у справі N465/4679/16 (провадження N61-29024св18), від 26 лютого 2020 року у справі N702/725/17 (провадження N 61-12857св18).
На виконання рішення Сєвєродонецького міського суду від 18.01.2021 року було видано розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 20 січня 2021 року №96 «Про поновлення на посаді генерального директора Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» ОСОБА_1 ». КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» було виданий наказ № 11-к від 20.01.2021 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді генерального директора з 29.10.2020. Із розпорядженням про поновлення на посаді позивач ознайомлений 21.01.2021 року, та в цей день був зроблений запис в його трудовій книжці про поновлення його на посаді, що підтверджується власним підписом позивача на розпорядженні про ознайомлення, відеофайлами на компакт-диску №00422, 00423, 00424, 00425, 00426, 00427.
Суд зазначає, що згідно Указу Президента України від 28 липня 2020 року № 297/2020 було створено військово-цивільну адміністрацію м.Сєвєродонецьк Луганської області. Згідно ст.3 ЗУ «Про військово-цивільні адміністрації» у день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження:
обласної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації області;
районної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації району.
У разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації. Повноваження виконавчих органів зазначених рад, апаратів цих рад та їх виконавчих комітетів, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у таких органах та апаратах, припиняються з дня, наступного за днем прийняття рішення зазначеним керівником військово-цивільної адміністрації населених пунктів про можливість цієї військово-цивільної адміністрації здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Статтею 4 зазначено Закону визначені повноваження військово-цивільної адміністрації, зокрема:
-управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню;
-встановлення для підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;
-здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади (крім вирішення питань відчуження, у тому числі шляхом приватизації комунального майна та надання комунального майна в оренду на строк понад п`ять років). Обмеження щодо відчуження комунального майна, встановлені цим пунктом, не поширюються на випадки розподілу такого майна між територіальними громадами, території яких затверджені Кабінетом Міністрів України (далі - сформовані територіальні громади), передачі майна з комунальної до державної власності та списання комунального майна.
Тобто, управління комунальними підприємствами, в тому числі і надання або припинення повноважень, прав та обов`язків керівників цих підприємств відноситься виключно до владних функцій військово-цивільної адміністрації.
Крім того, згідно висновку Верховного суду по справі № 755/3495/16-ц рішення про визначення структури підприємства, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників є виключною компетенцію власника підприємства або уповноваженого ним органу та складовою права на управління діяльністю підприємством та установою. При цьому, правом працівникам залишається оспорювати власне саме правомірність його звільнення.
Суд вважає, що процедура поновлення позивача на роботі на посаді генерального директора була максимально виконана відповідачами.
Переведення у простій та щодо процедури звільнення.
Згідно ст.34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Простій за своїм кількісним показником може розповсюджуватися на одного або кількох працівників, на структурний підрозділ підприємства, а також на підприємство в цілому. Простій може бути з вини працівника або не з вини працівника.
Розпорядженням керівника Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 20.01.2021 року №99 генерального директора КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» ОСОБА_1 переведено в простій з 21.01.2021 року, у зв`язку із скороченням посади генерального директора КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» на підставі розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 20.01.2021 №98, з якими ОСОБА_1 ознайомлено 21.01.2021.
Розпорядженням керівника військово-цивільної адміністрації м.Сєвєродонецька Луганської області № 46 від 21.08.2020 року «Про припинення повноважень Наглядової ради комунальних підприємств, які засновані на комунальній власності територіальної громади м.Сєвєродонецьк Луганської області» повноваження наглядової Ради комунальних підприємств, які засновані на комунальній власності територіальної громади м.Северодонецьк Луганської області та зобов`язано комунальні підприємства, на яких припинено повноваження Наглядових рад, привести документи підприємства у відповідність до цього рішення.
Розпорядженням керівника військово-цивільної адміністрації м.Сєвєродонецьк Луганської області №63 від 26.08.2020 року затверджений Статут комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» в новій редакції. Згідно розділу 3 Статуту КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» в новій редакції оперативне управління підприємством здійснює його керівник в особі директора, який призначається на посаду керівником ВЦА. В Статуті передбачені права та обов`язки директора.
Розпорядження керівника військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області №46 від 21.08.2020 року «Про припинення повноважень Наглядової ради комунальних підприємств, та розпорядження керівника ВЦА № 63 від 26.08.2020 року «Про затвердження Статуту комунального підприємства КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» в новій редакції станом на сьогоднішній день є чинними, не є скасованими або такими що втратили чинність.
Згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до абз.1 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992р., розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Відповідно до ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною 4 цієї ж норми встановлено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП України).
Згідно з ч.ч.1 та 3 ст.49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
В постанові від 18.10.2017 року по справі №6-1723цс17 Верховний Суд України вказав, що оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
Розпорядженням керівника Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 20.01.2021 року №98 посада генерального директора Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» скорочена з 22.03.2021 року.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 був ознайомлений із змістом розпорядження керівника військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 20 січня 2021 року №96 «Про поновлення на посаді генерального директора Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» ОСОБА_1 », від 20.01.2021 року №97 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 28.01.2019 року №53», від 20.01.2021 року № 99 «Про переведення в простій» та №98 «Про скорочення посади генерального директора КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління», листом від 20.01.2021 року №286 про попередження про наступне вивільнення,
Листами Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 29.01.2021 №440, від 22.02.2021 №704, від 09.03.2021, від 19.03.2021 №194, ОСОБА_1 додатково попереджено про звільнення.
Отже, суд вважає, що відповідачами були здійснені всі заходи для своєчасного повідомлення позивача про наступне звільнення.
Розпорядженням керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 19.03.2021 року №139 «Про припинення контракту з генеральним директором КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» контракт, укладений із ОСОБА_1 припинений з 22.03.2021 року. Наказом КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» №39 від 22.03.2021 року звільнено генерального директора ОСОБА_1 з 22.03.2021 року за п.1 ст.40 КЗпП України.
Частинами 2, 5 статті 43 КЗпП України передбачено, що у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.
Згідно з ч.2 ст.40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у п. 1, 2 та 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2021 року позивач був ознайомлений з переліком вакантних посад КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління», про що свідчить його підпис.
Протягом двох місяців позивачу надавалися пропозиції щодо вакантних посад на підприємстві в листах від від 29.01.2021 №440, від 22.02.2021 №704, від 09.03.2021, від 19.03.2021 №194.
Листом Загального відділу Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області №1 від 19.03.2021 повідомлено, що станом на 17-00 годину 19.03.2021 до Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області та Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області заяви від генерального директора КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» ОСОБА_1 щодо згоди чи незгоди продовжувати роботу на вільних на КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» посадах не надходило.
Окрім того, суд вважає, що Сєвєродонецька міська ВЦА Свєродонецького району Луганської області вправі самостійно визначати організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління», і на підприємстві дійсно відбулося скорочення чисельності працівників, що стало підставою для звільнення ОСОБА_1 .
Отже, враховуючи вищенаведене суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 19.03.2021 №139 «Про припинення контракту з генеральним директором КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» ОСОБА_1 », визнання протиправним та скасування наказу (розпорядження) директора Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» від 22.03.2021 №39-к «Про припинення трудового договору (контракту)» та поновлення на посаді генерального директора є необґрунтованими, та задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Виходячи зі змісту частини першої статті 235 КЗпП України, оплата вимушеного прогулу має місце у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог про поновлення на посаді, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку також не підлягають задоволенню.
Отже, виходячи з системного аналізу наведених вимог чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265,268, 273 ЦПК України, суд,-
ВИРІШив:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» про визнання незаконним та скасування розпорядження керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про припинення контракту, визнання незаконним та скасування наказу директора КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку відмовити.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. В. Шубочкіна
Судове рішення № 100453189, Сєверодонецький міський суд Луганської області було прийнято 08.10.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 428/3055/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: