Ухвала суду № 100452604, 20.10.2021, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1118/18

Провадження № 1-кп/188/156/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року Петропавлівський районний суд

Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Місюра К. В.,

при секретарі: Хандрига Л. І.

з участю прокурора: Фурсов Ю.В.

обвинувачений: ОСОБА_1

захисник: Степанов І.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження стосовно:

ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України:

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник заявив клопотання про повернення прокурору обвинувального акту відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України.

В обґрунтування клопотання зазначається, що пунктом 1 ч.1 ст.91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а за п.2 - винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінал правопорушення.

Захисник звертає увагу суду на те, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 не містить посилання на об`єктивну сторону кримінального правопорушення: «Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 при невстановлених слідством обставинах, у невстановлений слідством час, місці та спосіб...».

Відповідно до вимог п.5) ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням ш положення закону.

Як вбачається з обвинувального акту, в ньому відсутнє посилання на норм закону чи підзаконного акту, які б забороняли ОСОБА_1 придбавати та зберігати спортивно-мисливські набої.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Обвинувачення не може ґрунтуватись н: припущеннях (ч.3 ст.62 Конституції України).

Обвинувальний акт згадує два нормативні акти «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, травматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 та «Положення про дозвільну систему», затверджене Постановою КМУ № 576 від 12.10.1992, але не посилається ні на один пункт Інструкції і Постанови, яким заборонено особі, що дозвіл на володіння чотирма одиницями вогнепальної мисливської зброї, придбавати та зберігати спортивно-мисливські набої.

Захисник вважає, що ця обставина порушує основні права обвинуваченого, а саме - знати у вчинені якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Окрім того, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 05.07.2018 року до нього вносились лише відомості про незаконне зберігання ОСОБА_1 боєприпасів, а тому з обвинувального акту належить виключити обвинувачення у незаконному придбанні ОСОБА_1 6 штук патронів калібру 7,62 мм та 31 штук патронів калібру 5,45 мм.

Включення цього обвинувачення до обвинувального акту, вважає захисник, прямо суперечить приписам ч.3 ст.214 КПК України, якими здійснення досудове розслідування без внесення відомостей до реєстру не допускається і тягне за собою - відповідальність, встановлену законом.

Захисник робить висновок, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України та підлягає поверненню прокурору.

На його думку, на ці обставини вказує й ухвала Дніпровського апеляційного суду від 29.05.2019 у цьому кримінальному провадженні.

Обвинувачений підтримав це клопотання.

Прокурор заперечив проти клопотання, заявив, що він вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст.291 КПК України, а та обставина, що досудовим розслідуванням не встановлено час, місце та спосіб придбання обвинуваченим боєприпасів не є перешкодою для судового розгляду цього обвинувального акту. В ньому зазначено посилання на законодавство України, яке регулює придбання та зберігання вогнепальної зброї, і яке, на думку прокурора, порушив обвинувачений.

Вислухавши думки учасників судового провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні і має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, що вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Вимоги до обвинувального акту встановлені в частині 2 ст.291 КПК України, згідно з п.5 якої обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Цей обвинувальний акт відповідає зазначеним вимогам, оскільки у ньому складені фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (вказівка про те, що якісь обставини не були встановлені в результаті досудового розслідування, на думку суду, не суперечить приписам цієї норми процесуального закону) та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а саме на частину 1 статті 263 КК України та законодавство України, яке регулює придбання та зберігання вогнепальної зброї.

Обставини, на які посилається у своєму клопотанні захисник не є безумовними підставами для повернення обвинувального акту прокурору, бо не перешкоджають судовому розгляду цього акту, під час якого суд перевірить доказами ті обставини, які прокурор вважає встановленими і в залежності від результату такої перевірки прийме законне та обґрунтоване рішення по суті обвинувачення.

Саме про таке рішення йдеться в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 29.05.2019, на яку послалась захисник, а не про повернення обвинувального акту прокурору.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про відмову захиснику у задоволенні його клопотання.

Крім того суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, які вважають можливим призначити до судового розгляду кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, відповідно до ст. 315 КПК України, якою вказано: якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Згідно ст. 316 ч 1 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

На підставі викладеного, ст.ст.291, 314, 316, 350, 369, 372, 392 КПК України, суд ,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акта -відмовити.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України в відкрите судове засідання на 28.10.2021 року на 10 годину 30 хвилин.

У судове засідання викликати обвинуваченого та захисника.

Запобіжний захід не обирався.

Про час і місце засідання повідомити прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К. В. Місюра