Рішення № 10045287, 11.05.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2010           Справа № 3/29

По позову Державної іпотечної установи, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34

До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Молодьжитлобуд”, 39614, Полтавська область, м.Кременчук, вул. Першотравнева, 33

Про (1) розірвання Договору відчуження майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 15.09.2009р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО Коваленко О.М. за реєстровим номером №372, що був укладений між сторонами;

(2) стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 4771530,14 грн., в т.ч.: 2434600,00 грн. –витрати Державної іпотечної установи в розмірі 70% вартості майнових прав, 347800, 00 грн. - штраф у розмірі 10% від суми Договору, 1739000, 00 грн. –штраф у розмірі 50% від суми договору, 133269, 34 грн. –відшкодування витрат Установи, пов’язаних зі сплатою винагороди за фінансові ресурси та 116860,80 грн. –інфляційні витрати,

С у д д я БУНЯКІНА Ганна Іванівна

Представники:

від позивача                    Ободовський О.Є. (див. протокол судового засідання)

від відповідача          відсутні (див. протокол судового засідання)

Суть спору: Розглядається позов Державної іпотечної установи, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодьжитлобуд», м.Кременчук про (1) розірвання Договору відчуження майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 15.09.2009р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО Коваленко О.М. за реєстровим номером №372, що був укладений між сторонами; (2) стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 4771530,14 грн., в т.ч.: 2434600,00 грн. –витрати Державної іпотечної установи в розмірі 70% вартості майнових прав, 347800, 00 грн. - штраф у розмірі 10% від суми Договору, 1739000, 00 грн. –штраф у розмірі 50% від суми договору, 133269, 34 грн. –відшкодування витрат Установи, пов’язаних зі сплатою винагороди за фінансові ресурси та 116860,80 грн. –інфляційні витрати (за заявою про уточнення позовних вимог від 11.05.2010року. вх№ 06444д від 11.05.2010 року).

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, а саме: відзив на позов не надав, представництво в судове засідання не забезпечив, хоча повідомлявся належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчать відмітки канцелярії суду на оригіналі ухвал від17.03.2010 року, 13.04.2010 року в цій справі.

Відповідно до п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Оскільки (1) за приписами ч. 1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців з дня отримання позовної заяви, (2)клопотання про продовження терміну розгляду справи від сторін не надходило, (3)господарський суд належним чином повідомляв відповідача про час, дату і місце проведення судових засідань по даній справі, а неявка останнього не перешкоджає розгляду справи по суті, (4) спір не відноситься до категорії складних, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази, суд

в с т а н о в и в:

Між Державною іпотечною установою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Молодьжитлобуд»” на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 832 «Питання забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов»укладений договір відчуження майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 15.09.2009р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО Коваленко О.М. за реєстровим номером № 372.

За умовами укладеного договору відповідач зобов’язався передати, а позивач прийняти майнові права, що належать відповідачу на об’єкт незавершеного будівництва житлового призначення –15 квартир (№№ 1-3, 5-16) в будинку № 6 по вул.Цибаня в м.Пирятин, Полтавської області, та сплатити грошову суму, визначену в п. 5 цього договору.

На виконання п. 5.2 договору позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти в сумі 2434600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 217 від 16.09.2009 року.

За умовами п. 3.1 договору, відповідач зобов’язався (1) в термін до 25 грудня 2009 року добудувати та здати в експлуатацію об’єкт незавершеного будівництва житлового призначення, (2) протягом 30 робочих днів з моменту здачі об’єкту незавершеного будівництва житлового призначення в експлуатацію передати позивачу за вимогою необхідні йому правовстановлюючі документи на придбаний ним об’єкт незавершеного будівництва житлового призначення.

Відповідач не виконав взятих на себе зобов’язань в порушення умов договору. Станом на 11.02.2010 року об’єкт будівництва не введений в експлуатацію.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Наведена вище норма матеріального і процесуального права не передбачає будь-яких санкцій за недодержання підприємством (організацією) відповідного порядку внесення змін до господарського договору чи його розірвання. Тому саме по собі таке недодержання не тягне за собою наслідків у вигляді відмови в прийнятті позовної заяви або її повернення чи припинення провадження у справі.

Верховним Судом України з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) також зазначалося, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (Постанова названого суду від 17.06.2008 року № 8/32пд).

Відповідно до приписів ст. 610, п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ст. ст. 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, зміна договору або його розірвання допускається за рішенням суду, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору, а також у разі істотного порушення умов договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки відповідач в обумовлені строки не добудував та не здав в експлуатацію об’єкт незавершеного будівництва житлового призначення - 15 квартир (№№ 1-3, 5-16) в будинку №6 по вул.Цибаня в м.Пирятин, Полтавської області, що є істотним порушенням умов договору від 15.09.2009 року, суд дійшов до висновку щодо наявності підстав для розірвання договору відчуження майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 15.09.2009р., посвідчений приватним нотаріусом КМНО Коваленко О.М. за реєстровим номером №372, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Молодьжитлобуд»та Державною іпотечною установою

Згідно п. 1 та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п. 6.5 договору передбачено, що у разі виявлення позивачем факту невиконання відповідачем зобов’язань за цим договором, позивач має право надіслати на адресу відповідача вимогу про виконання зобов’язання та відшкодування позивачу понесених витрат та завданих збитків, зокрема сум, що сплачені позивачем відповідно до умов договору (пп.1 п.6.5 договору).

Вимогу позивача про виконання зобов’язання № 0407-4 від 21.01.2010 року відповідач залишив без реагування.

З огляду на останню наведену норму, позивач правомірно заявив до стягнення 2434600,00 грн. грошових коштів, перерахованих відповідачу за умовами п. 5.2 договору в розмірі 70% вартості майнових прав.

Згідно п. 6.1 договору за порушення строків виконання зобов’язань, винна сторона виплачує іншій стороні штраф в розмірі 10% від вартості майнових прав, визначених в п. 5.1 договору.

За п.6.4 укладеного договору у випадку прострочення відповідачем в справі терміну здачі об’єкту будівництва він зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 50% вартості майнових прав, сума яких визначена у п. 5.1 договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі від вартості товарів (робіт, послуг).

З огляду на приписи наведеної норми та відповідно до п.п. 6.1, 6.4 договору позивачем правомірно нарахований штраф за порушення строків виконання зобов’язань в сумі 347800,00 грн. та штраф за порушення терміну здачі об’єкту будівництва в сумі 1739000,00грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Стаття625 ЦК України визначає обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З дотриманням цієї норми та пп. 5 п. 6.5 договору від 15.09.2009р., позивачем приведено розрахунок втрат від інфляції в розмірі 116860,80грн. за період жовтня 2009 року-січня 2010 року (розрахунок в матеріалах справи).

Позивачем заявлено до стягнення 133269,34 грн. понесених витрат позивача, пов’язаних зі сплатою винагороди за фінансові ресурси, що були ним залучені із розрахунку 13,5% річних від вартості об’єкту незавершеного будівництва житлового призначення, розрахованих відповідно до пп. 2 п. 6.5 договору від 15.09.2009р.

Враховуючи відсутність доказів фактичного понесення витрат позивачем, суд дійшов до висновку про відмову в стягненні 133269,34 грн. витрат Державної іпотечної установи, пов’язаних зі сплатою винагороди за фінансові ресурси як недоведену щодо розміру.

За викладеного вимоги позивача обґрунтовані нормами права та підлягають задоволенню в сумі 4638260,80 грн. (2434600,00 грн. + 347800, 00 грн. + 1739000, 00 грн. + 116860,80 грн. ), тобто частково.

У відповідності до ст. 49 ГПК України державне мито та інші витрати, пов’язані з розглядом справи у спорах, що виникають при виконанні договорів покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 78, 82-85 ГПК України, суд–

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати Договір відчуження майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 15.09.2009р., посвідчений приватним нотаріусом КМНО Коваленко О.М. за реєстровим номером №372, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Молодьжитлобуд»та Державною іпотечною установою.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодьжитлобуд»(39614, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Першотравнева, 33, р/р26006301330 в Міському відділенні ОБ № 62 м.Кременчука, МФО 391139, код ЄДРПОУ 32687036) на користь Державної іпотечної установи (юридична адреса: 01001, м.Київ, вул..Грінченка, 1; фактична адреса: 01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, 34, п/р26506301869 в ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 300465, код ЄДРПОУ 33304730) - заборгованість в сумі 4638260,80грн., в т.ч. 2434600,00 грн. –витрати Державної іпотечної установи в розмірі 70% вартості майнових прав, 347800,00 грн. - штраф у розмірі 10% від суми Договору, 1739000,00 грн. –штраф у розмірі 50% від суми договору та 116860,80 грн. –інфляційні витрати; державне мито –24 872,78 грн. та витрати за забезпечення судового процесу –229,41грн.

4. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

5. В частині стягнення 133269,34 грн. відшкодування витрат Установи, пов’язаних зі сплатою винагороди за фінансові ресурси - відмовити.

6. Копію цього рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині.

                    СУДДЯ                                                                      БУНЯКІНА Г.І.

Примітка: Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.