Ухвала суду № 100452821, 21.10.2021, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/352/21

140

2-а/339/10/21

У Х В А Л А

21 жовтня 2021 року м. Болехів

Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області суддя Головенко О. С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просить, поновивши йому строк для звернення до суду, визнати протиправною і скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення штрафу у розмірі 3400,00 грн. за ч.2 ст.126 КУпАП .

Перевіривши матеріали адміністративного позову, встановлено, що такий подано без додержання вимог, визначених ст.161 КАС України, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судові витрати за приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 132 КАС України, складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Однак, позивач не додав до позову документ про сплату судового збору або документ, який би підтверджував існування підстав для звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За статтями 1, 2 вищевказаного закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до положень ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо сплати судового збору. Так, статтею 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини 7 статті 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Інших видів платежів у випадку звернення особи до суду (зокрема, у вигляді державного мита, про звільнення від якого згадується у ч.4 ст.288 КУпАП) Закон України «Про судовий збір» не передбачає.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17, в якій зазначено, що з 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір». Таким чином, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Велика Палата Верховного Суду, відступивши у своїй постанові від попереднього висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21 1410а16), вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладання адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладання адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон України «Про судовий збір» винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.

З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов`язковою для врахування судами в силу ч. 5 ст. 242 КАС України.

На підставі наведеного та з врахуванням вимог ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» про те, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. (0,2 х 2 270,00 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання даного адміністративного позову у сумі 454,00 гривень за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Болехів/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998 Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA278999980313171206000009636 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу: судовий збір по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Окрім того, оскільки позивачу надається термін для усунення недоліків, то слід йому звернути увагу і на те, що ним невірно зазначено належного відповідача у даній справі.

Так, Управління патрульної поліції в Рівненській області, яке зазначене в позовній заяві, як відповідач, не являється юридичною особою та немає коду ЄДРПОУ, а є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції. Тому належним відповідачем є Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції.

А, тому позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін для виправлення недоліків шляхом подачі документу, що підтверджує сплату судового збору .

Відповідно до ст.169 КАС України, позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.

При цьому, позивач попереджається, що у разі не усунення недоліків позовної заяви в строк, вказаний в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута йому.

Керуючись ст.160-161,169 КАС України, -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів для усунення зазначених недоліків з часу отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя О.С. Головенко